Степанецька громада
Черкаська область, Черкаський район

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДПС У ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ ПОВІДОМЛЯЄ

Дата: 12.09.2022 11:00
Кількість переглядів: 713

Фото без опису

Якою датою в ІКП відображаються суми податків, зборів та єдиного внеску, сплачені на бюджетні (небюджетні) рахунки через банківську установу (систему електронних платежів НБУ)?

 Відповідно до абзаців першого, другого та тринадцятого п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.

Податковий агент зобов’язаний сплатити суму податкового зобов’язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку – фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені ПКУ.

Сплата єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування здійснюється платниками відповідно до вимог ст. 9 розд. ІІІ Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями.

Відповідно до частини першої ст. 43 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1591) надавач платіжних послуг зобов’язаний прийняти до виконання надану ініціатором платіжну інструкцію, за умови що платіжна інструкція оформлена належним чином та немає законних підстав для відмови в її прийнятті.

Надавач платіжних послуг платника зобов’язаний прийняти до виконання платіжну інструкцію, що надійшла до нього протягом операційного часу, у той самий операційний день (частина третя ст. 43 Закону № 1591).

Надавач платіжних послуг платника зобов’язаний прийняти до виконання платіжну інструкцію, що надійшла до нього після закінчення операційного часу, не пізніше наступного операційного дня (частина четверта ст. 43 Закону № 1591).

При цьому платіжна інструкція – це розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції (п 54 частини першої ст. 1 Закону № 1591).

Крім того, з метою створення сприятливих умов для платників податків учасник системи електронних платежів Національного банку України (далі – СЕП) Державна казначейська служба України (далі – Казначейство) ЕАП (код банку 899998) працює в режимі 23/7. Дата банківського дня в СЕП у робочі дні за п’ятиденного робочого тижня відповідатиме календарній даті, а у вихідні дні, святкові та неробочі дні, визначені законодавством України – календарній даті першого робочого (операційного) дня після них.

Абзацами першим п. 1 підрозд. 1 розд. ІІ Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5 (далі – Порядок № 5) визначене, що з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються інтегровані картки платника (далі – ІКП) за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.

Пунктом 1 підрозд. 1 розд. ІІІ Порядку № 5 визначено, що оперативний облік надходжень забезпечується підрозділом, що здійснює облік платежів:

за податками, зборами та платежами на підставі документів, визначених Порядком взаємодії органів Державної казначейської служби України та органів Державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2016 № 621 із змінами та доповненнями;

за єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) на підставі документів, визначених Положенням про рух коштів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.02.2016 № 54 із змінами та доповненнями.

У разі сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на податкові органи, з використанням єдиного рахунку оперативний облік надходжень на бюджетні та/або небюджетні рахунки забезпечується підрозділом, що здійснює облік платежів на підставі реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка, підтвердженого та прийнятого до виконання Казначейством у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 321 «Про затвердження Порядку функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 35 прим. 1 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади» із змінами та доповненнями (п. 2 підрозд. 1 розд. ІІІ Порядку № 5).

Надходження сум податків, зборів, платежів та єдиного внеску відображається в ІКП датою зарахування на рахунки, відкриті в Казначействі, обліковими операціями зі сплати/повернення сум відповідно до поля «Призначення платежу» документів на переказ згідно з переліком кодів видів сплати, визначеним Порядком заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 із змінами та доповненнями (п. 2 підрозд. ІІ розд. ІІІ Порядку № 5).

Таким чином, дані про сплату податків, зборів на бюджетні рахунки та єдиного внеску на небюджетні рахунки через банківську установу (СЕП) відображаються в ІКП датою зарахування на рахунки – у день отримання від органів Казначейства відомостей про надходження сум податків, зборів, платежів та єдиного внеску у вигляді технологічних файлів.

Право на отримання податкової знижки в частині процентів за користування іпотечним житловим кредитом

 

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що відповідно до п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 та п. 175.1 ст. 175 розділу IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) платник податку - резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.

При сплаті процентів за іпотечним житловим кредитом в іноземній валюті сума платежів за такими процентами, здійснених в іноземній валюті, перераховується у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діє на день сплати таких процентів.

Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.

Крім того, відповідно до п.п. 166.3.8 п. 166.3 ст. 166 ПКУ фізична особа – резидент має право включити до податкової знижки суми витрат, які пов’язані із сплатою видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним.

Згідно із п. 175.4 ст. 175 ПКУ право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно з ст. 175, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому:

об’єкт житлової іпотеки придбавається;

збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання.

У разі якщо іпотечний житловий кредит має строк погашення більше ніж 10 календарних років, право на включення частини суми процентів до податкової знижки за новим іпотечним житловим кредитом виникає у платника податку після повного погашення основної суми та процентів попереднього іпотечного житлового кредиту.

Відповідно до п. 175.5 ст. 175 ПКУ у разі якщо сума одержаного фізичною особою іпотечного житлового кредиту перевищує суму, витрачену на придбання (будівництво) предмета іпотеки, до складу витрат включається сума відсотків, сплачена за користування іпотечним кредитом у частині, витраченій за цільовим призначенням.

Зміни до форми Податкової декларації екологічного податку

16 серпня 2022 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 21.07.2022 № 206 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації екологічного податку» (далі – Наказ № 206), яким внесено зміни до форми Податкової декларації екологічного податку, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 (далі – Наказ № 715), зокрема, код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ (10 символів) змінено на код за КАТОТТГ (19 символів), визначений за Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 12 січня 2021 року № 3). З оновленою редакцією Наказу № 715 Ви можете ознайомитися скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.tax.gov.ua).

Довідково: Наказ № 206 опублікувано 16.08.2022 в Офіційному віснику України № 63.

Яким чином нараховується єдиний внесок на заробітну плату (доходи) працівникам, які працюють за трудовим договором з нефіксованим робочим часом?

  Відповідно до ст. 21 прим. 1 глави 1 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VІІІ із змінами та доповненнями (далі – КЗпП) трудовий договір з нефіксованим робочим часом – це особливий вид трудового договору, умовами якого не встановлено конкретний час виконання роботи, обов’язок працівника виконувати яку виникає виключно у разі надання роботодавцем передбаченої цим трудовим договором роботи без гарантування того, що така робота буде надаватися постійно, але з дотриманням умов оплати праці, передбачених ст. 21 прим. 1 КЗпП.

Заробітна плата виплачується працівникові, який виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, за фактично відпрацьований час.

Частиною п’ятою ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) визначено, що єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для платників єдиного внеску (крім пільгових категорій) встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) працівникам, які працюють за трудовим договором з нефіксованим робочим часом, ставка єдиного внеску, встановлена частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464 застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

За інформацієюзагальнодоступногоінформаційно-довідкового ресурсу.

Які дії необхідно здійснити СГ в ПРРО на Android та Windows щоб переглянути Z-звіти?

З метою перегляду Z-звітів в програмному реєстраторі розрахункових операцій (далі – ПРРО) виконують вивантаження даних Z-звітів за потрібний період у файл в форматі CSV, для цього суб’єкту господарювання необхідно здійснити наступні дії:

Для операційної системи Android:

відкрити журнал;

відкрити вікно експорту за допомогою кнопки в лівій нижній частині вікна;

вказати період вивантаження (за датою початку зміни);

натиснути «Готово»;

Файл у форматі CSV буде збережено:

в папку «Download» пристрою, якщо версія Android менше 10;

в папку «..AndroiddataPRRO.Posfiles», якщо версія Android 10 або вище.

Якщо файл для вказаного періоду в папці вже є, то програмою буде запропоновано замінити його.

Для операційної системи Windows:

відкрити вікно експорту за допомогою пункту головного меню «Файл» – «Експорт Z-звітів за період»;

вказати період вивантаження (за датою початку зміни) і натиснути «ОК».

 

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

Яким чином подається пояснення до таблиці даних платника ПДВ?

Відповідно до п. 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок зупинення) платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку на додану вартість (далі – Таблиця) за встановленою формою.

Таблиця подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку (п. 14 Порядку зупинення).

Згідно з п. 23 Порядку зупинення Таблиця подається платником податку в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ «Про електронні довірчі послуги», від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).

ДПС постійно розміщує на своєму офіційному вебсайті відомості щодо засобів електронного зв’язку, якими може подаватися Таблиця (п. 24 Порядку зупинення).

Ідентифікатори форм Таблиці та пояснення розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за адресою: Головна>Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів.

Пояснення з інформацією про діяльність платника (з можливим зазначенням відомостей про наявні орендовані або власні приміщення, виробничі потужності, земельні ділянки, найманого персоналу, залишків готової продукції, сировини) подається у вигляді прикріпленого до Таблиці додатка, код форми якого J/F13601.

Чи застосовують РРО та/або ПРРО ФОП – платники ЄП другої – четвертої груп при здійсненні діяльності у сфері громадського харчування, яка відповідає коду 56 КВЕД ДК 009:2010 на території села, селища?

 

Згідно з п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК).
          Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Постанова № 1336) затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік).
         Пунктом 1 Переліку визначено, що фізичні особи – підприємці, які сплачують єдиний податок, мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО та/або ПРРО з використанням РК та книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) при здійсненні роздрібної торгівлі на території села, селища товарами (крім підакцизних товарів).

Пункт 1 Переліку не застосовується за наявності хоча б однієї з таких умов:
     
    роздрібна торгівля здійснюється в торговельному об’єкті, в якому також здійснюється торгівля підакцизними товарами;

фізичними особами – підприємцями також здійснюється дистанційна торгівля, зокрема, через Інтернет;

сільськими, селищними, міськими радами прийнято рішення про обов’язкове застосування на території села, селища РРО та/або ПРРО для форм і умов проведення діяльності, визначених у п. 1 Постанови № 1336.

Згідно з п.п. 5 п. 298.3 ст. 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з Класифікатором видів економічної діяльності ДК 009:2010.

Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010 (далі – КВЕД ДК 009:2010) затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457 із змінами та доповненнями (далі – Наказ № 457).

Абзацом другим п. 1 Наказу № 457 визначено, що основне призначення Класифікації видів економічної діяльності – визначати та кодувати основні та другорядні види економічної діяльності юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців.

Відповідно до КВЕД ДК 009:2010 діяльність з роздрібної торгівлі відповідає коду 47 «Роздрібна торгівля, крім торгівлі автотранспортними засобами та мотоциклами». Крім того, до роздрібної торгівлі відноситься КВЕД 45.32 – роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів.
     
    Поряд з тим, відповідно до ДК 009:2010 діяльність у сфері громадського харчування відповідає коду 56 «Діяльність із забезпечення стравами та напоями», який включає в себе, зокрема, КВЕД 56.10 «Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування».

Цей клас включає діяльність: ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, місць з наданням їжі для споживання за межами закладу, вагончиків з продажу морозива, пересувних вагончиків з продажу їжі, діяльність із приготування їжі в торговельних наметах.

Враховуючи викладене, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої – четвертої груп при здійсненні діяльності у сфері громадського харчування, яка відповідає коду 56 КВЕД ДК 009:2010, на території села, селища повинні застосовувати РРО та/або ПРРО на загальних підставах, оскільки така діяльність не відноситься до роздрібної торгівлі.

Чи оподатковується військовим збором дохід у вигляді спадщини (дарунку), отриманий платником податку від ФО – резидента, та за якою ставкою?

 

Відповідно до п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ, зокрема ФО – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Згідно з п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ.

Так, п. 163.1 ст. 163 ПКУ передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

До складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розд. ІV ПКУ (п.п. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав визначено ст. 174 ПКУ.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ (п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 цього пункту (п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Таким чином, дохід платника податку фізичної особи – резидента, отриманий від фізичної особи – резидента у вигляді спадщини (дарунку) включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника та підлягає оподаткуванню, з урахуванням норм ст. 174 ПКУ, військовим збором за ставкою 1,5 відсотка.

Хто не може бути резидентом Дія Сіті

 

Головне управління ДПС у Черкаській області  повідомляє, що частиною 2 статті 5 Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі - Закон № 1667)визначено коло суб’єктів, які не можуть бути резидентами Дія Сіті. Зокрема, це стосується юридичної особи:

яка зареєстрована на території та/або відповідно до законодавства іноземної держави;

у статутному капіталі якої 25 і більше відсотків прямо або опосередковано належать державі Україна або територіальній громаді;

яка має статус неприбуткового підприємства, установи, організації;

яка порушила вимоги законодавства щодо розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників та/або подання інформації про структуру власності юридичної особи;

прямим або опосередкованим власником часток (акцій) у статутному (акціонерному) капіталі якої є держава, визнана Верховною Радою України державою-агресором, або юридична особа, зареєстрована відповідно до законодавства такої держави, або фізична особа, яка постійно (переважно) проживає у такій державі.

Це положення не застосовується у разі здійснення володіння часткою (акціями) у статутному (акціонерному) капіталі через юридичну особу, акції якої перебувають в обігу на фондових біржах згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України (крім випадків реєстрації такої юридичної особи відповідно до законодавства держави-агресора);

у статутному капіталі якої 25 і більше відсотків прямо або опосередковано належать юридичним особам, зареєстрованим у державах, включених Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) до переліку країн, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом;

стосовно якої застосовано спеціальні економічні або інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до законодавства України, або визнані Україною міжнародні санкції або яка є пов’язаною особою особи, стосовно якої застосовано такі обмежувальні заходи (санкції);

яка визнана банкрутом;

яка перебуває у процесі припинення, крім перетворення;

яка протягом більш як 30 днів має податковий борг, загальна сума якого становить понад 10 мінімальних заробітних плат (виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня поточного календарного року);

яка є постачальником послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів, та не виконала вимоги законодавства щодо включення до певного реєстру, постановки на облік, отримання ліцензії чи іншого дозвільного документа (якщо такі вимоги встановлені законодавством як умова надання відповідних послуг);

яка здійснює діяльність з організації та/або проведення азартних ігор, крім діяльності з надання послуг у сфері азартних ігор.

Довідково: Окремі особливості та терміни щодо перебування у статусі резидента Дія Сіті у випадку невідповідності юридичної особи вимогам встановленим частиною 1 статті 5 передбачені частиною 3 цієї ж статті Закону № 1667.

 

Який порядок подання заяви про включення до реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та де на вебпорталі ДПС можна ознайомитися з Реєстром волонтерів?

Для включення до реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації (далі – Реєстр волонтерів) фізична особа – благодійник подає до ДПС Заяву за формою № 1-РВ з позначкою «Включення до реєстру» разом з якою додає документи:

оригінал та копію документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр), або сторінки паспорта у формі книжечки/зворотного боку паспорта у формі картки, до якої внесені дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру, або сторінки паспорта у формі книжечки, до якої внесена відмітка про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта або паспорта у формі картки, в якому проставлене слово «відмова», відповідно до яких фізична особа – благодійник обліковується в Державному реєстрі за реєстраційним номером облікової картки платника податків/серією та номером паспорта у формі книжечки або номером паспорта у формі картки (далі – реєстраційний номер облікової картки/серія (за наявності) та номер паспорта);

довідки (довідку) про відкриття/закриття рахунка фізичною особою за формою № 4-РВ, що призначений для здійснення благодійної діяльності (крім рахунків, що були закриті до 21 листопада 2013 року).

При цьому пред’являє паспортний документ, що посвідчує особу, а у разі подання документів поштою – надає його копію. Іноземці та особи без громадянства додатково пред’являють документ, що підтверджує законність перебування на території України.

Зазначені документи можуть бути подані особисто, поштою або через уповноважену особу (далі – представник) за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої нотаріально, на проведення відповідних дій (після пред’явлення повертається) та її копії.

Фізична особа – благодійник особисто подає документи до будь-якого органу ДПС, поштою або через представника документи подаються до органу ДПС за основним місцем обліку фізичної особи – благодійника.

У разі подання документів поштою підпис фізичної особи – благодійника на Заяві за ф. № 1-РВ та копія довідки про відкриття/закриття рахунка фізичною особою, що призначений для здійснення благодійної діяльності, мають бути завірені нотаріально.

У разі відсутності підстав для повернення документів на доопрацювання орган ДПС протягом одного робочого дня з дня отримання Заяви за ф. № 1-РВ включає таку фізичну особу – благодійника до Реєстру волонтерів.

Датою включення фізичної особи – благодійника до Реєстру волонтерів є дата внесення відповідного запису до Реєстру волонтерів.

Протягом одного робочого дня, що настає за днем отримання Заяви за ф. № 1-РВ, орган ДПС повідомляє фізичну особу – благодійника про результати розгляду заяви у порядку, визначеному ст. 42 глави 1 розд. II Податкового кодексу України.

ДПС створює та адмініструє Реєстр волонтерів в електронній формі та щодекади оприлюднює на вебпорталі ДПС (www.tax.gov.ua) відомості з Реєстру волонтерів.

Водночас, в період дії воєнного стану обмежено доступ до публічних електронних реєстрів, розміщених на вебпорталі ДПС.

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

Чи переноситься право на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року на наступні податкові роки?

 

Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.     

Відповідно до п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

 

 

Щодо змін у законодавстві в частині податку на додану вартість

 

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що з 01 січня 2017 року до 01 січня 2022 року платники податку - сільськогосподарські товаровиробники, внесені до Реєстру отримувачів бюджетної дотації, у порядку та строки, встановлені Податковим кодексом України (далі - Кодекс), подавали у складі податкової декларації з податку на додану вартість (далі - декларація) додаток 8 (ДС8) (колишній додаток 9 (ДС9)), у якому зазначався обсяг податкових зобов’язань з податку на додану вартість з постачання товарів за результатами діяльності за операціями, визначеними пунктом 161.3 статті 161 Закону України від 24 червня 2004 року № 1877-ГУ «Про державну підтримку сільського господарства України», розрахований за даними податкових накладних за відповідний звітний податковий період, зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, а також розрахунок питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів (місяців).

Зважаючи на те, що дія норм пункту 51 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу закінчилася 31.12.2021, то платники податку - сільськогосподарські товаровиробники, внесені до Реєстру отримувачів бюджетної дотації, за операціями з постачання власновиробленої сільськогосподарської продукції, здійсненими з 01.01.2022, складають податкові накладні у загальному порядку (без зазначення у другій частині порядкового номера коду «2») та, починаючи з податкової декларації за січень 2022 року, не подають у складі декларації додаток 8 (ДС8).

Таким чином, останній звітний (податковий) період для подання додатка 8 (ДС8) у складі декларації - грудень 2021 року, виключення становлять випадки у разі подання додатка 8 (ДС8) за попередні звітні періоди, що передують січню 2022 року.

Об’єкт оподаткування рентною платою за користування надрами

для видобування корисних копалин

 

Згідно із п. 252.2 ст. 252 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин здійснюють для цілей оподаткування окремий (від інших видів операційної діяльності) бухгалтерський та податковий облік витрат і доходів за кожним видом мінеральної сировини за кожним об’єктом надр, на який надано спеціальний дозвіл на користування надрами (далі – спеціальний дозвіл).

Пунктом 252.3 ст. 252 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій у користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, види якої встановлені кондиціями на мінеральну сировину об’єкта (ділянки) надр, до якої належать:

обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими, ніж платник рентної плати, суб’єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною;

обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з відходів (втрат, хвостів тощо) гірничого виробництва, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими, ніж платник рентної плати, суб’єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, якщо для її видобутку відповідно до законодавства необхідно отримати спеціальний дозвіл;

обсяг товарної продукції – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється під час виконання робіт, для проведення яких необхідно отримання погодження центрального органу виконавчої влади,що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, у тому числі під час виконання робіт в акваторіях водних об’єктів.

Види товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) визначаються платником рентної плати згідно із видами продукції, які встановлені кондиціями на мінеральну сировину об’єкта (ділянки) надр, у тому числі кондиції товарів та послуг, з урахуванням затверджених платником схем руху товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції (п. 252.5 ст. 252 ПКУ).

Водночас при ідентифікації об’єкта оподаткування рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин платник враховує норми п.п. 252.1.2 п. 252.1 ст. 252 ПКУ та абзацу другого п. 252.14 ст. 252 ПКУ:

у разі укладення власниками спеціальних дозволів з третіми особами договорів на виконання робіт (послуг), пов’язаних з використанням надр, у тому числі (але не виключно) за операціями з давальницькою сировиною, платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є власники таких спеціальних дозволів (п.п. 252.1.2 п. 252.1 ст. 252 ПКУ).

у разі якщо після виникнення податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за обсяг (кількість) відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) платник рентної плати у будь-якому наступному податковому (звітному) періоді прийняв рішення про застосування до неї (відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) або її частини) інших операцій первинної переробки, в результаті чого виник новий вид товарної продукції гірничого підприємства, що відрізняється від продукції, за якою платником рентної плати визнані та виконані відповідні зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, платник рентної плати у такому податковому (звітному) періоді визначає розмір податкових зобов’язань з рентної плати для нового відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) з урахуванням виконаних податкових зобов’язань за обсяг (кількість) відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що був використаний на створення нової товарної продукції гірничого підприємства, за вирахуванням сум податкових зобов’язань, які виникали за попередніми операціями з даним видом корисної копалини (абзац другий п. 252.14 ст. 252 ПКУ).

При цьому величина об’єкта оподаткування визначається на підставі п.п. 14.1.128 п.14.1 ст. 14 ПКУ, зокрема обсяг видобутих корисних копалин (мінеральної сировини) – обсяг товарної продукції гірничого підприємства, види якої встановлені затвердженими кондиціями на мінеральну сировину об’єкта (ділянки) надр, що відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» обліковується гірничим підприємством як запаси – активи, вартість яких може бути достовірно визначена, для яких існує імовірність отримання їх власником – суб’єктом господарювання економічної вигоди, пов’язаної з їх використанням як товару, та які складаються з: сировини, призначеної для обслуговування іншого, ніж класифіковане в секції В КВЕД ДК 009:2010, виробництва, у тому числі шляхом виконання господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, та адміністративних потреб; готової продукції, що виготовлена на гірничому підприємстві, у тому числі шляхом виконання господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, що призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або нормативно-правовим актом.

Обсяг видобутої вуглеводневої сировини для цілей розд. IX ПКУ – це обсяг нафти, природного газу (у тому числі супутнього (нафтового) газу), газового конденсату у значенні, наведеному в п.п. 14.1.128 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, що у порядку визначеному в правилах видобування вуглеводневої сировини, взятий на облік безпосередньо після пунктів їх підготовки із застосуванням засобів приладового обліку (п.п. «а» п.п. 14.1.126 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Мінеральна сировина для цілей розд. IX ПКУ – це товарна продукція гірничого підприємства, що є результатом господарської діяльності гірничого підприємства з видобування корисних копалин з дотриманням встановлених кондицій на мінеральну сировину об’єкта (ділянки) надр за видами товарної продукції гірничого підприємства (п.п. 14.1.112 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Кондиції на мінеральну сировину об’єкта (ділянки) надр для цілей розд. IX ПКУ – це сукупність техніко-технологічних та фінансово-економічних вимог до провадження господарської діяльності гірничого підприємства з видобування корисних копалин, які забезпечують раціональне використання об’єкта (ділянки) надр, у тому числі економічно ефективне видобування корисних копалин за видами товарної продукції гірничого підприємства, що розроблена та затверджена на період 5 років у порядку, визначеному законодавством з регулювання гірничих відносин (п.п. 14.1.88 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Чи зобов’язані резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах сплачувати авансові внески з податку на прибуток при виплаті дивідендів?

 

Ні, резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах звільняються від обов’язку сплати авансових внесків з податку на прибуток у разі виплати дивідендів.

 

 

Які витрати на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла включаються до складу податкової знижки?

 

Головне управління ДПС у Черкаській області зазначає, що  враховуючи те, що при будівництві (придбанні) доступного житла платник податків має право скористатися державною підтримкою у вигляді сплати державою 30 або 50 відс. вартості будівництва (придбання) доступного житла та/або надання пільгового іпотечного житлового кредиту в уповноваженому банку, а решта вартості житла сплачується фізичною особою за власні кошти, то до складу податкової знижки включаються витрати, які особисто понесені фізичною особою на будівництво (придбання) доступного житла та погашення пільгового іпотечного житлового кредиту і відсотків за ним.

Відповідно до п.п. 166.3.8 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, суми витрат платника податку на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним.

     Пунктом 4 ст. 4 Закону України від 25 грудня 2008 року № 800-VI «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 800) передбачено, що пільговий іпотечний житловий кредит – це фінансовий кредит, що надається громадянинові для будівництва або придбання доступного житла уповноваженим банком, рефінансування якого здійснює Державна іпотечна установа або Національний банк України, чи фінансовою установою – виконавцем державної цільової програми будівництва (придбання) доступного житла.

     Доступне житло – збудовані і ті, що будуються за державної підтримки, житлові будинки (комплекси) та квартири (п. 1 ст. 4 Закону № 800).

     Згідно з п. 4 Порядку надання державної підтримки та забезпечення громадян доступним житлом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2018 року № 819 «Деякі питання забезпечення громадян доступним житлом» (далі – Порядок) державна підтримка надається шляхом сплати за рахунок коштів державного та/або місцевого бюджету 30 або 50 відс. вартості нормативної площі доступного житла з урахуванням абзаців другого – четвертого п. 3 Порядку. При цьому одержувачі державної підтримки вносять на свій поточний рахунок, відкритий в банку, кошти в обсязі 70 або 50 відс. вартості нормативної площі доступного житла.

     Одержувачі державної підтримки можуть отримувати кредит в банку для сплати частини вартості будівництва (придбання) доступного житла, що перевищує розмір державної підтримки, на умовах та у порядку, що визначені банком.

     При цьому державна підтримка надається з розрахунку не більш як 21 квадратний метр на одну особу та додатково 10,5 квадратних метра загальної площі житла на сім’ю. Решту вартості житла сплачує громадянин, який уклав договір про будівництво (придбання) доступного житла, за власні кошти (п. 3 ст. 4 Закону № 800).

     Враховуючи те, що при будівництві (придбанні) доступного житла платник податків має право скористатися державною підтримкою у вигляді сплати державою 30 або 50 відс. вартості будівництва (придбання) доступного житла та/або надання пільгового іпотечного житлового кредиту в уповноваженому банку, а решта вартості житла сплачується фізичною особою за власні кошти, то до складу податкової знижки включаються витрати, які особисто понесені фізичною особою на будівництво (придбання) доступного житла та погашення пільгового іпотечного житлового кредиту і відсотків за ним.

Яким чином СГ повідомляє контролюючий орган про прийняття рішення щодо незастосування КОРО?

 

 Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО та програмний РРО (ПРРО), відповідно) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послу» із змінами та доповненнями.
         Згідно з п. 2 розд. ІІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги) (далі – Порядок РРО), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Наказ № 547), суб’єкт господарювання може прийняти рішення про те, що у випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, про що зазначає у заяві про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО (далі – заява № 1-РРО, додаток 1 до Порядку РРО). У такому випадку суб’єкт господарювання має право не реєструвати та не зберігати книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) та розрахункові книжки. Для таких РРО у реєстраційному посвідченні зазначається: «КОРО на цей РРО не реєструвалась. У випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється». Такі суб’єкти господарювання не мають права здійснювати розрахункові операції у разі виходу з ладу РРО або тимчасової відсутності електроенергії.
         Згідно з п.1 глави1 розд. ІІ Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого Наказом № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок КОРО), суб’єкти господарювання, які відповідно до рішень, затверджених власними розпорядчими документами, про те, що у випадку виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, у разі необхідності та за власним бажанням можуть скасувати реєстрацію КОРО та припинити її застосування.
         Відповідно до пп. 1 та 3 глави 3 розд. ІІ Порядку КОРО скасування реєстрації КОРО на РРО здійснюється, зокрема, за заявою суб’єкта господарювання у разі прийняття розпорядчого документа про те, що у випадку виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії.

Заяву про скасування реєстрації КОРО (далі – заява № 2-КОРО) суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем реєстрації КОРО не пізніше двох робочих днів з дня виникнення підстави для скасування.
         Посадова особа контролюючого органу не пізніше наступного робочого дня з дня отримання заяви № 2-КОРО проводить скасування реєстрації КОРО шляхом внесення даних до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС.
         Пунктом 2 глави 3 розд. ІІ Порядку РРО встановлено, що у разі зміни даних щодо суб’єкта господарювання, які зазначаються в реєстраційному посвідченні суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання протягом п’яти робочих днів, що настають за днем, коли виникли зміни або інші підстави для заміни реєстраційного посвідчення, подає до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО реєстраційну заяву № 1-РРО з позначкою «Перереєстрація» та реєстраційне посвідчення.

Після отримання документів у разі відсутності підстав для відмови посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня подання реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РРО шляхом внесення змін до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС та видає суб’єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення.

Отже, суб’єкт господарювання може повідомити контролюючий орган про прийняття рішення щодо незастосування КОРО таким чином:

1. На етапі реєстрації РРО шляхом проставлення відповідної позначки в розд. 8 заяви № 1-РРО про те, що КОРО на цей РРО не реєструється.
         У реєстраційному посвідченні в такому випадку контролюючий орган зазначає, що КОРО на цей РРО не реєструвалась.

2. В ході експлуатації РРО шляхом подання заяви № 2-КОРО для скасування реєстрації КОРО, що зареєстрована на цей РРО.
         У такому випадку після подання суб’єктом господарювання до контролюючого органу заяви № 1-РРО з позначкою «Перереєстрація» та реєстраційного посвідчення, контролюючий орган видає суб’єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення, в якому зазначає, що КОРО на цей РРО не реєструвалась.

У випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій через РРО без зареєстрованого КОРО не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії.

Чи підлягає оподаткуванню військовим збором сума соціальної допомоги по вагітності та пологах?

Згідно з п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування військовим збором резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включаються доходи, перелік яких визначено п.п. 164.2.1 – 164.2.18 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

Крім того, до зазначеного вище переліку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ, що передбачені п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

Згідно з п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума допомоги по вагітності та пологах, яку отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Враховуючи зазначене, оскільки сума соціальної допомоги по вагітності та пологах, яку отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, не включається до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, така сума не підлягає оподаткуванню військовим збором.

Протягом якого терміну направляється реєстраційна частина облікової справи платника податків, у разі зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків або іншої зміни, внаслідок якої змінюється ДПІ обслуговування без зміни контролюючого органу, до ДПІ обслуговування за новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника?

 

 Відповідно до п. 10.25 розд. Х Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями, у разі зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків або іншої зміни, внаслідок якої змінюється державна податкова інспекція яка є структурним підрозділом контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків (далі – ДПІ обслуговування) без зміни контролюючого органу, до ДПІ обслуговування за новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків переходять обов’язки ведення обліку платника податків у день внесення даних про такі зміни до Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб.

Протягом 10 робочих днів ДПІ обслуговування за попереднім місцезнаходженням/місцем проживання платника податків направляє реєстраційну частину облікової справи платника податків до ДПІ обслуговування за новим місцезнаходженням/місцем проживання платника податків.

Замість реєстраційної частини облікової справи направляється інформаційний лист – повідомлення, якщо стосовно платника податків не формувалась реєстраційна частина облікової справи у період його діяльності за останні три роки з причини того, що документи, які включаються до такої частини, у відповідному періоді були отримані ДПІ обслуговування в електронній формі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань або від платника податків.

Які документи, крім податкової декларації про майновий стан і доходи, має подати платник податку до контролюючого органу щоб скористатись правом на нарахування податкової знижки за оплату допоміжних репродуктивних технологій?

 

Головне управління ДПС у Черкаській областізазначає, що платник податку повинен подати документи, що підтверджують витрати, які включаються до податкової знижки:

платіжні та розрахункові документи, зокрема, квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача)), а також копії договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).

Копії зазначених документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи (далі – Декларація), а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого Податковим кодексом України.

 У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в Декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.

 Статтею 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) із змінами та доповненнями встановлено, що платник податку на доходи фізичних осіб має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у п. 166.3 ст. 166 ПКУ. До даного переліку включається сума витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік (п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).

Відповідно до частини сьомої ст. 281 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями, ст. 123 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-III із змінами та доповненнями з метою удосконалення медичної допомоги населенню при лікуванні безпліддя із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій, наказом Міністерства охорони здоров’я від 09.09.2013 № 787 із змінами та доповненнями затверджено Порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні (далі – Порядок).

При цьому, п. 1.8 Порядку визначено, що застосування методик допоміжних репродуктивних технологій вирішується після оформлення заяви пацієнта/пацієнтів щодо застосування допоміжних репродуктивних технологій за формою, наведеною в додатку 2 до Порядку, медичного огляду та відповідного обстеження.

 Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).

 До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача)), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Згідно з п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 162.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з Декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.

У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в Декларації лише реквізити електронного розрахункового документа. Для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника податку надання інформації, документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до ПКУ (п.п. 166.2.3 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

 

Чи однакові за своїм значенням поняття «торгівля» та «торговельна діяльність» в межах господарської діяльності?

Поняття «торгівля» та «торговельна діяльність», в межах господарської діяльності, є різні за своїм значенням, оскільки «торговельна діяльність» є ширшим поняттям за «торгівлю» та включає в себе, окрім належних виключно йому ознак, і ті ознаки, які притаманні поняттю «торгівля».

При цьому, поняття «сфера торгівлі» означає не стільки діяльність, скільки суспільні відносини, у які вступають суб’єкти торговельної діяльності. Наприклад, відносини, пов’язані з укладенням договорів, спрямованих на продаж товарів, є цивільно-правовими відносинами.

Відповідно до ст. 263 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV із змінами та доповненнями (далі – ГКУ) господарсько-торговельною є діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання у сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, а також допоміжна діяльність, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних послуг.

Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями «торговельну діяльність» тлумачить як роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій сфері за готівковий та безготівковий розрахунок.

Згідно з Національним стандартом України ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля» торговельна діяльність – ініціативна, систематична, виконувана на власний ризик для одержання прибутку діяльність юридичних і фізичних осіб щодо купівлі та продажу товарів кінцевим споживачам, або посередницькі операції, або діяльність із надавання агентських, представницьких, комісійних та інших послуг у просуванні товарів від виробника до споживача.

Частиною третьою ст. 263 ГКУ передбачено, що господарсько-торговельна діяльність може здійснюватися суб’єктами господарювання в таких формах: матеріально-технічне постачання й збут; енергопостачання; заготівля; оптова торгівля; роздрібна торгівля й громадське харчування; продаж і передача в оренду засобів виробництва; комерційне посередництво у здійсненні торговельної діяльності й інша допоміжна діяльність із забезпечення реалізації товарів (послуг).

Нормативно-правове визначення кожної з наведених форм встановлено ГКУ, Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями та відповідними законодавчими актами.

Під такою формою торговельної діяльності як «Матеріально-технічне постачання та збут», у тому числі продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, як власного виробництва, так і придбаних у інших суб’єктів господарювання, слід розуміти поставку товарів, що у випадках, передбачених ГКУ, здійснюється на підставі договорів купівлі-продажу. Законодавством можуть бути передбачені особливості поставки окремих видів продукції виробничо-технічного призначення або виробів народного споживання, а також особливий порядок здійснення поставки продукції для пріоритетних державних потреб.

Водночас, «Виробництво» – процес створення матеріальних і суспільних благ, необхідних для існування і розвитку; «Торгівля» – процес обміну товарами, послугами, цінностями і грошима. У широкому значенні – вид підприємницької діяльності, пов’язаний з купівлею-продажем товарів.

Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненням (далі – Закон № 265) однаково розповсюджує свою дію як на продаж товарів власного виробництва, так і продаж товарів, придбаних у інших суб’єктів господарювання, про що зазначено у преамбулі Закону № 265.

Член фермерського господарства, який уклав трудовий договір

з роботодавцем, повинен знятись з обліку платника ЄВ

 

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що члени фермерського господарства, якщо вони не є особами, які підлягають страхуванню на інших підставах, визначено платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) і такі платники зобов’язані стати на облік в контролюючих органах як платники ЄВ.
На членів фермерських господарств поширюються обов’язки, визначені п. 1 част.2  ст. 6 Закону № 2464 щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати ЄВ.

Не є платниками ЄВ члени фермерського господарства, якщо вони одночасно є застрахованими особами і за них роботодавцями сплачується ЄВ із суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, та/або суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Таким чином, член ФГ, який перебуває на обліку як платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, у разі укладення ним трудового договору з роботодавцем,  повинен подати до податкового органу заяву про зняття його з обліку  як платника єдиного внеску за формою № 7-ЄСВ та знятись з обліку у порядку, визначеному розд. V Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014.

Який порядок визначення бази оподаткування у разі здійснення резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах оподатковуваної операції у відмінній від грошової формі?

 

Відповідно до підпункту 137.10.2 пункту 137.10 статті 137 Кодексу у разі здійснення оподатковуваної операції у відмінній від грошової формі резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах зобов’язаний самостійно перевірити відповідність ціни договору звичайній ціні та визначити базу оподаткування на рівні не нижче звичайної ціни. Якщо резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах не визначив базу оподаткування на рівні не нижче звичайної ціни, контролюючий орган самостійно визначає різницю між звичайною ціною та договірною (контрактною) вартістю операції, що підлягає оподаткуванню, а також податкові зобов’язання платника податку.

Чи має право платник податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи, включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу фактично сплачені ним протягом звітного податкового року суми коштів, у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку)?

 

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України, фактично сплачені ним протягом звітного податкового року суми коштів, у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи.

 При цьому податкова знижка надається виключно за умови, що він та/або члени його сім’ї першого ступеня споріднення:

не мають у власності придатної для проживання житлової нерухомості, розташованої поза межами тимчасово окупованої території України;

не отримують передбачених законодавством України бюджетних виплат для покриття витрат на проживання.

Розмір такої знижки не може перевищувати (у розрахунку на календарний рік) 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року.

Право платника податку на податкову знижку, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування визначені ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Відповідно до п.п. 166.3.9 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично сплачені ним протягом звітного податкового року суми коштів, у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи.

Платник податку має право скористатися зазначеною в п. 166.3.9 п. 166.3 ст. 166 ПКУ податковою знижкою виключно за умови, що він та/або члени його сім’ї першого ступеня споріднення:

не мають у власності придатної для проживання житлової нерухомості, розташованої поза межами тимчасово окупованої території України;

не отримують передбачених законодавством України бюджетних виплат для покриття витрат на проживання.

Розмір такої знижки не може перевищувати (у розрахунку на календарний рік) 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року.

 

 

Які рядки в уточнюючому розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ

у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок потрібно заповнювати – усі, чи тільки ті, якими виправляються помилки,

допущені у раніше поданій декларації?

 

Відповідно до п. 1 розд. IV Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 змінами і доповненнями (далі – Порядок № 21), у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації з ПДВ (далі – декларація), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі – уточнюючий розрахунок) до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 2 розд. VІ Порядку № 21 визначено, що у графі 4 уточнюючого розрахунку відображаються відповідні показники декларації звітного періоду, який виправляється. У разі якщо до декларації за цей звітний період раніше вносилися зміни, у графі 4 відображаються відповідні показники графи 5 останнього уточнюючого розрахунку, який подавався до декларації звітного (податкового) періоду, що виправляється.

Згідно з п. 3 розд. VІ Порядку № 21 у графі 5 уточнюючого розрахунку відображаються відповідні показники з урахуванням виправлення.

Пунктом 4 розд. VІ Порядку № 21 передбачено, що у графі 6 уточнюючого розрахунку відображається сума помилки (абсолютне значення).

Відповідно до п. 5 розд. VІ Порядку № 21 у разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Такий уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому п. 50.1 ст. 50 ПКУ. Значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок.

Згідно з п. 6 розд. VІ Порядку № 21 у разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх періодах впливатиме на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 21 декларації впливало на значення рядка 18 чи рядка 20.2 .

Пунктом 7 розд. VІ Порядку № 21 передбачено, що платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний сплатити штраф, нарахований відповідно до абзацу четвертого п. 50.1 ст. 50 ПКУ. Сума нарахованого штрафу відображається у графі 6 рядка 18.1.

Відповідно до п. 8 розд. VІ Порядку № 21 у разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

Враховуючи викладене, в уточнюючому розрахунку відображаються всі заповнені рядки декларації, що уточнюється. В графу 4 уточнюючого розрахунку переносяться показники декларації, що уточнюється; у графі 5 – відображаються всі показники декларації з урахуванням виправлених помилок; в графі 6 – відображається абсолютне значення помилки по всіх заповнених в уточнюючому розрахунку рядках з відповідним знаком (+/-), у разі якщо абсолютне значення дорівнює нулю, то відповідний рядок не заповнюється.

При цьому, слід зазначити, що не заповнені рядки в декларації, в уточнюючому розрахунку залишаються не заповненими.

За інформацієюзагальнодоступногоінформаційно-довідкового ресурсу.

 

Чи потрібно з 01 січня 2022 року подавати додаток 8 до податкової декларації з ПДВ платникам – сільськогосподарським товаровиробникам, які внесені до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України?

Відповідно до п.п. 12 п. 10 розд. ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 21) додаток 8 «Розрахунок податкових зобов’язань за операціями, визначеними в ст. 16 прим. 1 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», та питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг (ДС8)» (далі – додаток 8) додається до податкової декларації з ПДВ (далі – декларація), в якій у полі «Сільськогосподарський товаровиробник, внесений або який претендує на внесення до Реєстру отримувачів бюджетної дотації» наявна позначка «1» або «2» відповідно до п. 2 розд. V Порядку № 21.

Водночас, відповідно до п. 51 підрозд. ІІ розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що з 01 січня 2017 року до 01 січня 2022 року платники – сільськогосподарські товаровиробники, внесені до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України від 24 червня 2004 року № 1877-IV «Про державну підтримку сільського господарства України» (далі – Закон № 1877), у порядку та строки, встановлені ПКУ, подають податкову декларацію з додатком, у якому зазначають обсяг податкових зобов’язань з ПДВ з постачання товарів за результатами діяльності за операціями, визначеними п. 16 прим. 1.3 ст. 16 прим. 1 Закону № 1877, розрахований за даними податкових накладних за відповідний звітний податковий період, зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, а також розрахунок питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів (місяців).

Таким чином, з 01 січня 2022 року не потрібно подавати додаток 8 до декларації платникам – сільськогосподарським товаровиробникам, які внесені до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону № 1877.

Чи потрібно коригувати податковий кредит чи нараховувати податкові зобов’язання при реорганізації (приєднанні, злитті, перетворенні, поділі та виділенні) юридичної особи – платника ПДВ?

     

Згідно з п.п. «б» п. 184.1 ст. 184 ПКУ реєстрація платника податку діє до дати анулювання його реєстрації, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов’язань із податку у випадках, визначених ПКУ.

Якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону(п.184.7 ст.184 ПКУ).

Відповіднодоп. 196.1.7 ст. 196 ПодатковогокодексуУкраїнивід 02 грудня 2010 року № 2755-VIзізмінамитадоповненнями (далі – ПКУ) операціїзреорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділеннятаперетворення) юридичнихосібнеєоб’єктомоподаткування.

 Згідно з п.п. «а» п. 198.5 ст. 198 ПКУ платник податку зобов’язаний, зокрема, нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в операціях, що не є об’єктом оподаткування (крім випадків проведення операцій, передбачених п.п. 196.1.7 п. 196.1 ст.196 ПКУ).

Отже, платник ПДВ, що реорганізується шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону, не здійснює ні нарахування податкових зобов’язань на товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, і які не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такого платника податку, ні зменшення податкового кредиту по операціях з їх придбання.

Які дії платника податків у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН?

 

Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі – Порядок № 520).

Пунктом 2 Порядку № 520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі – комісія регіонального рівня).

Відповідно до п. 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Згідно з п. 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)) (п. 6 Порядку № 520).

Згідно із п. 7 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг», від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 ( в редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).

Пунктом 8 Порядку № 520 визначено, що ДПС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному вебпорталі відомості щодо засобів електронного зв’язку, за допомогою яких можуть подаватися письмові пояснення та копії документів.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до п. 4 Порядку № 520, розглядає комісія регіонального рівня (п. 9 Порядку № 520).

Комісія регіонального рівня протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п. 4 Порядку № 520, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями.

Чи необхідно донарахувати єдиний внесок роботодавцю, якщо середній заробіток, нарахований мобілізованому працівнику за 18 днів липня 2022 року (до дати набрання чинності ЗУ від 01 липня 2022 року № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»), менше мінімальної заробітної плати?

19.07.2022 набрав чинності Закон України від 01.07.2022 № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі – Закон № 2352), яким внесено зміни, зокрема, до частини третьої ст. 119 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями, згідно з якими за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців, в яких вони працювали на час призову.

Закон № 2352 звільняє роботодавця від обов’язку зберігати середній заробіток за працівниками, яких призвали на військову службу. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» із змінами та доповненнями.     Відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для роботодавців та найманих працівників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно із Законом України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці».

Згідно з нормами частини п’ятої ст. 8 Закону № 2464 та п.п. 6 п. 2 розд. ІІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язковедержавне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21.12.2020 № 790) для платників єдиного внеску – роботодавців, якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати для кожної застрахованої особи, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та встановленої ставки єдиного внеску за умови перебування у трудових відносинах (несення військової служби) повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця, які передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності згідно із законодавством.

Враховуючи зазначене вище, роботодавцю необхідно донарахувати єдиний внесок до розміру мінімального страхового внеску, якщо середній заробіток, нарахований мобілізованому працівнику за 18 днів липня 2022 року (до дати набрання чинності Законом № 2352), менше мінімальної заробітної плати.

Закон № 2330-IX: зміни до ПКУ щодо створення сприятливих умов для діяльності індустріальних парків в Україні

 

Головне управління ДПС в Черкаській області інформує, що 19 липня 2022 року набрав чинності Закон України від 21 червня 2022 року № 2330-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для діяльності індустріальних парків в Україні» (далі – Закон № 2330), яким внесено зміни, зокрема, до Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями, далі – Кодекс), а саме:

у частині ПДВ звільнено від оподаткування операції з:

постачання резидентами Дія Сіті шляхом доступу до публічних освітніх, наукових та інформаційних ресурсів у мережі Інтернет, у тому числі шляхом надання доступу до віртуальних класів, освітніх ресурсів, освітніх послуг у галузі інформаційних технологій, у тому числі послуг з надання вищої, фахової передвищої та професійно-технічної освіти за такими спеціальностями, як комп’ютерні науки, інформаційні системи та технології, комп’ютерна інженерія, кібербезпека, наука про дані, а також послуг з надання інших видів освіти;

ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту нового устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів до нього, визначені частиною шостою ст. 287 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI із змінами та доповненнями, що ввозяться учасниками індустріальних парків, включених до Реєстру індустріальних парків (далі – Реєстр), виключно для власного використання з метою здійснення ними діяльності у сферах переробної промисловості (розділ 10, клас 11.07 розділу 11, розділи 13-17, 20-33 КВЕД 009:2010, крім класу 24.10 розділу 24 КВЕД 009:2010 та крім виробництва підакцизних товарів, за виключенням виробництва автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб і більше, транспортних засобів для перевезення вантажів); у сфері збирання, оброблення й видалення відходів; відновлення матеріалів (розділ 38 КВЕД 009:2010), крім захоронення відходів, або науково-дослідної діяльності (розділ 72 КВЕД 009:2010) на території (в межах) індустріального парку (без права надання в оренду, лізинг чи передачу в користування третім особам на будьяких інших умовах), за умови що з дати виготовлення устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів до нього до дати ввезення їх на митну територію України минуло не більше трьох років і вони не були у використанні.

Звільнення від оподаткування ПДВ не поширюються на устаткування (обладнання) та комплектуючі вироби до нього, що мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або державоюагресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території 2 держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом;

у частині податку на прибуток звільнено від оподаткування прибуток учасника індустріального парку, включеного до Реєстру, від здійснення господарської діяльності у сферах переробної промисловості (розділ 10, клас 11.07 розділу 11, розділи 13-17, 20-33 КВЕД 009:2010, крім класу 24.10 розділу 24 КВЕД 009:2010 та крім виробництва підакцизних товарів, за виключенням виробництва автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб і більше, транспортних засобів для перевезення вантажів); у сфері збирання, оброблення й видалення відходів; відновлення матеріалів (розділ 38 КВЕД 009:2010), крім захоронення відходів, або науково-дослідної діяльності (розділ 72 КВЕД 009:2010) виключно на території (в межах) індустріального парку, протягом 10 послідовних років, починаючи з першого числа першого місяця календарного кварталу, що визначений платником податку – учасником індустріального парку у поданій ним до контролюючого органу за місцем реєстрації такого платника податку складеній у довільній формі заяві про використання права на застосування передбаченого цим пунктом звільнення, але не раніше дня подання такої заяви.

Застосування визначених правил оподаткування допускається за умови, що учасник індустріального парку матиме статус такого учасника впродовж не менше 10 років і протягом цих 10 років:

здійснює господарську діяльність виключно на території і в межах індустріального парку. Для підтвердження статусу учасника індустріального парку використовуються дані з Реєстру;

не нараховує і не виплачує дивіденди (прирівняні до них платежі) на користь власників корпоративних прав.

Не мають права застосовувати визначені правила оподаткування учасники індустріального парку - юридичні особи, у статутному капіталі яких є частка, що:

1) прямо або опосередковано належить юридичним особам, які є організаторами азартних ігор, а також юридичні особи, яким прямо або опосередковано належить частка у статутному капіталі юридичних осіб, які є організаторами азартних ігор;

2) прямо або опосередковано належить юридичним особам, зареєстрованим у державах (на територіях), віднесених Кабінетом Міністрів України до офшорних зон;

3) прямо або опосередковано належить юридичним особам, зареєстрованим згідно із законодавством держав, включених Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом; 

у частині плати за землю за земельні ділянки, що входять до складу території індустріальних парків, включених до Реєстру, нормативну грошову оцінку яких проведено, що використовуються ініціаторами створення індустріального парку, керуючою компанією індустріального парку та 3 учасниками індустріальних парків, органам місцевого самоврядування надано право:

1) встановлювати ставки земельного податку та орендну плату в розмірі, меншому за розмір земельного податку, встановлений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певної категорії земель, що сплачується на відповідній території;

2) звільняти від сплати земельного податку;

у частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сільським, селищним, міським радам надано право встановлювати пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів нежитлової нерухомості, що розташовані на території індустріального парку та перебувають у власності учасників індустріального парку, включеного до Реєстру. 

З повним текстом Закону № 2330-IX можна ознайомитися за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/zakoni-ukraini/77489.html.

 

Оновлено форму Декларації акцизного податку

 

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що 22 липня 2022 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Змін до форми декларації акцизного податку і Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку» від 31.05.2022 № 151, який вніс зміни до форми Декларації акцизного податку,  затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №14 та порядку її заповнення.

Так,Декларацію акцизного податку доповнено новою графою «212.1.17» рядок 05 Вид платника акцизного податку» загальної частини Декларації. У зазначеній графі відмітка  проставляється виробником та/або імпортером тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, які здійснюють їх реалізацію для цілей оподаткування акцизним податком з реалізації суб?єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів;

у новій редакції викладено розділи Д «Податкові зобов?язання з реалізації суб?єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, а також виробниками та/або імпортерами тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Розділ Д) та Е «Податкові зобов?язання з реалізації електричної енергії» Декларації, додаток 6 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб?єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» та додаток 7 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації електричної енергії» до Декларації;

також передбачено заповнення виробниками та імпортерами тютюнових виробів протягом 3-ох звітних місяців поспіль, що передують місяцю, в якому підвищуються ставки акцизного податку на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну інформації щодо податкових зобов?язань з обсягів реалізації та/або ввезення тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, що перевищують 115 % середньомісячного обсягу реалізації або їх ввезення за попередні дев?ять місяців, що передують 3-ом звітним місяцям поспіль, що передують місяцю, в якому підвищуються ставки акцизного податку у додатку 1 «Розрахунок суми акцизного податку з підакцизних товарів (продукції) (крім транспортних засобів), на які встановлено специфічні ставки акцизного податку (крім операцій, визначених підпунктами 213.1.9, 213.1.11, 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Кодексу)» та додатку 2 «Розрахунок суми акцизного податку з тютюнових виробів, на які встановлено специфічні та адвалорні ставки акцизного податку одночасно» до Декларації.

Встановлено заповнення та подання СГ, які є платниками акцизного податку згідно з п.п. 212.1.17 п. 212.1 ст. 212 ПКУ Розділу Д Декларації та нового додатку 6 прим.1 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб?єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів згідно із підпунктом 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Кодексу (тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, рідини, що використовуються в електронних сигаретах)» до Декларації.

Наказ № 151 опублікувано в Офіційному віснику України  № 56 від 22.07.2022.

Яким чином визначається сума податку, що підлягає сплаті до бюджету резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах?

 

Резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах самостійно визначають суму податку, що підлягає сплаті до бюджету. Податок, що підлягає сплаті до бюджету резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах, визначається з урахуванням положень, передбачених пунктом 135.2 статті 135, пунктом 137.10 статті 137 та пунктом 141.9 прим. 1 статті 141 Кодексу. Резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах не визначають окремо об’єкт оподаткування, передбачений підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу.

Сума податку, що підлягає сплаті до бюджету резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах за кожною окремою операцією відповідно до пункту 135.2 статті 135, пункту 137.10 статті 137 та пункту 141.9 прим. 1 статті 141 Кодексу, зменшується на суму податку на доходи нерезидента, нарахованого (сплаченого) резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах за відповідною операцією згідно з пунктом 141.4 статті 141 Кодексу. При цьому сума зменшення не може перевищувати суму податку, розраховану відповідно до пункту 135.2 статті 135, пункту 137.10 статті 137 та пункту 141.9 прим. 1 статті 141 Кодексу.

 

Яким органом ДПС та в якому порядку проводиться камеральна перевірка (крім єдиного внеску)?

Проведення камеральної перевірки податкової декларації або уточнюючого розрахунку проводиться територіальним органом ДПС, на який покладено функції контрольно-перевірочної роботи протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків.

За інформацієюзагальнодоступногоінформаційно-довідкового ресурсу.

 

Чи потрібно суб’єкту господарювання при поданні уточнюючої декларації акцизного податку подавати всі додатки, які були подані в звітній декларації, чи лише додаток, який підлягає уточненню?

 

     Форма декларації акцизного податку (далі – Декларація), Порядок її заповнення та подання (далі – Порядок № 14) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 зі змінами та доповненнями.
     Відповідно до п. 1 розд. ІІ Порядку № 14 Декларація складається платником у порядку, встановленому ст. 48 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ). Додатки до Декларації є її невід’ємною частиною.

Пунктом 16 розд. ІІІ Порядку № 14, зокрема, встановлено, що платник, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт недоплати - заниження податкового зобов’язання минулих звітних (податкових) періодів, зобов’язаний подати:

або уточнюючу Декларацію разом із розрахунком суми акцизного податку, що збільшує або зменшує податкові зобов’язання внаслідок виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах (додаток 8), і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків такої суми до подання уточнюючої Декларації;

 або розрахунок суми акцизного податку, що збільшує або зменшує податкові зобов’язання внаслідок виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах (додаток 8), у складі звітної (звітної нової) Декларації за звітний (податковий) період, що настає за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, і сплатити суму податкового зобов’язання за звітний (податковий) період, суму недоплати та штраф у розмірі п’яти відсотків суми такої недоплати до подання звітної (звітної нової) Декларації.

Якщо після подання Декларації за звітний період платник подає нову Декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку її подання за такий самий звітний період, штрафи, визначені пунктом 50.1 статті 50 глави 2 розділу II ПКУ, не застосовуються.

Додаток 8 містить шість розділів (А, Б, В, Г, Д, Е), що розділені на графи, до яких заносяться дані про суму податку з відповідних рядків розділів А, Б, В, Г, Д, Е Декларації з нарахованими сумами податку окремо.

Розділи Декларації заповнюються на підставі відповідних додатків до неї.

Отже, при поданні уточнюючої Декларації подаються додатки, які підлягають уточненню та Додаток 8, в якому зазначаються суми штрафної санкції у розмірі визначеному п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ та пені відповідно до ст. 129 ПКУ.

 Разом з цим, зазначаємо, що п. п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, зокрема:

у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Ідентифікатор форми за яким в електронному вигляді подається запит за ф. № 34-ОПН для отримання довідки за ф. № 34-ОПП

Відповідно до п. 9.4 розд. ІХ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588), у разі потреби платник податків може отримати дублікат або копію довідки про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань за формою № 34-ОПП, подавши запит про надання довідки про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру за формою № 34-ОПН (далі – запит за ф. № 34-ОПН), наведений у додатку 11 до Порядку № 1588, зокрема, через Електронний кабінет в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями.

На офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів/ розміщено електронну форму «Запит про надання довідки про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру. Форма № 34-ОПН» за ідентифікатором J(F)1315501.

Закон України № 2260: чи можуть бути включені до обрахунку суми бюджетного відшкодування суми ПДВ, включені до складу ПК за операціями з придбання товарів, знищених внаслідок бойових дій?

 

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» внесено зміни до Податкового кодексу України.

Так, відповідно до підпункту 69.29 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, суми податку на додану вартість, включені до складу податкового кредиту при здійсненні операцій з придбання товарів, які у подальшому були знищені, (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного стану, не включаються до обрахунку суми бюджетного відшкодування.

Яким чином ЮО, яка отримала статус резидента Дія Сіті та заключила трудові договори і гіг-контракти з найманими працівниками не з початку місяця, нараховує єдиний внесок на суми заробітної плати (винагороди)?

 

Відповідно до частини 14 прим. 1 ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для платника – резидента Дія Сіті, який у календарному місяці відповідав вимогам, визначеним пп. 2 та 3 частини першої, п. 10 частини другої ст. 5 Закону України від 15 липня 2022 року № 1667-ІX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1667) встановлюється:

а) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі – Закон № 108), – у розмірі мінімального страхового внеску;

б) на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактами, укладеними у порядку, передбаченому Законом № 1667, – у розмірі мінімального страхового внеску.

Крім того, згідно з частиною першою ст. 5 Закону № 1667 резидентом Дія Сіті може бути юридична особа, зареєстрована на території України в установленому законодавством України порядку, незалежно від її місцезнаходження та місця провадження господарської діяльності, яка відповідає всім таким вимогам, зокрема:

1) здійснює один або кілька видів діяльності, визначених частиною четвертою цієї статті, що вказано у її статуті та/або відомостях про неї, що містяться у Єдиному державному реєстрі;

2) розмір середньої місячної винагороди залученим працівникам та гіг-спеціалістам, починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому набуто статус резидента Дія Сіті, кожного календарного місяця становить не менше, ніж еквівалент 1200 євро за офіційним курсом гривні щодо євро, встановленим Національним банком України станом на перше число відповідного календарного місяця;

3) середньооблікова кількість працівників та гіг-спеціалістів юридичної особи (у разі залучення) за підсумками кожного календарного місяця, починаючи з наступного за календарним місяцем, в якому юридичною особою набуто статус резидента Дія Сіті, становить не менше дев’яти осіб;

4) сума кваліфікованого доходу юридичної особи, отриманого за перших три календарних місяці, наступні за календарним місяцем, в якому юридичною особою набуто статус резидента Дія Сіті, становить не менш як 90 відс. суми її загального доходу за такий період, а сума кваліфікованого доходу, отриманого за кожен календарний рік перебування у статусі резидента Дія Сіті, становить не менш як 90 відс. суми загального доходу юридичної особи за той самий період (за наявності загального доходу);

5) щодо юридичної особи відсутні обставини, передбачені частиною другою ст. 5 Закону № 1667.

Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону № 108, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (ст. 7 Закону № 2464).

При цьому відповідно до частини п’ятої ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

     При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визаченої бази нарахування незалежно від її розміру.

Враховуючи зазначене, юридична особа, яка відповідає вимогам, визначеним частиною першою ст. 5 Закону № 1667, та отримала статус резидента Дія Сіті не з початку місяця, нараховує єдиний внесок за такий місяць з дотриманням вимог частини п’ятої ст. 8 Закону № 2464. Тобто за місяць, в якому юридична особа набула статус резидента Дія Сіті, єдиний внесок за найманих працівників сплачується на загальних підставах.

Разом з тим сплата єдиного внеску у розмірах, встановлених пунктами «а» та «б» частини 14 прим. 1 ст. 8 Закону № 2464, здійснюється резидентом Дія Сіті з наступного за календарним місяцем, в якому юридичною особою набуто статус резидента Дія Сіті. При цьому, якщо юридичною особою у період її перебування у статусі резидента Дія Сіті залучаються нові працівники, то сплата єдиного внеску за таких працівників здійснюється у порядку, визначеному пунктами «а» та «б» частини 14 прим. 1 ст. 8 Закону № 2464 за умови дотримання таким резидентом Дія Сіті вимог, встановлених пп. 2 та 3 частини першої ст. 5 Закону № 1667.

 

Що є доходом ЮО – платника ЄП третьої групи, яка обрала особливості оподаткування на період дії воєнного стану у разі погашення військових облігацій внутрішньої державної позики?

Відповідно до п.п. 14.1.44 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) державні цінні папери – облігації внутрішніх і зовнішніх державних позик та казначейські зобов’язання України, розміщені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику та/або реалізує державну бюджетну політику у сфері управління державним боргом та гарантованим державою боргом.

Відносини, що виникають під час розміщення, обігу цінних паперів, регулює Закон України від 23 лютого 2006 року № 3480-IV «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 3480).

Державні облігації України належать до емісійних цінних паперів (п. 5 частини другої ст. 8 Закону № 3480).

Згідно з частиною другою та третьою ст. 16 Закону № 3480 державні облігації України поділяються на облігації внутрішньої державної позики України та облігації зовнішніх державних позик України.

Облігації внутрішньої державної позики України – це цінні папери, що розміщуються виключно на внутрішніх ринках капіталу і підтверджують зобов’язання України щодо відшкодування пред’явникам цих облігацій їхньої номінальної вартості з виплатою доходу відповідно до умов розміщення облігацій.

Частиною третьою ст. 11 Закону № 3480 встановлено, що облігації залежно від способу виплати доходу можуть бути відсотковими або дисконтними.

Відсоткові облігації – це облігації, за якими передбачається виплата відсоткових доходів або за якими відсоткова ставка дорівнює нулю.

Дисконтні облігації – це облігації, що розміщуються за ціною, нижчою за їхню номінальну вартість. Різниця між ціною придбання та номінальною вартістю облігації, яка виплачується власнику облігації під час її погашення, становить дохід (дисконт) за облігацією.

Пасивні доходи – доходи, отримані, зокрема, у вигляді відсотків (дисконту), отриманих власником облігації від їх емітента відповідно до закону (п.п. 14.1.268 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 31 січня 2001 року № 80 «Про розміщення (емісію) облігацій внутрішніх державних позик» із змінами та доповненнями (далі – Постанова № 80) встановлено, що у період воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях Міністерство фінансів України може розміщувати облігації внутрішньої державної позики «Військові облігації» відповідно до затверджених Постановою № 80 основних умов розміщення (емісії) державних облігацій.

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2022 року № 156 «Про випуск облігацій внутрішньої державної позики «Військові облігації» зі змінами та доповненнями зокрема, встановлено основні умовами поетапного випуску облігацій внутрішньої державної позики «Військові облігації»:

номінальна вартість однієї облігації – 1000 грн.;

купонний період – один рік;

ставка доходу – плаваюча ставка, яка обраховується виходячи із середнього значення облікової ставки Національного банку за річний період, який закінчується першого числа місяця, що передує місяцю здійснення чергових купонних виплат та починається першого числа цього ж місяця попереднього року;

строк обігу – до 30 років.

До припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України відсоткова ставка єдиного податку для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, встановлюється у розмірі 2 відс. доходу, визначеного відповідно до ст. 292 ПКУ (п.п. 9.4 п. 9 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Згідно з п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акту приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).
     Дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до ст. 296 ПКУ (п. 292.13 ст. 292 ПКУ).

Юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пп. 44.2, 44.3 ст. 44 ПКУ (абзац п’ятий п. 296.1 ст. 296 ПКУ).

Юридичні особи - платники єдиного податку третьої групи відповідно до абзацу третього п. 44.2 ст. 44 ПКУ ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об’єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до абзацу першого п. 5 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 № 290, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Отже, у разі погашенні військових облігацій внутрішньої державної позики доходом юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи, яка обрала особливості оподаткування на період дії воєнного стану є дохід, отриманий у вигляді відсотків або дисконту відповідно до умов розміщення таких облігацій.

За інформацієюзагальнодоступногоінформаційно-довідкового ресурсу.

Яка фізична особа – резидент України визнається контролюючою особою протягом перехідного періоду згідно з п. 54 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, та коли вона повинна включити до показників річної декларації про майновий стан і доходи скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії (КІК) за 2022 рік, що підлягає оподаткуванню в Україні?

 

Пунктом 170.13 ст. 170 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено порядок оподаткування податком на доходи фізичних осіб прибутку контрольованих іноземних компаній.

Разом з тим, п. 170.13 прим. 1 ст. 170 ПКУ визначено доходи контрольованих іноземних компаній, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Згідно з п. 39 прим. 2.1 ст. 39 прим. 2 ПКУ контролюючою особою є фізична особа або юридична особа – резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) контрольованої іноземної компанії.

Зокрема, іноземна компанія визнається контрольованою іноземною компанією, якщо фізична особа – резидент України або юридична особа – резидент України (далі – контролююча особа):

а) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 50 відсотків, або

б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10 відсотків, за умови що декілька фізичних осіб – резидентів України та/або юридичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або

в) окремо або разом з іншими резидентами України – пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

Фізична особа – резидент країни або юридична особа – резидент України не визнаються контролюючими особами, якщо їх володіння часткою у контрольованій іноземній компанії реалізовано через пряме або опосередковане володіння в іншій юридичній особі – резидента України, за умови якщо остання визнається контролюючою особою згідно з п. 39 прим. 2.1 ст. 39 прим. 2 ПКУ та на неї покладається зобов’язання щодо оподаткування скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії.

Водночас, п. 54 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено особливості застосування положень про оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії протягом перехідного періоду, зокрема:

першим звітним (податковим) роком для звіту про контрольовані іноземні компанії є 2022 рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року – звітний період, що розпочинається у 2022 році). Контролюючі особи мають право подати звіт про контрольовані іноземні компанії за 2022 рік до контролюючого органу одночасно з поданням річної Декларації за 2023 рік із включенням зазначеного у такому звіті скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що підлягає оподаткуванню в Україні, до показників Декларації за 2023 рік. При цьому штрафні санкції та/або пеня не застосовуються;

п.п. «б» п.п. 39 прим. 2.1.2 п. 39 прим. 2.1 ст. 39 прим. 2 ПКУ для 2022 – 2023 звітних (податкових) років застосовується в такій редакції:

«б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі 25 і більше відсотків за умови, що декілька фізичних осіб – резидентів України та/або юридичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або».

Чи включається до оподатковуваного доходу ФО – резидента сума грошових коштів у вигляді міжнародного або вітчизняного гранту, крім бюджетного гранту, виплачена вітчизняними або іноземними організаціями?

 Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), відповідно до п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Практика застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції визначає, що грант – це одноразова безповоротна цільова виплата фізичним і юридичним особам грошової суми або дарування обладнання, приміщення (як правило, з власних коштів та майна) громадянами і юридичними особами, у тому числі іноземцями, а також міжнародними організаціями, для проведення наукових досліджень, впровадження енерго- та ресурсозберігаючих технологій, вжиття заходів екологічної безпеки та ліквідації наслідків екологічних катастроф, виконання творчих робіт, видання творів художньої, наукової, освітньої, образотворчої, медичної та іншої літератури тощо.

Відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого згідно з п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ.

Статтею 165 ПКУ встановлений перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Водночас, доходи, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначені п. 164.2 ст. 164 ПКУ, зокрема, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді суми безповоротної фінансової допомоги (крім суми процентів умовно нарахованих на таку допомогу) (п.п. «ґ» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

При цьому п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ визначено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок за ставкою, визначеною ст. 167 ПКУ.

Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податків (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ).

Разом з тим, доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України – іноземні доходи, є об’єктом оподаткування резидента (п.п. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 ПКУ).

Відповідно до п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 ПКУ у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація), та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.), крім:

а) доходів, визначених п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, що оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ (9 відс.);

б) прибутку від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.2 ст. 170 ПКУ;

в) прибутку контрольованих іноземних компаній, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.13 ст. 170 ПКУ;

г) виплат у грошовій чи негрошовій формі у зв’язку з розподілом прибутку, або його частини, джерелом яких є утворення без статусу юридичної особи, створене на підставі правочину або зареєстроване відповідно до законодавства іноземної держави (території) без створення юридичної особи, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 170.11 прим. 1 ст. 170 ПКУ.

Згідно з п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 ПКУ у разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у Декларації.

Крім того, доходи, визначені ст. 163 ПКУ, є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Згідно з п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ ставка військового збору становить 1,5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ.

Закон України № 2260: на підставі яких документів за звітні періоди лютий-травень 2022 року формують податковий кредит платники податків, що використовують касовий метод обліку ПДВ?

 

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» внесено зміни до Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 14.1.266 Кодексу касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V цього Кодексу - метод податкового обліку, за яким дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника податку, відкритих в установах банків, та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг) (далі – касовий метод).

Згідно з пунктом 32 прим. 2 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в ЄРПН постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, платники податку можуть сформувати ПК за податкові періоди лютий, березень, квітень, травень 2022 року виходячи з сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, що підтверджують товарів/послуг, або документів, що підтверджують надання інших видів компенсацій вартості поставлених (чи тих, що підлягають постачанню) товарів/послуг.

Таким чином, підставою для формування податкового кредиту за звітні періоди лютийтравень 2022 платниками, що використовують касовий метод, є документ, що підтверджує дату списання коштів із банківського рахунка (видачі з каси) платника ПДВ або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (чи тих, що підлягають постачанню) йому товарів/послуг.

 

Хто є резидентом Дія Сіті?

Резидент Дія Сіті - юридична особа, яка відповідно до Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні»набула статусу резидента Дія Сіті та згідно з інформацією, що міститься у реєстрі Дія Сіті, перебуває у зазначеному статусі.

Вимоги до резидента Дія Сіті:

юридична особа, зареєстрована на території України в установленому законодавством України порядку, незалежно від її місцезнаходження та місця провадження господарської діяльності;

здійснює один або кілька видів діяльності, здійснення яких стимулюється шляхом створення правового режиму Дія Сіті, що вказано у її статуті та/або відомостях про неї, що містяться у Єдиному державному реєстрі;

розмір середньої місячної винагороди залученим працівникам та гіг-фахівцям становить не менше, ніж еквівалент 1200 євро;

середньооблікова кількість працівників та гіг-фахівців юридичної особи (у разі залучення) становить не менше 9 осіб;

сума кваліфікованого доходу юридичної особи становить не менш як 90% суми її загального доходу (за його наявності);

щодо юридичної особи відсутні обставини, за яких вона не може бути резидентом Дія Сіті.

Резидент Дія Сіті зобов’язаний забезпечити безперервну та повну відповідність усім переліченим вимогам протягом усього строку резидентства.

 

 

До якого контролюючого органу юридичною особою подається заява про застосування спрощеної системи оподаткування (платника ЄП третьої групи) у разі зміни податкової адреси, пов’язаної зі зміною адміністративно-територіальної одиниці?

 

Відповідно до п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку, зокрема третьої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

Форма заяви про застосування спрощеної системи оподаткування затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308 (далі – Заява).

Підпунктом 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ визначено, що для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси Заяву (п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

Згідно з п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання Заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.

До поданої Заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою І «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. ХІV ПКУ.

Сплата єдиного податку платниками третьої групи здійснюється за місцем податкової адреси (п. 295.4 ст. 295 ПКУ).

Слід зазначити, що п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розд. XIV ПКУ застосовуються з урахуванням особливостей визначених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платником з особливостями, встановленими цим пунктом, суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу Заяву. При цьому до Заяви не додається розрахунок доходу за попередній календарний рік (абзац перший п.п. 9.8 п. 9 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (п. 45.2 ст. 45 ПКУ).

Відповідно до п. 10.13 розд. Х Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588) суб’єкт господарювання після зняття з обліку в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням продовжує обліковуватись та сплачувати податки з урахуванням п. 10.2 розд. Х Порядку № 1588.

Пунктом 10.2 розд. Х Порядку № 1588 визначено, що у разі зміни місцезнаходження суб’єктів господарювання – платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду (календарного року).

Якщо внаслідок зміни місцезнаходження щодо юридичної особи (крім юридичних осіб, які включено до Реєстру неприбуткових установ та організацій) або фізичної особи – підприємця змінюється територія територіальної громади, такий платник податків обліковується з відповідною ознакою та визначенням коду території територіальної громади згідно з КАТОТТГ, що відповідає:

попередньому місцезнаходженню платника податків – до закінчення бюджетного періоду;

новому місцезнаходженню платника податків – з наступного бюджетного періоду. Таким чином, юридична особа, яка у поточному році змінила місце податкової адреси, пов’язаної зі зміною адміністративно-територіальної одиниці, та до закінчення року обліковується в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновним місце обліку) з ознакою того, що вона є платником податків до закінчення року, подає Заяву (платника єдиного податку третьої групи) до контролюючого органу за новим місцезнаходженням (основним місцем обліку).

Що таке ПРРО?

Відповідно до абзацу тридцять сьомого ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) програмний реєстратор розрахункових операцій – програмний, програмно-апаратний або програмно-технічний комплекс у вигляді технологічного та/або програмного рішення, що використовується на будь-якому пристрої та в якому фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер контролюючого органу і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для виконання платіжних операцій.

Контролюючий орган забезпечує безоплатне програмне рішення для використання суб’єктом господарювання.

За інформацієюзагальнодоступногоінформаційно-довідкового ресурсу.

 

Особливості сплати ЄВ резидентом Дія Сіті

 

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що для платника - резидента Дія Сіті, єдиний внесок встановлюється:

на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітку плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24.03.1995  №108/95-ВР «Про оплату праці», - у розмірі мінімального страхового внеску;

на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг за гіг-контрактами, укладеними у порядку передбаченому Законом № 1667, – у розмірі мінімального страхового внеску - част.14 прим. 1 ст. 8 Закону України №2464-V «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

ФОП, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, які мають основне місце роботи або уклали гіг-контракт з резидентом Дія Сіті в порядку та на умовах, передбачених Законом № 1667, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем (резидентом Дія Сіті) сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску.

Зазначені особи можуть бути платниками ЄВ  за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем (резидентом Дія Сіті) сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску.

Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищуватимаксимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену Законом №2464 -  част. 6 статті 4 Закону України № 2464-V «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

 

Копії ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України платникам необхідно подати до податкового органу

 

Відповідно до п.п. 254.5.4 п. 254.5 ст. 254 Податкового кодексу України, платники рентної плати подають до контролюючих органів копії ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, ліцензій на мовлення та дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв у місячний строк після їх видачі.

Так, відповідно до п. 254.1 ст. 254 ПКУ платниками рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України є загальні користувачі радіочастотного ресурсу України, визначені законодавством про радіочастотний ресурс, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі:

- ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України;

- ліцензії на мовлення та дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою;

- дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, отриманого на підставі договору з власником ліцензії на мовлення;

- дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою.

Не є платниками рентної плати спеціальні користувачі, перелік яких визначено законодавством про радіочастотний ресурс, та радіоаматори (п. 254.2 ст. 254 ПКУ).

Перелік користувачів радіочастотного ресурсу – платників рентної плати або зміни до нього подаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, із зазначенням виду зв’язку, смуги радіочастотного ресурсу, регіонів користування радіочастотним ресурсом двічі на рік до 1 березня та до 1 вересня поточного року станом на 1 січня та 1 липня відповідно за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (п.п. 254.5.1 п. 254.5 ст. 254 ПКУ).

ПДФО: чиоподатковуються тури вихідного дня оплаченіпрофспілкою без придбанняпутівок

 

Чи підлягає оподаткуванню ПДФО вартість турів вихідного дня та літнього відпочинку, що організовуються та оплачуються за рахунок коштів професійної спілки для її членів (членів їх сімей) без придбання путівок?

 

Вартість турів вихідного дня та літнього відпочинку, що організовуються та оплачуються за рахунок коштів професійної спілки для її членів (членів їх сімей) без придбання путівок, включається до їх загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 відс., визначену ст. 167 ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Слід зазначити, що оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV Податкового кодексу України, згідно з абзацом першим п.п. 165.1.35 п. 165.1 ст. 165 якого до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включаються вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію осіб з інвалідністю, на території України платника податку та/або його дітей віком до 18 років, які надаються йому безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) професійною спілкою, до якої зараховуються профспілкові внески платника податку – члена такої професійної спілки, створеної відповідно до законодавства України, або за рахунок коштів відповідного фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Тобто, положення зазначеного пункту поширюються на платників податків, які отримують виключно путівки від професійної спілки.

Водночас,  п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ передбачено, що до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п.п. 165.1.53 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Які  особливості передбачені Законом № 2260 щодо внесення змін до податкових декларацій за звітні (податкові) періоди,

що передують лютому 2022 року?

 

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» внесено зміни до Податкового кодексу України.

Так, відповідно змінами встановлено, що платники ПДВ, тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану, не мають права на подання уточнюючих розрахунків до податкових декларацій, передбаченого пунктом 50.1 статті 50 розділу ІІ Кодексу, за звітні (податкові) періоди до лютого 2022 року із показниками на зменшення податкових зобов’язань та/або декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Розрахунок обсягу господарських операцій платника податків

для визнання операцій контрольованими

 

Підпунктом 39.2.1.9 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України встановлено, що обсяг господарських операцій платника податків для цілей п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ обраховується за цінами, що відповідають принципу «витягнутої руки».

Звертаємо увагу, що  відповідно до п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:
     річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Так, господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, визнаються контрольованими, якщо обсяг таких господарських операцій, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

 

 

За яких умов юридичні особи можуть бути платниками єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, на період дії воєнного стану?

Тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, згідно з п.п. 9.2 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), платниками єдиного податку третьої групи можуть бути, зокрема, юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми. До таких осіб не застосовується обмеження щодо обсягу доходу та кількості осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах.

Підпунктом 9.3 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що платниками єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, без урахування обмежень, встановлених п. 291.5 ст. 291 ПКУ, не можуть бути:

1) суб’єкти господарювання (зокрема, юридичні особи), які здійснюють:

2)обмін іноземної валюти;

виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів, роздрібної торгівлі підакцизними товарами);

1) видобуток, реалізацію корисних копалин (крім видобування підземних та поверхневих вод підприємствами, які надають послуги централізованого водопостачання та водовідведення);

2) страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;

3) представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку;

4) зокрема, юридичні особи – нерезиденти.

Відображення  зменшення податкового зобов’язання

у податковій декларації з ПДВ

 

У податковій декларації з ПДВ якого звітного періоду постачальник повинен відобразити зменшення податкового зобов’язання на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, що передбачає зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг, складеного у період з 24 лютого 2022 року до 27 травня 2022 та підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем – платником ПДВ, який має можливість своєчасно виконувати свої податкові обов’язки щодо його реєстрації?

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань за податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Згідно з п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПКУ, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку – постачальника, то постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.

У зв’язку із введенням воєнного стану в Україні з 24 лютого 2022 року було припинено реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН. Пунктом 32 прим. 2 підр. 2 розд. ХХ ПКУ передбачено тимчасове, за податкові періоди лютий, березень, квітень, травень 2022 року, формування податкового кредиту за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в ЄРПН постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

В той же час особливостей щодо відображення у податковій звітності з ПДВ коригування податкових зобов’язань постачальника у бік зменшення за такі податкові періоди, у разі відсутності зареєстрованих в ЄРПН розрахунків коригування до відповідних податкових накладних, ПКУ не передбачено. Отже, таке коригування здійснюється за правилами, визначеними п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПКУ.

Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі – Закон № 2260) відновлено податковий обов’язок платників податків, у яких є можливість виконувати свої податкові обов’язки, зокрема в частині дотримання термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН.

Водночас, відповідно до п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ такі платники звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом № 2260 (27 травня 2022 року) за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН до 15 липня 2022 року.

Виходячи із зазначеного, у разі якщо у період з 24 лютого 2022 року до 27 травня 2022 року здійснено повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або повернення постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, або змінилась сума компенсації вартості товарів/послуг, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, то зменшення податкових зобов’язань з ПДВ відображається постачальником на підставі розрахунку коригування, зареєстрованого в ЄРПН покупцем – платником ПДВ, який має можливість своєчасно виконувати свої податкові обов’язки щодо реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН:

у разі реєстрації такого розрахунку коригування в ЄРПН до 15 липня 2022 року – у податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, у якому відповідно до п. 192.1 ст. 192 ПКУ здійснено перерахунок та складено такий розрахунок коригування;

у разі реєстрації такого розрахунку коригування в ЄРПН починаючи з 15 липня 2022 року – у податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, у якому такий розрахунок коригування зареєстровано в ЄРПН.

 

 

 

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь