Формуємо мотивацію до навчання.
Під мотивацією до навчання розуміється потреба, яка стимулює пізнавальну активність дитини, її готовність до засвоєння знань. Це одна з головних умов реалізації навчально-виховного процесу. Тобто, якщо дитина хоче пізнавати світ, прагне до нових знань, їй подобається те, чим вона займається, навчальний процес ніколи не стане для неї обтяжливим або нудним, а її знання і впевненість в собі будуть помітно зростати.
Нажаль, багато батьків дітей дошкільного та шкільного віку стикаються з проблемою відсутності мотивації до навчання у дитини. Причинами може стати невідвідування дитячого садочку, ранній вступ до школи, неблагополучна ситуація в сім’ї, недотримання режиму дня та неправильні методи виховання. Крім того , часто дитячу незацікавленість батьки списують на застарілу програму навчання або непрофесіоналізм вчителів, або вірять в те, що діти повинні розділяти інтереси, які були у них в дитинстві. Також, причиною низької мотивації у дитини стають порушення єдності вимог до дитини з боку батьків або зниження мотивації шляхом висміювання дитини, порівняння з іншими дітьми та інше.
Жага знань у дітей велика від природи. Як зберегти цю цінну якість на все життя і далі підтримувати у дитини бажання вчитися? Як зробити так, щоб не зникав внутрішній стимул пізнавати нове, незалежно від того, скільки зусиль треба буде для цього докласти? Як сформувати мотивацію до навчання у школяра, який вважає, що вчитися у школі нудно? Насправді ж ці питання стосуються саме сімейного виховання, яке включає особистий приклад, формування правильного ставлення до школи, знань і вчителя.
Батькам потрібно заздалегідь підготувати дитину до школи, познайомити із правилами шкільного навчання і розпорядку й сформувати позитивне ставлення до процесу отримання знань.
- Розвивайте здібності до навчання та навички саморозвитку. Тобто, дитину потрібно вчити в першу чергу не наукам, а навичкам самостійного вивчення матеріалу – вмінню знаходити, запам’ятовувати, застосовувати знання.
- У процесі навчання, поки у дитини не сформована довільна поведінка, для дитини важливо, щоб батьки контролювали процес навчання і враховували індивідуальні особливості дитини.. Поступово передавайте дитині відповідальність за уроки, оцінки та орієнтування в шкільних справах і , разом з тим, не забувайте про створення атмосфери підтримки і довіри.
- Давайте дітям навантаження з урахуванням особливостей розвитку в даному віці. Занадто високі вимоги або їх відсутність блокують дитячу ініціативу, бажання вчитися.
- Підтримуйте дітей у складних ситуаціях, хваліть за результати й докладені зусилля, цікавтеся справами дітей – для них це дуже важливо, особливо в момент, коли вони тільки вчаться бути самостійними. Ставтесь до них з теплотою, любов’ю і розумінням, щоб у дітей формувався мотив досягнення успіху, а не мотив уникнення невдачі, що прямо веде до низької навчальної мотивації.
- Важливо створювати для дитини зону розвитку, а не робити за дитину те, що вона може (хоча і з труднощами) зробити сама. Розвивайте самостійність, працьовитість. Дитина має знати, що її оцінки, знання, успіхи та поразки цілком залежать від неї самої, від її старанності й докладених зусиль.
- Розвивайте в дитини адекватну самооцінку, навчайте її не зупинятися на досягнутому, не пасувати перед труднощами.
- Заохочуйте дітей за гарне навчання спільними розвагами, походами у кіно, цирк і т.і.. Матеріальне заохочення часто призводить до досягнення цілі будь-якими способами.
На перший погляд робота над формуванням спонукання дитини до свідомого навчання може здаватись складною. Але, як колись сказала письменниця Амелія Ергарт: «Найскладніше почати діяти, все інше залежить тільки від наполегливості». Тому для чуйних, люблячих батьків це не має стати проблемою!
