A A A K K K
для людей із порушенням зору
Степанецька громада
Черкаська область, Черкаський район

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДПС У ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ ПОВІДОМЛЯЄ

Дата: 03.12.2021 10:58
Кількість переглядів: 165

Яким чином в декларації про майновий стан і доходи зазначаються відомості про власне нерухоме (рухоме) майно та/або майно, яке надається в оренду (суборенду)?( Діє до 01.01.2022)

 

У відомостях про власне нерухоме (рухоме) майно та/або майно, яке надається в оренду (суборенду) декларації про майновий стан і доходи:

1) зазначаються відомості про нерухоме (рухоме) майно, що перебуває у власності платника податку станом на кінець звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, відповідно до категорії об’єкта нерухомого майна.

Кожній категорії об’єктів майна призначається окремий номер: 1 – земельні ділянки; 2 – житлові будинки; 3 – квартири; 4 – садові (дачні) будинки; 5 – гаражі; 6 – водойми; 7 – автомобілі легкові; 8 – автомобілі вантажні (спеціальні); 9 – водні транспортні засоби; 10 – повітряні судна; 11 – мотоцикли (мопеди); 12 – інше нерухоме (рухоме) майно;

2) Кожний об’єкт майна відображається платником податку окремо із зазначенням у графах:

1 – коду рядка (номер за порядком);

2 – номера категорії об’єктів;

3 – місцезнаходження об’єкта нерухомого майна (країна, адреса) або марки (моделі) рухомого майна;

4 – року набуття права власності/року випуску (для рухомого майна);

5 – загальної площі нерухомого майна (значення вказується в квадратних метрах);

6 – значення власної частки в загальній площі нерухомого майна;

7 – відмітки про надання майна в лізинг, оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм) (вказується позначкою «х»).

 

 

Чи потрібно суб’єкту господарювання та/або самозайнятій особі утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір під час нарахування (виплати) ФОП, місцезнаходженням або місцем проживання яких є тимчасово окупована територія?

 

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що під час нарахування (виплати) фізичним особам - підприємцям, місцезнаходженням або місцем проживання яких є тимчасово окупована територія (незалежно від системи оподаткування), доходу від здійснення ними підприємницької діяльності суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, зобов’язані утримати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір на загальних підставах.

 Відповідно до п. 38.9 ст. 38 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) під час нарахування (виплати) фізичним особам – підприємцям, місцезнаходженням або місцем проживання яких є тимчасово окупована територія (незалежно від системи оподаткування), доходу від здійснення ними підприємницької діяльності суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, зобов’язані утримати податок на доходи у джерела виплати, при цьому такі доходи не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи – підприємця та/або доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку.

Таким чином, під час нарахування (виплати) фізичним особам – підприємцям, місцезнаходженням або місцем проживання яких є тимчасово окупована територія (незалежно від системи оподаткування), доходу від здійснення ними підприємницької діяльності суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, зобов’язані утримати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір на загальних підставах. При цьому на таких осіб не поширюється дія п. 177.8 ст. 177 ПКУ та п.п. 2 п. 297.1 ст. 297 ПКУ.

 

Алгоритм дій подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації через вебпортал ДПС

     Відповідно до абзацу першого п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) декларант, який має намір скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням щодо належних йому активів фізичної особи, протягом визначеного підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування (з 01.09.2021 до 01.09.2022) має право добровільно подати до контролюючого органу одноразову (спеціальну) добровільну декларацію (далі – Декларація) в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
     Форма Декларації та Порядок подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.08.2021 № 439.

Відповідно до п.п. 6.2 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ Декларація подається безпосередньо декларантом до контролюючого органу, в електронній формі з урахуванням вимог, встановлених розд. II ПКУ, та особливостей, встановлених підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Так, згідно із ст. 42 прим. 1 розд. II ПКУ платник податків стає користувачем Електронного кабінету та набуває право, зокрема, подавати звітність в електронній формі після проходження в електронному кабінеті електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП) з дотриманням вимог Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями та Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями або тих сервісів ідентифікації, використання яких дозволяється методологом Електронного кабінету.

Для подання Декларації через вебпортал ДПС фізичній особі необхідно:
     1. Увійти до Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС. Вхід до приватної частини Електронного кабiнету через офіційний вебпортал ДПС ініціюється користувачем кнопкою «Вхід» у правому кутку верхньої горизонтальної навігаційної панелі.

При цьому доступ до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням КЕП, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID).
     Інформація щодо порядку отримання КЕП у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС) розміщена на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС (www.acskidd.gov.ua) за посиланням: Головна/«Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО».

Для входу до приватної частини Електронного кабiнету користувачу необхідно в полі «Оберіть АЦСК» обрати АЦСК, що сертифікував цей ключ, відкрити файл ключа кнопкою «Обрати», ввести пароль ключа у полі «Пароль захисту ключа», та натиснути кнопку «Зчитати». Кнопка «Увійти» активується після зчитування даних сертифікату ключа;

2. Обрати меню «ЕК для громадян», розділ «Одноразова (спеціальна) добровільна декларація» та натиснути кнопку «Створити»;    

3. У запропонованій формі Декларації персональні дані підтягуються автоматично, але їх потрібно перевірити, та у разі наявності в таких даних помилок – виправити їх;

4. Заповнити необхідні розділи та поля Декларації. При цьому для заповнення інформації щодо вартості активів у розд. III – IX Декларації необхідно скористатися кнопкою «+»;

5. Після того, як всі дані внесені, зберегти Декларацію шляхом натискання кнопок «Зберегти» та «Закрити»;

 6. Виділити рядок із створеною Декларацією, натиснути кнопку «Підписати» та підписати за допомогою КЕП (у спливаючому вікні здійснити дії аналогічно для входу до приватної частини Електронного кабінету) натиснути «Підписати»;

 7. Виділити рядок із підписаною Декларацією та натиснути кнопку «Відправити».

 Слід зазначити, що переглянути відправлену Декларацію можливо в меню «Перегляд звітності» розд. «Додатково» Електронного кабінету.

 

 

Про розрахунок пені за результатами контрольно-перевірочної роботи

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що ДПС завершено роботи по доопрацюванню IC «Податковий блок» щодо внесення змін до розрахунку пені при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки.

         Відповідно до статті 129 Податкового кодексу України з 01.01.2021 при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов'язання, визначеного за результатами перевірки, пеня нараховується починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов'язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні та закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів на відповідний рахунок платника податків, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань або у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів.

         При нарахуванні контролюючим органом за результатами перевірки податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, у разі виявлення його заниження - на суму такого заниження, пеня нараховується починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов'язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) та закінчується в день настання строку погашення грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами перевірки. Така пеня нараховується в день закінчення її нарахування за весь період заниження податкового зобов'язання.

День закінчення розрахунку пені при запровадженні мораторію на задоволення вимог кредиторів визначається відповідно до Заявки на доопрацювання ІТС «Податковий блок» щодо порядку обліку і відображення документів щодо заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами ДПС, боржників, які перебувають у процедурі санації до відкриття провадження у справі про банкрутство та процедурах банкрутства.

І. Пеня на суми заниження податкового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки.

1. Пеня нараховується на суми заниження податкових зобов’язань за кожний звітний (податковий) період, у звітності за який у ході перевірки виявлено таке заниження, з урахуванням завищень податкових зобов’язань, які встановлені в інших деклараціях. Таке завищення зменшує (у тому числі до нуля) суму заниження податкових зобов’язань.

2. Початком нарахування пені є перший робочий день, наступний за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання за звітний (податковий) період, у звітності за який виявлено заниження.

3. Будь-який календарний день, що передує дню граничного строку сплати за період, у якому виявлено завищення податкового зобов’язання, стає датою закінчення нарахування пені на певну початкову суму заниження. На непогашений завищенням залишок заниження податкових зобов’язань пеня нараховується починаючи з дня граничного строку сплати за період, у якому виявлено завищення.

Пеня на кожну суму заниження, що не була погашена завищенням, нараховується по день граничного строку погашення грошового зобов'язання по ППР, в якому було враховано таку суму заниження.

4. Нарахування пені здійснюється у день, граничного строку погашення грошового зобов'язання по ППР, в т.ч. після узгодження за результатами адміністративного та/або судового оскарження. За результатами обчислення формується та зберігається в електронних документах перевірки Розрахунок пені на суми заниження податкового зобов’язання.

5. Пеня обчислюється з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний день заниження податкового зобов’язання

II. Пеня на суму грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки:

1. Пеня нараховується на суму грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) у разі прострочення сплати такого грошового зобов'язання.

2. Початком нарахування пені є перший робочий день, наступний за останнім днем граничного строку сплати платником податків грошового зобов’язання по ППР.

3. Пеня нараховується за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання включаючи день погашення.

4. Нарахування пені здійснюється у день погашення грошового зобов’язання (його частини). За результатами обчислення формується та зберігається в електронних документах перевірки Розрахунок пені на суму грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки.

5. Пеня обчислюється з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний день прострочення сплати грошового зобов’язання (його частини)

III. Пеня при частковому скасуванні грошового зобов’язання по ППР.

Пеня на суму заниження податкового зобов’язання та на суму грошового зобов’язання визначається з урахуванням оновлених сум заниження та завищення податкових зобов’язань за кожний звітний (податковий) період та зменшеної суми грошового зобов’язання.

Оновлення сум заниження та завищення податкових зобов’язань за кожний звітний(податковий) період здійснюється шляхом зміни даних визначених за результатами перевірки, а також (за необхідності) внесення даних за інші звітні (податкові) періоди.

IV. Відображення обчисленої пені в ІКП.

Пеня відображається в ІКП в день нарахування.

У разі оскарження ППР та виключення грошового зобов’язання із обліку виключенню із обліку підлягають і пеня на суми заниження податкового зобов’язання, і пеня на суму грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки.

У разі якщо на день нарахування пені на суми заниження податкового зобов’язання суми по ППР виключені з обліку, то обчислена сума пені в ІКП не відображається.

V. Пеня не нараховується:

Пеня передбачена Розділами І, ІІ, ІІІ даного інформаційного повідомлення  не нараховується протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

У разі якщо в межах процедури адміністративного оскарження було прийнято рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків понад строки, визначені Податковим кодексом України, пеня не нараховується протягом таких додаткових строків незалежно від результатів адміністративного оскарження.

            Пеня не нараховується, якщо минуло більше ніж 1095 днів від дня, коли у контролюючого органу (відповідно до норм Податкового кодексу України) виникло право нарахувати пеню платнику податків.

 

Яка ставка збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування застосовується декларантом у разі, якщо сплата зазначеного збору здійснюється трьома рівними частинами?

 Відповідно до п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) щодо задекларованих об’єктів визначається шляхом застосування до бази для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначеної згідно з п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, таких ставок:

5 відс., як альтернативу платник податків може обрати ставку 6 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно;

9 відс., як альтернативу платник податків може обрати ставку 11,5 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно;

2,5 відс., як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

Крім того, відповідно до п. 19 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ установлено, що тимчасово з 01 вересня 2021 року по 01 березня 2022 року ставка Збору, визначена п.п. 8.2 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, застосовується у розмірі 7 відсотків. Як альтернативу платник податків може обрати ставку 9,5 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

Таким чином, якщо фізична особа у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування обирає сплату Збору трьома рівними частинами, то така особа застосовує альтернативну ставку збору в залежності від задекларованих об’єктів.

Одночасно зауважуємо, що у разі вибору декларантом у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки Збору, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата Збору здійснюється декларантом: першого платежу – протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації; другого платежу – до 01 листопада 2023 року; третього платежу – до 01 листопада 2024 року (другий абзац п. 12 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Яким чином можна виправити помилково проведену через РРО операцію «службове внесення» у т.ч. якщо СГ не виправив таку помилку протягом робочого дня?

Згідно з п. 6 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок), внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватися через реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо такі внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій, зокрема:

 операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.

 Пунктами 7 та 8 розд. III Порядку визначено, що реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.

 При цьому забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».

 Якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 грн., матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги), відомості про товар (послугу), суму виданих коштів, номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).

Такий самий акт складається під час скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку або помилково вибраної форми оплати (готівка, картка, кредит тощо). В акті зазначаються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа.

Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку, помилкової форми оплати зберігаються протягом трьох років. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати зазначені акти контролюючим органам під час проведення перевірки.

Враховуючи викладене, у разі помилково проведеної через РРО операції «службове внесення» необхідно до закінчення робочого дня здійснити дії визначені пп. 7 та 8 розд. III Порядку.

 При цьому чинним законодавством не передбачено механізму виправлення помилково проведеної через РРО операції «службове внесення» на наступний день.

 

 

Коригування податкового зобов’язання з податку на нерухоме майно

 

Платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування Податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Норми визначені пп. 266.7.5 ПКУ.

У разі уточнення податкових зобов’язань протягом року (після граничного терміну подання Декларації) у комірці «уточнююча» рядка 1 заголовної частини Декларації, форма якої затверджена наказом Мінфіну від 10.04.2015 р. №408 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.11.2018 №897), проставляється відмітка «Х».

У разі одночасного коригування податкового зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, якщо невірно (помилково) вказано код типу об’єкта нерухомості (загальну площу, ставку податку, або суми пільги тощо), як по житловій, так і нежитловій нерухомості платнику необхідно подати одну уточнюючу Декларацію з окремими розрахунками, що уточнюються, для об’єктів житлової (додаток 1) та нежитлової (додаток 2) нерухомості.

Наприклад, для уточнення показників Декларації по житловій нерухомості:

у розділі І «Розрахунок податкового зобов’язання» додатка 1 до Декларації заповнюється виправлена (правильна) інформація;

у розділі ІІ «Уточнення податкового зобов’язання» додатка 1 до Декларації:

у рядку 4 зазначається сума податкового зобов’язання з рядка 3 додатка 1 до Декларації, що уточнюється (або показник рядка 6 Декларації в редакції, що діяла до внесення змін наказом Мінфіну від 15.11.2018 р. №897);

рядок 5 заповнюється у випадку, якщо в результаті виправлення помилки виникла недоплата. У рядку 5 зазначається сума нарахованих до збільшення податкових зобов’язань, яка обчислюється за формулою: рядок 3 – рядок 4. Показник рядка 5 додатка 1 переноситься до рядка 5.2 табличної частини Декларації;

рядок 6 заповнюється у випадку, якщо в результаті виправлення помилки виникла переплата. У рядку 6 зазначається сума нарахованих до зменшення податкових зобов’язань, яка обчислюється за формулою: рядок 4 – рядок 3. Показник рядка 6 додатка 1 переноситься до рядка 5.3 табличної частини Декларації;

рядок 7 заповнюється, якщо заповнено рядок 5 додатка 1 до Декларації. У рядку 7 зазначається сума штрафу (у гривнях із копійками), що розраховується за формулою: (колонки з 4 по 7 рядка 5) х 3% або 5%. Показник рядка 7 додатка 1 переноситься до рядка 5.4 табличної частини Декларації;

у рядку 8 зазначається сума пені, нарахована на суму недоплати зобов’язання (у гривнях із копійками) відповідно до пп. 129.1.3 та абз. 2 п. 129.4 ПКУ. Показник рядка 8 додатка 1 переноситься до рядка 5.5 табличної частини Декларації.

Аналогічно заповнюються уточнюючий додаток 2 до Декларації для об’єктів нежитлової нерухомості. При цьому:

показник рядка 5 додатка 2 переноситься до рядка 6.2 табличної частини Декларації;

показник рядка 6 додатка 2 переноситься до рядка 6.3 табличної частини Декларації;

показник рядка 7 додатка 2 переноситься до рядка 6.4 табличної частини Декларації;

показник рядка 8 додатка 2 переноситься до рядка 6.5 табличної частини Декларації.

У разі коригування податкового зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, лише по житловій чи нежитловій нерухомості заповнюється один розрахунок/додаток, що уточнюється, показники якого переносяться до Декларації.

 

Які дії фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку у разі порушення умов перебування на спрощеній системі оподаткування?

 

Якщо фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку порушують умови, визначені Податковим кодексом України щодо перебування на спрощеній системі оподаткування, то такі платники зобов’язані з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснене одне із порушень, перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом України.

Окрім того, вказані фізичні особи – підприємці в податковій декларації платника єдиного податку додатково повинні відобразити окремо доходи, отримані від здійснення операцій, які не дають права на застосовування спрощеної системи оподаткування, та застосувати до них ставку єдиного податку в розмірі 15 відсотків.

 

 

Чи є підставою для відмови в реєстрації акцизної накладної перевищення обсягу реалізованого пального над загальною місткістю ємності (секцій) пересувного акцизного складу?

Відповідно до п. 231.1. ст. 231 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку.

Враховуючи положення п. 14 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408 «Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового» транспортні засоби реєструються в системі електронного адміністрування та реалізації пального, як акцизні склади пересувні, автоматично у разі, коли такі транспортні засоби зазначені в акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, складених на операції, під час здійснення яких переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий у таких транспортних засобах. При зазначені транспортного засобу (пересувний акцизний склад) в акцизній накладній обов’язково вказується загальна місткість ємності (секцій), м. куб.

У разі зміни температури повітря, змінюється обсяг пального, який завантажується в такий транспортний засіб, а не об’єм транспортного засобу. Крім цього, відповідно до норм Порядку приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України що затверджений наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв’язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 № 281/171/578/155, цистерна може бути заповнена пальним на 0,2 відс. менше від її загального об’єму.

Отже, у разі складання акцизної накладної з обсягом пального, який перевищує загальну місткість ємності (секцій) пересувного акцизного складу, у її реєстрації буде відмовлено.

 

 

Особливості заповнення графи 5 розд. 3 ф. №20-ОПП

 

Платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку шляхом подання Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. №20-ОПП (далі – повідомлення за ф. №20-ОПП) (додаток №10 до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 р. №1588 із змінами і доповненнями (далі – Порядок №1588)) у порядку, встановленому розділом VIIІ Порядку №1588.

Норми визначені п. 8.1 розділу VIIІ Порядку №1588.

Повідомлення за ф. №20-ОПП заповнюється із дотриманням Пам’ятки для заповнення розділу 3 Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкті, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (додаток до повідомлення за ф. №20-ОПП).

Графа 5 «Ідентифікатор об’єкта оподаткування» – це числове значення, яке складається з коду типу об’єкта оподаткування та внутрішнього ідентифікатора, прийнятого самою особою, що складається з 5-ти знаків.

Наприклад:

для кафе ідентифікатор об’єкта оподаткування може бути 24700001, де 247 – код типу об’єкта оподаткування відповідно до рекомендованого довідника типів об’єктів оподаткування, 00001 – внутрішній ідентифікатор, прийнятий особою;

для кіоску – 00200010, де 002 – код типа об’єкта оподаткування відповідно до рекомендованого довідника типів об’єктів оподаткування, 00010 – внутрішній ідентифікатор, прийнятий особою.

Таким чином, платник податків при заповненні графи 5 розділу 3 повідомлення за ф. №20-ОПП самостійно визначає внутрішній ідентифікатор кожного об’єкта оподаткування, та для зручності ведення обліку об’єктів оподаткування може враховувати кількість таких об’єктів в порядку їх зростання.

 

Форма за якою ФО, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат

 

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців визначений ст. 178 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Відповідно до п. 178.6 ст. 178 ПКУ фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261 (далі – Порядок № 261), який набрав чинності 16.07.2021.

Згідно з п. 2 розд. І Порядку № 261 облік доходів і витрат ведеться в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі засобами електронного кабінету у порядку, встановленому законодавством.

При цьому, у разі ведення обліку доходів і витрат в електронному вигляді самозайнята особа зобов’язана на вимогу контролюючого органу надати засвідчену належним чином копію такого обліку в паперовому вигляді у порядку, встановленому податковим законодавством (п. 5 розд. ІІ Порядку № 261).

На підставі первинних документів за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід/понесено витрати, здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати (п. 1 розд. І Порядку № 261).

Таким чином, починаючи з 16.07.2021 фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат за Типовою формою, затвердженою Порядком № 261, яка не підлягає реєстрації у контролюючому органі.

 

Дії платника податків у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН

Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі – Порядок № 520).

Пунктом 2 Порядку № 520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі – комісія регіонального рівня).

 Відповідно до п. 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Згідно з п. 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
     документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)) (п. 6 Порядку № 520).

Згідно із п. 7 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг», від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 ( в редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).

Пунктом 8 Порядку № 520 визначено, що ДПС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному вебпорталі відомості щодо засобів електронного зв’язку, за допомогою яких можуть подаватися письмові пояснення та копії документів.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до п. 4 Порядку № 520, розглядає комісія регіонального рівня (п. 9 Порядку № 520).

Комісія регіонального рівня протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п. 4 Порядку № 520, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями.

 

Які реквізити обов’язково відображаються у рядку 9 «цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої» фіскального касового чека?

 
       Форма та зміст розрахункового документа встановлені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (із змінами, внесеними наказами Міністерства фінансів України від 18.06.2020 № 306 та від 08.06.2021 № 329) (далі – Положення № 13).

Пунктом 2 розд. II Положення № 13 визначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою № ФКЧ-1, наведений у додатку 1 до Положення № 13, має містити обов’язкові реквізити, зокрема, такі як цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9 фіскального касового чека).

Згідно з п. 14.1.107 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) марка акцизного податку – спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Відповідно до п. 5 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 1251), марка для алкогольних напоїв повинна містити двомірний штрих-код швидкого реагування та лінійний штрих-код (далі – штрих-код).

Штрих-код містить інформацію про серію та номер марки.

На кожну марку наносяться, зокрема, такі реквізити:

позначення виду марки, що складається із слів та літер «алкоголь вітчизняний (лікеро-горілчана продукція)» – «АВ ЛГП», «алкоголь вітчизняний (виноробна продукція)» – «АВ ВП», «алкоголь імпортний (лікеро-горілчана продукція)» – «АІ ЛГП», «алкоголь імпортний (виноробна продукція)» – «АІ ВП»;

індекс регіону України (згідно з додатком до Положення № 1251), що відповідає місцезнаходженню виробника продукції, позначений двома цифрами (для маркування вітчизняної продукції), серія із чотирьох великих літер англійського алфавіту і шестизначний номер, два двозначних числа (місяць і рік, у якому вироблено марки для алкогольних напоїв), сума акцизного податку (для алкогольних напоїв), сплаченого за одиницю продукції, з точністю до тисячного знака, крім суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.

Враховуючи викладене, у рядку 9 «цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої» фіскального касового чека обов’язково відображаються такі реквізити: серія та номер марки акцизного податку.

Перевірити марку акцизного податку можна за допомогою електронного сервісу «Пошук акцизної марки» за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua/registers/mark.

 

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь