Історична довідка села Копіювата
Копіюва́та — село в Україні, в Канівському районі Черкаської області, центр сільської ради. Розташоване за 35 км на південний захід від районного центру — міста Канева та за 15 км від залізничної станції Таганча. Населення становить 207 осіб, 100 дворів (на 2009 рік),270 осіб (на 2017 рік).
Село розташоване у низовині утвореній після висихання озера «Копійка». Поселення має дві перехресні головні вулиці та 4 другорядних які поєднують по радіусу головні, тобто село кругле. Всі вулиці електрифіковано в 60-х роках і асфальтовано (1989).
Зміст
[сховати]
Село створене в 18 столітті. За розповідями старожилів, на місці села знаходилася Купина (болото), яку заселили утікачі від панів. Першою була заселена західна частина, поступово село по колу розросталося.
Лаврентій Похилевич в «Сказании о населённых местностях Киевской губернии» 1864 року пише:
Копиевата, деревня причисленная к Пилявскому имению Дария Понятовского, в 3-х верстах к западу отстоящая, жителей в ней 488. Они по силе выкупного договора 1863 г. приобрели в собственность 500 десятин земли за 23320 рублей.
Поблизу Копіюватої виявлено поселення трипільської та черняхівської культур.
На початку ХХ століття половина з 1 800 га землі належала поміщикові. В селі була дерев'яна церква, два вітряки, панська економія, ставок 10,2 га (на даний час — висох.)
У 1929 році на території села створено сільськогосподарську артіль ім. Калініна, яка пізніше стала колгоспом.
У роки голодомору 1932—1933 років від голодної смерті у селі померло 300 осіб.
У період радянсько-німецької війни на фронт пішло близько 190 осіб, 101 з них загинуло, 87 нагороджено бойовими орденами та медалями. На братській могилі споруджено пам'ятник односельцям, які загинули в роки війни.
Станом на 1972 рік у селі мешкало 679 чоловік. Колгосп ім. Калініна мав в користуванні 1,1 тисяч гасільськогосподарських угідь, в тому числі 1 тисячу га орної землі. Виробничий напрям був зерново-тваринницький. В трьох кілометрах від села, в селищі Копіювате, розташовувалося відділення Мартинівського цукрокомбінату. На той час діяли восьмирічна школа, будинок культури на 250 місць, бібліотека з книжковим фондом 7,5 тисяч примірників, фельдшерсько-акушерський пункт.
Наприкінці 80-х років збудовано ряд будинків однотипного планування для працівників колгоспу.
У жовтні 1992 року на базі колгоспу ім. Калініна створене колективне сільськогосподарське підприємство ім. Калініна, яке в січні 2000 року реформоване у ТОВ «Злагода» (у 2005 року внаслідок банкрутства ліквідовано).
На території села діють: Будинок культури, фельдшерсько-акушерський пункт, бібліотека, магазин.
З 2005 року землі сільської ради та земельні паї жителів орендують АФ «Заповіт Шевченка», ФГ «Дорошенкове», АФ «Бабич М. В.».