ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДПС У ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ ПОВІДОМЛЯЄ
Закон № 466-IX: зміни щодо погашення податкового боргу платників
Головне управління ДПС у Черкаській області звертає увагу платників, що відповідно до внесених змін Законом України від 16 січня 2020 року №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон 466) відбулися зміни у питаннях стягнення податкового боргу.
Зокрема, до розділу ІХ «Погашення податкового боргу платників» внесено наступні зміни:
- заходи щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення безготівкових коштів та готівки, а у разі їх недостатності - шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надсилання (вручення0 такому платнику податкової вимоги (ст. 95.2 ПКУ);
- платник податку має право самостійно здійснити оцінку заставного майна шляхом укладення договору з оцінювачем протягом одного місяця з дня прийняття рішення про реалізацію майна. У разі, якщо платник податків самостійно не здійснює таку оцінку, контролюючий орган самостійно укладає договір про проведення оцінки майна (ст. 95.12 ПКУ).
Крім того, Законом 466 доповнено підстави звільнення майна боржника з податкової застави (ст. 93.1 ПКУ), а саме:
- отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу та/або розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань та відсотків за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку;
- отримання платником податків згоди від контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до ст. 92 ПКУ.
Також, п. 94.2 ст. 94 ПКУ доповнено пп. 94.2.9, відповідно до якого арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясовується, що нерезидент розпочинає та/або здійснює господарську діяльність через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік, що підтверджується актом перевірки.
Також, звертаємо увагу, що внесено зміни до пп. 101.2.3 та пп. 101.2.5 та доповнено новим пп. 101.2.6 п. 101.2 ст. 101 ПКУ, яким визначено поняття «безнадійного» податкового боргу, а саме:
- податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений п. 102.4 ст. 102 ПКУ (пп. 101.2.3 ПКУ);
- податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду ( пп. 101.2.5 ПКУ);
- податковий борг банку, щодо якого наявне рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури (пп. 10.2.6 ПКУ).
Змінами також встановлено, що стягнення заборгованості з частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань відтепер буде здійснюватися у порядку, визначеному ст. 59-60 та ст. 87-101 ПКУ (ст. 11 Підрозділу 10 Інших перехідних положень ПКУ).
Посилання на Закон 466: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-20
Закон №466: зміни щодо трансфертного ціноутворення
Головне управління ДПС у Черкаській області продовжує цикл публікацій стосовно змін внесених Законом України від 16.01.2020 № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) до Податкового кодексу України. Зміни стосуються податкового контролю за трансфертним ціноутворенням.
Однією із основних цілей прийнятих Законом № 466 змін та доповнень до Податкового кодексу в частині трансфертного ціноутворення є забезпечення реалізації положень Багатосторонньої конвенції про виконання заходів, які стосуються угод про оподаткування, з метою протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування (далі - Конвенція ВЕРS MLI; для України набрала чинності з 01.12.2019), та спрямовані на впровадження в Україні дій (кроків) Плану протидій ВЕРS.
Внесення змін та доповнень до вітчизняних правил трансфертного ціноутворення є суттєвим кроком до формування цілісної системи контролю за дотриманням принципу «витягнутої руки», яка має враховувати всі складові податкового планування міжнародної групи компаній та забезпечувати об’єктивну оцінку повноти формування об’єкту оподаткування української компанії.
З метою інформування в межах компетенції платників податків, ДПС надає коментарі змін, внесених до Кодексу Законом № 466 в частині податкового контролю за трансфертним ціноутворенням (далі - ТЦ), суб’єктам господарювання, які приймають участь у контрольованих операціях (далі - КО), зокрема щодо термінології, яку Законом № 466 введено для цілей ТЦ, а саме:
Щодо впровадження з 01.01.2021 контролю стосовно контрольованих операцій з сировинними товарами (пп. 39.3.3.4 - 39.3.3.8 п. 39.3 ст. 39 Кодексу).
Відповідно до цих положень ПКУ КМУ встановлює перелік таких сировинних товарів, ДПС оприлюднює рекомендований (невиключний) перелік джерел інформації для отримання котирувальних цін на своєму офіційному веб-порталі до початку звітного року. Міністерство фінансів України може визначати (відповідно до вимог та методів, передбачених статтею 39 Кодексу) окремі порядки встановлення відповідності умов контрольованої операції щодо сировинних товарів принципу «витягнутої руки». У разі затвердження таких порядків, встановлення відповідності умов КО принципу «витягнутої руки» для КО з сировинними товарами здійснюється платниками податків і контролюючими органами з урахуванням вимог відповідного порядку.
Таким чином, складовими для реалізації вказаних норм для КО з сировинними товарами: є затвердження КМУ відповідного переліку таких товарів; визначення МФУ окремих порядків встановлення відповідності умов КО щодо сировинних товарів принципу «витягнутої руки»; оприлюднення ДПС рекомендованого (невиключного) переліку джерел інформації для отримання котирувальних цін на такі товари.
Крім того, враховуючи, що перелік джерел інформації для отримання котирувальних цін має рекомендований (невиключний) характер, він не може обмежити права платників податків на використання інших джерел інформації для отримання котирувальних цін. При цьому, мають враховуватись положення п’ятого абзацу нового пп. 39.3.3.4 п. 39.3 ст. 39 Податкового кодексу України, згідно якого котирувальні ціни, які використовуються для порівняння з цінами КО, мають відповідати умовам зіставності, визначеним пп. 39.2.2 п. 39.2 цієї статті щодо особливостей зіставлення комерційних та фінансових умов КО. У разі наявності між умовами КО та умовами неконтрольованих операцій або умовами, що визначають котирувальну ціну на сировинні товари, значних відмінностей, що суттєво впливають на ціну угод із сировинними товарами, мають здійснюватися відповідні коригування.
Закон № 466: оновлено порядок реєстрації платників ПДВ
Головне управління ДПС у Черкаській області нагадує, що з 23 травня 2020 року набрав чинності Закон України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі - Закон № 466).
Звертаємо увагу, що нормами Закону № 466 внесено зміни до порядку реєстрації, перереєстрації та анулювання реєстрації платників ПДВ, встановленого статями 183 та 184 розділу V Податкового кодексу України (далі - ПКУ).
Так, відповідно до Закону № 466:
новостворені суб’єкти господарювання зможуть заявити про своє бажання добровільно зареєструватися, як платник ПДВ без подання реєстраційної заяви під час державної реєстрації створення юридичної особи, або державної реєстрації фізичної особи - підприємця;
єдиним способом подачі реєстраційної заяви платника ПДВ до контролюючого органу (для обов’язкової, добровільної реєстрації та перереєстрації) є спосіб подання заяви засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Подання реєстраційної заяви платника ПДВ особисто до контролюючого органу за місцезнаходженням (місцем проживання) особи у паперовому вигляді або засобами поштового зв’язку п. 183.7 ст. 183 ПКУ не передбачено;
збільшено час для подання суб’єктами господарювання реєстраційних заяв для добровільної реєстрації платниками ПДВ та у разі обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, зміни ставки єдиного податку - не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ (замість 20 календарних днів);
спрощено процедури перереєстрації платників ПДВ. Зокрема, перереєстрація не передбачається у випадках зміни суб’єктом господарювання місцезнаходження (місця проживання), перереєстрація у зв’язку зі змінами найменування (крім перетворення) (прізвища, імені та по батькові) платника ПДВ, який включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр), здійснюється контролюючим органом без подання заяви платником ПДВ;
анулювання реєстрації проводитиметься контролюючим органом автоматично на підставі відомостей про державну реєстрацію припинення юридичної особи (крім перетворення) або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, отриманих згідно із законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», або за даними реєстру платників єдиного податку про застосування суб’єктом господарювання спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку на додану вартість;
у разі перетворення юридичної особи - платника податку проводиться перереєстрація платника ПДВ. Якщо особа, утворена шляхом перетворення, не подала у встановлений строк заяви для перереєстрації, її реєстрація платником податку анулюється відповідно до статті 184 ПКУ.
Посилання на Закон України №466-ІХ:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-20
Розмір мінімального страхового внеску з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування збільшено
Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що Законом України від 25.08.2020 № 822-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»», передбачено збільшення мінімальної заробітної плати з 1 вересня 2020 року:
в місячному розмірі з 4723 грн до 5000 грн;
в почасовому розмірі з 28,31 грн до 29,20 грн.
Звертаємо увагу, що в зв’язку з цим змінюється розмір мінімального страхового внеску з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі ЄСВ). Так, з 1 вересня він становитиме 1100 грн (5000 грн * 22%). Також збільшується максимальна база для нарахування ЄСВ, з 1 вересня її розмір складає 75000 грн.
Відповідно, з вересня 2020 року фізичні особи – підприємці, незалежно від обраної системи оподаткування, особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства та роботодавці при нарахуванні зарплати штатному працівнику сплачуватимуть ЄСВ не нижче 1100 грн.
Зміни у застосуванні РРО
Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що у зв’язку з набранням чинності з 01.08.2020 змін до Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», та з метою єдиного підходу до трактування порушень законодавства, повідомляє наступне.
Так, у відповідності до п.1, п.2 ст.3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчуванні та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон №265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:
- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (п.1 ст.3 Закону №265); |
- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати і його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти) (п.2 ст.3 Закону №265).
Звертаємо увагу, що п. 1 ст. 17 Закону №265 з урахуванням п.11 Перехідних положень передбачено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових, операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи;
невідповідності на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб'єкта господарювання:
- 10 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим
пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;
- 50 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
Зазначаємо, що у випадку, якщо перевіркою встановлено факт порушення вимог п.1, п.2 ст.3 Закону №265 на господарській одиниці суб’єкта господарювання вчинене вперше - застосовується штрафна фінансова санкція у розмірі 10 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг). У випадку якщо перевіркою встановлено наступні порушення вимог п.1, п.2 ст.3 Закону №265 незалежно від того на якій саме господарській одиниці того ж самого суб’єкта господарювання проведено перевірку, застосовується фінансова санкція – 50 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг).
Посилання на Закон №265: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265/95-%D0%B2%D1%80#Text
Декларування іноземних доходів громадян
Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що відповідно до п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) платниками податку на доходи фізичних осіб є:
- фізична особа резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;
- фізична особа нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.
Відповідно до ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є:
- загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;
- доходи з джерелами їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);
- іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Об’єктом оподаткування нерезидента є:
- загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні;
- доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).
Відповідно до абзацу другого п. 164.1 ст. 164 ПКУ загальний оподатковуваний дохід – будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними ПКУ (п.п. 164.1.1 п. 164.1 ст. 164 ПКУ).
Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності згідно з ст. 177 ПКУ, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно з ст. 178 ПКУ (п.п. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164 ПКУ).
Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця ( п.п. 164.1.2 п. 164.1 ст. 164 ПКУ).
Відповідно до п. 164.3 ст. 164 розділу IV ПКУ при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах.
Згідно із п. 164.4 ст. 164 ПКУ під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.
Враховуючи вищевикладене, базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб для доходів, які отримані платником податку в іноземній валюті, є ці доходи, що перераховані у гривню за валютним курсом Національного банку України, який діяв на момент нарахування (отримання) таких доходів.
Відповідно до п. 170.11 ст. 170 розд. IV ПКУ, у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.).
У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.
У разі відсутності в платника податку підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 ПКУ, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену ПКУ та іншими законами.
Не зараховуються у зменшення суми річного податкового зобов’язання платника податку:
а) податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно;
б) поштові податки;
в) податки на реалізацію (продаж);
г) інші непрямі податки незалежно від того, чи належать вони до категорії прибуткових податків або вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав.
Сума податку з іноземного доходу платника податку - резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України.
Відповідно до п.п. 9 п. 2 розд. IІІ Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177), у рядку 10.7 розд. ІІ «Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу» декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) вказується сума іноземних доходів, розмір яких визначається відповідно до п. 170.11 ст. 170 ПКУ.
Відповідно до п.п. 164.4 ст. 164 ПКУ доходи, отримані у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), перераховуються у гривнях за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.
У графі 3 рядка 10.7 Декларації вказується сума іноземних доходів, перерахована у гривнях, з урахуванням норм п. 164.4 ст. 164 ПКУ;
у графі 6 рядка 10.7 Декларації вказується сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету, розрахована за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ;
у графі 7 рядка 10.7 вказується сума військового збору, що підлягає сплаті до бюджету, розрахована за ставкою 1,5 відс, визначеною п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ.
Звертаємо увагу, що з корисною актуальною інформацією можливо ознайомитись на:
https://www.facebook.com/tax.cherkasy/
Затверджено переліки товарів, при продажу, яких необхідно використовувати РРО (ПРРО) з 1 січня 2021 року
Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що 22 липня 2020 року Кабінетом Міністрів України затверджено низку постанов, якими визначаються вимоги до програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО) та приведено до вимог чинного законодавства діючі акти Кабінету Міністрів, що регулюють сферу застосування РРО.
Так постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 629 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199 «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування», якою затверджено Вимоги щодо забезпечення виконання фіскальних функцій програмними реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, дія яких поширюється на програмні РРО, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Вимогами визначено основні режими роботи програмних РРО (режим попереднього програмування, режим реєстрації та режим звітування), умови блокування роботи програмних РРО тощо. З постановою № 629 (із внесеними змінами) можна ознайомитись за посиланням https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennya-zmin-do-postanovi-ka-629
Постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 630 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 року № 149 «Про вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для окремих сфер застосування».
Відповідні зміни визначають вимоги щодо реалізації фіскальних функцій ПРРО, що застосовуються під час здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, та під час здійснення операцій з приймання готівкових коштів для подальшого переказу через програмно-технічні комплекси самообслуговування. З постановою № 630 (із внесеними змінами) можна ознайомитись за посиланням https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennya-zmin-do-postanovi-630
Також, Кабінет Міністрів України вніс постановою від 22 липня 2020 року № 631(далі – постанова №631) зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2004 № 601 «Про затвердження Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій, відповідно до яких збільшено час з трьох діб до трьох робочих днів, протягом яких виконуються роботи з введення РРО в експлуатацію центрами сервісного обслуговування з дати його інформування ДПС про резервування фіскального номера РРО, що виключає необхідність суб’єктам господарювання – користувачам РРО повторно подавати заяву й ініціювати реєстрацію РРО у разі подання заяви в останній робочий день тижня – п’ятницю або в період пікових навантажень обробки документів ДПС.
Зазначеною постановою № 631 внесено зміни до постанов від 27.12.2010 № 1224 «Про затвердження Порядку обчислення і накопичення реєстраторами озрахункових операцій сум податку на додану вартість» та від 23.08.2000 № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», норми цих нормативно-правових актів будуть застосовуватися не лише до класичних РРО, а й до програмних РРО.
З постановою № 631 (із внесеними змінами) можна ознайомитись за посиланнямhttps://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennya-zmin-do-deyakih-post-631
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 634 затверджено «Перелік текстилю, під час реалізації якого (крім реалізації за готівкові кошти на ринках) застосовуються реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, та Перелік деталей та приладдя до автотранспортних засобів, під час реалізації яких застосовуються реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій». Постанова набирає чинності з 01 січня 2021 року.
З постановою № 634 (із затвердженими переліками) можна ознайомитись за посиланням https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennya-pereliku-tekstilyu-pid-chas-realizaciyi-yakogo-krim-realizaciyi-za-gotivkovi-koshti-na-rinkah-zastosovuyutsya-reyestratori-rozrahunkovih-operacij-taabo-i220720-634
Звертаємо увагу, що 1 серпня 2020 року набирають чинності Закони України «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» № 128-IX від 20.09.2019 та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» № 129-IX від 20.09.2019 в частині використання суб’єктами господарювання для реєстрації розрахункових операцій програмні РРО, як альтернативу класичним РРО.
Також, нагадуємо, що до 31 липня 2020 року триває тестування безкоштовного програмного рішення та АРІ фіскального сервера ДПС.
Уся актуальна інформація з питань впровадження програмних РРО розміщена в створеному ДПС України банері «Програмні РРО» на офіційному вебпорталі за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/.
