ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДПС У ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ ПОВІДОМЛЯЄ
Звільнення від сплати ЄСВ окремих категорій підприємців з 2021 року
Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що у зв'язку з прийняттям Закону № 592-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі — Закон № 592) внесено низку змін до Закону № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон № 2464).
Відповідно до внесених змін, зокрема, з 1 січня 2021 року фізичні особи - підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність звільняються від сплати єдиного внеску за себе, у разі якщо вони отримують:
- пенсію за віком;
- за вислугу років;
- є особами з інвалідністю;
- досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України № 2464-VI «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Крім цього, статтю 4 Закону № 2464 доповнено частинами п'ятою та шостою, згідно з якими відповідно передбачено звільнення від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування:
- осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, за умови взяття їх на облік як фізичних осіб-підприємців і провадження ними одного виду діяльності одночасно як фізичною особою-підприємцем, так і особою, яка провадить незалежну професійну діяльність;
- осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та фізичних осіб-підприємців, які мають основне місце роботи, за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464-VI. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Нагадаємо, зазначені зміни внесено Законом № 592-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників».
Оподаткування новорічних подарунків
Головне управління ДПС у Черкаській області нагадує, що відповідно до п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу ПДФО вартість подарунків – у частині, що не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.
Таким чином, якщо платником податку на доходи фізичних осіб отримано новорічні подарунки у вартості, що не перевищує 1180,75 грн. ( 4723 х 25 відсотків), то вартість таких подарунків не включається до оподатковуваного доходу. При цьому, якщо вартість подарунків перевищить 1180,75 грн., то сума перевищення включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу податком на доходи фізичних осіб.
Згідно з Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за формою № 1ДФ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, вартість подарунків, якщо їх вартість не вище встановленого співвідношення до однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі, відображається в податковому розрахунку за формою № 1ДФ під ознакою доходу «160».
Якщо вартість подарунків, перевищує вказаний розмір, то сума такого перевищення відображається у податковому розрахунку за формою № 1ДФ під ознакою доходу «126».
COVID-19: Президент підписав закони щодо підтримки громадян і бізнесу під час карантину
Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що Президент України Володимир Зеленський 07 грудня 2020 року підписав Закони, які він ініціював для підтримки громадян і бізнесу у період дії карантинних заходів для запобігання поширенню в Україні COVID-19. Законодавчі ініціативи були ухвалені Верховною Радою 04.12.2020 року.
Так, Закон «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб'єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом» № 1071-ІХ передбачає надання одноразової матеріальної допомоги у розмірі 8 000 гривень найманим працівникам, які втратили частину заробітної платні внаслідок запровадження карантинних обмежень, та фізичним особам-підприємцям, які втратили частину доходу внаслідок карантину.
та фізичні особи-підприємці не зможуть отримати допомогу, якщо вони зареєстровані менше ніж за три місяці до набрання чинності цим законом; якщо у 2020 році сплатили ЄСВ за себе менше ніж за три місяці, а також якщо їхній вид діяльності не підпадає під карантинні обмеження.
Крім того, документ передбачає надання одноразової матеріальної допомоги компаніям для виплат найманим працівникам, щоб не скорочувати їх під час дії карантину. Ця норма стосується підприємств, які (на час набуття чинності законом) вимушено скоротили або можуть скоротити тривалість робочого часу працівників через простій у зв'язку з впровадженням карантину.
Розмір допомоги вираховується пропорційно скороченню робочого часу працівника, але не може перевищувати 8 тис. грн.
Також закон передбачає одноразову компенсацію суб’єктам господарювання з метою відшкодування витрат, понесених на сплату єдиного внеску (ЄСВ) на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Розмір одноразової компенсації становитиме середньомісячну суму ЄСВ з розрахунків останніх 10 місяців.
Компенсації отримають ті компанії, які реально постраждають від запровадження карантинних обмежень. Проте компенсація не надаватиметься, якщо з ЄСВ є заборгованість.
Крім того, закон передбачає продовження дії ліцензій компаніям на продаж алкоголю на період карантину, а також протягом трьох місяців після його закінчення. Документи дозвільного характеру продовжують дію на період карантину та протягом трьох місяців після його закінчення. Продовжується й строк дії договорів оренди державного та комунального майна, які закінчуються у період карантину, та протягом одного місяця з дня його закінчення. Не нараховується та не сплачується плата за оренду державного або комунального майна.
Також Глава держави підписав Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом » № 1072-ІХ.
Документ передбачає низку податкових стимулів для громадян, малого й середнього бізнесу на період можливого оголошення карантину.
Зокрема, списується податковий борг платникам податків у разі, якщо сукупний розмір боргу платника за всіма податками та зборами не перевищує 3 060 грн.
Платники єдиного податку І групи звільняються від сплати цього податку за грудень 2020 року та січень – травень 2021 року.
Також до 29 грудня 2021 року відстрочено погашення податкового боргу платників податків – фізичних осіб, зокрема самозайнятих осіб, що в загальній сумі не перевищує 6 800 грн.
Ці податкові стимули допоможуть бізнесу не накопичити податкові борги, якщо доведеться призупинити діяльність. У комплексі з іншими законопроектами це дасть змогу підприємцям підготуватися до можливого локдауну і пройти його без серйозних втрат.
Крім того, Президент підписав Закон «Про внесення змін до статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» № 1073-ІХ.
Документ розширює перелік напрямків, за якими можуть використовуватися кошти Фонду з боротьби з наслідками епідемії коронавірусу. Зокрема, цими коштами може фінансуватися: одноразова матеріальна допомога громадянам у разі посилення карантину; матеріальна допомога бізнесу для збереження робочих місць; одноразова компенсація бізнесу для сплати ЄСВ за найманих працівників.
Вищезазначені Закони набрали чинності 10 грудня 2020 року.
Поповнення обсягу залишків пального або спирту етилового в СЕАРП та СЕ
Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що відповідно до п.п. 232.4.2 п. 232.4 ст. 232 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо у платника акцизного податку виникає потреба поповнити обсяги залишків пального або спирту етилового в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – СЕАРП та СЕ), він може зареєструвати заявку на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового за умови:
наявності на обліковій картці сум коштів сплаченого акцизного податку, не менше ніж сума акцизного податку, розрахованого з обсягу пального або спирту етилового у такій заявці, – для обсягів пального або спирту етилового, що оподатковуються акцизним податком;
без наявності на обліковій картці сум коштів сплаченого акцизного податку – для обсягів пального або спирту етилового, що оподатковуються на умовах, встановлених ст. 229 ПКУ, або не підлягають оподаткуванню, або звільняються від оподаткування.
Форма та порядок заповнення заявки на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового та коригування до заявок на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового в СЕАРП затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п.п. 232.4.5 п. 232.4 ст. 232 ПКУ).
Згідно з п. 38 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408 сума залишків акцизного податку, в межах якої платник акцизного податку має право на реєстрацію заявки на поповнення обсягів залишку пального обчислюється як загальна сума поповнення таким платником з поточного рахунка його електронного рахунка за вирахуванням:
загальної суми акцизного податку, що міститься в зареєстрованих у СЕАРП та СЕ заявках на поповнення обсягів залишку пального, з урахуванням коригувань до зазначених заявок такого платника;
повернутих платнику сум акцизного податку, помилково сплачених таким платником на електронний рахунок.
Сума залишків акцизного податку, в межах якої платник акцизного податку має право на реєстрацію заявки на поповнення обсягів залишку спирту етилового, обчислюється як загальна сума поповнення таким платником з поточного рахунка його електронного рахунка за вирахуванням загальної суми акцизного податку, що міститься в зареєстрованих в СЕАРП та СЕ заявках на поповнення обсягів залишку спирту етилового з урахуванням коригувань до зазначених заявок такого платника.
Отримання розрахункового документу в електронному вигляді за оплачені товари (послуги) через ПРРО
Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що згідно з п. 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема, надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції (далі – фіскальний чек), створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО (далі –ПРРО) QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Суб’єктом господарювання фіскальний чек за оплачені товари (послуги) через ПРРО надсилається покупцю такими способами: електронною поштою (E-mail), Viber, Telegram, WhatsApp, або SMS, при цьому на пристрої повинна бути встановлена відповідна програма. Відправлення повідомлення виконується в загальному порядку від імені власника SIM-карти. Про доставку фіскального чеку від покупця надходить SMS повідомлення.
Разом з тим, суб’єкт господарювання може пересвідчитись, що покупець отримав фіскальний чек надіславши на наданий покупцем абонентський номер (Viber, Telegram, WhatsApp) та/або адресу його електронної пошти повідомлення із вимогою зворотнього інформування.
Відповідальність за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах підприємства
Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що порядок визначення строків здавання готівкової виручки (готівки) та ліміту каси встановлено розд. V Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 148).
Згідно з п.п. 16 п. 3 розд. I Положення № 148 ліміт залишку готівки в касі (далі – ліміт каси) – граничний розмір суми готівки, що може залишатися в касі в позаробочий час та забезпечити роботу на початку наступного робочого дня.
Установа/підприємство визначає і встановлює за погодженням з банком (у якому відкрито рахунок установи/підприємства, на який зараховуються кошти) строки здавання ним готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках (п. 48 розд. V Положення № 148).
Відповідно до абзацу першого п. 50 розд. V Положення № 148 установа, підприємство, небанківська установа на підставі Положення № 148 та з урахуванням особливостей роботи зобов’язані розробити та затвердити внутрішнім документом порядок розрахунку ліміту каси установи, підприємства, небанківської установи та їх відокремлених підрозділів. У розрахунку враховується строк здавання установою, підприємством, небанківською установою готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений договором банківського рахунку та не враховується готівка, унесена через платіжні пристрої, що належать небанківським установам. Ліміт каси установи, підприємства, небанківські установи встановлюють на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси за рішенням керівника установи, підприємства, небанківської установи або уповноваженої ним особи.
Готівка не вважається понадлімітною в день її надходження, якщо вона здана в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку або видана для використання установою/підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання її до банку і одночасного отримання з каси банку) наступного дня на потреби, пов’язані з діяльністю установи/підприємства абзацом першим п. 54 розд. V Положення № 148.Пунктом 56 розд. V Положення № 148 визначено, що керівники установ/підприємств несуть відповідальність за дотримання вимог Положення № 148 щодо встановлення ліміту каси та за достовірність відповідних показників, зазначених у розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі.
Статтею 164 прим. 4 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х зі змінами та доповненнями (далі – КпАП) встановлено, що здавання виторгу торговельними підприємствами всіх форм власності, що здійснюють реалізацію товарів за готівку, з порушенням термінів, установлених правилами розрахунків і ведення касових операцій, – тягне за собою накладення штрафу на осіб, відповідальних за здавання виторгу, від сімнадцяти до вісімдесяти восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені особою повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за порушення, передбачене частиною першою цієї статті, – тягнуть за собою накладення штрафу від сорока трьох до ста сімдесяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому, нормами Податкового кодексу України та іншими нормативно-правовими актами не передбачено фінансової відповідальності за перевищення встановлених лімітів в касах підприємства.
Таким чином, за порушенням термінів здавання готівкової виручки торговельними підприємствами всіх форм власності, установлених Положенням № 148, яке призводить до перевищення встановлених лімітів в касах, до посадових осіб, відповідальних за здавання виручки, чинним законодавством передбачено адміністративний штраф у розмірах, визначених ст. 164 прим. 4 КпАП.
Надсилання податкової декларації, розрахунку, звіту
Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що пунктом 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено, що податкова декларація, розрахунок, звіт (далі – податкова декларація) подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один із таких способів:
а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155).
Слід зазначити, що п. 49.4 ст. 49 ПКУ визначено, що платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155.
Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155.
Фінансова звітність, звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються згідно з вимогами абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 ПКУ, подаються в електронній формі з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155 до контролюючих органів платниками податку на прибуток підприємств та неприбутковими підприємствами, установами, організаціями, які подають податкову звітність в електронній формі.
У разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного ст. 49 ПКУ (п. 49.5 ст. 49 ПКУ).
Правила надання послуг поштового зв’язку затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 із змінами і доповненнями (далі – Правила).
Відповідно до п.п. 2 п. 42 Правил на поштовому відправленні зазначається поштова адреса в такій послідовності:
найменування вулиці (проспекту, бульвару, провулку), номер будинку, квартири;
найменування населеного пункту, району, області;
поштовий індекс; країна призначення.
Найменування відправника та адресата, їх поштові адреси на поштовому відправленні, бланку супровідної адреси, бланку поштового переказу пишуться розбірливо чорнилом чи кульковою ручкою (крім червоного, жовтого та зеленого кольорів) або друкуються (абзац перший п. 46 Правил). Внутрішні поштові відправлення з позначкою «Звіт» (листи та бандеролі з оголошеною цінністю, посилки) подаються для пересилання лише з описом вкладення (п. 60 Правил). Згідно з п. 61 Правил у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв’язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові.
Абзацом першим та другим п.73 Правил визначено, що під час приймання для пересилання письмової кореспонденції на адресному боці кожного поштового відправлення проставляється відбиток календарного штемпеля. Дата відбитку календарного штемпеля маркувальної машини повинна відповідати даті подання письмової кореспонденції для пересилання. Якщо на письмовій кореспонденції, поданій для пересилання, відсутній відбиток календарного штемпеля або зазначена дата не відповідає даті подання її для пересилання, поштові відправлення повертаються відправникові для відповідного оформлення.
Проставлення календарного штемпеля не є обов’язковим для письмової кореспонденції, що оплачується з використанням відбитків маркувальних машин, відбитків про оплату, нанесених друкарським чи іншим способом, пересилається за договірними тарифами, якщо на відбитках та поштових відправленнях зазначено найменування оператора поштового зв’язку, дату та об’єкт поштового зв’язку місця приймання (абзац четвертий п. 73 Правил).
Абзацом першим п. 49.6 ст. 49 ПКУ визначено, що у разі втрати або зіпсуття поштового відправлення чи затримки його вручення контролюючому органу з вини оператора поштового зв’язку, такий оператор несе відповідальність відповідно до закону.
Платник податків протягом п’яти робочих днів з дня отримання повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення зобов’язаний надіслати поштою або надати особисто (за його вибором) контролюючому органу другий примірник податкової декларації разом з копією повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення.
Незалежно від факту втрати або зіпсуття такого поштового відправлення чи затримки його вручення платник податків зобов’язаний сплатити суму податкового зобов’язання, самостійно визначену ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених ПКУ (п. 49.7 ст. 49 ПКУ).
Cплата земельного податку членами садівницького товариства
Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що згідно зі ст. 35 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ зі змінами та доповненнями (далі – ЗКУ) громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.
Громадяни - члени садівницького товариства мають право приватизувати земельну ділянку і така приватизація здійснюється без згоди на те інших членів цього товариства.
Землі загального користування садівницького товариства безоплатно передаються йому у власність і до них належать земельні ділянки, зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, будівлями і спорудами загального користування. Використання земельних ділянок садівницьких товариств здійснюється відповідно до закону та статутів цих товариств.
Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених ЗКУ, або за результатами аукціону. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених ЗКУ (ст. 116 ЗКУ).
Зокрема, громадянам України можуть безоплатно передаватись земельні ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення садівництва у розмірі не більше 0,12 гектара (ст. 121 ЗКУ).
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗКУ).
При цьому право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст. 126 ЗКУ).
Використання землі в Україні є платним (ст. 206 ЗКУ).
Відповідно до ст.ст. 269, 270 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками земельного податку є, зокрема, власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні.
Власники земельних ділянок – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно (п.п. 14.1.34 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Землекористувачі – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (п.п. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 ПКУ).
Юридичні особи самостійно обчислюють суму податкового зобов’язання щодо земельного податку в порядку, визначеному ПКУ.
Відповідно до ст. 281 ПКУ від сплати земельного податку звільняються особи з інвалідністю першої і другої групи, фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років, пенсіонери (за віком), ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Звільнення від сплати земельного податку для таких категорій фізичних осіб поширюється на земельні ділянки, визначені п. 281.2 ст. 281 ПКУ.
З урахуванням викладеного, якщо земельні ділянки приватизовані громадянами - членами садівничого товариства і кожен громадянин отримав документ, що засвідчує право на земельну ділянку, то такі громадяни, крім тих, кому надані пільги щодо сплати земельного податку згідно зі ст. 281 ПКУ, є платниками земельного податку. При цьому, нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку.
Садівницьке товариство є платником земельного податку за земельні ділянки, включаючи земельні ділянки загального користування, надані такому товариству для ведення садівництва і щодо яких члени товариства не оформили право на свою земельну ділянку.
Запровадження марок акцизного податку нового зразка з 1 січня 2021 року
Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що з 1 січня 2021 року запроваджуються марки акцизного податку нового зразка.
Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання маркування марками акцизного податку тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах» від 29 жовтня 2020 року № 1037, яка оприлюднена 03.11.2020, затверджено нові зразки марок акцизного податку для тютюнових виробів і зразки марок акцизного податку для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, вітчизняного та імпортного виробництва
