Конфлікт: правила психологічно грамотної поведінки
«Глибоко в нашій підсвідомості живе невгамовна жага конфлікта. Ви боретесь не стільки зі мною, скільки з людською природою».
Шерлок Холмс «Гра тіней»
«Конфлікт – це зіткнення цінностей і поглядів, що є абсолютно нормальним, бо всі люди – різні. Розуміння цього факту значно знижує градус вирування пристрастей і частіше веде до порозуміння»
Нейт Регієр, автор книги “Конфлікт – це подарунок”
Чи доводилося Вам потрапляти в конфлікт? Думаю, що більшість відповість «Так». Слово «конфлікт» (від латинського conflictus – боротися разом) викликає у більшості людей відверті негативні почуття і думки. Разом з тим, конфлікти – невід’ємна складова людського життя і те,що вони час від часу трапляються – це нормально. Всі люди різні, і відмінності сприймати дуже важко. Конфлікт є проявом незгоди між двома чи кількома людьми або ідеями. Він означає, насамперед, взаємодію, діалог. Саме тому конфлікт може стати початком розвитку гармонійних стосунків, можливістю реально щось змінити.
“Божевілля — робити те саме знову і знову і чекати при цьому різних результатів”.
Альберт Ейнштейн
Його можна залагодити, мінімізувати, але неможливо повністю уникнути. Іноді ми самі провокуємо конфлікти, а іноді стаємо «жертвами обставин». Коли конфлікти стають частими, кожна людина шукає вихід:
*Одні починають обмежувати спілкування. У перший момент начебто допомагає. Але це тимчасовий вихід. Потреба в спілкуванні така ж, як потреба у воді.
*Другі (в основному це сильні особистості, що займають керівні посади) вимагають беззаперечного підпорядкування як у сім'ї, так і на роботі. Коли вичерпуються можливості для керування, вони іноді з болем, іноді з здивуванням помічають, що їх всі залишили, і вважають, що їх зрадили.
*Треті, не намагаючись налагодити спілкування, змінюють своїх партнерів, розлучаються, звільняються з роботи, переїжають в інше місто і навіть країну. Але від себе, від свого невміння спілкуватися, нікуди не втечеш.
*Четверті повністю занурюються в роботу, часто вибираючи таку, яка не вимагає контактів з іншими людьми. Але і це теж тимчасовий вихід.
Загалом, в психології відомі кілька основних способів поведінки людей у конфліктній ситуації, зміст яких визначається мірою співвідношення в поведінці конкретної людини двох таких показників: «орієнтація на задоволення власних інтересів» та «орієнтація на задоволення інтересів протилежної сторони». Різний ступінь цих показників та їх поєднання дає можливість виділити п'ять основних типів поведінки особи в конфліктній ситуації:
Змагання (конкуренція) - прагнення досягти своїх інтересів в збиток іншому.
Пристосування - принесення в жертву власних інтересів заради іншого.
Компроміс - угода на основі взаємних поступок; пропозиція варіанту, знімає виникле протиріччя.
Уникнення - відсутність прагнення до кооперації, і відсутність тенденції до досягнення власних цілей.
Співробітництво - учасники ситуації приходять до альтернативи, що повністю задовольняє інтереси обох сторін.
Якщо Ви досі не знаєте, який спосіб регулювання конфліктів притаманний саме Вам, спробуйте відповісти на запитання в опитувальнику Кеннета Томаса (Kenneth Thomas) "Визначення способів регулювання конфліктів"( http://psychologis.com.ua/0-40.htm ).
Не можна абсолютизувати жоден з описаних способів або говорити, що саме він «найбільш правильний», «ліпший за інші», оскільки кожен з учасників конфлікту у відповідній ситуації буде поводити себе відповідно до свого індивідуального стилю поведінки, який, у свою чергу, залежить від темпераменту, особливостей емоційної сфери, здатності до спілкування тощо.
Крім того, кожен з учасників конфлікту найчастіше користуватиметься різними стилями поведінки залежно від контексту конфлікту, значущості тих потреб та інтересів, які реалізуються в ньому, від людей, з якими він взаємодіє, від особливостей поведінки опонента, оскільки власна поведінка в конфлікті досить часто є «віддзеркаленням» поведінки останнього.
Не потрібно відкидати і той факт, що кожен із учасників конфлікту здатний до зміни свого стилю поведінки. А тому, враховуючи, що стиль співробітництва є найвигіднішим, оскільки він дає можливість задовольнити інтереси всіх його учасників, слід максимально, наскільки це можливо в конкретній ситуації, орієнтуватися на реалізацію саме цього стилю.
«Добре, коли художник знає, що таке конфлікт і стрес. Це багате джерело ідей. Але я впевнений, що творити в стані стресу неможливо. Стрес придушує творчість».
Девід Лінч «Спіймати велику рибу»
Пізнавайте себе та дотримуйтесь рекомендацій, для того щоб проявляти повагу та співпрацювати із опонентом, адже це є запорукою розв’язання конфліктів з урахуванням інтересів учасників.
1. Не поспішайте відповідати. Коли нас переповнюють емоції, ми можемо наговорити зайвого. Якщо виникла конфліктна ситуація — візьміть тайм-аут та добре все обміркуйте.
2. Не підвищуйте голос. Під час сварки ми майже завжди підвищуємо голос. Психологічно нам здається, що нас не чують, і якщо ми скажемо декілька разів і гучніше — то дійдемо розуміння. Насправді ж це не так, в результаті ви будете кричати один на одного. Спробуйте поводити себе навпаки, якщо людина підвищує голос — говоріть тихіше. Тоді вашому опоненту доведеться вслухатись та знижувати накал бесіди.
3. Не переходьте на особистості. Дуже часто, під час конфлікту учасники переходять на особистості. Згадують один одному всі помилки, торкаються особистих стосунків, зовнішнього вигляду, одягу і т.п. Цього потрібно уникати, тому що в результаті ви не дійдете до конструктивно рішення, а наслідки конфлікту довго будуть давати про себе знати у ваших стосунках.
4. Не піддавайтесь на провокації. Вступивши в конфронтацію з людиною, схильною до про вокативної поведінки, ви ризикуєте зіпсувати настрій та стосунки з оточуючими.
5. Погодьтеся, перш ніж заперечити. Використовуйте спосіб: «Погоджуюсь з Вами, і разом з тим…». Людині притаманно заспокоюватися, коли з нею погоджуються.
6. Не рівняйте всіх по собі. Нам притаманно оцінювати всіх по собі: «Те як вмію я — повинні вміти і інші». Але ми всі різні, і те що для нас просто і норма — для іншої людини може бути зовсім не так. Врешті решт, якщо ми були би однакові — спілкуватися і жити було б нудно і нецікаво.
«Мудра людина завжди знайде спосіб, щоб не розпочати війну».
Інформацію підготувала
практичний психолог ЗДО «Білочка»
Юлія Шинкаренко
