Інформація для платників податків щодо завдань, напрямків і результатів діяльності ГУ ДПС, соціальної значимості добровільної та своєчасної сплати податків, зборів єдиного соціального внеску, інших платежів.

Дата: 05.12.2019 12:28

Кількість переглядів: 497

• інформація для внутрішньо переміщених осіб! Як реалізувати право на податкову знижку за оренду житла

      У зв’язку із запитаннями платників та в рамках Всеукраїнського тижня права наводимо актуальну інформацію для платників, які мають статус внутрішньо переміщених осіб та роз’яснюємо, хто може включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу фактично сплачені протягом звітного податкового року суми коштів, у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку). Питання – відповідь наведено з сервісу «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс», категорія 103.06.09, набрати «Чи має право платник податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи, включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу фактично сплачені ним протягом звітного податкового року суми коштів, у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку)?»

Податкова знижка для внутрішньо переміщеної особи за договором оренди житла діє за результатами 2018 року та запроваджена Законами № 2530-VIII від 06.09.2018  № 2628-VIII від 23.11.2018

З метою реалізації права на отримання податкової знижки платник податку, платником податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи може включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України, фактично сплачені ним протягом звітного податкового року суми коштів, у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства.

 При цьому податкова знижка надається платнику, який має статус внутрішньо переміщеної особи виключно за умови, що він та/або члени його сім’ї першого ступеня споріднення:

не мають у власності придатної для проживання житлової нерухомості, розташованої поза межами тимчасово окупованої території України;

не отримують передбачених законодавством України бюджетних виплат для покриття витрат на проживання.

Згідно з пп.166.3.9. статті 166 Податкового кодексу України розмір податкової знижки не може перевищувати (у розрахунку на календарний рік) 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року. Тобто за 2018 рік не може перевищувати 111690 грн. (3723Х30).

         Крім вказаних варто враховувати і загальні умови нарахування знижки за 2018 рік:

- платник, який звертається за знижкою у 2018 році отримав доходи у вигляді заробітної плати та прирівняні і сплатив ПДФО;

- платник є резидентом і має реєстраційний номер облікової картки платника податку (а хто відмовився – відповідну відмітку у паспорті);

- загальна сума податкової знижки не повинна перевищувати розмір заробітної плати, яку платник отримав протягом звітного року;

- платник зобов’язаний вести та надавати до органів ДФС, Книгу обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, затверджену Наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2017 №591;

- платник зобов’язаний подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2018 рік до 31 грудня 2019 року – право на наступні роки не переноситься. На даний час діє форма декларації, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017  №556.

        Нагадуємо, з наближенням Всеукраїнського тижня права в Головному управлінні ДПС у Черкаській області започатковано серію коментарів для фізичних осіб стосовно прав, обов’язків та застосування податкових пільг. Матеріали за темою можна прочитати у спеціальному банері субсайту ДПС у Черкаській області: https://ck.tax.gov.ua/baner/vseukrainskiy-tijden-prava

Для інформації: Всеукраїнський тиждень права започатковано Указом Президента України від 8 грудня 2008 року №1149/2008 «Про Всеукраїнський тиждень права».  згідно з яким він проводиться щороку в тиждень, що включає 10 грудня – День прав людини. Заходи з проведення у 2019 році Всеукраїнського тижня права затверджені розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 №568-р. Проведення тижня має на меті підвищити рівень правової культури населення, а також поінформованість громадян щодо їхніх конституційних прав та обов'язків, можливостей їх реалізації та захисту.

Посилання на Указ №1149/2008: https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1149/2008

Посилання на розпорядження №568-р: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/568-2019-%D1%80#n2

Доповнено правила реєстрації

 в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків

Управління обcлуговування платників Головного правління ДПС у Черкаській області наголошує на змінах щодо постановки на облік іноземців та осіб без громадянства.

Вказані зміни внесені наказом Міністерства фінансів України від 10.07.2019 №294 до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків.

Зміни передбачають, зокрема, для іноземців та осіб без громадянства, які звернулися із заявою про визнання їх біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, відповідно до Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17, що для проведення реєстрації, внесення змін, отримання картки платника податків або відомостей з Державного реєстру використовуються дані документа, що посвідчує особу:

копія паспортного документа іноземця та особи без громадянства, засвідчена територіальним органом ДМС за місцем перебування іноземця чи особи без громадянства в Україні, та/або з відміткою про те, що оригінал такого документа отримано на зберігання територіальним органом ДМС;

довідка про звернення за захистом в Україні.

Наказ №294 набрав чинності 23 жовтня 2019 року. Його можна прочитати за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0847-19

• на податкову соціальну пільгу: актуальна інформація для роботодавців і працівників

       З наближенням Всеукраїнського тижня права в головному управлінні ДПС у Черкаській області започатковано серію коментарів для фізичних осіб стосовно прав, обов’язків та застосування податкових пільг. Перша підбірка стосується права на застосування податкової соціальної пільги до заробітної плати.

       Вказана інформація (особливо щодо реалізації працівником права на пільги, знижку тощо) розрахована і на роботодавців.

       Питання – відповіді наведені наведено з сервісу «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс». Адреса розміщення ресурсу: http://zir.tax.gov.ua/main

1. Податкова соціальна пільга не застосовується до авансу! -  питання – відповідь з сервісу «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» (категорія 103.08.01 набрати «Чи потрібно ЮО застосовувати ПСП при нарахуванні ПДФО до заробітної плати у вигляді авансу?»)

Згідно з п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород), якщо його розмір не перевищує у 2019 році 2690 грн. (у 2017 році – 2240 грн., у 2018 році – 2470 грн.) У разі перевищення місячної заробітної плати понад встановлений розмір, питання надання податкової соціальної пільги не розглядається, незалежно від категорії платника податку, що її одержує.   Таким чином, податкова соціальна пільга застосовується до всієї заробітної плати за місяць, а не до її частини, тобто авансу

2.Податкова соціальна пільга не застосовується до зарплати мобілізованого працівника! -  питання – відповідь з сервісу «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» (категорія 103.08.01 набрати «Чи має право ФОП застосовувати ПСП до сум середнього заробітку, виплачених працівникам, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації на особливій період?»)

• 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу визначено, що роботодавець – це, зокрема, самозайнята особа, яка використовує найману працю фізичних осіб на підставі укладених трудових договорів (контрактів) та несе обов’язки із сплати їм заробітної плати, а також нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету, нарахувань на фонд оплати праці, інші обов’язки, передбачені законами.  Заробітна плата для цілей розділу IV Кодексу – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

•      Статтею 2 Закону України «Про оплату праці» визначено структуру заробітної плати, яка включає, зокрема, додаткову заробітну плату. Додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Згідно із п.п. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ податкова соціальна пільга не може бути застосована до заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді грошового чи майнового (речового) забезпечення військовослужбовців, що виплачуються з бюджету. Відповідно до частини 6 ст. 2 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» військова служба за призовом під час мобілізації на особливий період є одним із видів військової служби.
       Статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.  Таким чином, у разі якщо працівник, призваний на військову службу за призовом під час мобілізації на особливій період отримує заробітну плату (середній заробіток) та одночасно грошове чи майнове (речове) забезпечення військовослужбовця, що виплачуються з бюджету, фізична особа – підприємець, як роботодавець під час нарахування заробітної плати такому працівнику не має право на застосування податкової соціальної пільги.

3. Податкова соціальна пільга може бути застосована до доходу працівника поновленого на роботі на підставі рішення суду, за час вимушеного прогулу! -  питання – відповідь з сервісу «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» (категорія 103.08.01 набрати «Чи застосовується ПСП до доходу у вигляді середньої заробітної плати, нарахованого (виплаченого) працівнику поновленому на роботі на підставі рішення суду, за час вимушеного прогулу?»)

• 235 Кодексу законів про працю України визначено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.  При цьому середній заробіток – це визначений нормами за встановленими правилами розмір заробітної плати працівника, обчислений за певний період часу (З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції). Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати, згідно з п.п. «з» п. 1 розділу І якого застосовується у випадках вимушеного прогулу працівника.   Якщо платник податку отримує доходи у вигляді заробітної плати за період її збереження згідно із законодавством, у тому числі за час відпустки або перебування платника податку на лікарняному, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги, та в інших випадках їх оподаткування, такі доходи (їх частина) відносяться до відповідних податкових періодів їх нарахування. Враховуючи викладене, якщо рішенням суду про поновлення найманого працівника на роботі зобов’язано виплату такому працівнику доходу у вигляді середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу з віднесенням його до відповідних податкових періодів, то у разі не перевищення протягом звітного податкового місяця граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги, та дотримання всіх інших вимог ст. 169 Податкового кодексу України, до зазначеного доходу може бути застосована податкова соціальна пільга.  Одночасно ДПС у своїй відповіді зауважує, що кожний конкретний випадок застосування податкової соціальної пільги слід розглядати з урахуванням документів і матеріалів, що стосуються окремої справи.

Для інформації: Всеукраїнський тиждень права започатковано Указом Президента України від 8 грудня 2008 року №1149/2008 «Про Всеукраїнський тиждень права».  згідно з яким він проводиться щороку в тиждень, що включає 10 грудня – День прав людини. Заходи з проведення у 2019 році Всеукраїнського тижня права затверджені розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 №568-р. Проведення тижня має на меті підвищити рівень правової культури населення, а також поінформованість громадян щодо їхніх конституційних прав та обов'язків, можливостей їх реалізації та захисту.

Посилання на Указ №1149/2008: https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1149/2008

Посилання на розпорядження №568-р: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/568-2019-%D1%80#n2

• перевірки роботодавців: детальні відповіді ДПС на 3 базові питання

      У зв’язку зі зверненнями платників наводимо відповіді з сервісу «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» на запитання про особливості перевірок роботодавців з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками. Адреса розміщення ресурсу: http://zir.tax.gov.ua/main

1) Які документи ДПС запитує у роботодавця під час фактичної перевірки? -  питання – відповідь з сервісу «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» (категорія 136.01 набрати «Які документи мають право перевіряти контролюючі органи під час проведення перевірки дотримання працедавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами)?»)

     Згідно з підпунктом 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України перевірка щодо дотримання роботодавцем законодавства про укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) – фактична перевірка – здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника. Після початку перевірки  платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам ДПС у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки (п. 85.2 ст. 85 Кодексу).   Під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тим, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з’ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника. Для з’ясування факту належного оформлення трудових відносин з працівником, який здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо) – п. 80.6 ст. 80 Податкового кодексу.

2) Чи мають право працівники ДПС приходити з фактичною перевіркою до платника податків у його позаробочий час – після зачинення торговельного об’єкта/офісу? - питання – відповідь з сервісу «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» (категорія 136.03 набрати «Чи мають право працівники ДПС здійснювати документальні (планові або позапланові; виїзні) чи фактичні перевірки СГ в неробочий час або вихідні, святкові дні?»)

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України посадові особи ДПС мають право приступити зокрема до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених Кодексом, та за умови пред’явлення, зокрема направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (фактична перевірка), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою відповідного органу.   Строки (тривалість) проведення перевірок встановлені ст. 82 Кодексу, обчислюються у робочих днях та залежать від типу перевірки та категорії платника податків.    

Відповідно до частини другої ст. 56 Закону України «Про державну службу» для державних службовців установлено п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями.   Законодавством України не надано чіткого визначення понять «робочий день» і «робочий час». Разом з цим, відповідно до роз’яснення Міністерства праці та соціальної політики України, наданого листом від 22.06.2007 № 199/13/116-07, робочий час – це час, протягом якого працівник повинен виконувати обов’язки за трудовим договором. Режим роботи, тривалість робочого часу і часу відпочинку встановлюються роботодавцем самостійно у правилах внутрішнього трудового розпорядку або у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, встановлених чинним законодавством, Генеральною та Галузевою угодами.  При цьому відповідно до ст. 52 Кодексу законів про працю України для працівників установлюється п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями.  Частиною першою ст. 50 КЗпП визначено, що нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.
Водночас, у КЗпП передбачено можливість затвердження на підприємствах, установах та організаціях іншого режиму роботи (наприклад, дво- чи триденні робочі тижні).  Крім того, частиною другою ст. 50 КЗпП визначено, що підприємства і організації при укладанні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено у частині першій цієї статті.
Відповідно до ст. 57 КЗпП час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності у відповідності з законодавством.   Згідно з п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу посадові та службові особи контролюючих органів зобов’язані, зокрема дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами, забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій та не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.  При цьому у разі виконання платником податків законних вимог посадових осіб контролюючих органів, не перешкоджання їх законній діяльності та надання у повному обсязі документів, пов’язаних з предметом перевірки, а також виконання інших обов’язків, передбачених ст. 16 Податкового кодексу, відсутність можливості забезпечення присутності посадових осіб контролюючих органів за місцезнаходженням платника податків з огляду на графік роботи підприємства, відмінний від загальноприйнятого, відповідно до ст. 81 Кодексу не може бути підставою для складання відповідних актів про недопущення посадових осіб контролюючих органів до проведення перевірки.    Отже, працівники ДПС мають право здійснювати документальні (планові або позапланові; виїзні) чи фактичні перевірки протягом терміну, який визначений у направленні на перевірку з урахуванням правил внутрішнього трудового розпорядку платника податків.

3) Чи мають право працівники ДПС проводити запис/зйомку під час перевірки? – питання – відповідь з сервісу «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» (категорія 136.07 набрати «Чи мають право працівники контролюючого органу під час проведення перевірок здійснювати фіксацію на фото, аудіо та відео-засоби та чи можливе використання такої фіксації в якості доказу в суді?»)

Згідно з частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.   Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (абзац перший п. 1.1 ст. 1 Кодексу).   Підпунктом 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 Кодексу визначено право працівників контролюючого органу використовувати фото, аудіо та відео-засоби, лише під час виконання податковим керуючим повноважень, визначених Податковим кодексом.   Водночас, відповідно до частини восьмої ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» із змінами і доповненнями органи державного нагляду (контролю) та суб’єкти господарювання мають право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу. Відповідно до п. 5.2 ст. 5 Податкового кодексу України у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Податкового кодексу України.   При цьому, відповідно до частини першої ст. 307 Цивільного кодексу України фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.
     Разом з тим, відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» із змінами і доповненнями органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні) здійснюються заходи контролю у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема, зобов’язано забезпечити дотримання вимог окремих його статей, у тому числі частини восьмої ст. 4 цього Закону.
Щодо належності та допустимості доказів у вигляді фото, аудіо та відео-засобів в межах процедур адміністративного судочинства, вказане питання  не відноситься до компетенції ДПС.

• результати деклараційної кампанії – 2019 та нагадування про відповідальність декларантів

       Начальник управління податків і зборів з фізичних осіб головного управління  ДПС у Черкаській області Микола Кислинський розповів про поточні результати кампанії декларування доходів за 2018 рік, наголосив на особливих термінах подання декларацій, нагадав про право на нарахування податкової знижки за наслідками звітного року та порядок реалізації права та озвучив відповідальність за не задекларовані доходи та несвоєчасно сплачені податкові зобов’язання.

      Так, за минулий рік черкащани подали 34258 декларацій про майновий стан та доходи. Зокрема 5793 особи подали декларації після граничного терміну (тобто після 1 травня 2019 року). Задекларовано за минулий рік 2681,3 млн.грн. доходів та визначено 66,3 млн. грн. зобов’язань по сплаті податку і збору.

     Податкову знижку до повернення задекларували 4319 осіб – до повернення підлягає 9,8 млн.грн. ПДФО. На даний час повернуто 9,6 млн.грн. податку 4019 особам.

      Микола Кислинський нагадав, що деклараційна кампанія – 2019 продовжується і до 31 грудня подають декларації особи, які мають право на нарахування податкової знижки за минулий рік. Податковим кодексом України передбачено відшкодування певної частини понесених особою витрат у вигляді процентів, сплачених за користування іпотечним кредитом; перерахованих сум на  користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення; на оплату допоміжних репродуктивних технологій і послуг, пов'язаних з усиновленням дитини; на переобладнання транспортного засобу; будівництво (придбання) доступного житла; оренду житла (квартири, будинку) внутрішньо переміщеною особою; пожертвування або благодійні внески неприбутковим організаціям.

• Він наголосив, що ДПС в рамках заходів до Всеукраїнського тижня права роз’яснює порядок та особливості реалізації права на нарахування податкової знижки та запропонував бажаючим прочитати актуальні матеріали на субсайті головного управління ДПС у Черкаській області. Зокрема завантажити та використовувати листівку «Витрати, дозволені до включення до податкової знижки за 2018 рік»: https://ck.tax.gov.ua/data/material/000/308/396198/Tablichki_2019_Podatkova_znizhka_.pdf

       Начальник управління податків і зборів з фізичних осіб звернув увагу на особливі терміни подання декларацій:

–  для фізичних осіб – підприємців, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням,  – протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності. В такому разі декларація подається за період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності; 

– для резидентів, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, – не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду. 

   Перенести строки подання декларації до 31 грудня п.р. може особа, яка отримувала звітного року іноземні доходи та має право зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном – для усунення подвійного оподаткування. Це можливо у разі відсутності підтверджуючих документів щодо суми отриманого доходу з іноземних джерел та суми сплаченого податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до статті 13 Податкового кодексу України, та за умови подання платником до ДПС відповідної заяви про перенесення строку подання податкової декларації.

       Про відповідальність декларантів

   За неподання або несвоєчасне подання декларації до особи застосовується попередження або штраф від 51 грн. до 136 грн., як визначено статтею 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Ця відповідальність не розповсюджується на випадки добровільного подання декларації (в т.ч. при реалізації права на податкову знижку). Крім того, якщо платник не подав в установлений термін декларацію, ДПС на підставі наявної податкової інформації за результатами документальної позапланової перевірки має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податку.   При цьому, у відповідності до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України до платника податків застосовується фінансова відповідальність (штраф у розмірі 25% або 50% суми донарахованого податкового зобов’язання). Аналогічні дії ДПС і відповідальність платника – якщо торік платник перерахував лише  податок на доходи фізичних осіб, а військовий збір – ні.

      За несвоєчасну сплату визначених у декларації податкових зобов’язань (тобто сплату після 31 липня 2019 року)  штраф від 10% до 20% суми до сплати. Крім того, після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання нараховується пеня.

      Також, за нормами Податкового кодексу декларанти зобов’язані вести облік доходів та витрат у спеціальній Книзі обліку. За неведення Книги застосовуються попередження або штраф від 51 грн. до 136 грн.

« повернутися