Степанецька громада
Черкаська область, Черкаський район

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДПС У ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ ПОВІДОМЛЯЄ

Дата: 14.12.2022 15:49
Кількість переглядів: 174

Фото без опису

Чи вважається автомат з продажу товарів (послуг) РРО?

Відповідно до ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями автомат з продажу товарів (послуг) - реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості та створює контрольну стрічку в електронному вигляді.

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

 

 

На яку адресу декларанта одноразової (спеціальної) добровільної декларації контролюючим органом направляється запит щодо надання ним пояснень та підтверджуючих документів?

 

Відповідно до п.п. 6.1 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для цілей підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ одноразова (спеціальна) добровільна декларація (далі – Декларація) – це декларація, в якій відображаються, зокрема, відомості про декларанта, достатні для його ідентифікації (прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або у визначених ПКУ випадках – серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України).

Крім того, формою Декларації передбачено зазначення декларантом своєї податкової адреси (місця проживання).

Таким чином, запит щодо надання декларантом пояснень або підтверджуючих документів направляється контролюючим органом за адресою, яка зазначена таким декларантом у поданій Декларації. При цьому, інформація про направлення зазначеного запиту буде відображатися також у Електронному кабінеті декларанта.

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

 

 

  • податків Черкащини за 11 місяців 2022 року
  • бюджетів усіх рівнів сплачено  17,9 млрд гривень
  • зборів та платежів

 

Як повідомив в.о. начальника Головного управління ДПС у Черкаській області Сергій Гришко, платниками Черкаської області за січень – листопад 2022 року до бюджетів усіх рівнів сплачено 17,9 млрд грн податків, зборів та платежів. У порівнянні з аналогічним періодом 2021 року до бюджетів спрямовано на 20,6 відс., або на 3 млрд грн податків більше.

До державного бюджету України сплачено 7,6 млрд грн, що на 20,7 відс., або на 1,3 млрд грн більше у порівнянні з показником за відповідний період минулого року.

Місцеві бюджети Черкаської області отримали 10,2 млрд грн, що на 20,5 відс. або на 1,7 млрд грн більше ніж за січень-листопад 2021 року.

Також перераховані і спрямовані на забезпечення пенсійного страхування та виконання державних соціальних виплат 9,6 млрд  грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що на 58,4 відс. або на 3,5 млрд грн більше у порівнянні з показником за відповідний період 2021 року.

Сергій Гришко подякував платникам податків, за те що продовжують підтримувати державу, сумлінно сплачуючи до бюджету податки. Разом до Перемоги!

 

Відшкодування збитків за пошкодження товару:

оподаткування ПДВ

 

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Податковий кодекс) об’єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Згідно п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками — суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.

Таким чином, кошти, які сплачуються як сума штрафу за пошкодження товару, не включаються до бази оподаткування ПДВ.

Водночас кошти, які надходять платнику ПДВ як відшкодування збитків за пошкоджене або знищене майно (без урахування штрафних санкцій і пені), розцінюються як компенсація вартості такого майна та відповідно включаються до бази оподаткування ПДВ.

 

Як здійснюється взяття на облік у контролюючому органі за основним місцем обліку відокремлених підрозділів ЮО, які включені до ЄДР?

Відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням відокремлених підрозділів юридичних осіб (основне місце обліку).

Взяття на облік відокремлених підрозділів юридичної особи здійснюється відповідно дост. 64 ПКУ, Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588) та Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 зі змінами.

Відповідно до п. 3.1 розд. ІІI Порядку № 1588 взяття на облік за основним місцем обліку відокремлених підрозділів юридичної особи як платників податків та зборів у контролюючих органах здійснюється після проведення державної реєстрації створення відокремлених підрозділів юридичної особи згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 755).

Підставою для взяття на облік відокремлених підрозділів юридичних осіб за основним місцем обліку в контролюючому органі відповідно до п. 3.2 розд. ІІІ Порядку № 1588 є надходження до контролюючого органу відомостей з ЄДР про державну реєстрацію створення відокремленого підрозділу юридичної особи.

Згідно з п. 20 частини другої ст. 9 Закону № 755 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) містяться такі відомості про відокремлені підрозділи юридичної особи:

ідентифікаційний код відокремленого підрозділу;

найменування відокремленого підрозділу;

місцезнаходження відокремленого підрозділу;

види діяльності відокремленого підрозділу;

відомості про керівника відокремленого підрозділу: прізвище, ім’я, по батькові, посада, дата народження, дата призначення та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта, інформація для здійснення зв’язку з керівником відокремленого підрозділу (телефон та/або адреса електронної пошти)), наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи;

відомості про членів керівних органів: прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, посада, контактний номер телефону та інші засоби зв’язку – для відокремленого підрозділу громадського формування;

відомості про належність відокремленого підрозділу юридичної особи, що припиняється шляхом злиття, приєднання, поділу або перетворення, до юридичної особи – правонаступника;

інформація для здійснення зв’язку з відокремленим підрозділом: телефон та адреса електронної пошти.

Взяття на облік платника податків за основним місцем обліку контролюючим органом проводиться у день отримання відомостей з ЄДР, наданих згідно із Законом № 755 та здійснюється за датою внесення даних до Єдиного банку даних юридичних осіб за номером, який відповідає порядковому номеру реєстрації відповідних відомостей у журналі за формою № 2-ОПП (п. 3.8 розд. ІІІ Порядку № 1588).

Пунктом 3.9 розд. III Порядку № 1588 визначено, що дані про взяття на облік відокремлених підрозділів юридичної особи як платників податків і зборів у контролюючих органах передаються до ЄДР у день взяття їх на облік за основним місцем обліку із зазначенням: дати та номера запису про взяття на облік, назви та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платника податків взято на облік.

Взяття на облік відокремлених підрозділів юридичних осіб як платників податків і зборів у контролюючих органах підтверджується відомостями, оприлюдненими на порталі електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України відповідно до Закону № 755.

Крім того, повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП (додаток 10 до Порядку № 1588) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків (п. 8.4 розд. VІІІ Порядку № 1588).

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

 

Чи може чоловік скористатись правом щодо включення до податкової знижки оплати допоміжних репродуктивних технологій, якщо дружина не працює?

Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

До даного переліку включається сума витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік (п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).

Обмеження права на нарахування податкової знижки передбачені п.166.4 ст. 166 ПКУ, а саме:

податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту – фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті;      загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ;

якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).

Відповідно до частини сьомої ст. 281 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями повнолітня жінка або чоловік мають право за медичними показаннями на проведення щодо них лікувальних програм допоміжних репродуктивних технологій згідно з порядком та умовами, встановленими законодавством.

Порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні, який визначає механізм та умови застосування методики допоміжних репродуктивних технологій, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 09.09.2013 № 787, стосується удосконалення медичної допомоги населенню при лікуванні безпліддя із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій та регулює відносини між пацієнтами (жінками, чоловіками) та закладами охорони здоров’я, які забезпечують застосування методик допоміжних репродуктивних технологій та не містить положень щодо порядку (способів) оплати наданих медичних послуг та суб’єктів, які здійснюють таку оплату.

Відповідно до ст. 3 Основ законодавства України про охорону здоров’я від 19 листопада 1992 року № 2801-ХІІ послугою з медичного обслуговування населення (медичною послугою) є послуга, що надається пацієнту закладом охорони здоров’я, реабілітаційним закладом або фізичною особою – підприємцем, яка зареєстрована та одержала в установленому законом порядку ліцензією на провадження господарської діяльності з медичної практики, та оплачується її замовником.

Замовником послуги з медичного обслуговування населення можуть бути держава, відповідні органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, у тому числі пацієнт.

Таким чином, платник податку чоловічої статі має право на отримання податкової знижки згідно із п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ на суму витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій, наданих дружині платника податків, але оплачених таким платником (чоловіком).

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

 

 

Чи може ФО, яка провадить незалежну професійну діяльність, отримати довідку про доходи за будь-який інший, ніж річний податковий період?

Підрозділом 2.3 розд. ІІ Примірного положення центру обслуговування платників, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 30.09.2020 № 537 «Про затвердження документів, які регламентують діяльність ЦОП» визначено перелік адміністративних послуг, за отриманням яких платники можуть звернутись до центру обслуговування платників, зокрема, щодо надання адміністративної послуги «Видача довідки про доходи».

Типова інформаційна картка адміністративної послуги «Видача довідки про доходи», затверджена наказом Державної податкової служби України від 22.04.2021 № 446 зі змінами та доповненнями, відповідно до якої строк надання такої адміністративної послуги – 10 календарних днів з дня отримання заяви. Довідка про доходи видається на підставі поданої податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Податкова декларація).

Форма Податкової декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.12.2020 № 783).

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, здійснюється відповідно до норм ст. 178 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Зокрема, фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають Податкову декларацію за результатами звітного року відповідно до розд. IV ПКУ у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи (п. 178.4 ст. 178 ПКУ).

Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, відповідно до п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ подають Податкову декларацію за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, до 01 травня року, що настає за звітним.

Тобто, Податкова декларація подається за результатами звітного року. При цьому формою Податкової декларації не передбачено її подання з типом «Довідково» для отримання фізичною особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність довідки про доходи за інший, ніж річний податковий (звітний) період.

Отже, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, може отримати за заявою (довільної форми) в контролюючому органі за основним місцем обліку (податковою адресою) довідку про доходи на підставі поданої(их) нею Податкової(их) декларації(ій) за результатами звітного (податкового) періоду – рік.

При цьому фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, не може отримати в контролюючому органі довідку про доходи за будь-який інший, ніж річний податковий період.

За інформацієюзагальнодоступногоінформаційно-довідкового ресурсу.

 

Чи може суб’єкт господарювання подати заяву та документи для внесення місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів до Єдиного державного реєстру місць зберігання через Електронний кабінет?

Відповідно до ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання (далі – Єдиний реєстр), незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво).

Згідно з п. 2.2 Порядку ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання, затвердженого наказом ДПА України від 28.05.2002 № 251, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.08.2002 за № 670/6958, зі змінами та доповненнями (далі – Порядок) заява про внесення місця зберігання алкогольних напоїв або тютюнових виробів до Єдиного реєстру подається за формою згідно з додатком 2 Порядку.

До заяви додаються:

документ, що підтверджує право користування цим приміщенням, та довідка про відповідність місця зберігання спирту установленим вимогам, видана Департаментом або його регіональними управліннями, - у разі реєстрації місця зберігання спирту;

нотаріально посвідчена копія ліцензії на відповідний вид діяльності, копія документа, що підтверджує право користування приміщенням (договір оренди, свідоцтво на право власності та інше).

Враховуючи викладене заяву та документи необхідні для внесення місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів до Єдиного державного реєстру місць зберігання суб’єкт господарювання може подати до ДПС виключно поштою або нарочно.

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

 

 

В податковій декларації з ПДВ якого звітного періоду відображається коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту на підставі розрахунку коригування до податкової накладної?

Пунктом 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних(далі – ЄРПН).

Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.

Відповідно до п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПКУ якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку – постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.

Згідно з п.п. 192.1.2 п. 192.1 ст. 192 ПКУ якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку – постачальника, то:

а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку.

Отримувач має право збільшити суму податкового кредиту лише після реєстрації постачальником в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.

Водночас, відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПКУ у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 365 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв’язку з відсутністю фактів списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дата такого списання, надання інших видів компенсацій.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ перебіг строків, зазначених п. 198.6 ст. 198 ПКУ, переривається на період зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.

При цьому п. 80 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, які зареєстровані в ЄРПН та які до набрання чинності Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914 – IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон № 1914) протягом 1095 календарних днів з дати їх складення не були включені до податкового кредиту, включаються до податкового кредиту протягом 365 календарних днів з дати набрання чинності зазначеним Законом № 1914, але не пізніше 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Отже, у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг:

постачальник має право зменшити податкові зобов’язання на підставі розрахунку коригування, своєчасно зареєстрованого отримувачем в ЄРПН, у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому його складено. Якщо розрахунок коригування зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то постачальник має право зменшити податкові зобов’язання у податковій декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН;

покупець повинен зменшити податковий кредит в податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає дата складення розрахунку коригування.

У разі збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг:

постачальник повинен збільшити податкові зобов’язання в податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає дата складення розрахунку коригування;

покупець має право збільшити податковий кредит на підставі розрахунку коригування, своєчасно зареєстрованого в ЄРПН, у податковій декларації з ПДВ за той звітний (податковий) період, в якому його складено, або за будь-який наступний звітний (податковий) період, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати його складення. Якщо розрахунок коригування зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то покупець має право збільшити податковий кредит у податковій декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН, або будь-якого наступного звітного (податкового) періоду, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати його складення.

покупець, який застосовує касовий метод податкового обліку, має право збільшити податковий кредит на підставі розрахунку коригування, зареєстрованого в ЄРПН, за умови оплати постачальнику вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, а якщо така оплата відбулася після закінчення 365 календарних днів з дати складення податкової накладної – не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг.

За інформацієюзагальнодоступногоінформаційно-довідкового ресурсу.

 

 

Чи має декларант при заповненні одноразової (спеціальної) добровільної декларації зазначити усі об’єкти нерухомого майна, які були придбані за рахунок коштів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування, або за виключенням тих об’єктів, які не перевищують норми, визначені п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України?

Відповідно до п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларації), зокрема, нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).

Для цілей підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:

не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;

не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію.

Разом з тим, п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства, становлять, зокрема:

нерухоме майно, розташоване на території України, яке станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування належало фізичній особі на праві власності (у тому числі спільної сумісної або спільної часткової власності), що підтверджується даними відповідних державних реєстрів, в обсязі:

а) об’єкти житлової нерухомості:

квартира/квартири, загальна площа якої/яких не перевищує сукупно 120 квадратних метрів, або майнові права, що підтверджені відповідними документами, на таку квартиру або квартири у багатоквартирному житловому будинку незавершеного будівництва;

житловий будинок/житлові будинки, зареєстрований/зареєстровані у встановленому порядку в Україні, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв.м., або житловий будинок незавершеного будівництва чи будинки незавершеного будівництва, загальна площа якого/яких сукупно не перевищує 240 кв.м., за умови наявності у такої фізичної особи права власності на земельну ділянку відповідного цільового призначення;

б) об’єкти нежитлової нерухомості – нежитлові будинки некомерційного призначення та/або нежитлові будинки незавершеного будівництва некомерційного призначення, загальна площа яких не перевищує 60 кв.м.;

в) земельні ділянки, сукупний розмір яких по кожній окремій ділянці не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями;

Таким чином, декларант самостійно приймає рішення щодо визначення активів, які будуть зазначені ним у Декларації.

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

 

За якою ознакою доходу у додатку 4ДФ до Розрахунку відображається дохід спеціаліста Дія Сіті, що виплачується на його користь у вигляді допомоги по тимчасовій втраті працездатності (лікарняний)?

Особливості оподаткування доходів спеціалістів резидентів Дія Сіті встановленіп. 170.14 прим. 1 ст. 170 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), відповідно до п.п. 170.14 прим. 1.1 якого податковим агентом платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті під час нарахування (виплати) на його користь доходів у вигляді заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику податку у зв’язку з трудовими відносинами чи у зв’язку з виконанням гіг-контракту, укладеного у порядку, передбаченому Законом України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1667), є резиденти Дія Сіті.

Згідно з підпунктами «а» – «в» п.п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ за ставкою 5 відс., визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ, оподатковуються доходи платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті, що виплачуються на його користь резидентом Дія Сіті у вигляді: заробітної плати; винагороди за гіг-контрактом, укладеним у порядку, передбаченому Законом № 1667, у тому числі винагороди за створення та перехід прав на твори, створені за замовленням; авторської винагороди за створення службового твору та перехід прав на службові твори.

Статтею 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями визначено структуру заробітної плати, до якої включаються: основна заробітна плата; додаткова заробітна плата; інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

При цьому, згідно з п. 3.2 розд. III Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 допомога по тимчасовій непрацездатності відноситься до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб податком на доходи фізичних осіб регламентується розд. IV ПКУ, відповідно до п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 якого передбачено винятки, за якими отримані доходи платника податку не включаються до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Однак, винятки, передбачені п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, не поширюються на виплату заробітної плати, грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію (у відставку) та виплату, пов’язану з тимчасовою втратою працездатності.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ(п.п.164.2.20п.164.2ст. 164 ПКУ).

Оскільки, дохід у вигляді допомоги по тимчасовій втраті працездатності (лікарняні) не включається до складу заробітної плати, то оподаткування такого доходу здійснюється у загальному порядку визначеному розд. IV ПКУ, тобто за ставкою податку на доходи фізичних осіб 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями затверджено форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок № 4).

Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб, наведеним у додатку 2 до Порядку № 4, сума допомоги по тимчасовій непрацездатності відображається податковим агентом у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу – «127».

Враховуючи викладене, дохід спеціаліста Дія Сіті, що виплачується на його користь у вигляді допомоги по тимчасовій втраті працездатності (лікарняний) відображається у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «127».

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

 

На яку дату визначаються податкові зобов’язання з ПДВ за операціями з першого постачання житла (об’єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта житлової нерухомості, починаючи з 10 жовтня 2022 року?

Починаючи з 10 жовтня 2022 року податкові зобов’язання з ПДВ за операціями з першого постачання житла (об’єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта житлової нерухомості визначаються виключно за касовим методом податкового обліку, а саме:

на дату перерахування покупцем на рахунок / касу постачальника грошових коштів як оплати вартості житла (об’єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта житлової нерухомості;

або

на дату отримання постачальником від покупця інших видів компенсацій вартості поставленого житла (об’єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта житлової нерухомості (або вартості таких об’єктів житлової нерухомості, що підлягають постачанню у майбутньому).

 

 

Чи може громадська організація у статусі неприбуткової надавати благодійну допомогу учасникам бойових дій (військовослужбовцям) або постраждалим на території бойових дій, якщо статутом зазначеної організації таку діяльність не передбачено? Чи можливо, щоб така благодійна допомога була нецільова, постійна (кожного місяця), без обмежень у сумі?

Обов’язковими умовами перебування громадської організації у статусі неприбуткової є, зокрема, заборона розподілу доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої неприбуткової організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб, як це передбачено абзацом третім п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Водночас, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану не вважається порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 ПКУ здійснення неприбутковою організацією передачі майна, надання послуг, благодійної допомоги, використання доходів (прибутків) для фінансування видатків,не пов’язаних з реалізацією мети та напрямів діяльності, передбачених її установчими документами, на цілі, що визначені п. 63 підр. 4 р. ХХ ПКУ.

При цьому серед переліку можливих отримувачів благодійної допомоги згідно з п. 63 підр. 4 р. ХХ ПКУ таких фізичних осіб як військовослужбовці окремо не визначено.

Натомість, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану не є підставою для виключення громадської організації з Реєстру неприбуткових установ та організацій надання такою організацією благодійної допомоги фізичним особам, які не є засновниками, учасниками такої організації або пов’язаними з ними особами та які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводяться (проводилися) бойові дії, та/або вимушено залишили місце проживання у зв’язку з проведенням бойових дій у таких населених пунктах та, в тому числі, взяті у встановленому законодавством порядку на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад.

Щодо періодичності та обмежень у сумі благодійної допомоги, що надається на підставі п. 63 підр. 4 р. ХХ ПКУ, то ПКУ таких спеціальних обмежень не встановлено, а цільове спрямування такої допомоги обумовлено категорією осіб, яким зазначена благодійна допомога надається.

Чи має право неприбуткова організація надавати нецільову благодійну матеріальну допомогу своїм членам, які сплачують внески на її фінансування, але не є її штатними працівниками, та які були мобілізовані до Збройних сил України?

 

Як зазначалось раніше, однією з обов’язкових умов перебування організації у статусі неприбуткової є заборона розподілу доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб та використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

При цьому на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану не вважається порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 ПКУ надання неприбутковими організаціями благодійної допомоги фізичним особам, які не є засновниками, учасниками таких організацій або пов’язаними з ними особами та які:

мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводяться (проводилися) бойові дії,

та/або вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням бойових дій в таких населених пунктах

та, в тому числі, взяті у встановленому законодавством порядку на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад.

Таким чином, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, неприбуткові організації зможуть надавати за рахунок своїх доходів благодійну допомогу лише стороннім особам без загрози втрати статусу неприбутковості.

Отже, у випадку здійснення неприбутковою організацією окремим її членам виплат у вигляді нецільової благодійної матеріальної допомоги, зокрема, які мобілізовані до лав Збройних Сил України, проведення таких операцій призведе до розподілу отриманих доходів на користь членів такої організації та, відповідно, до порушення права перебування такої організації у Реєстрі неприбуткових установ та організацій.

Крім того, враховуючи положення п. 63 підр. 4 р. ХХ ПКУ на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, серед переліку можливих отримувачів добровільної фінансової допомоги, надання якої неприбутковою організацією не призведе до порушення вимог, встановлених пунктом 133.4 ст. 133 ПКУ, таких фізичних осіб як військовослужбовці окремо не визначено.

Натомість, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану не є підставою для виключення неприбуткової організації з Реєстру неприбуткових установ та організацій проведення такою організацією операцій з добровільного перерахування коштів для потреб забезпечення оборони держави, зокрема, безпосередньо Збройним Силам України, що є військовим формуванням, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності, згідно з частиною першою ст. 1 Закону України № 1934, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам.

 

 

Чи потрібно подавати повідомлення за формою, затвердженою постановою КМУ від 17 червня 2015 року № 413, у разі укладання договору цивільно-правового характеру (далі – ЦПХ), крім договорів ЦПХ, укладених з гіг-спеціалістами?

 

Порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 413).

Постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227 затверджено Положення про Державну податкову службу України (далі – Положення № 227), п. 1 якого встановлено, що Державна податкова служба України (далі – ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який реалізує, зокрема, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).

Відповідно до підпунктів 12 та 70 п. 4 Положення 227 ДПС здійснює адміністрування податків і зборів, платежів, єдиного внеску в порядку, у тому числі проводить відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків (платників єдиного внеску); надає індивідуальні податкові консультації, інформаційно-довідкові послуги з питань податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за виконанням якого покладено на ДПС.

Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 459 із змінами та доповненнями затверджено Положення про Міністерство економіки України, відповідно до п. 1 якого, Міністерство економіки України (далі – Мінекономіки) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема, у сфері праці, зайнятості населення, трудової міграції, трудових відносин, соціального діалогу.

Відповідно до норм Порядку № 413 ДПС лише приймає від суб’єктів господарювання повідомлення про прийняття працівника на роботу, проте не регулює питання трудових відносин, встановлених ст. 24 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII
із змінами та доповненнями, яке належить до компетенції Мінекономіки.

Отже, з питання надання роз’яснень стосовно законодавства про працю в частині повідомлення про прийняття працівників на роботу слід звернутися до Мінекономіки.

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

 

Коли не справляється рентна плата за спеціальне використання води

 

Відповідно до положень Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, рентна плата за спеціальне використання води не справляється:

1) за воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення, у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та платників єдиного податку;

2) за воду, що використовується для протипожежних потреб;

3) за воду, що використовується для потреб зовнішнього благоустрою територій міст та інших населених пунктів;

4) за воду, що використовується для пилозаглушення у шахтах і кар'єрах;

5) за воду, що забирається науково-дослідними установами, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, для проведення наукових досліджень у галузі рисосіяння та для виробництва елітного насіння рису;

6) за підземну воду, що вилучається з надр для усунення шкідливої дії вод (підтоплення, засолення, заболочення, зсуву, забруднення тощо), крім кар'єрної, шахтної та дренажної води, що використовується у господарській діяльності після вилучення та/або отримується для використання іншими користувачами;

7) за воду, що забирається для забезпечення випуску молоді цінних промислових видів риби та інших водних живих ресурсів у водні об'єкти;

8) за морську воду, крім води з лиманів;

9) за воду, що використовується садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами);

10) за воду, що забирається для реабілітації, лікування та оздоровлення реабілітаційними установами для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, підприємствами, установами та організаціями фізкультури та спорту для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, які засновані всеукраїнськими громадськими об'єднаннями осіб з інвалідністю відповідно до закону;

11) для потреб гідроенергетики - з гідроакумулюючих електростанцій, які функціонують у комплексі з гідроелектростанціями.

 

За якою ставкою ПДВ оподатковуються операції з ввезення та постачання пального та нафтопродуктів на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану?

Відповідно до п. 82 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 (далі – Указ № 64/2022), затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, але не довше ніж до 1 липня 2023 року, операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України бензинів моторних, важких дистилятів, скрапленого газу, біодизелю, палива моторного альтернативного, що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД, визначеними п. 41 підрозд. 5 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, яким встановлено ставки акцизного податку на такі товари, а також нафти або нафтопродуктів сирих, одержаних з бітумінозних порід (мінералів), що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД 2709 00 10 00 та 2709 00 90 00, оподатковуються за ставкою у розмірі 7 відсотків.

Не підлягає бюджетному відшкодуванню сума від’ємного значення, визначеного за відповідний звітний (податковий) період згідно з п. 200.1 ст. 200 ПКУ, до розрахунку якої включено суми податкового зобов’язання за операціями, що оподатковуються за ставкою, встановленою в абзаці першому п. 82 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ. Суми такого від’ємного значення зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податковий) періоду.

Відповідно до п.п. «г» п.п. 195.1.2 п. 195.1 ст. 195 ПКУ за нульовою ставкою оподатковуються операції з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення наземного військового транспорту чи іншого спеціального контингенту Збройних Сил України, що бере участь у миротворчих акціях за кордоном України, або в інших випадках, передбачених законодавством.

З метою виконання мобілізаційних завдань в умовах воєнного стану, введеного Указом № 64/2022, та відповідно до п.п. «г» п.п. 195.1.2 п. 195.1 ст. 195 ПКУ постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2022 року № 178 «Деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану» (далі – Постанова № 178) визначено категорії установ, операції з постачання яким товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення транспорту для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість.

Так, до таких установ Постановою № 178 віднесено Збройні Сили України, Національну гвардію України, Службу безпеки України, Службу зовнішньої розвідки України, Державну прикордонну службу України, Міністерство внутрішніх справ України, Державну службу Україні з надзвичайних ситуацій, Управління державної охорони України, Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України, інші утворені відповідно до законів України військові формування, їх з’єднання, військові частини, підрозділи, установи або організації, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету.

Постанова № 178 набрала чинності з дня її опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року.

Таким чином, тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану на території України, але не довше ніж до 01.07.2023, операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України бензинів моторних, важких дистилятів, скрапленого газу, біодизелю, палива моторного альтернативного, що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД, визначеними п. 41 підрозд. 5 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, яким встановлено ставки акцизного податку на такі товари, а також нафти або нафтопродуктів сирих, одержаних з бітумінозних порід (мінералів), що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД 2709 00 10 00 та 2709 00 90 00, оподатковуються за ставкою у розмірі 7 відсотків.

У разі здійснення операцій з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення транспорту для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави установам/організаціям, визначеним Постановою № 178 (їх відокремленим підрозділам/філіям/частинам), що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, до таких операцій застосовується нульова ставка податку на додану вартість, відповідно до п.п. «г» п.п. 195.1.2 п. 195.1 ст. 195 ПКУ та Постанови № 178.

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

 

У які терміни після виникнення податкового боргу проводиться опис майна, на яке поширюється право податкової застави і який порядок такого опису, які при цьому документи повинні бути надані підприємству?

 Згідно з п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) право податкової застави виникає:

у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (п.п. 89.1.1 п. 89.1 ст. 89 ПКУ);

у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, – з дня виникнення податкового боргу (п.п. 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 ПКУ);

у випадку, визначеному в п. 100.11 ст. 100 ПКУ, – з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань.

Відповідно до п. 89.3 ст. 89 ПКУ майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред’являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

 

Чи виконує функції податкового агента нотаріус при нотаріальному посвідчені договору між ФО (іпотекодавцем) та фінансовою установою (іпотекодежателем) про задоволення вимог іпотекодержателя на підставі якого фінансова установа набуває право власності на предмет іпотеки (нерухоме майно)?

Відповідно до частини першої ст. 33 Закону України від 05 червня 2003 року № 898-IV «Про іпотеку» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 898) у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Абзацом першим ст. 36 Закону № 898 встановлено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється, зокрема, згідно із окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Тобто, договір про задоволення вимог іпотекодержателя визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з абзацом третім частини першої ст. 36 Закону № 898 договір про задоволення вимог іпотекодержателя може, зокрема, передбачати передачу іпотекодержателю права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов’язання у порядку, встановленому ст. 37 Закону № 898.

Порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) нерухомого майна визначено ст. 172 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), відповідно до п. 172.8 якої під продажем розуміється будь-який перехід права власності або будь-яких інших аналогічних прав на об’єкти нерухомості, неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості, подільний об’єкт незавершеного будівництва, крім їх успадкування та дарування.

Одночасно з дією п. 172.4 ст. 172 ПКУ, якщо стороною договору купівлі-продажу, міни чи іншого відсудження об’єкта нерухомого майна, неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, подільного об’єкта незавершеного будівництва та від відступлення прав за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, щодо якого сплачено частково ціну та зареєстровано обтяження речових прав на користь покупця, є юридична особа чи самозайнята особа, така особа є податковим агентом платника податку щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів, отриманих платником податку від такого продажу (обміну) (п.п. 172.7 ст. 172 ПКУ).

Враховуючи те, що договір про задоволення вимог визначає лише можливий спосіб звернення стягнення фінансовою установою на предмет іпотеки (нерухоме майно) у разі невиконання або неналежного виконання фізичною особою (іптекодавцем) основного зобов’язання, то при нотаріальному посвідченні такого договору у нотаріуса не виникає обов’язку податкового агента.

Разом з тим, якщо на підставі зазначеного договору відбувається передача фінансовій установі (іпотекодержателю) права власності на предмет іпотеки, тобто у розумінні ПКУ здійснюється продаж нерухомого майна фізичною особою (іпотекодавцем), то враховуючи норми п.п. 172.7 ст. 172 ПКУ обов’язок податкового агента виникає у фінансової установи (іпотекодержателя).

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

 

Чи вважається порушенням граничної суми розрахунків приймання СГ протягом одного дня від ФО та видача такій особі готівки в сукупному розмірі, який перевищує 50000 грн.?

Відповідно до п. 6 розд. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами і доповненнями (далі – Положення № 148), суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами, зокрема, з фізичними особами – у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн. уключно.

Суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит банку (філії, відділення) підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку (філії, відділенню) для вивчення клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Вимоги щодо обмеження готівкових розрахунків фізичної особи з підприємством (підприємцем), які установлені п. 6 Положення № 148, поширюються на розрахунки за правочинами, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі.

Враховуючи викладене, приймання суб’єктом господарювання протягом одного дня від фізичної особи та видача такій особі готівки в сукупному розмірі, який перевищує 50000 грн., вважається порушенням граничної суми розрахунків.

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

 

Чи поширюється обмеження граничної суми готівкового розрахунку на розрахунки з особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність?

Відповідно до п. 6 розд. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 148), суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:

1) між собою – у розмірі до 10000 (десяти тисяч) грн. уключно;

2) з фізичними особами – у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн. уключно.

 Суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит банку (філії, відділення) підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку (філії, відділенню) для вивчення клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Обмеження, установлене в п. 6 розд. II Положення № 148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою платіжного інструменту.

Згідно з п. 7 розд. ІІ Положення № 148 фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою:

1) із суб’єктами господарювання протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами – у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн. уключно.

Платежі на суму, що перевищує 50000 грн., проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки;
       2) між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн. уключно.

Платежі на суму, яка перевищує 50000 грн., здійснюються шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення та/або переказу коштів на рахунки.

Таким чином, якщо особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, не зареєстрована як фізична особа – підприємець, то на готівкові розрахунки з такою особою не поширюється обмеження в розмірі 10000 (десяти тисяч) гривень.

Водночас на розрахунки з такою особою поширюється обмеження у розмірі 50000 (п’ятдесяти тисяч) гривень.

За інформацією загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.

 

Які строки проведення виїзних (невиїзних) позапланових перевірок

Строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені ст. 82 ПКУ (п. 78.6 ст. 78 ПКУ).

Згідно з абзацами першим – восьмим п. 82.2 ст. 82 ПКУ тривалість перевірок, визначених у ст. 78 ПКУ, не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – 5 робочих днів, для фізичних осіб – підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому – восьмому цього пункту, – 3 робочі дні, інших платників податків – 10 робочих днів.

Продовження строків проведення перевірок, визначених у ст. 78 ПКУ, можливе за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків – не більш як на 5 робочих днів.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, для фізичних осіб – підприємців, які не мають найманих працівників, проводиться у строк, визначений абзацом першим п. 82.2 ст. 82 ПКУ, за наявності за два останні календарні роки одночасно таких умов:

  • платником податку подано податкову декларацію про відсутність доходів від провадження господарської діяльності;
  • платник податку не зареєстрований як платник податку на додану вартість;     в контролюючих органах відсутня податкова інформація щодо:
  • використання платником податку найманої праці фізичних осіб;
  • відкритих платником податку рахунків у банках та інших фінансових установах.

У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три робочі дні до дня її завершення або якщо надіслані у порядку, передбаченому абзацом першим п. 44.7 ст. 44 ПКУ, документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три робочі дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки може бути додатково продовжено до строків, встановлених п. 82.2 ст. 82 ПКУ, на строк три робочі дні (абзац дев’ятий п. 82.2 ст. 82)

 

 

18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик,235                                           e-mail: ck.zmi@tax.gov.ua

тел.(0472) 33-91-34                                                                           https://ck.tax.gov.ua/

 


Фото без опису

 

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь