A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Степанецька громада
Черкаська область, Черкаський район

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДПС У ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ ПОВІДОМЛЯЄ

Дата: 09.03.2021 11:51
Кількість переглядів: 190

Обережно шахраї!

 

Головне управління ДПС у Черкаській області звертає увагу платників податків на телефонних шахраїв, які вдаючи з себе посадових осіб Головного управління ДПС у Черкаській області телефонують до керівників підприємств чи підприємців з метою заволодіння грошовими коштами під будь-яким приводом (надання грошової допомоги, погрози застосування штрафних санкцій та інше).

Зловмисники телефонують з різних номерів  мобільних операторів України та пропонують перерахувати грошові кошти на карткові рахунки банківських установ України.

В Головному управлінні ДПС у Черкаській області вкотре наголошують, що службові особи Головного управління ДПС у Черкаській області жодних вказівок збирати гроші від свого імені чи від імені довірених осіб не давали та давати не можуть.

ГУ ДПС у Черкаській області звертається до платників податків та просить бути обачними, не піддаватися на провокації, а у разі отримання інформації про такі пропозиції, вчинення протиправних дій від імені працівників органів ДПС, під виглядом працівників ДПС або нібито від їх імені негайно повідомляти відповідний підрозділ Національної поліції у Черкаській області за номером телефону 102.

 

 

 

Дії СГ при відключенні електроенергії, якщо неможливо закрити зміну та сформувати Z-звіт на ПРРО

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що відповідно до п.п. 1 розділу V Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317) на період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій (далі – ПРРО) та фіскальним сервером проведення розрахункових операцій суб’єктом господарювання здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше ніж 36 годин, та не більше ніж 168 годин протягом календарного місяця, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером згідно з Порядком визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи програмного реєстратора розрахункових операцій в режимі офлайн, затвердженим відповідно до ст. 5 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Діапазон).

Так, ПРРО має бути автоматично переведений із режиму офлайн у режим онлайн-обміну з фіскальним сервером у момент відновлення зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером (п.п. 2 розділу V Порядку № 317).

Звертаємо увагу, що пунктом 7 розділу V Порядку № 317 визначено, що якщо в період роботи ПРРО в режимі офлайн настав термін формування фіскального звітного чека (Z-звіт), то він має бути сформований після видачі останнього розрахункового документа за цю зміну та до формування Повідомлення про відкриття зміни ПРРО (форма № 3-ПРРО, J1316801) (далі – Повідомлення за ф. № 3-ПРРО) про відкриття наступної зміни. Фіскальні номери останнього розрахункового документа за цей день, фіскального звітного чека та Повідомлення за ф. № 3-ПРРО про відкриття наступної зміни присвоюються із Діапазону послідовно.

Отже, при відключенні електроенергії ПРРО (у разі реєстрації з можливістю роботи в офлайн режимі) переходить в режим офлайн, суб’єкт господарювання (касир) формує Z-звіт та закриває зміну.

Якщо ПРРО зареєстровано лише для роботи в режимі онлайн-обміну, то суб’єкт господарювання (касир) чекає відновлення зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером.

 

Застосування платниками єдиного податку другої – четвертої груп

РРО та/або ПРРО,  при продажу  через мережу Інтернет  товарів, які відправлені поштою за умови післяплати із використанням послуги «накладений платіж»

 

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що згідно з     пп. 1,2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) cуб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Так, статтею 2 Закону № 265 визначено, що розрахунковий документ – це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених Законом № 265, зареєстрованим у встановленому порядку РРО або ПРРО, чи заповнений вручну.

Водночас, п. 61 підрозділу 10 розділу XX «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями передбачено, що з 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Відповідно до абзацу другого п. 1 ст. 13 Закону України від 03 вересня 2015 року № 675-VIII «Про електрону комерцію» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 675) розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися, зокрема, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України.

Разом з тим, продавець, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку (п. 3 ст. 13 Закону № 675).

Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13).
     Пунктом 2 розділу ІІ Положення № 13 визначено, що фіскальний чек має містити такі обов’язкові реквізити як, зокрема, позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції (рядок 18 фіскального чека).

Тобто, якщо доставка товару здійснюється поштою за умови післяплати із використанням послуги «накладений платіж» (грошова сума, яку пошта стягує за дорученням відправника з адресата при врученні останньому поштового відправлення), то в момент отримання товару на поштовому відділенні покупець вносить кошти для перерахування на банківський рахунок продавця. Відповідний документ, що підтверджує факт оплати товару, у такому випадку зобов’язане видавати поштове відділення. При цьому, суб’єкт господарювання – продавець повинен укласти в поштове відправлення розрахунковий документ установленої законодавством форми і змісту, що підтверджує факт купівлі-продажу товарів, із зазначенням у ньому форми оплати «кредит/післяплата/відстрочка платежу».

Реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (потреби його обміну) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.      При цьому забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».

Враховуючи вищезазначене, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої – четвертої груп при реалізації товарів через мережу Інтернет у разі відправлення таких товарів поштою за умови післяплати із використанням послуги «накладений платіж» не застосовують РРО та/або ПРРО, якщо обсяг доходу протягом календарного року не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, та якщо такі особи не здійснюють реалізацію: технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я; ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

У разі недотримання зазначених умов застосування РРО та/або ПРРО для таких платників єдиного податку є обов’язковим.

Алгоритм розрахунку податкової знижки суми процентів, сплачених платником податку за користування іпотечним житловим кредитом

 

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що відповідно до п. 175.1 ст. 175 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року          № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.

Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема, згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.

Згідно з пп. 175.2 та 175.3 ст. 175 ПКУ у разі якщо будинок (квартира, кімната) купується за рахунок іпотечного житлового кредиту, частина суми процентів, що включається до податкової знижки платника податку – позичальника іпотечного житлового кредиту, дорівнює добутку суми процентів, фактично сплачених платником податку протягом звітного податкового року в рахунок його погашення, і коефіцієнта, що враховує мінімальну площу житла для визначення податкової знижки, розрахованого за такою формулою:

К = МП/ФП,

де К – коефіцієнт;

МП – мінімальна загальна площа житла, що дорівнює 100 кв. метрам;
     ФП – фактична загальна площа житла, що будується (придбавається) платником податку за рахунок іпотечного кредиту.

У разі, якщо цей коефіцієнт більший ніж одиниця, до податкової знижки включається сума фактично сплачених процентів за іпотечним кредитом без застосування такого коефіцієнта, тобто, якщо житло придбане за рахунок іпотечного житлового кредиту не перевищує 100 кв. метрів, то платник податку має право включити до податкової знижки суму всіх сплачених процентів.

Враховуючи викладене, алгоритм розрахунку податкової знижки розраховується наступним чином:

визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої (виплаченої) заробітної плати на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ.

При цьому, інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, страхових внесків, застосованих податкових соціальних пільг, утриманого податку на доходи фізичних осіб фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця;

на підставі підтверджувальних документів визначається сума витрат у вигляді частини суми процентів, сплачених платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, яка, з урахуванням коефіцієнту, включається до податкової знижки;

розраховується сума податку на доходи фізичних осіб, на яку зменшуються податкові зобов’язані у зв’язку з використанням права на податкову знижку, шляхом різниці між базою оподаткування та понесеними платником податку витратами у вигляді частини суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, помноженої на ставку податку;

здійснюється порівняння розрахункової суми податку на доходи фізичних осіб із сумою податку на доходи фізичних осіб, фактично утриманого із заробітної плати за рік.

У разі, якщо сума податку, утриманого із заробітної плати, перевищує розраховану суму податку, то така сума підлягає поверненню платнику податку.

Начало формы

Конец формы

Внесено зміни до форми ПН та РК

 

Головне управління ДПС у Черкаській області у зв’язку із виданням наказу Міністерства фінансів України від 02.12.2020 № 734 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2021 за № 100/35722 (далі - Наказ № 734), інформує про окремі особливості складання податкової накладної/розрахунку (далі - ПН) коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - РК) та їх реєстрації в Єдиному реєстри податкових накладних (далі - ЄРПН).

Так, Наказом № 734, зокрема, внесено зміни до форми ПН та РК, а також до порядку їх заповнення.

Наказ № 734 (опубліковано «Офіційний вісник України» №8 від 02.02.2021)  набере чинності з 01.03.2021, починаючи саме з цієї дати, ПН та РК складаються виключно за формами, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 з урахуванням змін до форм ПН та РК, внесених Наказом № 734.

Отже, розглянемо зміни, які внесені до форм ПН та РК

Податкову накладну та РК доповнено новим реквізитом «код», в якому зазначається ознака джерела податкового номера відповідно до реєстру, якому належить податковий номер особи:

  1. Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (ЄДРПОУ).
  2. Державний реєстр фізичних осіб - платників податків (ДРФО).
  3. Реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється

контролюючими органами (для платників податків, які не включені до ЄДРПОУ).

  1. Серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої

релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті).

При цьому рядок «код» у ПН та/або РК заповнюється виключно в разі заповнення рядка «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» ПН та/або РК.

Звертаємо увагу, на особливості складання ПН та РК та їх реєстрації в ЄРПН

Починаючи з 01.03.2021, в ЄРПН можуть бути зареєстровані виключно ПН та/або РК, складені за новими формами (у редакції Наказу № 734). При цьому ПН та/або РК, складені за формами, що були чинними до 01.03.2021, не прийматимуться до реєстрації в ЄРПН.

У разі, якщо, починаючи з 01.03.2021, виникнуть підстави для складання РК до ПН, складеної за формою, чинною до 01.03.2021, та зареєстрованої в ЄРПН до вказаної дати, то такий РК необхідно скласти за новою формою (у редакції Наказу № 734). Водночас, у рядку «код» такого РК має бути проставлено код ознаки «1», «2», «3» або «4» залежно від ознаки джерела податкового номера відповідно до реєстру, якому належить податковий номер особи (постачальника/отримувача).

Також повідомляємо, що відповідно до змін, внесених Наказом № 734, уточнено кількість найменувань поставлених товарів/послуг, які можуть бути зазначені в одній податковій накладній, а саме, починаючи з 01.03.2021, така кількість не повинна перевищувати 99999 позицій (раніше було 9999 позицій).

 

 

 

 

 

 

 

 

Порядок видачі коштів у разі повернення товару, або скасування помилково проведеної суми розрахунку через РРО та/або ПРРО

 

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що відповідно до п. 11 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або через програмні РРО (далі – ПРРО) з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

При цьому такі суб’єкти господарювання зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду) (п. 2 ст. 3 Закону № 265).

Вимоги щодо змісту розрахункового документа визначені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями.

Згідно з п. 7 глави III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (далі – Порядок № 547), реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.

При цьому забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».

Разом з тим, для суб’єктів господарювання, які застосовують ПРРО п. 8 розд. IV Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», передбачено, що у разі формування розрахункового документа через ПРРО із помилковою сумою за розрахункову операцію, така операція скасовується шляхом наступної реєстрації операції «сторно» із реєстрацією такої операції на фіскальному сервері, формуванням фіскального номера розрахункового документа на таку операцію та зазначенням фіскального номера розрахункового документа, який сторнується. У таких випадках операція «сторно» може бути проведена до моменту реєстрації наступного розрахункового документа таким ПРРО.

Пунктом 8 глави III Порядку № 547 встановлено, що якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 грн., матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги), відомості про товар (послугу), суму виданих коштів, номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).         Такий самий акт складається під час скасування помилково проведеної через РРО та/або ПРРО суми розрахунку або помилково вибраної форми оплати (готівка, картка, кредит тощо). В акті зазначаються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа.

Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО та/або ПРРО суми розрахунку, помилкової форми оплати передаються до бухгалтерії суб’єкта господарювання і зберігаються протягом трьох років. У разі відсутності у суб’єкта господарювання бухгалтерії зазначені акти слід зберігати у будь-який зручний та не заборонений чинним законодавством спосіб.

Начало формы

Конец формы

Оподаткування інвестиційного прибутку, отриманого ФО – резидентом від продажу іншій ФО корпоративних прав, які не є акціонерними

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що згідно з абзацом першим п.п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку на доходи фізичних осіб від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 – 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПКУ (крім операцій з деривативами).

Так, до продажу інвестиційного активу прирівнюються, зокрема, операції з повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним (або особою, у якої інвестиційний актив був придбаний прямо чи опосередковано) до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента, зменшення статутного капіталу такого емітента чи ліквідації такого емітента (абзац восьмий п.п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 ПКУ).

Звертаємо увагу, що відповідно до п.п. 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 ПКУ облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік за результатами якого платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року.

До складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року (п.п. 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПКУ).

Ставка податку на доходи фізичних осіб для доходу у вигляді інвестиційного прибутку становить 18 відс. (п.п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПКУ).
     Водночас, п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ встановлено, що не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу, зокрема, дохід, отриманий платником податку протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує суму, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, тобто у 2021 році – 3180,0 гривень.

Особливості подання звітності з урахуванням оновленого КОАТУУ

            Головне управління ДПС у Черкаській області звертає увагу платників податків, які подають у 2021 році податкову звітність з плати за землю, єдиного податку четвертої групи, екологічного податку, рентної плати,  транспортного податку, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору, на те,  що в результаті територіально - адміністративної реформи та децентралізації утворились нові райони, а також територіальні громади - відповідно змінено КОАТУУ.

         Джерелом інформації для оновлення КОАТУУ є розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №728-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Черкаської області».

         Зверніть увагу: при подачі звітності платникам податків потрібно вказувати у звітності на 2021 рік нові КОАТУУ !!!

         У зв’язку з цим пропонуємо для використання: Довідник КОАТУУ по Черкаській області (https://ck.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/453735.htmlта зауважуємо, що при заповненні податкової звітності необхідно зазначати Код населеного пункту - адміністративного центру територіальної громади згідно з КОАТУУ (рівень І).

 

Поняття підприємства у сфері торгівлі або громадського харчування

в розумінні п. 1 ст. 9 ЗУ ”Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»

 

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що відповідно до ст. 62 Господарського кодексу України (далі – Кодекс) підприємство - це самостійний суб’єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб’єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Звертаємо увагу, що згідно із ст. 58 Кодексу установчими документами суб’єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб’єкта господарювання.

В установчих документах повинні бути зазначені найменування суб’єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом.

Статут суб’єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб’єкта господарювання, а також інші відомості, пов’язані з особливостями організаційної форми суб’єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству.

Статут (положення) затверджується власником майна (засновником) суб’єкта господарювання чи його представниками, органами або іншими суб’єктами відповідно до закону.

Підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту.

Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010 (далі – КВЕД ДК 009:2010) затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457 із змінами та доповненнями (далі – Наказ № 457).

Абзацом другим розд.1 Наказу № 457 визначено, що основне призначення Класифікації видів економічної діяльності – визначати та кодувати основні та другорядні види економічної діяльності юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців.

Другорядні види економічної діяльності – це будь-які інші (крім основного) види економічної діяльності суб’єкта з виробництва товарів або надання послуг (абзац тринадцятий розділу 4 Наказу № 457).

Основний вид економічної діяльності – це вид діяльності суб’єкта, на який припадає найбільший внесок у валову додану вартість (або інший визначений критерій) (абзац дев’ятнадцятий розділу 4 Наказу № 457).

Враховуючи вищевикладене, якщо статутом підприємства визначено основним видом діяльності торгівля або громадське харчування та проведення діяльності відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України від         15 червня 2006 року № 833 „Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів”, то дане підприємство відноситься до підприємств торгівлі або громадського харчування.

Начало формы

Конец формы

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь