Поради для батьків: Як критикувати дитину правильно?
Діти неминуче роблять помилки. Доволі часто, першою реакцією дорослих є незадоволення або обурення з приводу їхньої поведінки. Завжди потрібно пам’ятати , що слова критики, озвучені дорослими, відіграють важливу роль у формуванні особистості дитини. Отже, спробуємо розібратися в тому, як можна донести до дитини свої зауваження так, щоби вона не тільки не образилася, а ще й підкріпити інтерес до творчості, навчання та знань.
«Право піддавати людей самій суворій критиці заслуговує той, хто переконав їх у своїй любові до них.»
Махатма Ганді
Критичність – це сфокусована увага на деталях. Але оцінка дій : «Це добре, а це погано» - не має сенсу. Корисна критика має вказувати напрям розвитку, акцентувати на тому, що виходить добре, наштовхувати на ідеї, як саме можна досягнути мети. При тому дуже важливо, щоб дитина розуміла, що не зважаючи на критику, її люблять.
«Критикуючи, критикуй думку, а не його автора.»
Леонардо Да Вінчі
Дуже важливо під час критики підтримувати гарний намір дитини та ні в якому разі не переходити на особистості. Тобто, якщо дитина щось зробила неправильно, не можна оцінювати її, обзивати, принижувати, порівнювати з кимось. Можна запропонувати їй зробити інакше та підбадьорити, на кшталт: «Подумай, як зробити це краще» або «В наступний раз у тебе все вийде».
Для дітей до трьох років критика не потрібна. В цьому віці дитину потрібно просто підштовхувати до розвитку, задаючи запитання та радіти його відповідям. Від 3 до 5 дитина може чинити опір у відповідь на критику і це відбувається «на автоматі». І разом з тим, через деякий час це «ні» зникає, а дитина почуває гордість за те, що вона щось зробила, скориставшись вашою критикою. В 6 років та у більш старшому віці дитина вже здатна витримати тиск критики та сприймати його спокійніше. Але потрібно бути дуже обережними з нагадуваннями та судженнями під час вікових криз у дітей (криза 7-ми років, підліткова криза). В цей період краще говорити з дітьми про мотивацію, направляти увагу дітей на ті речі, яких вони не помічають та підтримувати їхні наміри.
Критика – це комунікація, двосторонні стосунки. Тому коли дитина готова приймати критику, все йде гладко і прекрасно. Батьки і рідні повинні намагатися зрозуміти, коли саме дитина в змозі витримати емоційне напруження. Буває , що дитині треба дати час «виплакати» свої переживання в обіймах близьких людей, таким чином зберігши емоційний контакт з нею.
«Як ліки не досягають своєї мети, якщо доза занадто велика, так і осуд і критика — коли вони переходять міру справедливості.»
Артур Шопенгауер
Батьки, які хочуть виростити здорову особистість, повинні підтримувати баланс в критиці: «Мені подобається те, що ти робиш, але є нюанси, які можна виправити». Баланс критики і підтримки при цьому повинен переважати на сторону підтримки.
І не забувайте, що недостатньо любити і критикувати у прийнятній формі, потрібно водночас бути професіоналами у тому, що критикуєте!
Інформацію підготувала
практичний психолог
Степанецького ЗДО «Білочка»
Юлія Шинкаренко
