Невеличкий екскурс по Степанцях
Нещодавно на офіційному сайті ТОВ "НВФ "Урожай" у традиційній рубриці "Агрокрай" була розповідь про мальовниче село Степанці на Канівщині, жителі якого довірили свої землі "Урожаю". Тож, пропонуємо вам невеличкий екскурс по Степанцях!
Село Степанці розкинулося по обидва береги річки Росави. У селі проживає близько 2000 осіб. Площа села — 754,22 га.
Умовно село розділяють на 6 кутків. Згідно із спогадами старожилів, можна так пояснити їх назву:
«Слобода» — тут колись були вільні землі, куди селяни тікали від кріпацтва;
«Харківка» — землі в давнину належали козакові Харку;
«Заросава» — територія села, яка розташована за річкою Росавою;
«Містечко» — у XVIII—XIX століттях тут проживало багато євреїв, які займалися торгівлею і кожна сім'я мала своє місце, лавку;
«Рудка» — тут було багато родовищ рудої глини;
«Пилява» — в давнину була окремим селом.
У писемних джерелах Степанці згадуються із середини 18 століття. Проте за переказами його історія сягає більш давніх часів. За однією з версій назва села пов’язана з дружинником київського князя на ім’я Степан, який володів тут землями. Інша версія його назву пов’язує з місцевістю, де розташоване село – рівною ніби степ.
У 1741 році село Степанці нараховувало всього 50 дворів, а після реформи 1861 року, у зв’язку із розвитком капіталізму, воно перетворилося у типове єврейське містечко з дрібною кустарною промисловістю та промислами. За центром села сьогодні збереглася назва «Містечко», так як у 18-19 ст. тут проживало багато євреїв, які займалися торгівлею і кожна сім’я мала свою лавку, тобто місце для торгівлі.
З 1880-х років у Степанцях працювала земська школа, в якій, за спогадами жителів села, вчителювала племінниця Нечуя-Левицького — Антоніна Левицька. Нечуй-Левицький часто гостював у неї у Степанцях і в серпні 1886 року написав повість «Пропащі», в якій показав долю селян-кріпаків із сім'ї Марусі Качурихи.
У 1900 році у Степанцях був цукровий завод, на якому працювало 296 робітників, та винокурний завод (працювало 47 робітників).
Село Степанці з давніх-давен спеціалізувалося на хліборобстві. До 1917 року належало воно двом поміщикам: Антону Хамцю та Михайлу Розову, які після більшовицького перевороту втекли до Польщі, а на їх землях розпочалося створення сільськогосподарських артілей та колгоспів. До речі, у 1930 році в Степанцях було створено першу в Канівському районі МТС, яка налічувала 109 одиниць тракторного парку та обробляла більшу частину ланів Канівщини. Пізніше її було реформовано у Степанецьке відділення „Сільгосптехніки”.
Історію села пишуть люди, які в ньому живуть.
Жителі Степанців пам'ятають імена учасників національно-визвольних змагань - Кучера Оникія Тимофійовича та Голуба Семена Івановича, які виборювали незалежність України у складі армії Української Народної Республіки;
лауреата Державної премії СРСР, тракториста – машиніста Канівської ГЛМС, Чабана Олексія Пилиповича, який боровся з ярами, рятуючи грунти від ерозії;
відомого українського селекціонера, який вивів 14 сортів озимого і 23 сорти ярого ячменю Прокопа Хомича Гаркавого.
Відомий на всю Черкащину Степанецький професійний аграрний ліцей. Спочатку він існував як професійна школа, згодом ставши кустарно-промисловою школою, школою механізації сільського господарства (з 1933 року), автомобільною школою (1935—1941). Лише за довоєнний період тут підготовлено близько 12000 спеціалістів, а за період свого існування школа випустила понад 30 тисяч фахівців.
2006 року на території Степанецької сільради була збудована Миронівська птахофабрика Групи МХП. Підприємство зосередило на території села близько 60 % всього свого виробництва і є одним із бюджетоутворюючих у громаді.
МХП сприяє розвитку села. Дбає не лише про побутові речі, а й про культурну та освітню складову життя громади.
Одним із ключових проєктів для молоді є створення молодіжного центру STEPHUB. На регулярній основі утримують футбольну команду «Росава». Улітку МХП обрали Степанці для спільного проєкту з Асоціацією українського кіно та демонстрували новий український фільм під відкритим небом. А ще цьогоріч МХП спільно з ПРООН створили у селі громадську майстерню, де усі жителі громади зможуть отримати побутові послуги. У 2020 році в селі відкрилася нова амбулаторія, тож МХП допоміг придбати медичне обладнання. Зараз у процесі реалізації один із наймасштабніших екологічних проєктів МХП спільно зі Степанецькою ОТГ - це розчищення річки Росава. А найближчими днями на фасаді оновленої сільської ради запрацює великий LED-екран - подарунок селу від МХП.
Нині Степанці – адміністративний центр Степанецької об’єднаної територіальної громади, до складу якої входить 21 населений пункт і живе понад 7000 жителів!
