A A A K K K
для людей із порушенням зору
Степанецька громада
Черкаська область, Черкаський район

Історичні дані

ПОПІВКА

Попівка – село, центр сільської ради, розташоване за 30 км. від Канева та за 25 км. від с. Таганча. Площа населеного пункту 200,4 га. Кількість населення 115 зареєстрованих, 98 – проживаючих осіб, кількість дворів, в яких проживають  люди – 46. Із 2017 року входить до складу Степанецької ОТГ, обов’язки старости в Попівському старостинському окрузі виконує Ніна Іванівна Савчук.

Попівка заснована у 18 столітті. В первих описах села значиться, що первісна його назва – Рожівка. Лаврентій Похилевич в  «Сказании о населённых местностях Киевской губернии» 1864 року пише, що Рожівка, село розкидане, так само як і Горобіївка, погорах і ярах на чорноземах та оточене великими лісами. Від Горобіївки лежить на захід в 3-ох верстах. Жителів і чоловічого, і жіночого роду 1040 душ. Рожівка також називається Попівкою Межиріцькою. Церква Успенська, дерев’яна, 5-го класу, землі має вказану пропорцію, збудована в 1797 році жителем Рожівки – Іустином Голобом, в 1855 році – відновлена.

В1900 році проживало 2097 чоловік з 2672 десятин сільської землі, а 1826 – належало поміщикам та церкві. Частина селян працювала на цукроварній гуральні, суконній та саф’яновій фабриках у Поташні й Таганчі. За літній день в економії чоловік заробляв – 30 коп., а жінка – 25 коп. Багато селян шукали хліб на Херсонщині та Катеринославщині. Поміщики вели господарство по десятипільній системі, селяни – трипільну. Попівські землевласники не раз перепродували свої володіння. Про соціальне становище села говорять відомості за 1900 рік. На той час існувала церква, церковно-приходська школа, 12 вітряків, 2 кузні, 1 цегельня. Безземелля штовхало селян на самозахват угідь. Хати бідняки в 1917 році будували з лісу урочища «Кохнове». Пам’ятається ще промовиста назва сільського кутка – «Голопузівка». Нова історія Попівки почалася з 1919 року. В 1922 -1928 р.р. з Кумейківського лісу збудували школу,  почався розвиток сільського господарства. В роки голодомору 1932-1933 р.р. в селі померло 530 осіб. Від 14 серпня 1941 до 6 лютого 1944 року в Попівці господарювали фашистські окупанти. Під час Другої Світової війни жителі Попівки втратили 124 односельців. 1963 рік пам’ятний об’єднанням попівського та горобіївського господарств. За період колгоспного життя змінилося 24 керівники. Але добрим словом селяни й дотепер згадують Олексу Оникійовича Білецького та  Семена Аврамовича Шморкуна. За їхнього головування було збудовано тваринницькі ферми, дорогу на Мартинівку, викопали 2 ставки. В 1971 році в Попівці було 330 дворів, 821 житель. В 1987 році – 238 дворів, населення – 450 осіб. З 1990-2002 р.р. тут діяло господарство «Славутич».

На сьогоднішній день в селі успішно працюють декілька господарств: ТОВ «НВФ «УРОЖАЙ», ФГ «Савчука Я.І., ФГ «Єгор». Діє сільський клуб (директор Галина Чупилка), ФП (завідуюча Світлана Коваленко).  Нажаль, село стало малонаселеним, але в ньому ще залишилися справжні патріоти, які хочуть відродити свій край.

 

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь