З МАСНИЦЕЮ ВАС!
Сьогодні починається Масниця: традиції святкування та найкращі привітання
Масниця, або Колодій – широко відоме з давніх-давен свято. Асоціюється воно із завершенням холодів і настанням тепла.
Свято Масниця не має сталої дати відзначання. Вона змінюється, залежно від початку Великого посту. Так, Масниця розпочинається за тиждень до нього й святкується впродовж усього тижня.
Оскільки Великий піст цього року у православних християн стартує 15 березня, то перший день Масниці припадає на Міжнародний жіночий день. Отже, масничний тиждень триватиме з 8 березня по 14 березня.
Масниця – давнє східнослов'янське свято, яке знаменує собою кінець зими і швидкий прихід весни. Від самого початку її святкування було пов'язано, за однією версією, з прославлянням бога сонця Ярила. Свято й дотепер зберігає в собі багато язичницьких обрядів і древніх традицій.
У православному календарі Масниця називається Сирною седмицею, а весь тиждень прийнято присвячувати підготовці до Великого посту. Так, у цей період уже не можна їсти м'ясо, але ще дозволяються молочні продукти та страви із них.
Масниця – одне із найулюбленіших, веселих і смачних свят. Воно має свій особливий, неповторний колорит і супроводжується народними гуляннями, катанням на санчатах, спалюванням опудала зими, що минає, та зустріччю весни.
На свято прийнято робити опудало Масниці. Це велика лялька з соломи, яку вдягають у жіночий одяг, як стародавнє і священне божество. За традицією, наприкінці масничного тижня його спалювали як уособлення зими, прагнучи таким чином розбудити весняну природу й розтопити лід.
Масничний тиждень у давнину ще називали Бабським або Колодієм. Упродовж нього чоловікам належало в усьому слухати жінку та виконувати її накази й забаганки.
На останній день Бабського тижня припадав звичай в’язання колодки. Хлопцям, які не зіграли весілля до Великого посту, як осуду чіпляли до поясу або до руки немаленьку колодку, яку можна було зняти лише за могорич або викуп. У такий спосіб молодим чоловікам нагадували про створення сім'ї. А, вже після закінчення посту, колодка мінялася у нареченої на писанки.
Російська Масляна — це зовсім не те ж саме, що українська Масниця чи Колодій.
Саме тому ми вирішили детальніше розповісти про те, що є запозиченим із сусідньої країни та нав’язаним у радянські часи, а що є невід’ємним українським святом.
Чому дехто може вирішити, що це одне і те ж саме свято?
По-перше, через схожість назв. Адже український Колодій має інші поширені назви, в тому числі і Масниця, яка дуже схожа за звучанням на російську Масляною. Але тлумачиться назва цих слів по-різному.
По-друге — час святкування припадає на той самий час, останній тиждень перед Великим постом. Проте і це не робить два різних свята одним, адже вони мають зовсім різні значення.
Масниця — символізує прихід весни, відродження життєвих сил, як людини, так і усієї природи. Також це час примирення, злагоди та добра. У той же час Масляна — це народні гуляння, які влаштовуються заради того, аби добряче наїстись перед довготривалим постом і помірятись силою.
Відмінності цих двох свят:
Кулінарні відмінності. Традиційні страви у цей тиждень під час двох свят зовсім інші. На Масляну готують млинці з різними начинками, а на Масницю (Колодій) — вареники з сиром та вершковим маслом, а також найрізноманітніші страви з молочних продуктів.
Світоглядні відмінності. В Росії у цей час були популярними бійки “стінка на стінку”, так собі міряння силами. На Масницю ж традиції були протилежними. Оскільки це свято всепрощення та примирення, люди у цей час не бились, а навпаки намагались вирішити всі конфлікти, вибачитись та вибачити аби зустріти весну у злагоді і мирі.
Що кажуть етнографи:
Люди, які займаються дослідженням українських традицій, також наголошують на відмінності цих двох свят.
Етнограф Олена Івановська розповідає: “Традиція випікання млинців більшою мірою впровадилися у нас саме в радянський час. На всьому терені Радянського Союзу впроваджували одні і ті самі свята, щоб традиції етносів, які входили до складу імперії, відходили на периферію і їх не згадували. Адже є нормальна біологічна потреба: душа бажає свята.”
А етнограф козацького селища «Мамаєва слобода», у свою чергу, пояснює, що українське свято Колодій має суто національний зміст і у нього мало спільного з російською Масляною, якої в козацькій Україні не було – вона прийшла до нас з Росії, де у неї зовсім інший характер, пісні, ігрища, звичаєві норми, і навіть страви готують, не такі.
Отже, свято Колодій існувало в Україні ще з часів Трипільської культури. Воно дещо змінилось під час впровадження християнства у часи Київської Русі. Як і всі народні свята та звичаї, воно набуло християнського релігійного змісту, але традиції святкування у більшості залишились незмінними. Так тривало аж до радянських часів. Тоді свято не просто видозмінилось, а повністю замінилось іншим, яке не має нічого спільного з українською культурою та традиціями, не зважаючи на маленькі спільні ознаки з Масницею.
Сьогодні ж від радянського свята в Україні залишилась лише традиція готувати млинці у цей тиждень. Тож можливо саме час задуматись про відродження власного свята.
