Як у Степанецькій громаді пройшли свята Трійці та Івана Купала
23 червня в закладах культури сіл Беркозівка, Копіювата, Горобіївка, Малий Ржавець, Мельники, Степанці та селища Степанецького відбулися заходи з нагоди двох свят – Трійці та Івана Купала.
Зранку працівники КЗ «Центр культури і дозвілля Степанецької ОТГ» провели майстер-класи, в ході яких дівчата плели вінки з ромашок, барвінку, м’яти, волошок, деревію, маку, незабудок, любистку, безсмертників та багатьох інших трав. Процеси рукоділля супроводжувалися тематичними піснями, розповідями та легендами про свято Івана Купала. Вдень для дітей було організовано тематичні дійства, що включали ігрові програми та конкурси, а також традиційне пускання вінків на воду й запалювання купальського вогнища. ....більше фото....
День Святої Трійці – одне з найбільших та найважливіших свят у християнському календарі, яке із давніх часів вважається символом розквіту природи та початком нового життя.
Трійцю відзначають на п'ятдесятий день після Великодня та, як Зелене Свято, вона є поєднанням дохристиянської української місцевої культури з християнством.
У День Святої Трійці українці мають свої традиції та обряди, пов'язані з цим днем, зокрема: у церквах проводяться урочисті богослужіння, під час яких читають спеціальні молитви, що присвячені Святому Духу; храми часто прикрашають зеленими гілками, квітами та травами, що символізують життя і відродження; віряни приносять до церкви букети з трав і квітів, які освячують під час служби, а потім використовують як оберіг (традиційно це пижмо, мати-й-мачуха, чебрець, меліса, які мають лікувальні властивості й використовуються в народній медицині).
День Святої Трійці поєднує в собі релігійне та культурне значення, а також є часом для духовного оновлення, зміцнення віри та єднання з природою. Дотримання традицій і звичаїв цього дня допомагає зберігати і передавати багатий духовний спадок із покоління в покоління.
Івана Купала – один з найколоритніших та наймагічніших днів, у який традиційно влаштовують стрибки через багаття, плетуть вінки, водять хороводи й купаються у воді.
Інформаційні джерела по-різному описують історію свята, знатоки та священники сперечаються щодо роду його походження, доводячи одне одному чи воно є язичницьким, чи християнським.
Раніше Івана Купали відзначалося з 6 на 7 липня та символізувало єднання людини з природою. З часом свято прив'язали до церковного календаря, приурочивши його до дня народження Іоанна Хрестителя, яке наразі відзначають за новоюліанським календарем 24 червня.
Цьому дню властиві свої унікальні традиції: стрибки через вогонь, купання у водоймах, вшанування обрядових дерев (у давніх українців це була верба, яку називали Мареною). Її оздоблювали, прикрашали стрічками, квітками, а потім спалювали.
Що характерно, навпроти цього дерева і викладали багаття, через яке стрибали. Так люди вірили в те, що вогонь очищує від нечистої сили, скверни, гріхів, хвороб. Тому через багаття стрибала молодь, зокрема парами, взявшись за руки.
Молодики, своєю чергою проводили інший обряд на Івана Купала: шукали цвіт папороті, який за міфологією, цвіте лише один раз на рік. Той, хто знайде цвіт папороті, зможе лікувати будь-які хвороби та розумітиме мову звірів і птахів.
У свято Івана Купала готували традиційні страви: квас, кашу, солодкі вареники, а також трималися декількох заборон, однією з головних є купання в річці цього дня після заходу сонця, адже вважається, що саме тоді водяні духи стають особливо активними і можуть затягнути людину на дно.
