Історична довідка села Мартинівка
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
6 змін у цій версії очікують на перевірку. Стабільну версію було перевірено 3 січня 2017.
село Мартинівка |
|
Рада/громада |
|
Код КОАТУУ |
7122084701 |
Облікова картка |
|
|
|
Основні дані |
|
Засноване |
|
1059 |
|
19041 |
|
+380 4736 |
|
Географічні дані |
|
49°38′07″ пн. ш.31°17′32″ сх. д.Координати: 49°38′07″ пн. ш. 31°17′32″ сх. д. |
|
Середня висота |
107 м |
Відстань до |
58,6 (фізична) км[1] |
Відстань до |
25 (автошляхами) км[2] |
Місцева влада |
|
Адреса ради |
с. Мартинівка |
Бусля Алла Василівна |
|
Карта |
|
Мартинівка |
|
Мартинівка |
|
|
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Мартинівка.
Марти́нівка — село в Україні, в Канівському районі Черкаської області, центр сільської ради. Населення — 1296 чоловік. Через село тече річка Мартинка, права притока Росави.
Зміст
[сховати]
1909 року в селі знайшли Мартинівський скарб.
Від середини ХІХ ст. уся історія села зосереджувалась навколо цукрового заводу.
Перший цукровий завод побудований Дарієм (за іншими даними - Августом) Понятовським у 1852 р. Потім власниками заводу почергово були граф Бутурлін та князь Юрчаков. Наприкніці ХІХ ст. завод купив Федір Терещенко. По його смерті підприємство успадкувала донька – Надія Федорівна Муравйова-Апостол[3].
21 листопада 1918 р. цукровий завод був підданий погрому, під час якого загинуло 4 осіб: помічник директора Іосиф Добровольський, механік Іван Тильман, завідувач лісами Іван Нікітін та помічник бухгалтера Гнат Мінецький[4].
У 2000 р. цукровий завод оголосив про своє банкрутство.
Погруддя Варинському
У Мартинівці в 1856 році народився польський революціонер-соціаліст Людвік Варинський. В пам'ять про земляка в селі його іменем названо школу, встановлено бронзове погруддя і до 1997 року діяв музей.
У селі проїздом бував Тарас Шевченко. Їдучи з Корсуня до Межиріча, він прямував дорогою з боку Павлівки через колишній центр Мартинівки. Про це свідчать спогади Миколи Юрченка про те, що його прадід возив конем пошту з Корсуня до Канева і підвозив на фургоні Шевченка. На честь цього в селі 2008 року було встановлено пам'ятний знак[5].