ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДПС У ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ ПОВІДОМЛЯЄ

Дата: 21.05.2021 10:56

Кількість переглядів: 383

Фото без опису

Застосування штрафних санкцій та пені за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності

Головне управління ДПС У Черкаській області повідомляє, що у періоді здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) штрафні санкції та пеня за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності застосовуються в загальновстановленому порядку.

Зокрема, абзацом першим пункту 52¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) передбачено, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за порушення, визначені в абзацах 2 – 9 цього пункту.

Протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19) платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

При цьому, ПКУ регулює відносини, що виникають у сфери справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (абзац перший пункту 1.1 статті 1 ПКУ).

Водночас, правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов’язки суб’єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473).

Згідно з частиною другою статті 3 Закону № 2473 питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду, регулюються виключно цим Законом. Частиною третьою статті 3 Закону № 2473 визначено, що у разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовують положення цього Закону.

Частиною п’ятою статті 13 Закону № 2473 передбачено, що порушення резидентами строку розрахунків тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відс. суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до частини восьмої статті 13 Закону №2473 центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірок стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п’ятою цієї статті.

Також, відповідно до частини четвертої ст. 14 Закону № 2473 центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має право адекватно вчиненому порушенню застосувати до юридичних осіб (крім уповноважених установ) захід впливу у вигляді штрафних санкцій у розмірі до 100 відс. суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства.

При цьому норми Закону № 2473 та інших нормативно-правових актів, які регулюють зовнішньоекономічну діяльність, не звільняють від застосування штрафних санкцій та пені за порушення валютного законодавства у періоді здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Таким чином, на штрафні санкції та пеню, нараховані відповідно до Закону № 2473, не поширюються положення пункту 52¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Уникнення подвійного нарахування ЄВ особою, яка займається незалежною професійною діяльністю

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) для підприємств, установ та організації, інших юридичних осіб, утворених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Особи, які провадять незалежну професійну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, сплачують ЄВ з сум доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток). У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Згідно з п. 178.5 ст. 178 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами і доповненнями під час виплати суб’єктами господарювання – податковими агентами, фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, доходів, безпосередньо пов’язаних з такою діяльністю, податок на доходи у джерела виплати не утримується в разі надання такою фізичною особою копії довідки про взяття її на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність.

Відповідно до п. 4 розд. ІІІ Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1162), особам, які провадять незалежну професійну діяльність, контролюючим органом наступного робочого дня з дня взяття на облік платником ЄВ безоплатно надсилається (вручається) повідомлення про взяття їх на облік за формою № 2-ЄСВ згідно з додатком 3 до Порядку № 1162.

Враховуючи зазначене, з метою уникнення подвійного нарахування ЄВ особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, у разі надання послуг відповідно до укладених цивільно-правових договорів, повинна надати суб’єкту господарювання копію повідомлення про взяття її на облік в контролюючих органах як особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, за формою № 2-ЄСВ.

Терміни сплати єдиного внеску роботодавцями

Головне управління ДПС у Черкаській області нагадує, що роботодавці зобов’язані сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Разом з тим, роботодавці під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов’язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).

У разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем.

Алгоритм дій фізичної особи – громадянина України у разі втрати (пошкодження) картки платника податків про присвоєний реєстраційний номер (у тому числі якщо паспорт громадянина України також втрачено)

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що у разі втрати (пошкодження) картки платника податків про присвоєний реєстраційний номер (у тому числі якщо паспорт громадянина України також втрачено) фізичній особі необхідно:

1. Отримати у територіальному органі Державної міграційної служби України в установленому порядку новий паспорт громадянина України, замість втраченого або викраденого;

2. Подати заяву про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) (додаток 12 до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822) до:

– податкового органу за місцем реєстрації фізичної особи;
– будь-якого податкового органу якщо фізична особа не має постійного місця проживання в Україні або тимчасово перебуває за межами населеного пункту проживання.

Для заповнення заяви за ф. № 5ДР використовуються дані паспорта та інших документів, які підтверджують зміни таких даних.

Якщо в паспорті відсутня інформація про реєстрацію місця проживання/перебування особи або така інформація внесена до безконтактного електронного носія – необхідно пред’явити документ (довідку) про реєстрацію місця проживання/перебування.

Термін внесення змін до облікових даних платника податків та виготовлення реєстраційного номеру облікової картки платника податків:

– до 3-х робочих днів – у разі звернення до податкового органу за місцем проживання;

– до 5-ти робочих днів – у разі звернення до будь-якого податкового органу.

Для отримання реєстраційного номеру облікової картки платника податків необхідно пред’явити податковому органу до якого подавалась заява за ф. № 5ДР, паспорт з відміткою про місце реєстрації та, у разі необхідності, документ (довідку) про реєстрацію місця проживання/перебування.

Про зміну місця проживання чи прізвища

можна інформувати через Електронний кабінет

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що відповідно Податкового кодексу України (Далі ПКУ) фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр), зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи – платника податків за ф. №1ДР (далі – Облікова картка ф. №1ДР), яка є водночас заявою для реєстрації у Державному реєстрі, та пред’явити документ, що посвідчує особу.

Звертаємо увагу, що фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви про внесення змін до Державного реєстру за формою №5ДР (далі – Заява за ф. №5ДР).

Для заповнення Облікової картки ф. №1ДР та Заяви за ф. №5ДР використовуються дані документа, що посвідчує особу та інших документів, які підтверджують зміни облікових даних, а саме містять (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання, громадянство).

Державною податковою службою України в Електронному кабінеті реалізовано права та обов’язки фізичних осіб, передбачені Податковим кодексом щодо подачі в електронній формі засобами електронного зв’язку Облікової картки ф. №1ДР та Заяви за ф. №5ДР.

Вхід до інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» (далі – ІТС «Електронний кабінет» здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДПС. Робота у приватній частині ІТС «Електронний кабінет» здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням електронного цифрового підпису.

В приватній частині ІТС «Електронний кабінет» в режимі «ЕК для громадян» вибирається електронна форма документа Облікова картка фізичної особи – платника податків. Форма 1ДР або Заява про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків Форма 5ДР» і виконується процедура «створити» докумен та заповнюється інформація згідно встановленої форми.

Для приєднання до Облікової картки за ф. №1ДР та Заяви за ф. №5ДР сканованих копій документів, що посвідчують особу та інших документів, які підтверджують зміни облікових даних, платнику податків необхідно використати закладку «Додатки» та обрати «Документ довільної форми», який заповнюється наступним чином:

- поля «Назва документу», «Номер документу», «Дата документу» заповнюються згідно з даними документа, що посвідчує особу або документа, який підтверджує зміни облікових даних;

- у графі 2 «Найменування файлу документу» табличної частини за допомогою кнопки «Обзор» обирається відповідна сканована копія документа.

При цьому кожен документ має буди збережено в окремому додатку (формат файлу може бути pdf/jpg із обмеженням розміру не більше 2МБ).

Для збереження сканованого документа необхідно натиснути кнопку «Зберегти». Також має місце режим редагування даних відомостей.

Платник податків підписує сформовані Облікову картку за ф. №1ДР та/або Заяву за ф. №5ДР електронним цифровим підписом в приватній частині електронного кабінету (режим «підписати») та направляє до контролюючого органу (режим «відправити»).

Для отримання картка платника податків фізичній особі, яка змінила прізвище, ім’я, по батькові необхідно звернутися до податкового органу за місцем проживання.

Уточнення показників в декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у разі коли об’єкт будівлі було зруйновано

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Звертаємо увагу, база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт (п.п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

Так, згідно з ст. 2 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зі змінами та доповненнями державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень – офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр).

Порядок проведення державної реєстрації припинення права власності на об’єкт нерухомого майна у зв’язку з його знищенням визначено постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» із змінами і доповненнями.

Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування Декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально (п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому він набув право власності (п.п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПКУ).

Формою Декларації, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 із змінами та доповненнями, передбачено зазначення типу Декларації: «Звітна», «Звітна нова» або «Уточнююча».

Тобто, платник податку - юридична особа нараховує податок за об’єкт нерухомого майна, який було зруйновано/знищено, при наявності підтверджуючих документів щодо державної реєстрації припинення права власності на такий об’єкт нерухомого майна, за період з 01 січня звітного року до початку того місяця, в якому проведено таку державну реєстрацію.

Якщо державна реєстрація припинення права власності на об’єкт нерухомого майна відбулась не пізніше 20 лютого звітного року, а «Звітну» Декларацію вже подано, то до закінчення граничного терміну її подання платником податків - юридичною особою Декларація подається за типом «Звітна нова», а після його закінчення - «Уточнююча».

До уваги, суб'єктів господарювання, що здійснюють господарську діяльність у сфері реалізації пального

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇН

У зв’язку з оголошенням в Україні карантину, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», ДПС просить суб’єктів господарювання, що здійснюють господарську діяльність у сфері реалізації пального тимчасово утриматись від відвідин центрів обслуговування платників податків щодо питання отримання ліцензій без нагальної потреби.

При цьому зазначаємо, що Головне управління ДПС у Черкаській області продовжує працювати в звичайному режимі. Отримати інформаційно-довідкові послуги з питань ліцензування суб’єкти господарювання можуть (за номером телефону (0472) 33-91-85 - відділ ліцензування управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Черкаській області) за місцезнаходженням суб’єкта господарювання та/або за місцем провадження господарської діяльності, або ж в Центрах обслуговування платників що, діють при державних податкових інспекціях області з понеділка по четвер з 8 години до 17 години, у п’ятницю до 15-45; обідня перерва з 12 години до 12-45; субота та неділя – вихідні дні.

Номери телефонів ЦОП розміщені на субсайті ГУ ДПС у Черкаській області офіційного вебпорталу ДПС в банері «Центри обслуговування» (https://ck.tax.gov.ua/okremi-storinki/tsentri-obslugovuvannya-platnikiv-poda/) та у розділі «Контакти» відкритої частини ІТС «Електронний кабінет».

Також повідомляємо, що на офіційному вебпорталі ДПС за адресою: tax.gov.ua, та на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних (data.gov.ua) у розділі: «Реєстри» розміщений та підтримується в актуальному стані «Єдиним державним реєстром суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним».

Просимо з розумінням поставитися до ситуації, що склалася.

В. о. д

Дмитро Штогрин

Звертаємо увагу щодо повноти декларування податку на нерухоме майно,

відмінне від земельної ділянки

Головне управління ДПС у Черкаській області нагадує, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є всі фізичні та юридичні особи, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, за виключенням нерухомості, яка не є об’єктом оподаткування згідно з п.п. 266.2.2 п.266.2 статті 266 Податкового кодексу України.

Платниками податків Черкаської області у першому кварталі 2021 року сплачено 29,5 млн грн податку, зокрема юридичними особами - 27,1 млн гривень.

Разом з цим, за результатами аналізу Єдиного реєстру податкових накладних виявлено, що деякі суб’єкти господарювання, які отримували плату за надання в оренду житлової та/або нежитлової нерухомості, взагалі не декларували та не сплачували податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за таку нерухомість.

За результатами відпрацювання зазначених платників у першому кварталі поточного року, ними додатково задекларовано 0,9 млн гривень податку.

У зв’язку із викладеним наголошуємо, що будівлі промисловості, віднесені до групи "Будівлі промислові та склади" (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, а також будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271), у разі надання їх оренду, не звільняються від сплати податку на нерухомість.

Не оформлення належним чином прав власності на нерухомість не звільняє від сплати цього податку.

Отже, необхідно врахувати дані вимоги при веденні обліку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та не допускати випадків недекларування, неповного декларування і несплати цього податку.

Чи мають право ФОП, які звільняються від сплати ЄВ,

укласти договір про добровільну сплату ЄВ?

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що відповідно до частини четвертої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), зокрема, фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ), якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із змінами та доповненнями, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Так, згідно з п.п. 4 п. 2 розділу ІІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21.12.2020 № 790) (далі – Інструкція 449), зокрема, фізичні особи – підприємці звільняються від сплати за себе ЄВ за умови дотримання ними вимог, визначених частиною четвертою ст. 4 Закону № 2464.

Такі платники мають право на добровільне нарахування та сплату ЄВ у порядку, встановленому для фізичних осіб – підприємців підпунктами 1 та 2 п. 2 розділу ІІІ Інструкції № 449, а також подання звітності відповідно до п. 2 розділу III Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами та доповненнями.

Враховуючи викладене, у фізичних осіб – підприємців, які є пенсіонерами за віком або за вислугою років, або особами з інвалідністю, відсутня необхідність укладати договори про добровільну сплату ЄВ у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

При сплаті податкового боргу та заборгованості з єдиного внеску необхідно зазначати відповідний код виду сплати

Головне управління ДПС в Черкаській області звертає увагу платників податків на неухильному дотриманні вимог при заповненні банківських документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску в частині стягнення податкового боргу з обов’язковим зазначенням кодів сплати.

Так, при сплаті податкового боргу та заборгованості з єдиного внеску необхідно зазначати відповідний код виду сплати:

140 - Надходження до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу/недоїмки з єдиного внеску;

145 - Надходження розстрочених (відстрочених) сум;

147 - Стягнення в межах виконавчого провадження;

149 - Надходження в бюджет коштів від реалізації безхазяйного майна, знахідок, спадкового майна, валютних цінностей і грошових коштів, власники яких невідомі, а також скарбів;

117 - Надходження до бюджету коштів платника податків, щодо якого порушено провадження у справі про банкрутство;

148 - Надходження до бюджету коштів від погашення податкового боргу в міжнародних правовідносинах.

Крім того, щоб уникнути можливих помилок при сплаті платежів, необхідно чітко дотримуватись вимог наказу Міністерства фінансів України від 24.07.2015 року № 666 (із змінами та доповненнями). Зокрема, при заповненні документів на переказ з метою сплати податкового боргу (недоїмки з єдиного внеску) необхідно зазначати:

1 – службовий код «*»;

2 – код виду сплати;

3 – код ЄДРПОУ/РНОКПП/серія, номер паспорта;

4 – інформація про призначення платежу.

За правильність заповнення реквізитів у платіжних документах відповідальність несе платник податків.

Подання звітності з ПДВ за новою формою починаючи з 01.03.2021 року

Головне управління ДПС у Черкаській області нагадує, що відповідно до п. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності. До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Звертаємо увагу, що 12.03.2021 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 01.03.2021 № 131 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» (далі – Наказ № 131), яким, зокрема, внесено зміни до форми податкової декларації з ПДВ та форми уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок. Наказ № 131 застосовується до податкових періодів, починаючи з 01 числа місяця, в якому його опубліковано. Наказ № 131 опубліковано в офіційному виданні Офіційний вісник України 12.03.2021 № 19.

Отже, подання податкової декларації з ПДВ за формою, яка враховує зміни, внесені Наказом № 131, вперше здійснюється за звітний період березень 2021 року, (граничний термін подання 20.04.2021).

Уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, зі змінами, внесеними Наказом № 131, подається починаючи з 01.04.2021.

Подання звітності з ПДВ за новою формою починаючи з 01.03.2021 року

До уваги податкових агентів: про зміни в інституті відповідальності за порушення правил нарахування (утримання) та сплати податку на доходи фізичних осіб, які набрали чинності з 01.01.2021.

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що згідно норм Податкового кодексу України податкові агенти у випадках, прямо передбачених цим Кодексом, несуть фінансову відповідальність за вчинення податкових правопорушень.

Так, якщо в ході документальної перевірки виявлено, що податковий агент під час виплати доходу не нараховує або нараховує не в повному обсязі податок на доходи фізичних осіб, контролюючим органом визначається сума податкового зобов’язання та приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій, а саме накладається штраф в розмірі 10 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Умисні діяння, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Вчинення таких дій протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Разом з тим, на суми заниження податкового зобов’язання нараховується пеня за кожний календарний день заниження податкового зобов’язання, включаючи день настання строку погашення податкового зобов’язання, визначеного контролюючим органом, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день

Продаж вживаних речей за посередництвом ЮО – комісіонера

(ФОП – комісіонера) та відображення в додатку 4ДФ до Розрахунку

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує , що відповідно до п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 розд. І Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) продаж (реалізація) товарів – це будь-які операції, що здійснюються, зокрема згідно з договорами купівлі-продажу та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розд. ІV ПКУ, п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого передбачено, що об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податків (крім випадків, визначених у пп. 167.2 - 167.5 ст. 167 ПКУ).

Крім того, доходи, визначені ст. 163 ПКУ, є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Відповідно до п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ ставка військового збору становить 1,5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ.

Особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку (п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ).

Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773) затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).

Згідно з п. 4 розд. IV Порядку в додатку 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку у графі 6 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу, наведена у розд. 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до Порядку.

Довідником ознак доходів фізичних осіб визначено, що інші доходи відображаються в додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «127».

Враховуючи викладене, дохід, отриманий фізичною особою – резидентом від продажу вживаних речей за посередництвом юридичної особи – комісіонера (фізичної особи – підприємця – комісіонера), включається комісіонером до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такої фізичної особи як інші доходи та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах з відповідним відображенням в додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «127».

Чи переноситься граничний термін сплати ЄВ, якщо останній день строку сплати припадає на вихідний або святковий день

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що відповідно до пункту 6 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої, наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21.12.2020 № 790), у разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем.

Оподаткування ПДФО доходу, отриманого від обміну об’єктів нерухомості між фізичними особами – резидентами

Головне управління ДПС У Черкаській області повідомляє,що порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна визначений ст. 172 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Звертаємо увагу, що відповідно до п. 172.1 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку на доходи фізичних осіб від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об’єкт незавершеного будівництва таких об’єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину.

Пунктом 172.2 ст. 172 ПКУ передбачено, що дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відсотків, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

Дохід від продажу (обміну) об’єкта незавершеного будівництва оподатковується у порядку, визначеному ст. 172 ПКУ для об’єктів нерухомого майна.

Пунктом 172.8 ст. 172 ПКУ передбачено, що для цілей ст. 172 ПКУ під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об’єкти нерухомості, крім їх успадкування та дарування.

Згідно з п. 172.3 ст. 172 ПКУ дохід від продажу об’єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої модулем електронного визначення оціночної вартості Єдиної бази даних звітів про оцінку (далі – Єдина база), або не нижче ринкової вартості такого об’єкта, визначеної суб’єктом оціночної діяльності (оцінювачем) відповідно до законодавства та зазначеної у звіті про оцінку, зареєстрованому в Єдиній базі.

У разі обміну об’єкта нерухомості на інший (інші) об’єкти нерухомості дохід платника податку у вигляді отриманої ним грошової компенсації від відчуження об’єкта нерухомості, визначеного:

а) абзацом першим п. 172.1 ст. 172 ПКУ, – не оподатковується;
б) пунктом 172.2 ст. 172 ПКУ, – оподатковується за ставкою 5 відсотків, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

Отже, отриманий від обміну об’єктів нерухомості між фізичними особами – резидентами дохід (у вигляді вартості об’єкту нерухомості та грошової компенсації) у разі не дотримання вимог п. 172.1 ст. 172 ПКУ оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відсотків.

Одноразова сплата єдиного внеску

з метою отримання страхового стажу

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - ЄВ), умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464).

Порядок укладення договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування або одноразову сплату у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (далі - Договір про добровільну участь) врегульовано ст. 10 Закону № 2464 та розділом V Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі - Інструкція).

Частиною першою ст. 10 Закону № 2464 визначено категорію платників, які мають право на добровільну сплату ЄВ.

Відповідно до частини п’ятої ст. 10 Закону № 2464 договором про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – Договір) може бути передбачена одноразова сплата особою ЄВ за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року). Сума сплаченого єдиного внеску за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок на дату укладення договору, помножений на коефіцієнт 2.

Таким чином, фізична особа, яка відповідає вимогам частини першої ст. 10 Закону № 2464, може прийняти добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування шляхом одноразової сплати єдиного внеску за періоди з 01 січня 2004 року. Сплата ЄВ за попередні періоди до 01 січня 2004 року, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, положеннями Закону № 2464 не передбачено.

При цьому, поняття «страховий стаж» запроваджено Законом України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із змінами та доповненнями, згідно з яким встановлено, що страховий стаж визначається для періоду роботи чи іншої діяльності, пов’язаної з отриманням доходу, починаючи з 01 січня 2004 року.

« повернутися