A A A K K K
для людей із порушенням зору
Степанецька громада
Черкаська область, Черкаський район

ОБЕРЕЖНО! ГРИП ПТИЦІ!!

Дата: 29.01.2021 12:44
Кількість переглядів: 270

 

Грип птиці (класична чума птахів (КЧП), ексудативний тиф, заразна нежить птахів, брауншвейзька хвороба курей, заразний катар дихальних шляхів качок) — гостре висококонтагіозне вірусне захворювання сільськогосподарської, синантропної та дикої птиці, що характеризується пригніченням, септицемією, ураженням респіраторних органів і шлунково-кишкового тракту й великою загибеллю птиці.
    Основним шляхом передачі збудника є повітряно- крапельний.
У період гострого перебігу хвороби у птахів-несучок інфекція може передаватися трансоваріально. Хворі, а також перехворілі птахи виділяють вірус із витіканнями з носової і ротової порожнин, фекаліями, яйцем та при кашлі і чханні.

    Зараження відбувається прямий контакт у забруднених виділеннями хворої птиці приміщеннях, через підстилку, гнізда, вигули, при контакті із контамінованими предметами догляду, а також трупами, тушками забитої птиці, незнешкодженими відходами забою, яйцями, пухом та пір’ям хворої птиці. Можливе зараження через повітря. Інкубаційний період складає 1–7 дня. Спостерігають також блискавичний перебіг інфекції, коли птах гине без симптомів.

   У хворої птиці проявляються різні поєднання наступних симптомів: пригнічення, сонливості, зниження апетиту, кашлю, хрипів, чхання, рясної сльозотечі, діареї, тремору, порушення координації рухів, ціанозу непокритих пір'ям ділянок шкіри (особливо гребінця і сережок), набряку голови, скуйовдженого пір'яного покриву, зниження несучості і якості шкаралупи яєць. У дорослої птиці хвороба може протікати з ознаками ураження респіраторної системи і шлунково-кишкового тракту.  Смерть наступає протягом 1–2 діб після появи перших симптомів. Падіж птиці може досягати 80–100%. Грип птиці здатний тривалий час зберігатися у фекаліях і тушках птиці, особливо за низької температури: при 4 °С кілька тижнів, а при -60 °С зберігає активність протягом декількох років.

   Вірус надійно знешкоджує 2%-й їдкий натрій, 3%-й розчин хлорного вапна, 5%-й креолін, 5%-й фенол, 2%-й формальдегід, 2%-на азотна кислота, 2%-й ефір, 2%-й хлороформ протягом 10–30 хв. Пряме сонячне проміння знезаражує вірус за 50–55 год, температура 55–60 °С – 30–50 хв, а 65–70 °С – за 5–2 хв.

    Лікування високопатогенного пташиного грипу не розроблено!!!  

   Для специфічної профілактики використовують атенуйовані або інактивовані вакцини.

   Для профілактики захворювання птиці власникам необхідно:

           *  здійснювати господарські та ветеринарні заходи, які забезпечуватимуть попередження виникнення захворювання птиці;

*  здійснювати купівлю-продаж птиці в місцях санкціонованої торгівлі тільки при наявності ветеринарних супровідних документів;

*  інформувати державну ветеринарну службу району про наявність птиці з метою проведення необхідних профілактичних заходів;

*  на вимогу спеціалістів ветеринарної медицини надавати домашню птицю для проведення клінічного огляду;

*  притримуватись режиму закритого типу (не допускати вигулу (виходу) домашньої птиці за межами дворової території);

*  утримувати різних види птахів окремо;

*  виключити можливість контакту домашньої птиці з дикими, особливо водоплавними, і синантропними птахами;

*  проводити термічну обробку кормів перед згодовуванням;

*  забій домашньої птиці, призначеної для реалізації в торгівлі, здійснювати на спеціалізованих підприємствах;
*
  проводити ретельне очищення та дезінфекцію всіх приміщень і території;

*  проводити знезараження посліду та підстилки шляхом спалювання або біотермічним методом;

*  дотримуватися правил особистої гігієни при догляді за птицею (змінний одяг та взуття, мити руки з милом).

   При ознаках захворювання чи незвичній поведінці птиці, у випадку масової загибелі необхідно терміново сповістити Канівське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області за тел. 04736 (3-81-23) або Канівську районну державну лікарню ветеринарної медицини 04736 (3-08-96).

   Швидке поширення грипу на певній території призведе до значних економічних збитків внаслідок зниження продуктивності та загибелі птиці.

 

ІНСТРУКЦІЯ
             з профілактики та ліквідації грипу птиці

 

I. Загальні положення
 

1.1. Ця Інструкція встановлює порядок проведення профілактичних заходів спеціалістами ветеринарної медицини щодо недопущення захворювання   птиці на грип, порядок проведення
ветеринарно-санітарних заходів у випадках спалаху захворювання птиці на  грип у птахогосподарствах незалежно від форми власності та серед дикої птиці та є обов'язковою для виконання власниками птиці, спеціалістами   ветеринарної медицини, діяльність яких
здійснюється у сфері птахівництва.

 

II. Характеристика захворювання
 

2.1. Грип птиці - гостра контагіозна вірусна інфекція птахів, викликана  будь-яким вірусом грипу A: субтипів H5 та H7, Грип птиці характеризується загальним пригніченням, набряками, ураженням респіраторнихорганів та шлунково-кишкового тракту та перебігає у виді  епізоотій  та ензоотій.

2.2. Усі віруси  грипу  птиці  належать  до  типу  А,  родини Orthomyxoviridae,  і є сегментованими PHK-вірусами.

2.3.  Збудник грипу птиці  -  PHK-вірус, за комплементзв'язувальним  антигеном  споріднений  з  вірусом типу A людей і тварин.Визначені віруси  пташиного  грипу можуть інфікувати людину і являють значний ризик для її здоров'я.

2.4. Генетична  реасортація  збудника грипу може також відбуватись  у  мігруючих  диких  птахів  з подальшим інфікуванням домашньої птиці.

2.5. Збудники  пташиного  грипу  поділяються  на  віруси,  що викликають  високопатогенний  та  низькопатогенний  пташиний грип.

2.6. Вірус грипу птиці чутливий  до  дії  3%  розчину  їдкого натру, хлорного   вапна, креоліну, фенолу. Віруцидно  діють 2% розчини формальдегіду,  азотної кислоти,  ефіру,  хлороформу та
препарати йоду.  Прямі сонячні промені знезаражують вірус протягом 50-55 год., температура +56 град.С - протягом 3 год., +60 град.С - протягом 30 хв., +65-+70 град.С - протягом 2-5 хв.
 На інфікованому пір'ї вірус зберігає патогенність 8-20 днів,у крові та ексудаті в запаяних ампулах у ліофілізованому вигляді- понад 2 роки.

2.7. До  грипу  сприйнятлива  домашня,  синантропна та дика перелітна птиця.
2.8. Джерелом  інфекції є хвора і перехворіла птиця,  а також
водоплавна птиця без клінічних  ознак  захворювання. Дикі качки, крячки,  лебеді,  чайки та інші види перелітної птиці,  чутливі до
вірусу  грипу  птиці,  є  переносниками  інфекції та природним
резервуаром інфекції.Факторами передачі збудника є інфікована обмінна тара, корми,інкубаційні яйця,  тушки,  пір'я. Механічними переносниками можуть бути обслуговуючий персонал,  комахи,  пухоїди, синантропні птахи,
дика   перелітна   птиця,   гризуни.   Проте   інфікування   птиці відбувається в основному повітряно-крапельним шляхом.
                                     .


 

2.9. Вірус виділяється у  навколишнє  середовище  зі  слиною,носовим   секретом   і  послідом.  Вірусоносійство  у  птиці,  яка перехворіла, триває 2-3 місяці та більше.                              .
2.10. Інкубаційний період у птиці триває 1-7 днів.  В окремих випадках - від декількох годин до 7 діб і більше.
2.11.
Клінічні  ознаки грипу птиці є мінливими і залежать від вірулентності вірусу,  виду птиці, віку, статі, супутніх хвороб і навколишнього середовища тощо. Клінічні ознаки у курей різноманітні: від слабовиражених  до гострого  перебігу,  з  високою  смертністю без проявів будь-яких
симптомів або з  мінімальними  ознаками депресії; відсутність
апетиту,  раптова загибель великої кількості птиці у стаді; хвора птиця сидить  або  стоїть у напівкоматозному  стані  з  опущеною
головою. При цьому загибель птиці досягає 80-100%. Кури, інфіковані вірусом пташиного грипу, несуть яйця без шкаралупи і з
часом припиняють  яйцекладку. Хвороба супроводжується депресією,
втратою чутливості, сльозотечею, набряками в ділянці голови і шиї, ціанотичністю слизових оболонок, гребінця та сережок, водянистим
проносом, рідше - симптомами ураження органів дихання. У бройлерів  клінічні ознаки  високопатогенного  грипу менше виражені,  ніж у інших видів птиці, і характеризуються пригніченням, сонливістю, відсутністю  апетиту та  підвищеною летальністю. Також спостерігаються набряки голови та шиї, ознаки ураження нервової системи, зокрема викривлення шиї та атаксія. 50%. Дорослі качки хворіють без видимих клінічних ознак.

2.12. У дикої птиці грип протікає у вигляді епізоотії чи ензоотії. В окремих випадках хвороба характеризується коротким інкубаційним періодом, проте здебільшого має ензоотичний спалах і
проявляється депресією, втратою апетиту, ураженням органів дихання і травлення, набряком та опуханням голови, ціанотичністю гребеня та сережок;  смертність коливається у межах 5-10%,  може досягати 100%;  через 2-3  тижні  птиця  може  видужати, але залишається вірусоносієм.
2.13. При патолого-анатомічному розтині хворих на грип  курей спостерігають  множинні  крапчасті крововиливи на оболонках серця,серозній та підслизовій оболонках м'язового і залозистого шлунків,
серозній оболонці кишечника, м'язах грудної кістки, паренхіматозних органах, яйцепроводах і яєчниках. При ураженні дихальних шляхів   спостерігають риніт, синусит, аеросакуліт,пінисту  рідину в трахеї,  бронхах, набряк легень, вогнищеву серозно-катаральну пневмонію.У курчат, які загинули,  спостерігають  синці в м'язах,катаральну пневмонію.   У   трупах   курей   можливі фібринозні нашарування у повітроносних   міхурах,   збільшення   печінки, селезінки,  іноді  крапчасті  крововиливи  в  залозистому  шлунку.Відмічають  геморагічне запалення 12-палої  кишки, катарально-геморагічне  запалення  слизової  оболонки  тонкого  та товстого  кишечників. 
У  трахеї  та  легенях  збирається  піниста рідина, у деяких випадках - катаральна пневмонія, жирова дистрофія
печінки, серця, нирок, оваріїти.

 

III. Діагностика грипу
 

3.1. Грип птиці діагностують на підставі епізоотологічних даних, клінічних ознак, результатів патолого-анатомічного розтину та лабораторних досліджень.                             .
3.2. Для дослідження направляють трупи птиці одразу після  її загибелі  або  хвору  птицю (не менше 5 голів з пташника,  вигулу, вольєра,  партії або населеного пункту), внутрішні органи (легені,
селезінку,  печінку,  серце,  нирки, трахею, кишечник) та головний
мозок (у замороженому вигляді або в 50%  розчині гліцерину) та 20 проб сироваток  крові від птиці кожного пташника (вигулу,
вольєра,  партії або населеного пункту) та мінімум 20  трахеальних
та   клоакальних   мазків  чи  проб посліду (1 г) тощо (далі-стандартний набір зразків).  Проби свіжого посліду відбираються по діагоналі  приміщення (1 г) з розрахунку по 1 г посліду з 60 точок пташника (вигулу, вольєра). Якщо в господарстві  утримується  невелика  кількість  птиці (40-60 голів),  то проби для дослідження  відбираються від усієї птиці.

3.8. Діагноз грипу птиці  вважається встановленим, якщо виявлений  патогенний  вірус,  антиген або специфічний генетичний матеріал у зразках від птиці або інших тканинах  птахів,  органах,
крові чи виділеннях, наявні клінічні  ознаки  захворювання, характерні  патолого-анатомічні  зміни  та  відповідні  специфічні
антитіла.

3.9. Офіційні дослідження зразків біоматеріалу птиці проводять уповноважені державні лабораторії ветеринарної медицини.                             .
 

IV. Профілактичні заходи з біобезпеки
 

4.1. З  метою забезпечення  епізоотичного благополуччя у
птахогосподарствах необхідно постійно здійснювати:
 нагляд за клінічним станом птиці;проведення моніторингових  досліджень  щодо виявлення антитіл до вірусу грипу птиці та встановлення вірусу  грипу  серед  різних видів диких перелітних та синантропних птахів, птиці
птахогосподарств та особистих селянських господарств, іншої птиці,
яка утримується в неволі, тощо; контроль та оцінку загрози, що може  виникнути від диких перелітних та синантропних птахів,  щодо будь-якого вірусу гриппу птиці;моніторинг наявності збудників пташиного грипу у ссавців.
4.2. Для профілактики захворювання птиці на грип керівники та спеціалісти  птахогосподарств обов'язані виконувати вимоги, передбачені  Ветеринарно-санітарними  правилами для тахівницьких
господарств і вимогами до їх проектування,  затвердженими  наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 03.07.2001 N 53 ( 
z0565-01  ),  зареєстрованими  в  Міністерстві
юстиції України 05.07.2001 за N   565/5756, та іншими нормативно-правовими актами.Власники особистих  селянських  господарств,  діяльність яких пов'язана з утриманням  птиці,  зобов'язані  виконувати  положення Ветеринарно-санітарних вимог утримання птиці в особистих селянських господарствах,  атверджених наказом Державного департаменту  ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України від 19.12.2006  N  100  ( 
z0042-07  ), зареєстрованих  в
Міністерстві юстиції України 19.01.2007 за N 42/13309, та з метою профілактики захворювання птиці на грип:здійснювати господарські та    ветеринарні заходи, які забезпечуватимуть попередження виникнення захворювання птиці;на вимогу спеціалістів ветеринарної медицини надавати домашню
птицю для проведення клінічного огляду;виконувати вказівки  спеціалістів  ветеринарної  медицини та
проводити ветеринарно-санітарні заходи з профілактики та  боротьби з грипом птиці;виконувати проведення заходів,  направлених  на  попередження виникнення грипу птиці, передбачених цією Інструкцією;повідомляти спеціалістів  ветеринарної медицини про всі випадки загибелі птиці або про не властиву їм поведінку;
 до прибуття  спеціалістів  ветеринарної  медицини  ізолювати
підозрілу на захворювання птицю.

4.3. Увезення  на територію України живої птиці,  продукції і сировини  птахівництва  здійснюється  відповідно до Ветеринарних вимог  щодо  імпорту  в  Україну об'єктів державного ветеринарно -
санітарного контролю та нагляду,  затверджених наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України від  14.06.2004  N  71  (  z0768-04  ),  зареєстрованих  в Міністерстві юстиції України 23.06.2004 за N 768/9367.

4.4. Керівники та спеціалісти ветеринарної медицини птахогосподарств організовують захист господарства від занесення вірусу грипу птиці  та  його розповсюдження у господарстві та за
його межами.Для цього необхідно:завозити інкубаційні яйця,  добовий/ремонтний молодняк тільки
з  територій та господарств, благополучних щодо грипу та інших інфекційних захворювань;проводити інкубацію  завезених  яєць в окремому інкубаторії в умовах надійної ізоляції від інкубаційних яєць,  одержаних у цьому господарстві;не допускати 
pмішування в інкубаційних та вивідних інкубаторах яєць, доставлених з різних господарств;проводити дезінфекцію інкубаційних  яєць  перед  закладкою  в інкубатор  відповідно  до вимог Інструкції з проведення санітарної
обробки - дезінфекції,  дезінсекції та дератизації об'єктів птахівництва,   затвердженої наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України від
20.06.2007  N  69  (  z0813-07  ),  зареєстрованої  в Міністерстві юстиції України 13.07.2007 за N 813/14080  (далі  -  Інструкція з проведення   санітарної  обробки  -  дезінфекції,  дезінсекції  та
дератизації об'єктів птахівництва);вирощувати ремонтний  молодняк ізольовано від дорослої птиці,
дотримуватися термінів  міжциклових профілактичних  перерв  перед посадкою кожної наступної партії птиці, проводити якісну підготовку  приміщень до посадки наступної партії птиці,
підтримувати ветеринарно-санітарні вимоги в пташниках, інкубаторії та   інших виробничих приміщеннях; організовувати роботу птахогосподарств у закритому режимі, підтримувати у робочому стані ветеринарно-санітарні об'єкти (дезбар'єри, санпропускники, дезкилими тощо).
4.5. Перед вибіркою молодняку з метою запобігання поширенню вірусу грипу видаляють пух продуванням з лотків і підлоги вивідних шаф.  Відразу після вибірки молодняку відходи інкубації збирають у герметичну металеву тару (діжки,  контейнери) із кришкою і негайно відправляють  на  знищення  (спалювання),  а  вивідні шафи і лотки дезінфікують,  миють 0,5%  розчином кальцинованої соди або іншими ветеринарними   препаратами,   дозволеними для використання  та
рекомендованими  при  грипі птиці, потім  повторно дезінфікують вологим  методом  "по-чистому"  або парами формальдегіду чи іншими дозволеними в Україні деззасобами згідно з настановами  щодо  їх
застосування.                  .
4.6. Після виведення партії  молодняку  проводять  вологе прибирання і дезінфекцію у  вивідному  залі.  Перерва  у  вивідних шафах   між   черговими   партіями  виведеного  молодняку  повинна
становити не менше трьох днів.

4.7. Керівники та спеціалісти ветеринарної медицини птахогосподарств   повинні  періодично  організовувати  проведення аерозольної дезінфекції приміщень,  не звільняючи  їх  від  птиці,
відповідно до вимог Інструкції з проведення санітарної обробки   -   дезінфекції,  дезінсекції  та  дератизації  об'єктів птахівництва  (  z0813-07 ) розчином молочної кислоти,  резорцину,
йодтриетиленгліколю чи іншими дозволеними в  Україні  деззасобами, рекомендованими для цієї мети.
4.8. Спеціалісти  ветеринарної  медицини здійснюють нагляд за дотриманням зоогігієнічних  та  ветеринарно-санітарних  вимог  при транспортуванні,  утриманні та годівлі птиці, будівництві об'єктів
птахівництва.
4.9. Спеціалісти  державних  установ  ветеринарної   медицини постійно здійснюють нагляд за птахопоголів'ям у населених пунктах, що розташовані в зоні обслуговування,  відповідно до вимог чинного законодавства.   При  цьому  проводиться  клінічний  огляд  птиці, вибіркове  дослідження  в   лабораторіях ветеринарної медицини сироваток  крові,  зразків  посліду,  мазків  з  трахеї,  синусів,
клоаки,  свіжих трупів птиці або  патматеріалу  (у  разі  загибелі птиці).У разі виявлення у домашньої,  свійської чи іншої птиці,  яка утримується  в  неволі,  клінічних  ознак  чи  патологічних  змін,
характерних для грипу  птиці,  або  збільшення  щоденної  загибелі птиці   (більш ніж  у  3  рази), її  пригнічення,  зниження продуктивності (більше ніж на 5%),  зменшення споживання кормів та
води   (понад  5%)  негайно  відправляють  стандартні  зразки  для лабораторних досліджень від птиці,  яка підозрюється у  зараженні, та направляють до акредитованої лабораторії ветеринарної медицини.
Як додаткові заходи відбирають стандартні набори зразків від птиці з кожної виробничої одиниці.

Якщо у стандартних наборах зразків  були  виявлені  позитивні результати,  для  підтвердження  спалаху  високопатогенного  грипу птиці необхідно відібрати зразки від будь-якої мертвої птиці,  яка
була   виявлена   під  час  здійснення  вибірки,  та  по  60  проб трахеальних і клоакальних змивів  від  птиці  з  кожного  пташника (вигулу,  вольєра,  партії  або  населеного  пункту) або від всієї птиці,  якщо в стаді утримується менше ніж 60 голів,  та  провести лабораторні дослідження згідно з розділом III цієї Інструкції.При отриманні негативного результату лабораторних  досліджень через  21  день проводяться повторний відбір зразків та відповідні лабораторні дослідження.Залежно від  результатів  оцінки  ризику  державними органами ветеринарної  медицини   допускається   відхилення   від   розміру
стандартного набору зразків.

4.10. У  птахогосподарстві  необхідно організовувати постійні заходи,  направлені  на   знищення   гризунів,   ектопаразитів   і недопущення  залітання  диких,  синантропних  птахів  у  пташники,
кормоцехи тощо.

4.11. Трупи  птиці,  відходи  інкубації  утилізують  (у  разі відсутності  клінічного  прояву  хвороби) у спеціально обладнаному цеху   утилізації.   При   цьому   необхідно   забезпечити   повне
знезараження відходів інкубації.При відсутності обладнаного цеху утилізації  трупи  птиці  та відходи  інкубації знищують шляхом спалювання або утилізують іншим способом.
          .
4.12. Послід складують на спеціальних ізольованих майданчиках з подальшим його знезаражуванням біотермічним або іншими методами.

4.13. Транспорт  і тару,  які використовували для перевезення курчат,   відходів   інкубації,   дезінфікують    після    кожного використання або, якщо дезінфекція тари неможлива, її спалюють.
4.14. Проведення   постійного   моніторингу   щодо  наявності антитіл  до  вірусу  грипу  свійської  та  дикої  птиці,  а  також лабораторні дослідження загиблої птиці або патологічного матеріалу
від неї з метою оцінки  ризиків  та  загроз  виникнення  пташиного грипу  здійснюється згідно з планом моніторингу інфекційних хвороб птиці на території України.
            .
4.15. Моніторинг  проводиться  в   зонах   ризику   можливого виникнення грипу птиці, які визначають за такими критеріями:шляхи міграції диких перелітних птахів та місця найбільшої їх
концентрації з врахуванням епізоотичного стану територій;
 кількість птахогосподарств та наявність в них птиці; наявність птиці   в  населених  пунктах,  які  розташовані  в радіусі до 10 км від птахогосподарств; розміщення населених  пунктів біля великих водоймищ,  де може бути контакт з дикою птицею.                     .
4.16. Для лабораторних досліджень дикої та синантропної птиці направляють у державну лабораторію ветеринарної медицини сироватку крові,  патматеріал,  клоачні   змиви,   внутрішні   органи   (при діагностичному  відстрілі  птахів),  зразки  посліду,  свіжі трупи загиблих птахів. Від свійської  птиці для моніторингових досліджень відбирають стандартний набір зразків. Залежно від аналізу епізоотичного стану та результатів оцінки ризику  державними  органами  ветеринарної  медицини  визначається кількість   біоматеріалу,   який   відбирається   від   дикої   та синантропної птиці.


 

 

V. Заходи при підозрі захворювання
                          птиці на грип

 

5.1. У  випадку  підозри  щодо  захворювання птиці на грип (в разі позитивного результату серологічних  досліджень,  характерних клінічних  ознак  та  патолого-анатомічних  змін  тощо)  державний
інспектор  ветеринарної  медицини  терміново  разом  з   фахівцями державної     лабораторії  ветеринарної    медицини    проводять епізоотологічне обстеження всієї підозрілої  птиці  та  відбирають
стандартні  набори  зразків  для повторних лабораторних досліджень згідно з розділом III цієї нструкції.
5.2. У  випадку,  коли  у  стандартних  наборах  зразків  при серологічних  дослідженнях  були виявлені позитивні результати для підтвердження спалаху  високопатогенного  грипу  птиці,  необхідно відібрати  зразки  від будь-якої мертвої птиці,  яка була виявлена під  час  здійснення  вибірки,  та  по  60  проб  трахеальних   і клоакальних змивів від птиці з кожного пташника (вигулу,  вольєра, партії або населеного пункту) або від всієї птиці,  якщо  в  стаді утримується менше ніж 60 голів.
На основі  результатів  аналізу  ризику  державними  органами ветеринарної   медицини   допускається   відхилення   від  розміру стандартного набору зразків.

5.3. За  розпорядженням  державного  інспектора  ветеринарної медицини встановлюється навколо господарства зона контролю, в якій проводяться відповідні ветеринарно-санітарні заходи.

5.4. До одержання  остаточного  лабораторного  висновку  щодо властивостей  збудника  головний  державний інспектор ветеринарної медицини   видає   розпорядження   про   запровадження   карантину
(карантинних  обмежень)  у  птахогосподарстві  (на  птахофермі,  у пташнику, у населеному пункті), дворі, при яких:
проводиться облік  чисельності домашньої птиці та птиці,  яка
утримується у неволі, за видами та інших видів тварин;
забороняється: переміщення птиці всіх вікових груп, інкубаційних та харчових яєць  з  пташника,  де  виникла підозра на захворювання птиці,  та обслуговуючого персоналу; вигульне утримання птиці; вивезення живої птиці в інші птахогосподарства та  реалізація її населенню; реалізація продукції  птахівництва  у  вільній  торгівлі   та
вивезення  з  території  птахогосподарства  (без дозволу головного державного    інспектора   ветеринарної    медицини)    продукції птахівництва,  кормів,  посліду,  інвентарю,  підстилки тощо,  які могли б бути інфікованими вірусом грипу;
відвідування сторонніми     громадянами    птахогосподарств,
особистих селянських господарств.

5.5. За умовами обмеження допускається: інкубація яєць  для  потреб  птахогосподарства  під ретельним
наглядом лікаря ветеринарної медицини,  який  контролює  показники виводу птиці і якості молодняку;

вивезення харчових  яєць  з  умовно  благополучних  пташників після  дезінфекції  на  промислові  харчові підприємства,  які при виробництві продукції  у  своїх  технологіях  застосовують  високі температури, або для знищення; забій умовно здорової птиці  інших  пташників  з  дотриманням ветеринарно-санітарних вимог. Ветеринарно-санітарну оцінку м'яса птиці проводять  згідно  з Правилами передзабійного    ветеринарного    огляду    тварин    і ветеринарно-санітарної експертизи  м'яса  та  м'ясних   продуктів, затвердженими   наказом   Державного   департаменту   ветеринарної
медицини Міністерства аграрної  політики  України  від  07.06.2002
N 28 ( z0524-02 ),  зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 21.06.2002 за N 524/6812; складування продукції   забою,  одержаної  від  підозрілої у зараженні, в окремих складських або холодильних приміщеннях.

5.6. Проводиться такий  комплекс  заходів  з  локалізації  та недопущення розповсюдження вірусу грипу: здійснюється ізоляція птиці; ведеться облік  чисельності домашньої птиці за видами,  іншої
птиці,  що утримується в неволі,  та інших видів тварин,  які є  в господарстві; установлюється щоденний  ветеринарно-санітарний   нагляд   за клінічним станом, динамікою перебігу хвороби та загибеллю птиці; визначається кількість інфікованої птиці та тварин тощо; отримана інформація    передається   до   державних   органів ветеринарної медицини. Проводять дезінфекцію  відповідно  до Інструкції з проведення санітарної  обробки  -  дезінфекції,  дезінсекції  та  дератизації
об'єктів птахівництва.

5.7. У      птахогосподарстві      проводять     систематичне вибраковування та забій некондиційної та  малопродуктивної  птиці, аерозольну  дезінфекцію  приміщення  (у  присутності  птиці) через
кожні  3-5  днів  парами   молочної   кислоти,   триетиленгліколю, резорцину або іншими дозволеними в Україні препаратами.

5.8. Птиця,   що   загинула,  підлягає  патолого-анатомічному розтину  з  подальшим  направленням  патологічного  матеріалу   до державної лабораторії ветеринарної медицини. Трупи загиблої птиці спалюють у спеціально відведеній зоні. Пух та  пір'я,  отримані  при забої птиці,  а також послід та
підстилку знищують.

5.9. Переміщення людей, тварин, транспорту та обладнання із/у  птахогосподарство   можуть   здійснюватись   при  дотриманні  умов біобезпеки.

5.10. Ветеринарно-санітарні    заходи    при    підозрі    на захворювання  птиці  грипом  проводять доти,  поки не одержать два послідовні  негативні  лабораторні  результати   при   дослідженні
стандартних наборів  зразків,  відібраних  з розривом у проміжку в 21 день.


VI. Заходи з ліквідації ВПГП
 

6.1. При встановленні захворювання птиці на  високопатогенний грип    керівники   птахогосподарств,   спеціалісти   ветеринарної медицини,  які обслуговують дані птахогосподарства, власники птиці
негайно  інформують  головного  державного інспектора ветеринарної медицини відповідної території.
6.2. Рішенням     відповідної     державної      надзвичайної протиепізоотичної  комісії  ДНПК  (далі  - ДНПК) птахогосподарство (птахофабрика,  ферма,  населений пункт,  двір),  у якому виявлено
ВПГП, оголошується неблагополучним, і в ньому вводиться карантин.

6.3. З   моменту   оголошення  птахогосподарства  (населеного пункту тощо) неблагополучним та  введення  карантину  ДНПК  працює постійно   та   здійснює   оперативний   контроль,  керівництво  і
координацію  діяльності  органів  виконавчої  влади,  підприємств, установ, організацій, пов'язаних із ліквідацією ВПГП.

6.4. ДНПК  вводить  карантинні  та  протиепізоотичні  заходи, направлені на локалізацію та ліквідацію  ВПГП  в  неблагополучному пункті  (інфікованій  зоні)  та  визначає  контактні господарства,
встановлює   кордони   інфікованої   та   буферної    зон,    зони спостереження.

6.5. Залежно    від    епізоотичної    ситуації,    щільності птахопоголів'я та інших факторів у  господарствах  неблагополучної зони,   визначеної   ДНПК,   незалежно   від   їх  форм  власності застосовують стемпінг-аут (знищення (спалювання) усього  поголів'я птиці.

6.6. Облік  птиці,  яка захворіла,  загинула та була знищена, ведеться у епізоотичному журналі.  За кожним фактом знищення птиці складається відповідний акт.

6.9. У випадку,  коли спалах ВПГП відбувся у господарстві, де є кілька виробничих  одиниць,  ДНПК  має  право  не  застосовувати стемпінг-аут  птиці  в  тих виробничих одиницях,  де немає підозри
захворювання її на ВПГП,  за умови, що це не ставитиме під загрозу ліквідацію захворювання.

6.10. Продукти забою птиці,  пух та пір'я,  отримані в період можливої дати занесення вірусу ВПГП, знищують шляхом спалювання.

6.11. Продукція птахівництва, одержана в період можливої дати занесення    вірусу    ВПГП    і  початком   прийняття   заходів, відслідковується і знищується під державним ветеринарно-санітарним
наглядом. 

6.12. Усі  ймовірно  контаміновані  вірусом  ВПГП  відходи та речовини (корми,  послід,  підстилковий матеріал від хворої птиці, малоцінний  інвентар  тощо)  знищують  (спалюють)  чи знезаражують
методом, що гарантує загибель вірусу грипу.

6.13. Після проведення знищення  птиці  приміщення,  в  якому вона розміщувалася, територія, обладнання, транспортні засоби, які використовувалися  для  перевезення  птиці,  тощо   знезаражуються згідно   з   Інструкцією   з   проведення   санітарної  обробки  - дезінфекції, дезінсекції  та  дератизації  об'єктів   птахівництва ( z0813-07 ).

6.14. Дезінфекції також підлягають усі транспортні засоби, що були  задіяні  у   неблагополучному   птахогосподарстві.   Сміття, дерев'яні   сідала,   годівниці   з   рештками  корму,  малоцінний
дерев'яний  інвентар,  картонні  короби,  прокладки,   ящики   для транспортування   яєць   тощо  підлягають  знищенню  (спалюванню). Обладнання,  інвентар,  зворотна  тара  з  пластику   або   металу
дезінфікуються   аерозольним   або   вологим   методом,   розчином формальдегіду  чи  іншими  дезінфікуючими  засобами.  Знезараження проводять відповідно   до   Інструкції   з  проведення  санітарної обробки -  дезінфекції,  дезінсекції   та   дератизації   об'єктів птахівництва ( z0813-07 ).

6.15. Карантин з території,  зони,  господарства,  населеного пункту тощо,  де було встановлено ВПГП,  знімають через 21 день за умови,  що  було  забито всю хвору та клінічно здорову птицю,  яка
перебувала    в    інфікованій    зоні,    виконання     комплексу ветеринарно-санітарних         заходів        та        проведення лабораторно-діагностичних тестів на грип птиці.

6.17. При виявленні захворювання на ВПГП диких, перелітних чи синантропних  птахів  ДНПК  встановлює  зону   (населені   пункти, водоймища,  частини їх узбережжя,  лісові масиви тощо), де виявили хворих на ВПГП птахів,  оголошує  її  неблагополучною  та  вводить карантинні  обмеження  з  метою  недопущення інфікування домашньої птиці та поширення захворювання. При проведенні  ветеринарно-санітарних  заходів  беруться  до уваги такі чинники: епізоотична доцільність; геологічні особливості,  природні  перешкоди  для   поширення   епізоотії; розташування та  близькість  господарств,  оцінка   кількості птиці; можливість для забезпечення відповідного контролю; оцінка ризику можливості поширення захворювання. При цьому   державний   інспектор    ветеринарної    медицини організовує  епізоотичне  обстеження птиці,  що мешкає в зоні,  та проведення ветеринарно-санітарних  заходів  у  птахогосподарствах, особистих  селянських  господарствах  до  того часу,  поки не буде встановлено  відсутність  вірусу  ВПГП  у  диких  та  синантропних птахів. Залежно від   епізоотичного   стану   та    аналізу    ризику забезпечують  виконання  необхідних  вимог біобезпеки в зоні всіма власниками  птиці,  у  тому   числі   свійської,   відповідно   до розпорядження   головного   державного   інспектора   ветеринарної медицини.  Особливу  увагу  акцентують  на  виключенні  можливості контакту  домашньої,  свійської  та іншої птиці,  що утримується в неволі,  та продукції  з  неї  з  синантропною  та  дикою  птицею. Організовують збір та знищення трупів дикої та синантропної птиці, направлення біоматеріалу від них на лабораторне тестування тощо. Карантинні обмеження  знімають  при отриманні двох негативних результатів лабораторних  досліджень  біоматеріалу  від  дикої  та синантропної   птиці   з   інтервалом  у  21  день  та  проведенні відповідних ветеринарно-санітарних заходів в особистих  селянських господарствах/птахогосподарствах та на прилеглій території.
 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь