Віка й здоров`я нашим ювілярам
Час... Пролітає, біжить, десь поспішає...Проходять роки, приносять мудрість, досвід, першу сивину. Але наші роки - це наш скарб. 14 січня 1928 року народилася Грібанова Ганна Іванівна. Нажаль , життя не подарувало їй щасливої долі. Дитинство багатьох тоді опалила війна, не пройшла вона осторонь і Ганни Іванівни. Юною дівчиною забрали її в германський полон, де вона працювала на чужих людей наймичкою, коли вступили радянські війська до Германії, фашисти відправляли полонених в Бухенвальд. Ганна серед полонених була лише одною жінкою, тож чоловіки, які були поряд оберігали її, як могли, ховали її від німців між збитих до купи дощечок в бараці, щоб її не розстріляли. А коли до концтаборів докотилася визвольна хвиля американських солдат, фашисти почали знищувати своїх в`язнів різними способами. Ганну хотіли згодувати ведмедю, але навіть він виявився милосерднішим за карателів - пожалів дівчину, не став її їсти. Багатьох розстріляли, багатьох спалили живцем... Але Бог вберіг Ганну і на цей раз. Вона вирвалася з цього пекла, але дорога додому була далека і нелегка, мусила найматись на різні роботи, щоб заробити собі на шмат хліба, хоч дуже гірким був той заробіток. Життя звело її з сім`єю, в якій довелось працювати, доглядаючи хвору на ДЦП дитину, з якою було дуже багато турбот, але дівчина звикла і прикипіла серцем до цієї знедоленої каліки. Та людська жорстокість не має меж... Рідні їй люди вирішили позбутись такої обузи - вбивши і спаливши своє дитя, примушуючи Ганну бути свідком цього звірства. Та вона пережила і цей жах. Доля ще довго кружляла її в шаленому танку подій: була і робота в військовому шпиталі, і на комутаторі, потім знайомство з майбутнім чоловіком. І ось, нарешті вона таки повернулася в своє рідне гніздечко, на рідну землю, в своє село. Тут і пустила своє коріння. Все життя пропрацювала в "Канівському райагробуді", була бригадиром будівельної бригади. Роботи вистачало, відбудовували Канівський район після страшного воєнного лихоліття. Ганна Іванівна мала багато нагород за наполегливу працю, також була нагороджена ювілейними медалями з річниць перемоги у ВВВ. Так і злетіло за веснами її насичене подіями життя, зараз вона проживає з сім`єю Баланович.
Доля не подарувала їй власних дітей та онуків, але в цій родині вона знайшла свій спокій і затишок, любов та щире людське тепло. Так хочеться , щоб у день її народження Господь дарував їй ще міцного здоров`я, радості, щастя і зігрітих добрим серцем близьких людей років життя. Дев`яносто років - це солідна дата, але це ще не межа, тож хай Господь дарує ювілярці ще віка й здоров`я.
А з нагоди свята, до Ганни Іванівни завітав голова нашої громади Яременко О.І. та його заступник Мітакі Ю.В.
.Привітали іменинницю теплими словами, щирими побажаннями , смачним пирогом та теплим подарунком на згадку.
