ЗГАДКИ ПРО ДИТИНСТВО, ЗАПЛЕТЕНІ У ВІРШІ
В селі Мартинівка проживає одна незвичайна жіночка - Ганжа Галина Володимирівна, яка народилася 26 жовтня 1936 в селі Паланочка, Маньківського р-ну, Черкаської області в бідній селянській сім'ї. Матір виховувала її одна, тому що батько загинув на фронті.
Закінчила 7 класів місцевої школи. Вийшла заміж, разом з чоловіком ходили до вечірньої школи, працювали, виховали 3 дітей. Закінчила Смілянський технікум харчової промисловості. В Мартинівку приїхала працювати по направленню, але прикипіла до цього села всім серцем і полюбила його, немов своє рідне.
Працювала в Мартинівському заводі обліковцем, за старанну і відповідальну роботу керівництво заслужено підвищило її до посади інженера праці і заробітної плати. На даній посаді вона пропрацювала 25 років.
З 1996 – 2000рр працювала завідуючою клубом в Мартинівці. І пішла на заслужений відпочинок вже із цієї творчої посади. На сьогоднішній день Галина Володимирівна має 6 онуків, і 6 правнуків, але діти проживають окремо від мами. Та ця людина віднайшла своє покликання, її думки і спогади складаються в прекрасні віршовані рядки. І, хоча, пані Галина каже, що писати почала від самотності та згадок про важке дитинство, її вірші сповнені світлого, сонячного настрою, від її слів віє теплом і дитинством та переносить у ті безтурботні роки, де іноді подумки бродить кожен із нас, де небо високе, дерева великі, а Різдво дарує диво…
Житом, житом із долоні,
По долівці, по ослоні,
Засіваю в вашій хаті –
Будьте дужі та багаті!
Щоб збулося все нівроку –
З Новим щастям, з Новим роком!
Нас послав Святий Василь
Заспівати в заметіль.
Й особливий дав наказ.
Щоб засіяли і вас!
Ще й навчив казати так:
На кохання сієм мак,
Сієм жито – на добро,
А для сміху – ось пшоно,
На здоров’я вам овес,
Щоб був кріпкий рід увесь.
А від заздрісних осіб –
Сієм вам пшеницю-хліб!
Сієм, сієм, засіваєм,
З новим роком вас вітаєм!
Галина Ганжа.
