ДОВГЕ ЖИТТЯ, СПОВНЕНЕ ПРАЦІ, ЛЮБОВІ І ВІРИ В ДОБРО
В перший день зими поважний ювілей святкує Литвиненко Єлезавета Андріївна, яка народилася 1 грудня 1931 року в селі Копіювата. Сім’я на той час жила дуже бідно. Батько був репресований комуністичним режимом у 1937 році. Двоє дівчат з сім'ї не мали змоги відвідувати школу. Закінчивши свої 4 класи у місцевій школі, юна Ліза пішла на роботу у місцевий колгосп – носила обіди трактористам на поле. Через матеріальні труднощі доля змусила її піти у найми до заможних людей, доглядати дітей та поратися по господарству. Так вона потрапила у село Таганча, де в 1952 році зустріла свою долю - Литвиненка Івана Івановича, який повернувся з війни без ноги.
Згодом влаштувалася на роботу у місцеве колективне господарство. Працювала в рільничій ланці та на фермі телятницею до самого виходу на пенсію.
Разом з чоловіком прожили щасливе подружнє життя, виховали двох синів. А найбільшою радістю в житті вважає своїх чотирьох внуків та чотирьох правнуків.
Єлезавета Андріївна радо зустріла гостей, що прийшли її привітати від імені сільського голови Степанецької ТГ Олександра Яременка - старосту Таганчанського старостинського округу Сергія Гарбуза та діловода Наталію Гребіник. Щиро дякувала за подарунок на згадку і щирі привітання.
