Писати ніколи не пізно
В селі Мартинівка на Канівщині проживає така собі жіночка - сільська трудівниця, добра і порядна людина Ганджа Галина Володимирівна. Хоч за плечима в неї чималий багаж років, та душею вона не старіє, і слово "пенсіонерка" до неї стосується лише за даними паспорта, бо коли серце молоде, то і роки ніхто не рахує. Якось, переглядаючи місцеву газету"Вісник Степанецької громади",побачила вона, що є сторінка, де друкуються вірші ,та й і самій закортіло написати про те, що ллється із душі. За порадою звернулася до Буслі Алли Василівни - виконуючої обов`язки старости Мартинівського старостинського округу, на що відразу одержала відповідь. Алла Василівна допомогла поетесі - віддала твори в інформаційний відділ Степанецької ОТГ, де ми і хочемо познайомити вас із творчістю Галини Василівни. Представляємо до вашої уваги кілька віршів цієї незвичайної жінки:
Ой, Влада наша
Журилися кандидати -
Як пробитись в депутати,
Щоб були зарплати гарні,
Дома, авто,квартири - шикарні.
Для зневірених людей
Відкопали ряд ідей -
Чим ідея ця дурніша,
Тим і влада ця жвавіша.
При закупці спецвугілля,
Можновладці багатіли.
Якщо ж справи кепські кінці,
То винні пересічні українці.
І тому під цей гармидер -
Дехто в інших владу видер.
Бо ці, дехто вважав, що обіцянки,
То для виборців - цяцянки.
Коли владу роздобули,
Зразу всі обіцянки забули.
І тепер усі роки,
Тягнуть все - на всі боки.
Вже до того достарались,
Що з бандитами обійнялись,
Що всупереч закону - ніби чужі, без роду,
Проти власного народу.
Угамуйтесь, годі, можновладці,
Для вас нема вже нічого святого,
Збіднілий люд - куди вже далі?
На вас весь мир дивиться - ви Українці?
Березень 2018р.
Наша жінка
Подивіться, люди - жінка підбігцем іде.
В двох великих сумках продукти несе.
Вона вся в турботах, думках і в трудах,
Всі справи сімейні на її плечах.
То чого ж не видно наших гордих мужчин,
Що повинні трудитись, не розгинаючи спин?
Поважати жінок, оточувати турботою,
А не нагружать їх важкою роботою.
Чоловіки їхні з посмішкою хитрою відповідають -
"Захотіли рівності, то хай її отримують!"
То невже ця рівність зроблена з розумом,
Жінка з лопатою, сапою й молотком?
На таку рівність бути в нас повинно -
Кожен хай залишається тим, ким потрібно -
Жінка добра, ніжна, хорошим взірцем,
А чоловік лицарем і її плечем.
Березень 2018р.
