МИКОЛА ТОМЕНКО, - НАУКА ЖИТТЯ ПІД ЧАС ВІЙНИ: ПРАЦЮЙ, НАВЧАЙСЯ, ДОПОМАГАЙ!
Спостерігаю, що після 16 днів ВІЙНИ в країні відбулися певні негативні Суспільні зміни: з'явилося більше агресії, роздратування і невпевненості, порівняно з першими днями.
Звичайно, я не претендую на істину в крайній воєнній інстанції, але намагаюсь узагальнити свій 16-денний досвід життя в Києві і запропонувати варіанти оптимальної життєдіяльності в умовах ВІЙНИ.
МОЇ АКСІОМИ:
- попри оптимістичні прогнози влади та експертів - ВІЙНА триватиме ДОВШЕ, аніж передбачалося;
- попри дію економічних САНКЦІІЙ - результат не буде надто швидким;
- попри щоденний оптимізм українців США, Франції, Німеччини… в соціальних мережах - підтримка ЗАХОДУ не відповідатиме нашим очікуванням.
ЩО РОБИТИ? ПРАЦЮВАТИ!
Всі, хто не на ФРОНТІ, а особливо ті, хто проживає у відносно спокійних регіонах, повинні ПРАЦЮВАТИ, а не перепощувати вдома панічні повідомлення від куми чи прикольні меми від знайомих.
ПРИКЛАД.
Мої друзі - аграрники нині активно готуються до посівної і на Київщині й на Черкащині та навіть в певних районах Херсонщини. І готові це зробити зі зброєю в руках! Бо буде хліб - буде і перемога!
НАВЧАТИСЯ.
ВСІ вищезгадані регіони повинні розпочати дистанційне навчання і в школах, і у вузах. Це мобілізує і вчителів з викладачами й школярів та студентів. Дивуюся, що нині про відновлення навчання заявили лише у Львівській, Івано-Франківській та Одеській областях.
А Поплавський пішов ще далі від багатьох Ректорів, що вичікують - він вже виселяє своїх студентів із гуртожитків?!
ПРИКЛАД.
НУБІП, де я Голова Наглядової ради, вчора на засідання Ректорату ухвалив рішення відновити навчання з 14 березня у найрізноманітніших форматах, щоб бодай з‘ясувати де і в якому стані знаходяться наші студенти й викладачі та відповідно їх підтримати.
ДОПОМАГАЙ.
Про волонтерство та його користь багато мовлено. Тож не буду говорити про очевидні речі. Але є допомога щодня і без пафосу тим, хто залишився у вашому будинку чи по-сусідству й не може купити продукти чи ліки. Допоможіть бодай ОДНІЙ людині КОЖНОГО дня.
ПРИКЛАД.
Наш досвід прибудинкової нічної охорони силами мешканців на Оболоні також свідчить про корисність спільних маленьких справ.
Окрема історія - ВІДНОВЛЕННЯ МОВНОЇ ДИСКУСІЇ.
Для початку нагадаю, що наша команда вже більше 20 років реалізує сотні проектів на підтримку української мови, культури, історії без бюджетних коштів. Тим не менш, вважаю кампанію в соцмережах проти російськомовних біженців у Західній Україні чи Польщі НЕКОРИСНОЮ. Більше користі буде від організованих курсів, навчань, просвітницьких заходів, екскурсій…для пропагування УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ і КУЛЬТУРИ для біженців зі Сходу чи Півдня.
Мусимо переконати, а не заганьбити російськомовних українців, що нині УКРАЇНСЬКА МОВА, особливо за кордоном, - це єдиний спосіб захисту від підозр, що ТИ - РОСІЯНИН чи РОСІЯНКА.
Отож, ПРАЦЮЄМО, НАВЧАЄМОСЯ і ДОПОМАГАЄМО ОДИН ОДНОМУ, бо просто чекати того омріяного часу, коли наша ГЕРОЇЧНА АРМІЯ переможе ОРДУ вбивць і мародерів НЕ ПРАВИЛЬНО і НЕ КОРИСНО!
Микола Томенко,
голова Фонду «Рідна Країна»
П.М. Нагадуємо що зовсім недавно, восени 2021 року пан Микола побував і в Степанецькій громаді з презентацією своїх нових проєктів, зокрема надав підтримку для розвитку дитячого спорту в Степанецькому ліцеї.