Степанецька громада
Черкаська область, Черкаський район

ЗАХИСНІ МЕХАНІЗМИ ПСИХІКИ

Дата: 19.07.2022 08:43
Кількість переглядів: 841

Фото без опису

Протягом життя кожна людина зіштовхується зі стресовими та неприємними ситуаціями. Уникнути їх неможливо. Саме тому наша психіка, так само, як і наш організм, починає адаптуватися та застосовувати захисні реакції, щоб знизити  ризик негативних і травматичних переживань.  

Власне термін «захисні механізми» був введений Зігмундом Фрейдом. Згодом його послідовники та дочка Анна Фрейд більш докладно дослідили цю тему. 

?Отже, до основних психологічних захисних реакцій належать:

Заперечення.

Цей захисний механізм дозволяє ігнорувати і заперечувати негативну інформацію, щоб захистити психіку від травм. 

Заперечення — це перша реакція на біль втрати, або на наявність небезпечного захворювання. Людина може робити вигляд, що нічого не сталося і навіть злитися, коли їй хтось говорить зворотнє. 

Витіснення. 

Витіснення чимось нагадує заперечення. Це усунення зі свідомості неприємних переживань. 

Проявляється в забуванні того, що заподіює психологічний дискомфорт. У результаті людина не пам'ятає травматичні події минулого, а також перестає усвідомлювати внутрішні конфлікти.

Проєкція. 

Це підсвідоме приписування людям власних внутрішніх мотивів, рис характеру і переживань. 

Цей механізм психологічного захисту дає можливість зняти із себе відповідальність за власні бажання, які здаються неприйнятними. 

Інтроєкція. 

Це схильність привласнювати чужі норми, правила, установки, переконання, думки, цінності без  спроби розібратися в них і критично переосмислити. 

Ця захисна реакція зустрічається дуже часто, адже вся освіта та виховання побудовані на механізмі інтроєкції. 

Якщо в дорослому віці людина без спроби осмислення приймає будь-які норми, правила, цінності, які намагаються їй нав'язати, то втрачає зв'язок із собою, власними бажаннями та мотивами. 

Такою людиною легко маніпулювати, адже вона не чує своїх потреб, не розуміє чого хоче та до чого прагне. 

Раціоналізація. 

Це знаходження прийнятних причин і пояснень  для неприйнятних думок або дій. Мета цього захисного механізму — збереження високого рівня самооцінки.

Фото без опису

Нагадаємо, що захисний механізм – це неусвідомлюваний психічний  процес спрямований на мінімізацію негативних переживань. 

Сублімація.

Найбільш поширений захисний механізм. Проявляється у спробах забути про травмуючу подію, шляхом переключення на різні види діяльності. 

Сублімація – це продуктивний захисний механізм, який подарував світу величезну кількість творів мистецтва.

Реактивні формування.

Цей захисний механізм підмінює неприйнятні для усвідомлення спонукання гіпертрофованими, протилежними тенденціями.  

Спочатку витісняється неприйнятне бажання, а потім, посилюється його антитеза.  Наприклад, перебільшена солодка ввічливість може маскувати ворожість. 

Регресія.

Проявляється в тому, що людина, щоб уникнути невротичного конфлікту, несвідомо повертається в той період минулого, коли в неї було все добре.  

Дозволяє пристосуватись до ситуації за допомогою звичних з дитинства форм поведінки, наприклад: плач, емоційні прохання, примхи та інше.  Ми на несвідомому рівні засвоїли, що такі форми поведінки, гарантують безпеку та підтримку. Дає можливість скинути з себе відповідальність за те, що відбувається. 

Ізоляція.  

Несвідоме абстрагування від будь якої проблеми. Наприклад боксер, намагається не думати, що удари противника викликають больові відчуття, інакше він програє бій із-за  страху відчути, або завдати біль іншому. 

Злиття. 

Найбільш чітко цей механізм виражений у перші роки життя дитини. У злитті відсутня межа між «я» та «не я». Є тільки одне тотальне «ми». 

Зсув. 

Проявляється у спрямуванні емоцій від одного об'єкта, до більш прийнятної заміни. Наприклад, зсув агресивних почуттів від роботодавця на членів сім'ї.

Юлія Ворман, практичний психолог.

 

Фото без опису

Як управляти відчуттям тривожності?

Нижче ми підготували підбірку, яка допоможе менше хвилюватись

Працюйте зі шкідливими думками.

Думки  досить часто можуть викликати занепокоєння.
Хоча ми не завжди можемо контролювати свої думки, ми можемо спробувати кинути їм виклик, якщо вони негативні або шкідливі.

Дізнайтеся  як працювати з  негативними думками та самозвинуваченням: https://t.me/psy_support/723

Практикуйте “Заземлення”

«Заземлення» — це термін, який використовують для позначення технік, які можуть допомогти нам зосередитися, віднайти відчуття “тут і зараз” та зупинити почуття тривоги, що набирає обертів.

 Дізнайтеся більше про заземлення: https://t.me/psy_support/689

Дихайте

Повільне та глибоке дихання може допомогти зберігати спокій і впоратися з тривогою.

 Спробуйте цю дихальну вправу:
Зосередьтеся на диханні.
Вдихніть через ніс і видихніть через рот. Старайтесь робити видих довшим та протяжнішим, ніж вдих. 
Покладіть руки на живіт.
Спостерігайте, як ваші руки рухаються вгору та вниз під час дихання.

 Розслабтесь та потурбуйтесь про себе

Коли ви відчуваєте тривогу, зробіть щось що вас заспокоює та розслабляє.

З чого почати - ось список ідей: https://t.me/psy_support/733 

Почніть розв'язувати проблеми

Іноді ми хвилюємося через певні проблеми. Один зі способів впоратися з нашими хвилюваннями навколо цих проблем — спробувати визначити можливі рішення.

 Визначте час дня, коли ви можете витратити 20 хвилин на розв'язання проблем. Якщо ви думаєте про проблему поза цим часом, запишіть її та поверніться до неї у відведений на це час. Це може допомогти скоротити час, який ви витрачаєте на хвилювання протягом дня.

 Ось послідовність, яка допоможе прийняти рішення та розв'язувати проблему:
 Визначте проблему та запишіть список можливих рішень.
 Виберіть рішення з цього списку. Якщо вам важко вибрати рішення, скористайтеся списком «за і проти» кожної зі своїх ідей.
 Розбийте своє рішення на невеличкі кроки та завдання.
 Дійте.

 Уникайте уникнення

Коли ситуації викликають у нас тривогу, виникає спокуса уникнути їх. Хоча, на перший погляд, це має сенс, проте не завжди корисно. Насправді така прокрастинація може підтримувати та посилювати нашу тривогу в довгостроковій перспективі.

 Якщо завжди уникати незручних ситуацій, ми стверджуємось, що вони надто складні для нас, щоб з ними впоратися. Таким чином ми продовжуємо відчувати тривогу. Але якщо наважитись зіткнутись з неприємністю, то можна зрозуміти, що нам під силу впоратися, або що ситуація не така погана, як ми собі уявляли. Це може зменшити  занепокоєння.

 Замість того, щоб уникати ситуацій, які викликають тривогу, спробуйте протистояти їй. 
 Почніть із написання списку ситуацій, які викликають у вас тривогу.
 Згрупуйте їх: ситуації, які викликають у вас невелику тривогу, середню тривогу та сильну тривогу.
 Спробуйте взятися за найлегші. Вирішивши їх, у вас з'явиться відчуття контролю та сили почати працювати зі складнішими.

 Ведіть щоденник, щоб записувати ситуації, з якими ви стикалися, і те, наскільки вони вас тривожили. І як ви з ними справлялися. У майбутньому ви можете озирнутися назад і порівняти, наскільки ви відчуваєте тривогу в цих ситуаціях до та після того, як кинули їм виклик.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь