A A A K K K
для людей із порушенням зору
Степанецька громада
Черкаська область, Черкаський район

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДПС У ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ ПОВІДОМЛЯЄ

Дата: 16.07.2021 10:11
Кількість переглядів: 147

Чи підлягає оподаткуванню військовим збором сума доходу у вигляді аліментів ?

 

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що відповідно до п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування військовим збором є доходи визначені       ст. 163 ПКУ.

Згідно з п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включаються доходи, перелік яких визначено підпунктами 164.2.1 – 164.2.18 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

До зазначеного вище переліку включаються інші доходи, крім визначених у ст. 165 ПКУ, що передбачені п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

Підпунктом 165.1.14 п. 165.1 ст. 165 ПКУ встановлено, що не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу аліменти, які виплачуються платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін у сумах, визначених згідно із Сімейним кодексом України від 10 січня 2002 року № 2947-ІІІ із змінами та доповненнями (далі – Сімейний кодекс), у тому числі аліменти, що виплачуються нерезидентом.

Крім того, відповідно до абзацу першого п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розд. IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою).

Враховуючи зазначене, сума доходу у вигляді аліментів, що виплачується платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін у сумах, визначених Сімейним кодексом, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, тобто не оподатковується військовим збором.

Надання послуг манікюру, педикюру, візажу, косметології та масажу - ФОП – платником ЄП першої групи, яка здійснює перукарські послуги

 

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомліє, що підпунктом 1 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що до платників єдиного податку, які відносяться до першої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Перелік видів послуг, які відносяться до побутових послуг населенню та надаються платниками єдиного податку першої та другої груп, визначено п. 291.7 ст. 291 ПКУ, який включає вид діяльності «послуги перукарень».

При цьому згідно з п.п. 5 п. 298.3 ст. 298 ПКУ у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з Класифікатором видів економічної діяльності ДК 009:2010.
     Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010 (далі – КВЕД ДК 009:2010) затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457 зі змінами та доповненнями (далі – Наказ № 457).

Абзацом другим п. 1 Наказу № 457 визначено, що основне призначення Класифікації видів економічної діяльності – визначати та кодувати основні та другорядні види економічної діяльності юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців.

Відповідно до КВЕД ДК 009:2010 послуги перукарень відносяться до класу 96.02 «Надання послуг перукарнями та салонами краси».

Згідно з наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 № 396 «Про затвердження Методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності» із змінами та доповненнями клас 96.02 «Надання послуг перукарнями та салонами краси» КВЕД ДК 009:2010 включає миття волосся, підрівнювання та підстригання, укладання, фарбування, тонування, завивання, розпрямлення волосся та подібні види послуг, що їх надають для чоловіків та жінок, а також гоління та підрівнювання бороди, масаж обличчя, манікюр і педикюр, макіяж тощо.

Отже, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку першої групи, яка здійснює діяльність, з надання перукарських послуг, що належить до класу 96.02 «Надання послуг перукарнями та салонами краси», також має право надавати послуги манікюру, педикюру, візажу, косметології та масажу обличчя без використання праці найманих осіб.

 

Випадки в яких контролюючим органом може бути нараховане грошове зобов’язання або може бути розпочате провадження у справі про стягнення такого податку без дотримання строку давності

         Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) грошове зобов’язання платника податків – це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов’язання та/або інше зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Згідно з абзацом першим п. 102.1 ст. 102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня – у разі проведення перевірки операції відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 102.2 ст. 102 ПКУ передбачено, що грошове зобов’язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому п. 102.1 ст. 102 ПКУ, якщо:

податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов’язання, не було подано;

посадову особу платника податків (фізичну особу – платника податків) засуджено за ухилення від сплати зазначеного грошового зобов’язання або у кримінальному провадженні винесено рішення про його закриття з нереабілітуючих підстав, яке набрало законної сили.

 

Випадки в яких повідомлення про взяття на облік платника єдиного внеску за ф. № 2-ЄСВ підлягає заміні

 

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що відповідно до п. 6 розд. ІІІ Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1162) у разі внесення змін до даних, що вказуються у повідомленні про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 2-ЄСВ (далі – повідомлення за ф. 2-ЄСВ), наведеною у додатку 3 до Порядку № 1162 (найменування, прізвище, ім’я, по батькові, місцезнаходження, місце проживання платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ), контролюючого органу, в якому платник ЄВ перебуває на обліку тощо), повідомлення за ф. № 2-ЄСВ підлягає заміні у контролюючому органі.

Для отримання нового повідомлення за ф. № 2-ЄСВ платник ЄВ подає до контролюючого органу заяву із зазначенням причин заміни та старе повідомлення.

Контролюючий орган протягом двох робочих днів після такого звернення видає (надсилає) платнику ЄВ нове повідомлення.

У такому самому порядку видається нове повідомлення замість зіпсованого чи втраченого.

 

 

Визначення дати виникнення податкового зобов'язання з ПДВ

у разі експорту товарів

 

Підпунктом «б» пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України (далі –  Податковий кодекс) визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ за операціями з експорту товарів є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства.

Відповідно до підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України (далі – Митний кодекс).

Згідно абзацу «а» підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ.

Відповідно до частини першої статті 248 Митного кодексу митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з частиною п'ятою статті 255 Митного кодексу митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених Митним кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується митним органом шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Відповідно до пункту 16 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450 (далі – Постанова №450), митна декларація на паперовому носії вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення.

Електронна митна декларація вважається оформленою за наявності внесеної до неї посадовою особою митного органу, яка завершила митне оформлення, за допомогою автоматизованої системи митного оформлення відмітки про завершення митного оформлення та засвідчення такої декларації електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення.

Повідомлення про фактичне вивезення товарів за межі митної території України містить відомості про кількість та номери у митній декларації товарів, вивезених за межі митної території України, дату їх фактичного вивезення, а у разі митного оформлення товарів за електронною митною декларацією - також відомості про номер митної декларації.

Враховуючи наведене, датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ при здійсненні платником операцій з вивезення товарів за межі митної території України у випадках, коли дата оформлення митної декларації та дата фактичного вивезення товарів за межі митної території України не співпадають та припадають на різні податкові періоди, є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформленої відповідно до вимог Митного кодексу та Постанови №450.

У випадку поміщення товарів у митний режим експорту, на дату оформлення митної декларації, оформленої відповідно до вимог Митного кодексу та Постанови №450, відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Податковим кодексом термін.

 

 

Заповнення платниками реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа при сплаті  податків, зборів на бюджетні рахунки (крім платників, включених до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок)

 

При сплаті, зокрема, податків, зборів на бюджетні рахунки платник податків заповнює реквізит «Призначення платежу» розрахункового документа з урахуванням вимог розділу І Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 666).

Пунктом 1 розд. І Порядку № 666 передбачено, що реквізит «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюються таким чином:

поле № 1:

друкується службовий код (знак) «*» (ознака платежу);

поле № 2:

друкується розділовий знак «;»;

друкується код виду сплати (формат ссс – тризначне число).

Перелік кодів видів сплати (які вказуються в реквізиті «Призначення платежу») розрахункового документа наведено в додатку 1 Порядку № 666 (п. 10 розд. І Порядку № 666);

поле № 3:

друкується розділовий знак «;»;

друкується податковий номер;

для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний територіальний орган ДПС і мають відмітку у паспорті або запис про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків в електронному безконтактному носії друкується серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України.

Облік надходжень за податками, зборами, платежами, сплачених на бюджетні рахунки, в інтегрованій картці платника здійснюється автоматично відповідно до заповнених реквізитів «Призначення платежу» платіжного доручення;

поле № 4:

друкується розділовий знак «;»;

друкується роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі. Кількість знаків, ураховуючи зазначені вище поля і розділові знаки, обмежена довжиною реквізиту «Призначення платежу» електронного розрахункового документа системи електронних платежів Національного банку України, при цьому використання тільки символу «;» не допускається.

поля № 5 та № 6:

друкується розділовий знак ";";

 поле № 7:

друкується розділовий знак «;».

Резервне поле. Заповнюється платниками податків та/або органами Державної казначейської служби України у разі здійснення розрахунків згідно з окремими рішеннями Кабінету Міністрів України тощо. Зазвичай не заповнюється.

Приклад заповнення реквізиту "Призначення платежу" в розрахунковому документі під час сплати податків, зборів, платежів до бюджету:

сплата підприємством "Прилад" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, що має податковий номер 30110239:

*

;101

;30110239

;податок на прибуток за 2 кв.

;

;

;

1

2

3

4

5

6

7

1 - службовий код ("*");

2 - код виду сплати ("101" - сплата суми податків і зборів / єдиного внеску);

3 - податковий номер платника податків, за якого здійснюється сплата (підприємство "Прилад", що має податковий номер 30110239);

4 - друкується роз'яснювальна інформація про призначення платежу;

5 - не заповнюється;

6 - не заповнюється;

7 - не заповнюється

Пунктом 8 розд. І Порядку № 666 передбачено, що у разі наявності, зокрема, у платника податків податкового боргу розрахунковий документ на переказ коштів приймається до виконання незалежно від напряму сплати, зазначеного у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа. При цьому зарахування коштів відбувається у порядку черговості, встановленому Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями.

У разі виникнення будь-яких питань за довідками слід звертатися до територіального органу ДПС за місцем реєстрації (п. 9 розд. І Порядку № 666).

 

Повідомлення ДПС про відсутність/невідповідність інформації

 про марку акцизного податку за результатами пошуку в електронному сервісі «Пошук акцизної марки»

 

 З метою запровадження та вдосконалення нових електронних сервісів ДПС України за підтримки Міністерства фінансів України
запустила проєкт електронного сервісу «Пошук акцизної марки».
          За допомогою цього електронного сервісу українці зможуть перевіряти легальність походження алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також здійснювати громадський контроль за обігом підакцизних товарів.
         Зокрема, послуга дає можливість самостійно визначити дату видачі марки акцизного податку, а також суб’єкта господарювання, який її отримав.
     
 За результатами пошуку користувачі електронного сервісу «Пошук акцизної марки» можуть повідомити відповідний територіальний підрозділ ДПС щодо відсутності інформації про марку акцизного податку.
     
   Відправити повідомлення можливо без реєстрації на вебпорталі ДПС з відкритої частини електронного кабінету платника або
авторизувавшись у кабінеті платника за допомогою ЕЦП.
    
  Всі отримані повідомлення будуть розглянуті з дотриманням вимог чинного законодавства та нормативних документів.

 

 

 

Документ який свідчить про здавання виручки до банку

 та є підтвердженням оприбуткування готівки в касі СГ

 

 Відповідно до п. 29 розд. III Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями, приймання одержаної з банку готівки в касу та видача готівки з каси для здавання її до банку оформляються відповідними касовими ордерами (прибутковим або видатковим) з відображенням такої касової операції в касовій книзі.

Вилучення готівки з місця здійснення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) або розрахункової книжки для здавання її до банку оформляється відповідними чеками РРО із виконанням операції «службова видача».

Документом, що свідчить про здавання виручки до банку та є підтвердженням оприбуткування готівки в касі суб’єктів господарювання, є:

1) квитанція до прибуткового документа банку на внесення готівки, підписана відповідальними особами банку та засвідчена відбитком печатки банку (за потреби);

2) квитанція/чек банкомата чи програмно-технічного комплексу самообслуговування;

3) супровідний касовий ордер до сумки з валютними цінностями;

4) чек платіжного термінала в разі проведення інкасації коштів у режимі реального часу з використанням платіжних терміналів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик,235                                           e-mail: ck.zmi@tax.gov.ua

тел.(0472) 33-91-34                                                                           https://ck.tax.gov.ua/

Документ який свідчить про здавання виручки до банку

 та є підтвердженням оприбуткування готівки в касі СГ

 

 Відповідно до п. 29 розд. III Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями, приймання одержаної з банку готівки в касу та видача готівки з каси для здавання її до банку оформляються відповідними касовими ордерами (прибутковим або видатковим) з відображенням такої касової операції в касовій книзі.

Вилучення готівки з місця здійснення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) або розрахункової книжки для здавання її до банку оформляється відповідними чеками РРО із виконанням операції «службова видача».

Документом, що свідчить про здавання виручки до банку та є підтвердженням оприбуткування готівки в касі суб’єктів господарювання, є:

1) квитанція до прибуткового документа банку на внесення готівки, підписана відповідальними особами банку та засвідчена відбитком печатки банку (за потреби);

2) квитанція/чек банкомата чи програмно-технічного комплексу самообслуговування;

3) супровідний касовий ордер до сумки з валютними цінностями;

4) чек платіжного термінала в разі проведення інкасації коштів у режимі реального часу з використанням платіжних терміналів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик,235                                           e-mail: ck.zmi@tax.gov.ua

тел.(0472) 33-91-34                                                                           https://ck.tax.gov.ua/

Виправлення помилки, в акцизній накладній

в разі невірно вказаних реквізитів

        

Порядок заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового затверджений наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2020 № 729 (далі – Порядок).

Заповнення розрахунків коригування акцизних накладних форм «П» та «С» здійснюється відповідно до розд. ІV та V та Порядку відповідно.

Зазначеними розділами Порядку передбачено, що якщо після реалізації пального/спирту етилового виникає потреба у виправленні помилок, допущених під час складання акцизної накладної форми «П»/«С», показники такої акцизної накладної підлягають коригуванню шляхом складання розрахунку коригування акцизної накладної форми «П»/«С» (далі – розрахунок коригування), та реєстрації його в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН).

Такий розрахунок коригування має бути зареєстрованим в ЄРАН після реєстрації акцизної накладної, показники якої коригуються, та у межах 1095 днів з дати здійснення операції з реалізації пального/спирту етилового, яка відбулась починаючи з 1 липня 2019 року.

Коригуються лише показники складених акцизних накладних, зареєстрованих в ЄРАН відповідно до ст. 231 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями.

У разі допущення помилки в акцизній накладній, зокрема, у реквізитах акцизного складу/акцизного складу пересувного, на який отримано пальне/спирт етиловий, та реєстрації в ЄРАН такої акцизної накладної (першого примірника такої акцизної накладної), платником податку складається розрахунок коригування до такої акцизної накладної:
     
    в одному примірнику – для коригування складеної в одному примірнику акцизної накладної;

в одному примірнику – для коригування складеної в двох примірниках акцизної накладної, другий примірник якої не зареєстрований отримувачем в ЄРАН;

в двох примірниках – для коригування складеної в двох примірниках акцизної накладної, другий примірник якої зареєстрований отримувачем в ЄРАН.

У вступній частині розрахунку коригування акцизної накладної робиться відповідна відмітка «Х» в одному з передбачених формою такого розрахунку полів залежно від того, який показник акцизної накладної коригується, зокрема, для виправлення невірно вказаних реквізитів акцизного складу/акцизного складу пересувного, на який отримане пальне/спирт етиловий зазначається код виду коригування «2» (відміна показників акцизної накладної у зв’язку з помилковим зазначенням уніфікованого номера акцизного складу/акцизного складу пересувного, на який отримане пальне/спирт етиловий).

Для здійснення відміни показників акцизної накладної, що коригується в табличній частині такого розрахунку платник:

у графі 1 зазначає порядковий номер рядка – цифру «1»;
     
    з акцизної накладної переносить до граф 2, 3 таблиці дані щодо коду товару згідно з УКТ ЗЕД, його опису;

до граф 4, 5 вносить показник коригування (зменшення) обсягу реалізованого спирту етилового з відповідним знаком (–), при цьому зменшення обсягів має збігатися з обсягом реалізованого спирту етилового, зазначеного в акцизній накладній (з урахуванням показників акцизної накладної та розрахунків коригування до такої накладної, зареєстрованих в ЄРАН).

Такий розрахунок коригування в повному обсязі сторнує обсяг пального/спирту етилового, зазначений в акцизній накладній та розрахунках коригування до такої накладної, зареєстрованих в ЄРАН.

Після реєстрації в ЄРАН розрахунків коригування, складених для відміни показників акцизної накладної, платником складаються акцизні накладні на операції з реалізації пального/спирту етилового, які фактично відбулись, з правильними реквізитами та показниками, в яких зазначається:

порядковий номер документа, який має відповідати поточній нумерації;

дата складення нової акцизної накладної, яка має відповідати даті складення помилкової накладної, що була зареєстрована в ЄРАН;

реєстраційний номер зареєстрованого в ЄРАН першого примірника акцизної накладної, показники якої було скориговано таким розрахунком коригування.

 

Роз’яснення щодо об’єкту оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПКУ).

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема, документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт (п.п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

Згідно з п.п. 14.1.129 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ у нежитловій нерухомості виділяють, зокрема, будівлі офісні (будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей), будівлі промислові та склади.

Підпунктом «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ визначено перелік об’єктів нерухомості, які не є об’єктом оподаткування, до яких входять будівлі промисловості, віднесені до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507 (далі – Класифікатор), що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B – F КВЕД ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29.11.2010 № 530, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Згідно з Класифікатором до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) належить клас «Будівлі промисловості» (код 1251), який включає будівлі промисловості, зокрема, виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств тощо.

До групи «Будівлі офісні» (код 122) належать будівлі, що використовуються як приміщення для конторських та адміністративних цілей, в тому числі для промислових підприємств.

Тобто адміністративно-побутові (офісні) приміщення не підпадають під дію п.п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ.

Враховуючи зазначене, будівлі що використовуються як адміністративно-побутові, для конторських та адміністративних цілей (офісні), в тому числі для промислових підприємств, є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з врахуванням рішень сільських, селищних, міських рад та рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

Водночас, визначення належності об’єкта нежитлової нерухомості (будівлі, приміщення) до того чи іншого класу будівель проводиться на підставі документів, що підтверджують їх право власності з врахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення такого об’єкта нерухомості згідно з Класифікатором, ведення якого здійснює Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем у будівництві Міністерства розвитку громад та територій України.

 

 

Зняття з обліку фізичної особи, яка здійснювала незалежну професійну діяльність

 Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що зняття з обліку фізичної особи, яка здійснювала незалежну професійну діяльність, в контролюючому органі проводиться у порядку, встановленому п. 65.10 ст. 65 та ст. 67 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ), ст. 5 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями, розд. V Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 «Про затвердження Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників» із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1162) та розд. ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).

Відповідно до п.п. 2 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588 фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, знімаються з обліку після припинення або зупинення незалежної професійної діяльності або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу, за наявності документально підтвердженої інформації відповідного реєстру чи уповноваженого органу, що реєструє таку діяльність або видає документи про право на заняття такою діяльністю (свідоцтва, дозволи, сертифікати тощо), та поданих до контролюючого органу за основним місцем обліку заяв про ліквідацію або реорганізацію платника податків за формою № 8-ОПП (далі – заява за ф. № 8-ОПП).

Підтвердженням припинення незалежної професійної діяльності є відомості (витяг) відповідного реєстру, до якого вноситься інформація про державну реєстрацію такої діяльності, щодо припинення, або зупинення, або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу.
           Державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання (абзац другий п.п. 65.10.4 п. 65.10 ст. 65 ПКУ, п.п. 4 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588).

Врегулювання питань погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу у разі припинення реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності) здійснюється у порядку, визначеному ПКУ (п.п. 5 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588).

Пунктом 11.12 розд. XI Порядку № 1588 визначено, що платникам податків, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, а також щодо яких законом або нормативно-правовим актом Кабінету Міністрів України для проведення реєстрації ліквідації, реорганізації, закриття або припинення діяльності платника податків видається довідка про зняття з обліку платника податків за формою № 12-ОПП (далі – довідка за ф. № 12-ОПП), наведена у додатку 16 до Порядку № 1588. З моменту видачі довідки за ф. № 12-ОПП такий платник податків уважається знятим з обліку у контролюючому органі за умови реєстрації його припинення відповідно до законодавства або внесення запису про припинення до відповідного державного реєстру.

Згідно з п. 1 розд. V Порядку № 1162 у разі прийняття особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, рішення про припинення такої діяльності, платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) зобов’язаний у десятиденний строк з дня прийняття рішення подати до контролюючого органу заяву про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою № 7-ЄСВ (далі – заява за ф. № 7-ЄСВ) згідно з додатком 5 до Порядку № 1162 та відомості (витяг) з відповідного реєстру про припинення, або зупинення незалежної професійної діяльності, або зміну організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу.

Платник єдиного внеску може не подавати заяву за ф. № 7-ЄСВ та документи, визначені п. 1 розд. V Порядку № 1162, якщо таким платником до контролюючого органу подано заяву та документи для зняття з обліку в контролюючих органах, відповідно до розд. XI Порядку № 1588. У такому разі датою подання заяви за ф. № 7-ЄСВ вважається дата, що відповідає даті подання заяви за ф. № 8-ОПП згідно з Порядком № 1588.

Контролюючий орган, отримавши заяву за формою № 7-ЄСВ, проводить передбачену законодавством перевірку щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску. Платник єдиного внеску здійснює остаточні розрахунки з контролюючим органом (п. 3 розд. V Порядку № 1162).

Після проведення остаточного розрахунку платником єдиного внеску контролюючий орган знімає його з обліку та вносить відповідні записи до реєстру страхувальників із зазначенням дати та підстави зняття з обліку. Датою зняття з обліку зазначених осіб є дата внесення запису до реєстру страхувальників (п. 5 розд. V Порядку № 1162).

Пунктом 6 розд. V Порядку № 1162 визначено, що після зняття з обліку, особі, яка провадить незалежну професійну діяльність, видається (надсилається) повідомлення про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою № 10-ЄСВ згідно з додатком 8 до Порядку № 1162.

У разі коли після внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення незалежної професійної діяльності фізична особа продовжує провадити таку діяльність, вважається, що вона розпочала таку діяльність без взяття її на облік як самозайнятої особи (п.п. 7 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588).

 

За яких умов ФОП платник ЄП може самостійно (добровільно) перейти на сплату ЄП, встановленого для інших груп?

         Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що відповідно до п.п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) за умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу.

При цьому у платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється реєстрація платника податку на додану вартість у порядку, встановленому ПКУ, у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка включає податок на додану вартість до складу єдиного податку.

 

 

 

Зобов’язання орендаря земельної ділянки надавати до органу ДПС

копію договору оренди земельної ділянки

 

         Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що відповідно до абзацу п’ятого частини другої ст. 25 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» зі змінами та доповненнями орендар земельної ділянки зобов’язаний у п’ятиденний строк після державної реєстрації права оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору оренди до відповідного податкового органу, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом – також відповідному територіальному органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

 

Алгоритм розрахунку податкової знижки у вигляді суми витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій

 

 Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що відповідно до п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6        ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, суму витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) за її наявності            (п. 164.6 ст. 164 ПКУ).

Враховуючи викладене, алгоритм розрахунку податкової знижки у вигляді суми витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій розраховується наступним чином:

визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої заробітної плати на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, суму обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, а також на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) за її наявності, (інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, застосованих ПСП, утриманого ПДФО фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця);
     на підставі підтверджувальних документів визначається сума витрат, яку дозволяється включити до податкової знижки, яка не повинна перевищувати суми, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік;

розраховується сума ПДФО на яку зменшуються податкові зобов’язані у зв’язку з використанням права на податкову знижку:

з суми ПДФО утриманого (сплаченого) із заробітної плати за рік віднімаємо суму ПДФО, визначену як добуток бази оподаткування, зменшеної на суму понесених платником податку витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій, та ставки податку, визначеної
п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).

При цьому, відповідно до п. 179.8 ст. 179 ПКУ сума, що має бути повернута, зараховується на банківський рахунок платника податку, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року      (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).

Визначення бази нарахування єдиного внеску при виплаті сум середнього заробітку

 за час затримки розрахунку при звільненні найманого працівника,

у тому числі за рішенням суду

 

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє,  що відповідно до ст.117 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року №322-VIII із змінами та доповненнями (далі – КЗпП),  в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 КЗпП, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в ст. 117 КЗпП відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.  У разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу (абзац п’ятий ст. 235 КЗпП).

Згідно з п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) для роботодавців – підприємств, установ та організацій є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні ЄВ, передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 №5.

Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується ЄВ, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170 «Про затвердження переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Перелік).

Відповідно до п.5 розд.I Переліку відшкодування, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні, не є базою нарахування ЄВ.

Враховуючи зазначене, сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні найманого працівника, у тому числі за рішенням суду, виплачена роботодавцем не є базою нарахування ЄВ.

 

18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик,235                                           e-mail: ck.zmi@tax.gov.ua

тел.(0472) 33-91-34                                                                           https://ck.tax.gov.ua/


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь