19 лютого - День Герба України.
19 лютого 1992 року 231-м голосом Верховна Рада України затвердила Тризуб як Малий герб України, назвавши його «головним елементом великого Державного герба України». Це стало завершальним етапом символічної візуалізації української державності — маючи гімн, Прапор і герб, Україна могла повною мірою презентувати себе в світі.
Ось низка цікавих фактів про славетний символ, яких ви могли й не знати:
— Символ тризуба використовувався на наших землях ще в IV-III столітті до нашої ери. У трипільців він слугував знаком родових і племінних старійшин.
— Тризуб широко використовував князівський рід Рюриковичів. Вони карбували його на монетах, печатках і навіть на цеглі, з якої будували церкви.
— Перша писемна згадка про тризуб датується X століттям. Про нього було написано в болгарському літописі «Хроніка Манасії».
— Розмови про тризуб як державний герб уперше почали точитися за часів Української Центральної Ради. Дискусія була запеклою. Одні пропонували взяти за основу золотого галицького лева, другі – зображення архістратига Михаїла, треті – козака з мушкетом часів Гетьманщини. Однак голова Центральної Ради Михайло Грушевський запропонував компромісний варіант – тризуб, який уподобали майже всі сторони суперечки. (Проголосивши Коростень на один єдиний день столицею УНР, після відступу з Києва, 12 лютого 1918 року Центральна Рада на залізничній станції Коростень зуміла офіційно затвердити державний герб у вигляді тризуба на документальному рівні!)
— Назва «тризуб» з’явилася вже потому, як він став Державним гербом УНР. Раніше ж історики окреслювали символ як «геральдичний знак» тощо, не даючи йому якихось конкретних імен.
— Над доопрацюванням вигляду тризуба в часи УНР працював художник Василь Кричевський. Він зробив його більш видовженим, ніж версія князівських часів, потрактувавши як образ сокола, що летить униз.
— Історики досі не можуть остаточно визначитися з тим, яке саме значення має тризуб. Найбільш правдивою видається теорія про те, що його головна ідея – це число три як поєднання трьох основ буття, як троїстість життєвого простору тощо.
