У Мартинівці попрощалися із загиблим Героєм
24 червня 2023 року в селі Мартинівка відбулось перепоховання нашого Героя – Семененка Юрія Олексійовича.
Семененко Юрій Олексійович народився 3 лютого 1969 року у селі Бровахи Корсунь-Шевченківського району в сім’ї військового. У дитячому віці він разом із батьками переїхав до Таганчі Канівського району Черкаської області. Закінчивши Таганчанську середню школу, Юрій пішов до лав армії. Після служби здобув спеціальність водія та розпочав свою трудову діяльність у Таганчанській колонії.
У 1989 році чоловік одружився та переїхав на постійне місце проживання в село Мартинівка. У сім'ї народили та виховали доньку Дарину, разом раділи народженню онуків, яких Юрій безмежно любив.
Більше 30 років Герой працював водієм автобуса у місцевому колгоспі, водієм вантажівки в ТОВ «Мир - Сем». Останні 15 років був водієм на підприємстві філія «МХП Логістика» ПрАТ Миронівська птахофабрика.
Юрій обожнював свою професію, за час роботи побував у всіх куточках України та часто говорив «Не можливо описати красу міста над яким встає сонце». Повертаючись з далеких рейсів, найбільшим бажанням чоловіка було якнайшвидше взяти за руки онуків і піти з ними по морозиво. Він любив життя, своїх рідних, батьків, був хорошим побратимом, товаришем, сусідом, односельцем.
На захист рідної України Герой став ще 2014 року, був учасником АТО. У 2016 році нагороджений відзнакою командира 24 окремої механізованої бригади «ЗАЛІЗНИЙ ВОЇН», а у 2020-му – медаллю «ЗА ВІРНІСТЬ УКРАЇНСЬКОМУ НАРОДУ».
Бувши справжнім патріотом Батьківщини, Юрій не зміг спокійно продовжувати працювати, коли росія розпочала повномасмасштабне вторгнення в Україну. Він одним з перших пішов на захист рідної країни 25 лютого 2022 року. Молодший сержант Семененко Юрій був водієм 54 бригади відділення з’язку взводу управління мінометної батареї механізованого батальйону.
Загинув Герой більше року тому – 26 березня 2022 року, виконуючи бойове завдання у населеному пункті Солодке Волноваського району Донецької області. Ціною свого життя він здійснив найбільший подвиг справжнього чоловіка – віддав своє життя за цілісність і незалежнісь України. На віки вічні його ім’я буде вписане в історію нашої громади та України як воїна, Героя, захисника.
В Юрія залишилися батьки, дружина, донька, онуки.
Глибоко сумуємо, низько схиляючи голови у великій скорботі від цієї тяжкої, непоправної втрати.
Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати рідної, близької людини. Нехай добрий, світлий спомин про Героя стане сильнішим за смерть і назавжди лишиться у пам’яті рідних, колег, друзів, бойових побратимів, усіх, хто його знав.
Висловлюємо щирі співчуття родині загиблого захисника… Юрій назавжди залишиться у наших серцях. Вічна пам'ять та слава Герою!
Слава Україні! Героям слава!
