ПОДЯКА ВІД ПІДОПІЧНИХ ЗА ТУРБОТУ – НАЙВИЩА ОЦІНКА ДЛЯ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ
Головне в роботі КЗ «Центр надання соціальних послуг Степанецької ТГ» – покращити якість життя своїх підопічних, особливо під час пандемії, коли соціальні робітники, як і медики, опинились на передовій.
Працівники територіального центру, попри посилені карантинні заходи, продовжують працювати в установленому режимі та щоденно дбають про те, щоб в умовах карантину люди похилого віку та особи з інвалідністю отримували необхідні соціальні послуги.
Соціальні робітники регулярно відвідують підопічних, які перебувають вдома та забезпечують їх харчами, медикаментами та іншими товарами, а також допомагають оплачувати рахунки, прибирати тощо.
Праця соціального робітника – це дуже важка робота, оскільки більшість підопічних – це літні, важко хворі люди, які з тієї чи іншої причини не можуть обслуговувати себе самостійно. Вони потребують не лише допомоги з господарством, а також і підтримки, розуміння. У спілкуванні з підопічними соціальні робітники прагнуть підтримувати їх стабільний психоемоційний стан, що є дуже важливим також і під час епідемії COVID-19. Часом буває так, що проста коротка розмова з літньою самотньою людиною приносить хвилини радості і викликає посмішку на обличчі.
До Степанецької сільської ради та до керівництва Центру постійно надходять слова подяки від підопічних, як телефоном, так і в листах, що є самою високою оцінкою їх роботи.
Один з таких листів від Галини Кравець доніс слова вдячності її соціальному робітникові – Олені Сірій. «Це людина з добрим серцем і теплою душею» - пише пані Галина не тільки від свого імені, а й від інших дев’яти підопічних Олени Василівни. Зі слів цих людей, жінка встигає вчасно всіх відвідати згідно з своїм графіком, вміє всім догодити: і тиск поміряти, і в магазині придбати все, що їй замовлять, і ліки принести, які потрібно, і в городі встигає допомогти, і для кожного знайде добре слово.
Олена Василівна працює на цій посаді вже 2 роки, проживає в селі Таганча, має сім’ю: чоловіка Миколу, сина та доньку. Але вдало поєднує і роботу, і турботу про рідних.
В селі про неї говорять, що бути соціальним робітником – це не обов'язок, а поклик серця, на який кожного дня відгукується ця жінка.
Тож жителі Таганчі та підопічні пані Олени просять подякувати їй через «Вісник» за її доброту, чуйність та порядність.
Приємно, що наші соціальні робітники працюють на совість, що всі підопічні тепло відгукуються про них, дякують за людяність, доброту та порядність.
