8 СІЧНЯ – ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ ВАСИЛЯ СИМОНЕНКА: Я ХОЧУ БУТИ ПРАВДІ ВІЧНИМ ДРУГОМ І ВОРОГОМ ОДВІЧНИМ ЗЛУ
Васи́ль Андрі́йович Симоне́нко (8 січня 1935, с. Біївці, Лубенський район, Полтавська область, Українська РСР, СРСР — 13 грудня 1963, Черкаси, Українська РСР) — український поет і журналіст, діяч українського руху опору, шістдесятник.
Серед наших легендарних шістдесятників Василь СИМОНЕНКО займає особливе місце - він і СОВІСТЬ, і ПРАВДА тодішньої та й УКРАЇНИ нинішньої. В нашій історії він залишився ще й вічно молодим, бо пішов у засвіти лишень у 28 років.
За словами Миколи Томенка, - переповідати біографію Василя Андрійовича не має потреби. Пораджу лише прослухати короткий монолог Поета «Що я можу сказати про себе» на нашому диску «Лебеді материнства: живий голос Василя Симоненка» (в розділі «Освічена. Аудіопроєкти, на сайті www.ridna.ua ) Також зауважу, що творчість Василя Симоненка - не лише виразно народна, глибоко національна і політично метафорична; вона ще й ПРОРОЧА. Тут жорсткі та правдиві оцінки як минулого, так і сьогодення з майбутнім:
«Диктатори, королі, імператори,
Мліючи в димі хвальби,
Роззявляли пащі, мов кратери,
І гукали:
- Ми - символ доби.
- Хто не з нами, той проти Бога.
- Хто не з нами, той проти всіх!-
І сипались лаври убогі
До куцих кривавих ніг.
Нікчемна продажна челядь,
Банда кривляк для втіх,
Щоб мати що повечерять,
Годувала холуйством їх.
Ідоли обслинені, обціловані
Йшли величаві в своїй ході,
А поруч вставали некороновані
Корифеї і справжні вожді.
Вставали Коперники і Джорджоне,
Шевченко підводив могутнє чоло,
І біля вічного їхнього трону
Лікузи жодного не було.
Бо щире, високе небо
Не підмалюєш квачем,
Бо величі справжній не треба
Спиратись на плечі нікчем».
13.11.1962
Твори Великого Українця мусимо читати й перечитувати, щоб вчитися на власних помилках й не повторювати їх знову і знову. І за будь-яких обставин триматися однієї із багатьох мудрих настанов нашого поетичного і світоглядного ПРОРОКА:
«Я ХОЧУ БУТИ ПРАВДІ ВІЧНИМ ДРУГОМ І ВОРОГОМ ОДВІЧНИМ ЗЛУ».
В жовтні 2022 року в селищі Степанецьке, Степанецької ТГ колишня вулиця матросова перейменована на вулицю Василя Симоненка!
Пам’ятаємо нашу історію!
Шануємо наших героїв!
Ти знаєш, що ти — людина.
Ти знаєш про це чи ні?
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.
Більше тебе не буде.
Завтра на цій землі
Інші ходитимуть люди,
Інші кохатимуть люди —
Добрі, ласкаві й злі.
Сьогодні усе для тебе —
Озера, гаї, степи.
І жити спішити треба,
Кохати спішити треба —
Гляди ж не проспи!
Бо ти на землі — людина,
І хочеш того чи ні —
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.
