Дошкільний вік – час звернути увагу на розвиток мовлення!
Розум дитини – на кінчиках її пальців.
Василь Сухомлинський
Маловідомо, але зла мачуха, змішуючи крупи, просто розвивала у Попелюшки дрібну моторику.
(Жарт із мережі)
Відомо, що в останні роки рівень розвитку мовлення дітей знизився. Батьки менше розмовляють з дітьми, тому що дуже зайняті на роботі. Діти теж стали розмовляти менше, натомість більше часу вони проводять перед телевізором, грають на комп’ютерах і телефонах. Вони все рідше виготовляють що-небудь своїми руками. І загалом, сучасні іграшки і речі влаштовані таким чином, що для розвитку дрібної моторики стають неефективними: одяг і взуття на липучках (замість ґудзиків і шнурків), книжки із наліпками (замість картинок для вирізання), іграшки на батарейках (замість механічних) і т.п..
Ще в ІІ столітті до нашої ери в Китаї було відомо про вплив дій руками на розвиток головного мозку людини. Древні китайці стверджували, що вправи за участю рук і пальців гармонізують тіло та розум, позитивно впливають на діяльність мозку. А на сьогоднішній день вже доведено, що розвиток навичок дрібної моторики безпосередньо впливає на розвиток мовлення дитини та зростання рівня інтелекту.
Що ж таке моторика? Це злагоджена й уміла робота наших пальців. Вона тому і називається дрібною, що пальці змушені виконувати складні й тонкі рухи. У дрібної моторики є важлива особливість — вона дуже тісно пов’язана із нервовою системою, зором, увагою, мовленням, пам’яттю та сприйняттям людини.
Навички дрібної моторики починають формуватися з перших місяців з моменту народження дитини. Спочатку немовля просто розглядає власні руки, потім намагається доторкнутися та схопити окремі предмети. Пізніше набуває навичок правильного тримання ложки та олівця.
Існує безліч способів, що допомагають розвивати дрібну моторику дитини. Це і ігри з використанням LEGO, ігри-шнурівки, плетіння намиста та плетіння із бісеру, і сортування предметів, і ігри із піском. Одним із найпоширеніших та найулюбленіших видів розвивальної діяльності дітей є різні способи малювання, ліплення з пластиліну, тіста та глини. Крім того, починаючи з п’ятирічного віку, варто пояснити правила поводження з голкою та навчити дитину пришивати ґудзики. Для більш дорослих дітей будуть ефективними міні-вистави (5–7 хвилин) пальчикового театру, кола дитині надано окрему роль та чітко прописано дії його героя. Прекрасним засобом для розвитку мовлення і дрібної моторики є різні види лялькових театрів : пальчиковий театр, тактильний, тіньовий театр.
Наслідком слабкого розвитку загальної моторики, і, зокрема, руки, є загальна неготовність більшості сучасних дітей до письма або проблеми із мовленнєвим розвитком. І разом з тим, причини порушення мовлення у дітей можуть бути пов’язані не лише із недостатнім тренуванням рухів пальців рук. Тому, починаючи з раннього віку, формуванню правильної вимови у дітей необхідно приділяти особливу увагу.
В нормі малюки починають оволодівати мовленням з самого народження. Слухаючи мамин голос, уже в 2-3 місяці вони пробують відповісти гулінням, у 5-6 місяців починають лепетати. А у 8-9 місяців вимовляють перші нескладні слова. До кінця першого року життя дитина вже вимовляє голосні звуки та приголосні губні. Словниковий запас складає 5-20 слів. У період з 1,5-2 років дитина починає розмовляти і має знати 100-300 слів, а також будувати нескладні фрази. До 3 років словниковий запас збільшується в 3-4 рази. Малюк знає назви предметів, охоче розповідає, де він був і що бачив. Має вимовляти усі звуки (крім сонорних [л], [р] і шиплячих [ш], [ж], [ч]). На 4 році життя словниковий запас складає 1500-2000 слів, може переказати казку, описати враження під час прогулянки. В кінці 5 року життя дитина повинна чітко вимовляти усі звуки, підбирати слова на заданий звук, впізнавати на слух звуки в словах.
Що ж може бути причиною порушення мовлення у дітей? На його розвиток можуть впливати різні фактори: внутрішньоутробна патологія (інфекційні захворювання матері під час вагітності, алергії матері, токсикоз вагітності, імунологічна несумісність крові матері та плоду, куріння під час вагітності), вживання алкоголю, ускладнення пологів, маленький зріст майбутньої матері, вагітності до 18 або після 40 років. Основною причиною пошкодження нервової системи є гіпоксія (кисневе голодування) і родові травми (місцеве пошкодження плоду, викликане механічним впливом безпосередньо на плід під час пологів).
Крім того на розвиток мовлення впливає забруднене навколишнє середовище, недостатнє спілкування з дорослими, різні психічні травми (переляк, переживання), різні порушення обміну речовин, захворювання внутрішніх органів.
Як можна попередити порушення мовлення дітей?
Найпершим засобом комунікації дитини є крик. Як тільки дитина з’являється на світ, вона повинна закричати. Якщо ж в перші місяці життя дитина мовчить, слід звернути увагу на під’язикову зв’язку, звернутися за консультацією до отоларинголога, щоб перевірити слух дитини та до логопеда.
Отже, чим більше Ви будете працювати із малям ручками, тим швидше і краще воно почне говорити, тим правильнішим буде його мовлення. Чим більше ви будете розмовляти з дитиною, жартувати, заохочувати будь-яку мовну активність дитини, тим скоріше Ви отримаєте найцікавішого для себе співрозмовника!
