Правильна самооцінка дитини - основа благополучного щасливого життя.
Наша самооцінка - це усвідомлення, розуміння нами нашої власної неповторності, індивідуальності незалежно від слів, думок, поглядів та вчинків інших людей. Вона складається в процесі пізнання самого себе. Отож, самооцінка - досить суб’єктивне явище. Проте цей факт не зменшує її важливості.
Є кілька факторів, що впливають на самооцінку дитини, можуть знизити або підвищити її. Правильне батьківське виховання — це головний фактор розвитку адекватної самооцінки дитини. Від того, які стосунки у батьків із дитиною залежатиме те, як вона себе оцінюватиме у майбутньому, як потім дозволятиме іншим людям ставитися до себе.
Отже, батьки ретельно подумайте перед тим, як сварити свою дитину і говорити їй такі фрази:
- «Ти нікчема! Нічого з тебе не вийде!»
- «Ти боягуз, мухи злякався!»
- «Ти незграба! Як завжди все зіпсував!»
- «Ти слабкий задля таких справ! Це не для тебе!»
- «Ось дивись, який твій друг Сашко розумний, не те що ти! Бери з нього приклад!»
Такі фрази провокують формування заниженої самооцінки. Іноді батьки жартома дитині говорять їх, не надають цьому значення, а у сина чи донечки натомість можуть почати розвиватися комплекс неповноцінності та психологічна травма. Фрази ж протилежні, з підвищеною увагою до маленької персони, також можуть зашкодити самооцінці дитини, тільки з іншого боку.
- «Ти надзвичайна дитина! Таких немає на всьому білому світі!»
- «Ти кращий серед всіх! Ти сама досконалість!»
- «Ти всюди — найкращий! Тебе неможливо наздогнати!»
- «Ти обов’язково переможеш! Куди їм усім до тебе?! Ти не маєш конкурентів!»
- «Ось дивись, ти вже перегнав Сашка! Ти молодець!»
Якщо батьки постійно саме так говоритимуть, то у дитини може сформуватися завищена самооцінка. Але, коли дитина вийде в соціум, їй доведеться стикатися з різними людьми, які можуть бути в деяких питаннях успішнішими ніж вона. Дитина зрозуміє та адекватно оцінить свої вміння, вподобання і побачить, що вона не є найкращою. Це може спровокувати різку зміну самооцінки — з високої на занижену.
Як дізнатися, яка самооцінка у дитини?
Один із найпростіших - тест «Сходинки».
Цю методику рекомендують проводити з дітьми старше 3-х років. На аркуші паперу треба намалювати сходинки. Малюкові треба пояснити, що на найнижчих щаблях перебувають неслухняні діти, у яких нічого не виходить, а на верхніх – навпаки (дуже слухняні, працьовиті, у яких все-все виходить). І попросити, щоб на цих сходинках дитина намалювала себе. По тому, на якому щаблі дитина розташує себе, робимо висновок про її самооцінку. Найбільше повинні насторожити крайні варіанти: самий верх і останні ступені внизу.
Зверніть увагу!
Дітям молодшого та середнього дошкільного віку властива неадекватно завищена самооцінка: вони не бачать своїх помилок, не можуть правильно оцінити себе, свої вчинки і дії.
Самооцінка дітей 6-7-річного віку стає вже більш реалістичною і, разом з тим, у незнайомій ситуації і незвичних видах діяльності їх самооцінка завищена.
Занижена самооцінка у дітей дошкільного віку може свідчити про відхилення у розвитку особистості.
Якщо у вас виникають труднощі із виявленням системи уявлень дитини про те, як вона оцінює себе сама, як, на її думку, її оцінюють інші люди і як співвідносяться ці уявлення між собою, ви можете звернутись до психолога. За допомогою професійних методик та індивідуальної бесіди з дитиною спеціаліст зможе допомогти вам у цьому питанні та надасть рекомендації.
Загальні рекомендації з формування адекватної самооцінки і правильних уявлень про себе у дітей дошкільного віку:
1.Намагайтесь створити такі умови, щоб дитина росла в атмосфері любові, поваги, бережливого ставлення до її індивідуальних особливостей, зацікавленість у його справах і заняттях. Будьте впевнені та послідовні у своїх виховних впливах.
2. Якщо у дитини виникають труднощі у відносинах з однолітками, потрібно з'ясувати причину і допомогти дошкільнику набути впевненості у колективі.
3. Розширюйте і збагачуйте індивідуальний досвід дитини, підтримуйте будь-які спроби і починання дитини в різних видах діяльності. Чим більше можливостей для активних самостійних дій, тим більше в нього можливостей для перевірки своїх здібностей і розширення уявлень про себе.
4. Завжди позитивно оцінюючи особистість дитини, необхідно разом з ними оцінювати результати його дій, порівнювати зі зразком, знаходити причини труднощів і помилок і способи їх виправлення. При цьому важливо формувати у дитини впевненість, що вона впорається з труднощами, доб'ється хороших успіхів, у неї все вийде.
Любі батьки, перебувайте поряд та допоможіть дитині врівноважити свою самооцінку!
