День працівників видавництв, поліграфії і книгорозповсюдження України
День працівників видавництв, поліграфії і книгорозповсюдження відзначається в Україні згідно з Указом Президента № 563/99 від 25 травня 1999 року, щорічно в останню суботу травня.
Першою українською друкарнею можна вважати краківську друкарню Швайпольта Фіоля, в якій у 1491 році з’явилися перші книги, надруковані кирилицею. Друкарня Фіоля видавала книги для України та суміжних країн, вона почала видання книг на кирилиці в тій формі, яку продовжили друкарні в Україні.
Першу друкарню в Україні заснував у Львові Іван Федоров-Федорович. Вона діяла протягом 1573-1575 рр.., А першою виданою на українських землях книгою став «Апостол» (в 1574 р.), який історично започаткував розвиток друкарства в Україні.
Справжнім шедевром друкарського мистецтва стала Острозька Біблія, завершена в 1581 р. Острог став також першим в Україні центром видання тогочасної публіцистики, яку пізніші дослідники назвали «полемічною літературою».
Одним з осередків книгодрукування в Україні була Печерська Лавра. Заснована в 1616 р., Київська лаврська друкарня працювала три сторіччя.
Крім друкарень кириличного шрифту, в Україні працювали і латинсько-польські: першою була невелика друкарня у Львові, що діяла в 1592 - 1602 р.
Всього в Україні в 1574 - 1648 рр.. діяло 25 друкарень. Головними центрами видавничої діяльності були великі торговельні міста - Київ, Львів, Острог: тут були не лише кадри ремісників, книжників, редакторів, але й можливості ширшого збуту. При великих друкарнях були свої книгарні. Продажем книжок займалися також працівники друкарень, купці і крамарі, які розповсюджували книги разом з іншими товарами.
Був в Україні і негативний досвід руйнації книговидання, починаючи з 1720 р., коли Петро І заборонив своїм указом книговидання українською мовою.
Українське книговидання часами трохи жевріло, але не помирало. Навіть у складний період між першою і другою світовими війнами в Галичині існувало близько 50 українських видавництв.
Причиною відносного зменшення українських видань в радянські часи була в першу чергу урядова політика. З 1930 до 1939 року українська книга в кількісному вимірі скоротилася з 6394 до 1895 видань.
В даний час перед українською книгою і тими, хто займається її розповсюдженням, постала інша серйозна проблема - ринкові відносини. Як зауважив академік Я. Ісаєвич, «можливість« жити з видання »якраз і є показником зрілості суспільства, яке бажає і може забезпечити функціонування культури в ринкових умовах».
Щоб видавати книжку, треба розуміти її неминущу цінність, треба вміти її берегти і передавати з покоління в покоління. Це вічний духовний скарб народу.
В 2019 році День працівників видавництв, поліграфії і книгорозповсюдження України припадає на 25 травня.
Шановні працівники видавництв, поліграфії !
Прийміть сердечні вітання з професійним святом!
Видавнича справа, друковане слово стали одними з визначальних факторів формування національної свідомості українців.
Ваша повсякденна праця сприяє подальшій розбудові української державності, відродженню духовності, культурних традицій, розвитку інтелектуального надбання нації, економіки, досягненню європейських соціальних, економічних та культурних стандартів в Україні.
Підготовлені письменниками, поетами та художниками й видані поліграфічними підприємствами і суб’єктами видавничої справи Канівщини, книги отримали визнання не тільки місцевих шанувальників друкованого слова, а й багаточисельних відвідувачів всеукраїнських та міжнародних виставок, на яких вони експонувалися.
Нехай ваші підприємства мають значний потенціал для подальшого розвитку видавничої справи, поліпшення забезпечення населення книжковою продукцією.
Щиро бажаємо вам міцного здоров'я та нових успіхів у вашій важливій праці на благо українського народу!
