ПРО ЩО МОЖНА ПИСАТИ ПІД ЧАС ВІЙНИ, А ПРО ЩО НІ?
Медіа та громадських активістів раз у раз закликають не повідомляти важливу інформацію, яку ворог може використати у власних цілях. Tvoemisto.tv розбиралося, які фото та дані складають військову таємницю, а які навпаки – можуть і мають бути опубліковані.
Переміщення та базування війська
«У нас точно заборонено розміщувати інформацію про Збройні сили України, їх переміщення, розташування тощо», – говорять у коментарі Тvoemisto.tv в Інституті масової інформації. В управлінні СБУ також наголошують – про переміщення наших військ не можна повідомляти в жодному разі. Пересування автомобілів, техніки, живої сили повинно залишатися в таємниці, оскільки в іншому разі це виказує їх дислокацію.
Стосовно ворожої бойової техніки та людських ресурсів, перш за все, можна і треба повідомити у чат-бот @stop_russian_war_bot. Це офіційний чат-бот СБУ, через який координати ворога можна повідомити Збройним силам України.
Удари ворога
За рекомендацією Інституту масової інформації, дані про ракетні удари – точний час, місце, кількість постраждалих – можна публікувати, якщо вони є у офіційних джерелах. Якщо їх немає – скоріше за все, дані не оприлюднили спеціально, щоб ворог на їх підставі не зміг зробити коригування вогню.
Пошкоджені будівлі – цивільні та військові
Офіційні джерела також є важливим орієнтиром під час публікації пошкоджених будівель. В Інституті масової інформації говорять: «Не те, щоб це була пряма заборона, але ми маємо дуже наполегливі рекомендації не ставити фото будівель окрім, як з офіційних джерел. Тому що фото руйнувань дозволяють коригувати нанесення ударів – особливо, якщо по них зрозуміло, яка адреса. Такі фото бажано не розміщувати або робити це з узгодженням, наприклад, із Службою безпеки України або з органами військово-цивільної адміністрації».
Проте, за даними СБУ, повідомляти про ушкодження цивільних будівель, а також публікувати їх фото, можна і потрібно. Це допомагає зафіксувати військові злочини ворога для трибуналу в Гаазі. Щоб стати доказом, така фотопублікація повинна мати вказану локацію, а також дату і час обстрілу. Служба безпеки України також запустила офіційний чат-бот @russian_war_tribunal_bot, у якому можна повідомляти про злочини окупантів.
Натомість не можна публікувати пошкоджені військові об’єкти, а також писати як, де і з якого боку у них влучило. Ворог не знає, які ушкодження він наніс. Повідомляючи про це на інформаційних ресурсах, можна скоригувати наступний вогонь. Як наслідок, окупанти зруйнують об’єкт сильніше або переконаються, що вже його розтрощили.
Лікарні та інші важливі об’єкти
Лікарні виявились об’єктами, дотичними до військових дій, тому їх також стосуються певні обмеження. За інформацією СБУ, про цивільні лікарні, в які привозять поранених, говорити можна, однак бажано не уточнювати їхні назви та місцезнаходження. Як таких цивільних зараз немає – серед поранених все одно буде військовий, який захищав чи допомагав у ту хвилину.
У військовому госпіталі перебувають військові медики, які надають допомогу пораненим воїнам. Його фото давати не можна – хоча на Google-мапі є позначення таких лікарень, не варто зайвий раз акцентувати на них увагу. «Намагаємось давати менше живих картинок, які можуть допомагати ворожим силам», – говорять у СБУ.
Тут забороняють публікувати усі об’єкти, які мають певний стосунок до військових. Зокрема, управління Служби безпеки у Львівській області наполегливо просить не знімати:
- аеропорти;
- залізничні вокзали;
-
нафтобази;
-
об’єкти нафто-газопроводів;
-
електростанції.
Блокпости та тероборона
Щодо публікацій про блокпости експерти СБУ та Інституту масової інформації одностайні – їх розміщення не можна оприлюднювати. Це точно військова таємниця під час воєнного стану. Те ж стосується і кількості людей в теробороні, батальйонів, які до неї входять.
«Це кількість сил засобів оборони країни. І в законі про державну таємницю, і в переліку інформації, яка до неї належить, прямим текстом зазначено, що ця інформація є державною таємницею. Тим більше, в умовах воєнного стану. Поширення такої інформації може вважатися шпіонажем на користь країни-агресора», – попереджають в ІМІ.
Захоплення територій та інші операції
Служба безпеки України дозволяє писати постфактум про те, що наші війська звільнили якусь територію або навпаки – її втратили. Однак цю інформацію медіа не може дізнатися самостійно – а отже, її слід брати лише з офіційних джерел. Такими є ЗСУ, Міністерство оборони, СБУ, сайт президента України.
Якщо взяти таку інформацію з джерела, яке не є офіційно верифікованим, вона може не відповідати дійсності. Це буде вважатися дезінформацією, за яку можуть притягнути до відповідальності. У медіа мають бути впевнені, що дані підтверджені хоча б однією з установ. У них повинно бути першоджерело, яке є провладним і може давати офіційну інформацію.
Втрати
СБУ не дає прямих рекомендацій, чи варто говорити про військові втрати. Тут радять розглянути це питання з морально-етичної точки зору. «Особисті втрати дають пригнічення морального духу. Втрати ворога навпаки возвеличують силу армії. Тому це на ваш розсуд», – говорять у Службі безпеки.
Військові навчання
Про військові навчання СБУ наполегливо просить повідомляти. Це потрібно для того, щоб люди не хвилювались – знали, що це атака ворога чи інші небезпечні події. Добре, коли медіа швидко підхоплюють і поширюють такі повідомлення. Тоді населення інформоване та розуміє, що можна бути спокійним.
Загальні поради
Інститут масової інформації радить брати дані для публікацій лише з верифікованих офіційних джерел. Якщо ж інформація надійшла не від них – її краще перевірити за допомогою тих самих джерел та узгодити з військовою адміністрацією. Це допоможе убезпечити себе від розголошення інформації, яка має обмежений доступ в умовах воєнного стану, або від повідомлення фейків. У матеріалах також слід завжди посилатися на джерело.
Також допоміжними для журналістів під час воєнного стану може стати інструкція, як комунікувати з військовими, яку ще в лютому підготував Інститут масової інформації. А також інструкція від Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій щодо того, яку інформацію можна поширювати під час тривоги та після вибуху.
Перелік інформації, яку не можна розголошувати в медіа, також опублікували у наказі головнокомандувача ЗСУ. Цей документ затверджує порядок роботи зі ЗМІ в період воєнного стану.
