ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДПС У ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ ПОВІДОМЛЯЄ
Оподаткування ПДФО доходу від надання в оренду (суборенду), житлового найму (піднайму) нерухомого майна
Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що згідно з п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 розд. ІV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 ПКУ.
Так, відповідно до п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника податку – орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.
При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.
Підпунктом 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 ПКУ передбачено, що податковим агентом платника податку – орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об’єктів нерухомості, інших, ніж зазначені в п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар.
Разом з тим, об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди.
Доходи, від надання в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) нерухомого майна оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (п.п. 170.1.4 п. 170.1 ст. 170 ПКУ).
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).
Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету або розрахункового документа на зарахування коштів у сумі цього податку на єдиний рахунок, визначений ст. 35 прим. 1 ПКУ (п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).
Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання) (п.п. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).
Відповідно до п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп. 167.2 - 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Що є виробами медичного призначення та лікарськими засобами з метою застосування РРО?
Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що відповідно до абзацу тридцять шостого ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями, вироби медичного призначення (медичні вироби) – будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, призначені для діагностики, лікування, профілактики організму людини та (або) забезпечення таких процесів.
Абзацом другим ст. 2 Закону України від 04 квітня 1996 року № 123/96-ВР «Про лікарські засоби» із змінами та доповненнями встановлено, що лікарський засіб – будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох активних фармацевтичних інгредієнтів (далі – АФІ) та допоміжних речовин)), що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей, чи будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), яка може бути призначена для запобігання вагітності, відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для встановлення медичного діагнозу.
Чи необхідно юридичній особі подавати декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, якщо об’єкт нерухомості було придбано і продано в межах одного місяця?
Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що відповідно до п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408.
Подання Декларації при переході права власності на об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості протягом звітного року передбачено п. 1 заголовної частини Декларації (починаючи з (проставляється місяць (арабськими цифрами), з якого виникають податкові зобов’язання).
Підпунктом 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПКУ визначено, що у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому він набув право власності.
Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі – ЦКУ) за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Договір купівлі-продажу, зокрема житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі (ст. 657 ЦКУ).
Отже, якщо суб’єкт господарювання придбав та продав об’єкт нерухомості в межах одного місяця, то за наявності документального підтвердження, що засвідчує перехід прав власності від продавця до покупця (договір купівлі-продажу тощо), він звільняється від обов’язку сплати та подання податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Податкова знижка: включення до витрат коштів або вартості лікарських засобів для надання медичної допомоги по запобіганню поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)
Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що відповідно до п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, суму коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4 відсотка суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.
Так, Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» із змінами та доповненнями, який набрав чинності 02.04.2020, внесені зміни , зокрема, до п. 11 підрозд. 1 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ, згідно з якими за результатами 2020 року, при реалізації права на податкову знижку відповідно до положень ст. 166 ПКУ, сума коштів або вартість лікарських засобів для надання медичної допомоги хворим, дезінфекційних засобів і антисептиків, медичного обладнання, засобів індивідуального захисту, медичних виробів для скринінгу хворих, розхідних матеріалів для надання медичної допомоги, медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів, реагентів для лабораторних досліджень; медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів для інфекційних відділень, патологоанатомічних відділень тощо, засобів особистої гігієни, продуктів харчування та/або товарів за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, які добровільно перераховані (передані) громадським об’єднанням та/або благодійним організаціям та/або центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та/або іншим центральним органам виконавчої влади, які реалізують державну політику у сферах санітарного та епідемічного
благополуччя населення, контролю якості та безпеки лікарських засобів, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, та/або особі, уповноваженій на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, та/або закладам охорони здоров’я державної та/або комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій протягом карантину, що запроваджений Кабінетом Міністрів України у порядку, встановленому законом, на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), включається до податкової знижки у повному обсязі без урахування обмежень, визначених п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.
- знижка: витрати на навчання в інтернатурі вищих медичних
- та фармацевтичних навчальних закладах
Головне управління ДПС у Черкаській області, повідомляє що згідно з п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.
Статтею 28 Закону України від 01 липня 2014 року № 1556-VII «Про вищу освіту» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1556) визначено типи вищих навчальних закладів.
Пунктом 3 частини третьої ст. 61 Закону № 1556 визначено, що до інших осіб, які навчаються у закладах вищої освіти, належить, зокрема, лікар (провізор)-інтерн – особа, яка має ступінь магістра медичного або фармацевтичного спрямування, виконує програму підготовки в інтернатурі за відповідною спеціальністю під керівництвом лікаря закладу охорони здоров’я та закріпленого за ним викладача кафедри закладу вищої освіти, що здійснює підготовку лікарів (провізорів)-інтернів, та бере участь у наданні всіх видів медичної допомоги, передбачених вимогами освітньо-кваліфікаційної характеристики.
Згідно з Положенням про спеціалізацію (інтернатуру) випускників вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти III – IV рівня акредитації, медичних факультетів університетів, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.09.1996 № 291 із змінами та доповненнями, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.12.1996 за № 696/1721, спеціалізація (інтернатура) є обов’язковою формою післядипломної підготовки випускників всіх факультетів медичних і фармацевтичних вищих закладів освіти III – IV рівнів акредитації, медичних факультетів університетів незалежно від підпорядкування та форми власності, після закінчення якої їм присвоюється кваліфікація лікаря (провізора) – спеціаліста певного фаху.
Таким чином, інтернатура (спеціалізація) є невід’ємною ланкою безперервного процесу підготовки у вищому медичному і фармацевтичному закладах освіти фахівців за напрямом професійного спрямування.
Враховуючи викладене, суми коштів, сплачені платником податку на користь вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти для компенсації вартості навчання такого платника податку, іншого члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у інтернатурі, при додержанні всіх норм ст. 166 ПКУ, можуть прийматися у розрахунок податкової знижки такого платника податку за звітний рік.
Система оподаткування на якій знаходиться платник податків з моменту взяття на облік в контролюючому органі
Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Звертаємо увагу, що відповідно до п. 1.3 розд. І Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок №1588), взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають усі платники податків.
Взяття на облік у контролюючих органах юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, у тому числі юридичних осіб – нерезидентів, які відкривають рахунки у банках України, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов’язку щодо сплати того чи іншого податку та збору.
Взяття на облік платників податків контролюючими органами здійснюється за принципом організаційної єдності реєстраційних процедур, що проводяться державними реєстраторами, та процедур узяття на облік платників податків, що забезпечуються контролюючими органами. Обмін відомостями (запитами) про здійснення дій з державної реєстрації та взяття на облік (зняття з обліку) юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців здійснюється у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань та інформаційними системами Центрального контролюючого органу (п. 3.1 розд. ІІІ Порядку № 1588).
З моменту взяття на облік згідно з Порядком № 1588 платник податків вважається таким, що перебуває на загальній системі оподаткування, якщо ним не обрано інший спосіб оподаткування відповідно до законодавства (п. 3.10 розд. ІІІ Порядку № 1588).
Заповнення розділу І додатка 2 податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в зв’язку із зміною ставки податку за об’єкти нежитлової нерухомості
Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що з метою уточнення податкового зобов’язання, нарахованого за об’єкти нежитлової нерухомості, в зв’язку із зміною ставки податку, платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, подають податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація) з типом «Уточнююча» за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.11.2018 № 897), розд. І «Розрахунок податкового зобов’язання» додатка 2 якої заповнюється наступним чином:
у рядку 2.1:
значення показників граф 2 – 14, 16 – 18 переносяться за даними раніше поданої Декларації з типом «Звітна»,
графи 15, 19 – 23 не заповнюються;
у рядку 2.2:
у графах 2 – 12, 14, 16 – 18 вказуються значення, ідентичні показникам рядка 2.1 (переносяться за даними раніше поданої Декларації з типом «Звітна»),
у графі 13 «Ставка» вказується нова (виправлена) ставка податку,
у графі 15 – зазначається річна сума податку, розрахована з врахуванням нової (виправленої) ставки (у гривнях з копійками з двома знаками після коми),
у графах 19 – 23 зазначається сума податкового зобов’язання до сплати за виправленою ставкою податку (у гривнях з копійками з двома знаками після коми) поквартально (уточнюється податкове зобов’язання за відповідний квартал, у якому змінено ставку податку) та сумарно за рік;
у рядках 2.3 – 2.n., де n – номер рядка, за наявності, зазначається інформація про інші об’єкти нерухомості, задекларовані у звітній Декларації. При цьому по об’єктах нерухомості, по яких ставка податку не змінювалася – переноситься інформація з раніше поданої Декларації з типом «Звітна», у випадку зміни ставки податку такі рядки заповнюються по аналогії з рядками 2.1 та 2.2.
Згідно з приміткою 7 інформації до додатка 2 до Декларації за потреби, кількість рядків може бути збільшена.
Строки сплати податкових зобов’язань,
податковий борг та його наслідки
Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Строки сплати податкових зобов’язань визначені Податковим кодексом України (далі ПКУ) п. 57.1 ст. 57 ПКУ:
– для самостійно задекларованої суми податкового зобов’язання - 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання відповідної декларації;
– для сплати податковим агентом податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) і військового збору (ВЗ) (ст. 168 ПКУ). Тобто у загальному випадку, ПДФО і ВЗ сплачується при виплаті оподатковуваного доходу (п.п. 168.1.2 ПКУ). Якщо виплата здійснюється з каси або в не грошовій формі - протягом 3 банківських днів з дня, наступного за днем такого нарахування (п.п. 168.1.4 ПКУ), а якщо дохід нараховується, але не виплачується, - у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду (п.п. 168.1.5 ПКУ).
У разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом згідно з пп. 54.3.1 - 54.3.6 ПКУ платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 робочих днів, наступних за днем отримання податкового повідомлення – рішення (ППР). У разі оскарження такого рішення (ППР) платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.
Якщо нарахування авансових внесків для платників єдиного податку (ЄП) першої та другої груп здійснюється контролюючим органом на підставі заяви такого платника ЄП за розміром обраної ставки ЄП (п. 295.2 ПКУ), в такому випадку ЄП сплачується авансом не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем його сплати вважається операційний (банківський) день, наступний за вихідним або святковим днем (останній абзац п. 57.1 ПКУ).
У випадку не сплати виникає податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений Податковим кодексом строк, та непогашеної пені (п.п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу).
Наслідки не сплати податкових зобов’язань:
1) штраф за несплату/несвоєчасну сплату зобов’язань (залежно від його типу: ст. 126 або ст. 127 ПКУ) і пеня (ст. 129 ПКУ);
2) у контролюючого органу виникає право податкової застави;
3) застосовується арешт майна і рахунків;
4) на підставі рішення суду застосовується примусова реалізація майна, що перебуває в податковій заставі, та/або стягнення грошових коштів на банківських рахунках, а також готівки – якщо податковий борг платник не погасить добровільно;
5) анулювання статусу платника ЄП;
6) відмова в реєстрації платником ЄП (для будь-якої з груп);
7) обмеження для фізичних осіб підприємців (ФОП) і посадових осіб юридичної особи щодо виїзду за кордон;
8) адміністративна та кримінальна відповідальність.
Єдиний податок з юридичних осіб
Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що платники єдиного податку третьої групи – юридичні особи у I кварталі 2021 року сплатили до місцевих бюджетів майже 33 млн гривень.
Нагадуємо, що до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Перелік видів діяльності, якими не можуть займатися платники єдиного податку третьої групи, визначений у п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України.
Порядок визначення доходів для платників єдиного податку третьої групи – юридичних осіб регулюється статтею 292 Податкового кодексу України.
Отже, доходом юридичної особи - платника єдиного податку є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначений п. 292.3 ст. 292 ПКУ.
Разом з цим, за результатами співставлення доходів, задекларованих юридичними особами – платниками єдиного податку третьої групи у 2020 році, та даних щодо їх витрат (фонду оплати праці, сплачених податків та інше), Головним управлінням ДПС у Черкаській області відпрацьовано ряд платників, у яких був наявний ризик заниження задекларованих доходів, та відповідно, податкового зобов’язання з єдиного податку третьої групи.
У березні поточного року, за результатами зазначеного відпрацювання додатково надійшло до місцевих бюджетів 200,3 тис. гривень єдиного податку третьої групи.
Умови при яких застосування реєстратора розрахункових операцій, або програмного РРО, або розрахункової книжки та книги обліку розрахункових операцій є обов’язковим
Головне управління ДПС у Черкаській області нагадує, якщо фізична особа - підприємець - платник єдиного податку здійснює роздрібну торгівлю пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин, то застосування реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО) або програмного РРО (далі - ПРРО), або розрахункової книжки (далі - РК) та книги обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) для такого платника є обов’язковим (при цьому зазначені операції проводяться за наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями).
Зазначимо, якщо фізична особа - підприємець - платник єдиного податку другої - четвертої груп здійснює реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення та/або роздрібний продаж пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин лише в одній із господарських одиниць, то така особа зобов’язана проводити розрахункові операції за однаковим порядком на усіх структурних підрозділах, зокрема, застосовувати РРО або ПРРО, або РК та КОРО на всіх інших господарських одиницях незалежно від асортименту товарів, оскільки законодавством передбачені вимоги до платника податків - суб’єкта господарювання, а не до його структурних підрозділів.
Cкорочення терміну дії мораторію на проведення податкових перевірок
Головне управління ДПС у Черкаській області доводить до відома платників податків, що Постановою КМУ від 3 лютого 2021 р. N 89 Уряд вирішив частково скасувати мораторій на податкові перевірки шляхом скорочення терміну дії обмежень, встановлених пунктом 52² підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, зокрема, документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб'єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 р. N 568-IX).
Надання дозволу на проведення деяких видів перевірок-це не збільшення тиску на бізнес, а відновлення можливості забезпечити рівні умови ведення бізнесу для всіх.
Звертаємо увагу платників, що відповідно до п.50.1 ст.50 Кодексу платник податків зобов’язаний за самостійно з’ясованим фактом заниження податкового зобов’язання:
або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання уточнюючого розрахунку;
або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.
Враховуючи вищезазначене, звертаємося до платників скористатися правом самостійно подати уточнюючий розрахунок та зменшити податковий кредит.
Алгоритм дій у разі зміни даних, які вносяться до облікової картки ФО – платника податків (заява за ф. № 5ДР)
Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що відповідно до п. 70.7 ст. 70 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями та пунктом 1 розділу IХ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 822) фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів (далі – податкові органи) відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви про внесення змін до Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) (додаток 12 до Положення № 822).
Заява за ф. № 5ДР фізичною особою подається особисто або через представника до податкового органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання – до податкового органу за новим місцем проживання. Фізичні особи, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, подають зазначені заяви особисто або через представника до будь-якого податкового органу.
При цьому, у разі подання Заяви за ф. № 5ДР через представника, необхідно пред’явити документ, що посвідчує особу такого представника, та документ, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопію (з чітким зображенням), а також довіреність, засвідчену у нотаріальному порядку, на проведення процедури зміни даних щодо фізичної особи у Державному реєстрі (після пред’явлення повертається) та її копії.
Для заповнення Заяви за ф. № 5ДР використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних (пп. 2, 3 розд. IХ Положення № 822).
Якщо в документах, що посвідчують особу, відсутня інформація про реєстрацію місця проживання/перебування особи або така інформація внесена до безконтактного електронного носія, який імплантовано у зазначені документи, особа пред’являє:
довідку про внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру (далі – Реєстр) та видані документи, що складається у формі витягу з Реєстру;
довідку про реєстрацію місця проживання/перебування особи, видану органом реєстрації, якщо після формування витягу з Реєстру змінилися дані щодо місця проживання особи;
довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або довідку, що підтверджує місцеперебування громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території або переселилися з неї (за наявності таких документів) (пп. 3 п. 3 розд. ІІІ Положення № 822).
Внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання фізичною особою заяви за ф. № 5ДР до податкового органу за своєю податковою адресою (місцем проживання). У разі звернення до будь-якого податкового органу строк внесення змін до Державного реєстру може бути продовжено до п’яти робочих днів (п. 4 розд. IХ Положення № 822).
Згідно з п. 5 розд. IХ Положення № 822 у разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданій заяві за ф. № 5ДР фізичній особі може бути відмовлено у внесенні змін та/або видачі документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі.
Зміни в декларуванні акцизного податку
Головне управління ДПС у Черкаські області інформує, що підпунктом 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) передбачено, що платником акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є, зокрема, особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.
Так, відповідно до п. 49.1 ст. 49 Кодексу податкова декларація, зокрема декларація акцизного податку (далі – Декларація), подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Згідно з п.п. 212.3.11 п. 212.3 ст. 212 Кодексу особи – суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання Декларації за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність.
Відповідно до абзацу першого п. 2 розділу І Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14, зі змінами та доповненнями (далі – Порядок), особи, визначені ст. 212 Кодексу як платники акцизного податку, складають та подають Декларацію.
Згідно з п. 10 розділу V Порядку додаток 6 «Розрахунок сум акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» до Декларації заповнюється окремо для кожної адміністративно-територіальної одиниці, у межах якої знаходяться місця здійснення реалізації підакцизних товарів, з обов’язковим зазначенням відповідного коду органу місцевого самоврядування за КОАТУУ.
З метою правильного розподілення сум акцизного податку з роздрібної реалізації підакцизних товарів між місцевими бюджетами розділ «Д» (код операції Д 1.1) та додаток 6 до Декларації пов’язані з кодами адміністративних одиниць за КОАТУУ.
До завершення періоду окремого виконання бюджетів ТГ, що об’єдналися, функції місцевих фінансових органів ТГ, що об’єдналися, здійснюють:
відповідні місцеві фінансові органи, створені до об’єднання ТГ;
сільський, селищний, міський голова, обраний об’єднаною ТГ, якщо у відповідних ТГ місцеві фінансові органи не були створені згідно із законом.
Перелік рахунків для зарахування надходжень до державного та місцевих бюджетів розміщено на офіційному вебпорталі ДПС в розділі «Бюджетні рахунки».
Суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, що має пункти продажу на території одного або декількох населених пунктів, що входять до складу ТГ, яка належить до контролюючого органу за основним місцем обліку платника, подає Декларацію та заповнює один додаток 6 до Декларації із зазначенням коду КОАТУУ за основним місцем обліку, де вказуються всі обсяги продажу підакцизних товарів та податкові зобов’язання, які виникли внаслідок здійснення діяльності на території ТГ. При цьому в додатку 10 до Декларації платник зазначає нарахування акцизного податку в розрізі кожного коду КОАТУУ, який був до об’єднання ТГ.
Суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, що має один або декілька пунктів продажу на території одного або декількох населених пунктів, що входять до складу ТГ, яка належить до контролюючого органу не за основним місцем обліку платника, подає одну Декларацію та один додаток 6 (із зазначенням самостійно обраного коду КОАТУУ, за яким наявні пункти продажу підакцизних товарів, який був до об’єднання в ТГ). При цьому в додатку 10 до Декларації платник зазначає нарахування акцизного податку в розрізі кожного коду КОАТУУ, який був до об’єднання ТГ.
Відповідно до ст. 64 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських ТГ належить, зокрема, акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
При цьому абзацом першим частини дев’ятої ст. 8 Закону України від 05 лютого 2015 року № 157-VIII «Про добровільне об’єднання територіальних громад», зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 157), встановлено, що бюджети ТГ виконуються окремо до закінчення бюджетного періоду з урахуванням особливостей, встановлених частиною дев’ятою ст. 8 Закону № 157.
Щодо декларування податкових зобов’язань по акцизному податку з реалізації пального та спирту етилового звертаємо увагу, що відповідно до змін, внесених до Порядку наказом Міністерства фінансів України від 08.12.2020 № 747, для платників акцизного податку, які реалізують пальне або спирт етиловий (п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу), змінено порядок відображення у додатку 11 (суми акцизного податку з реалізації пального) та у додатку 12 (суми акцизного податку з реалізації спирту етилового) до Декларації обсягів реалізованого/отриманого пального за показниками акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних.
Так, зокрема:
у графах 4 та 5 зазначаються обсяги отриманого/реалізованого пального/спирту етилового суб’єктом господарювання у звітному періоді, зазначені у других/перших примірниках, зареєстрованих у Єдиному реєстрі акцизних накладних:
акцизних накладних, складених у звітному періоді;
розрахунків коригування до акцизних накладних, якими коригуються показники акцизної накладної, складеної у звітному періоді.
Згідно з п. 46.4 ст. 46 Кодексу у додатку 10 до Декларації платник податку може надати розшифровку до додатка 11 та/або додатка 12 щодо обсягів отриманої/реалізованої підакцизної продукції, на яку складені акцизні накладні у попередніх звітних періодах, за акцизними складами/акцизними складами пересувними із зазначенням їхнього унікального номера в розрізі товарів (продукції) за кодами згідно з УКТ ЗЕД.
Нагадуємо, що згідно з п. 120.1 ст. 120 Кодексу неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірах, передбачених цією статтею, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Застосування РРО та/або ПРРО ФОП – платником ЄП, при реалізації виробів медичного призначення та ветеринарних лікарських засобів
Головне управління ДПС у Черкаській області, повідомляє що відповідно до п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО (далі – ПРРО) не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.
01.01.2021 набрав чинності розд. І Закону України від 01 грудня 2020 року № 1017-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» (далі – Закон № 1017), яким внесені зміни до п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ.
Так, п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ (у редакції Закону № 1017) передбачено, що з 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
У разі перевищення платником єдиного податку другої – четвертої груп (фізичною особою – підприємцем) в календарному році обсягу доходу 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, застосування РРО та/або ПРРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим.
Застосування РРО та/або ПРРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку. Разом з тим, п. 6 ст. 9 Закону № 265 встановлено, що РРО та/або ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які не застосовують РРО та/або ПРРО відповідно до ПКУ.
Вироби медичного призначення (медичні вироби) – будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, призначені для діагностики, лікування, профілактики організму людини та (або) забезпечення таких процесів (абзац тридцять шостий ст. 2 Закону № 265).
Згідно з ст. 2 Закону України від 04 квітня 1996 року № 123/96-ВР «Про лікарські засоби» із змінами та доповненнями лікарський засіб – будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох активних фармацевтичних інгредієнтів (далі – АФІ) та допоміжних речовин), що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей, чи будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), яка може бути призначена для запобігання вагітності, відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для встановлення медичного діагнозу.
У той же час, відповідно до ст. 1 Закону України від 25 червня 1992 року № 2498-XII «Про ветеринарну медицину» із змінами та доповненнями, ветеринарні лікарські засоби – субстанції або їх комбінації, призначені для лікування та/або профілактики хвороб тварин або відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій, обмінних процесів у тварин.
Ветеринарні препарати – ветеринарні лікарські засоби, ветеринарні імунобіологічні засоби, антисептики, дезінфектанти, інсекто-акарициди, дератизациди, діагностикуми, що використовуються у ветеринарній медицині та тваринництві.
Таким чином, вимогами Закону № 265 обов’язкове застосовування РРО та/або ПРРО, незалежно від обсягу доходу, передбачено у разі реалізації фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку виробів медичного призначення та лікарських засобів, призначених для діагностики, лікування, профілактики організму людини.
При реалізації фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку у ветеринарних аптеках (пунктах) ветеринарних лікарських засобів та ветеринарних препаратів, що використовуються у ветеринарній медицині та тваринництві, РРО та/або ПРРО не застосовується.
Водночас, якщо на господарському об’єкті фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку одночасно реалізуються як товари, продаж яких має здійснюватись із обов’язковим застосування РРО та/або ПРРО (наприклад вироби медичного призначення), так і будь-які інші товари, то належним чином зареєстрований та переведений у фіскальний режим РРО та/або ПРРО повинен застосовуватись під час продажу всіх наявних на господарському об’єкті товарів.
Увага! Володієте інформацією про можливі факти корупційних правопорушень – повідомляйте!
Головне управління ДПС у Черкаській області доводить до відома платників, що відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» викривач – це фізична особа, яка:
володіє інформацією про можливі факти корупційних правопорушень – фактичними даними, а саме про обставини правопорушення, місце і час його вчинення та особу, яка вчинила правопорушення;
переконана у достовірності цієї інформації;
отримала цю інформацію під час трудової, професійної, господарської, громадської, наукової діяльності, проходження служби чи навчання.
Якщо хоча б одна з цих умов не виконана, особа не може вважатися викривачем.
Повідомити інформацію про корупційні порушення можна спеціальними каналами:
- внутрішніми – керівнику або уповноваженому підрозділу чи особі органу або юридичної особи, де викривач працює;
- регулярними – спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції, органам досудового розслідування, органам, відповідальним за здійснення контролю за дотриманням законів у відповідних сферах, іншим державним органам, установам, організаціям;
- зовнішніми – через засоби масової інформації, журналістів, громадські об’єднання, професійні спілки тощо.
Проте, якщо особа повідомляє інформацію, яка явно містить ознаки корупції, у листі чи під час особистого прийому, то таку інформацію також розглядають як повідомлення викривача, якщо усі вказані вище умови дотримані.
Головне управління ДПС у Черкаській області звертається до громадян та суб’єктів підприємницької діяльності Черкащини, що у разі наявності інформації щодо протиправних дій посадових та службових осіб Головного управління ДПС у Черкаській області, ви завжди можете повідомити про вказані факти будь-яким зручним способом:
- з використанням засобів поштового зв’язку на адресу: вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002;
- на офіційну електронну адресу ГУ ДПС у Черкаській області ck.official@tax.gov.ua;
- засобами телекомунікації, безпосередньо до відділу з питань запобігання та виявлення корупції, за телефоном 0472 – 33-91-27
- на офіційну електронну адресу відділу з питань запобігання та виявлення корупції ck.szvk@tax.gov.ua;
- у письмовому вигляді через працівників відділу з питань запобігання та виявлення корупції.
Увага шахраї: «фейкові» податківці вкотре атакують платників
Головне управління ДПС у Черкаській області звертає увагу платників податків на активізацію телефонних шахраїв, які вдаючи з себе посадових осіб Головного управління ДПС у Черкаській області телефонують до керівників підприємств чи підприємців з метою заволодіння грошовими коштами під будь-яким приводом (надання грошової допомоги, погрози застосування штрафних санкцій та інше).
Зловмисники телефонують з різних номерів мобільних операторів України та пропонують перерахувати грошові кошти на карткові рахунки банківських установ України.
В Головному управлінні ДПС у Черкаській області вкотре наголошують, що службові особи Головного управління ДПС у Черкаській області жодних вказівок збирати гроші від свого імені чи від імені довірених осіб не давали та давати не можуть.
Головне управління ДПС у Черкаській області звертається до платників податків та просить бути обачними, не піддаватися на провокації, а у разі отримання інформації про такі пропозиції, вчинення протиправних дій від імені працівників органів ДПС, під виглядом працівників ДПС або нібито від їх імені негайно повідомляти відповідний підрозділ Національної поліції у Черкаській області за номером телефону 102.
Код типу об’єкта нерухомості в декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що форма податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.11.2018 № 897), передбачає заповнення додатка 1 (для об’єктів житлової нерухомості) та додатка 2 (для об’єктів нежитлової нерухомості), які є її невід’ємною частиною.
Згідно з приміткою 4 інформації до додатка 1 (додатка 2) у графі 2 «Код типу об’єкта» розділу І «Розрахунок податкового зобов’язання» додатка 1 (додатка 2) зазначається код типу об’єкта, визначеного відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507 (далі – Класифікатор).
Класифікатор забезпечує уніфікацію об’єктів нерухомості за функціональним призначенням та містить Методику класифікації будівель за головною класифікаційною ознакою (далі – Методика).
Якщо у правовстановлюючих документах на об’єкт нерухомості не зазначено код згідно з Класифікатором, то з Класифікатора обирається код, який найбільше відповідає типу нерухомості, що зазначений у правовстановлюючих документах.
Ведення Класифікатора здійснює Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем у будівництві Міністерства розвитку громад та територій України (далі – Інститут), уповноважений видавати експертні висновки щодо належності об’єктів нерухомості (їх частин) до певного класу будівель (далі – Висновок) на підставі документів, що підтверджують їх право власності, з врахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення такого об’єкта нерухомості згідно з Класифікатором.
Таким чином, у разі неможливості самостійного визначення суб’єктом господарювання функціонального призначення об’єкта нерухомості (його частин) на підставі документів, що підтверджують право власності, у порядку, визначеному Класифікатором, із використанням Методики, платникам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, доцільно звернутися до Інституту за отриманням Висновку.
