A A A K K K
для людей із порушенням зору
Степанецька громада
Черкаська область, Черкаський район

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДПС У ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ ПОВІДОМЛЯЄ

Дата: 28.01.2021 08:00
Кількість переглядів: 227

 

 

 

Новації податкового законодавства

щодо відстрочення податкового боргу

 

Головне управління ДПС у Черкаській області продовжує інформувати щодо змін внесених Законом № 1072, відтак збільшено мінімальний поріг суми податкового боргу, до якої не застосовуються заходи стягнення. Також цей документ доповнив підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу новими пунктами, через які законодавець передбачив одразу декілька механізмів врегулювання податкового боргу, залежно від його суми та категорії платників податків – боржників, а зокрема щодо:

 - відстрочення податкового боргу, загальна сума якого не перевищує      6800 гривень для платників податків фізичних-осіб (пункт 1 (прим.2) підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).

Механізм реалізації вимог пункту 1(прим. 2)  підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України.

Підрозділ 10 розділу XX Податкового кодексу України (далі - Кодекс) доповнено пунктом І (прим. 2) такого змісту:

«І (прим. 2). Податковий борг платників податків - фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, який у загальній сумі не перевищує 6800 гривень, може бути врегульований у такому порядку.

Сума податкового боргу (у тому числі штрафні санкції, пеня та проценти за користування розстроченням/відстроченням), що обліковувалася за такими платниками податків станом на 1 грудня 2020 року і залишилась непогашеною станом на дату надання відстрочення, може бути відстрочена до 29 грудня 2021 року. Відстрочення здійснюється контролюючим органом за місцем обліку платника податків - фізичної особи за його заявою. Відстрочення надається без нарахування процентів за користування таким відстроченням.

У разі погашення платником податків повної суми відстроченого податкового боргу не пізніше визначеного цим пунктом строку штрафні санкції і пеня, передбачені цим Кодексом, на такі сплачені відстрочені суми не застосовуються та не нараховуються, а застосовані (нараховані) коригуються до нульових показників.

У разі непогашення платником податків повної суми відстроченого податкового боргу до настання визначеного цим пунктом строку, а також у разі її погашення після 29 грудня 2021 року, штрафні санкції і пеня на відстрочені суми, що залишаться непогашеними, нараховуються у загальному порядку згідно з вимогами цього Кодексу.

При наданні відстрочення згідно з цим пунктом норми статті 100 цього Кодексу не застосовуються.»

 

При організації виконання цієї норми слід врахувати таке.

 

Відстрочення буде здійснюватися лише платникам, які станом на 01.12.2020 мали податковий борг за усіма податками та зборами, що визначені у статтях 9, 10 Кодексу, загальна сума якого сукупно за усіма місцями обліку такого боргу не перевищує 6800,00 гривень, і який залишився несплаченим станом на дату подання ним заяви до органу ДПС.

Платники податків оформлюють у довільній формі заяви про відстрочення податкового боргу і подають їх до територіальних органів ДГІС у будь-який зручний для платника спосіб. Якщо у платника податків наявний податковий борг, що обліковується у декількох територіальних органах ДПС, заява надається до кожного такого органу окремо.

У разі надходження відповідної заяви до територіального органу ДПС наявність податкового боргу має перевірятися, зокрема, з використанням режиму «Перевірка наявності податкового боргу у платника по Україні в цілому» підсистеми «Облік платежів» ITC «Податковий блок» (далі - ITC).

Якщо платник згідно з даними ITC станом на 01.12.2020 мав податковий борг, що перевищує 6800,00 гривень, який залишається несплаченим станом на дату надання заяви, платнику у місячний термін направляється відмова у довільній формі із належним обґрунтуванням причин такої відмови.

У разі відповідності платника податків критеріям, визначеним у пункті І2, органом ДПС надається відстрочення податкового боргу, дані про що вносяться до ITC (режим «Ведення розстрочок/відстрочок») за окремим типом документа- підстави та зазначенням терміну нарахування сум, що відстрочуються

29.12.2021 року.

При відстроченні не застосовуються положення статті 100 Кодексу, у тому числі не приймається рішення про відстрочення податкового боргу та не укладається відповідний договір, не нараховуються проценти за користування відстроченням.

Якщо платник податків погасив суму відстроченого податкового боргу у повному обсязі раніше, ніж 29.12.2021, такий платник може подати до органу (органів) ДПС заяву (заяви) щодо скорочення терміну відстрочення.

Територіальний орган ДПС на підставі такої заяви та підтвердження надходження коштів у рахунок сплати відстроченої суми податкового боргу до бюджету, вносить зміни до сформованого ITC графіку відстрочення, а саме змінює термін сплати за графіком на дату фактичної сплати відстроченої суми.

У разі непогашення платником податків повної суми відстроченого податкового боргу до настання визначеного пунктом І2 строку (29.12.2021), а також у разі її погашення після 29.12.2021, штрафні санкції і пеня на відстрочені суми, що залишаться непогашеними, нараховуються у загальному порядку згідно з вимогами Кодексу.

 

Закон № 1072: Списання податкового боргу

 

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що Верховною Радою України прийнято Закон України від 04 грудня 2020 року № 1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби  COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – Закон № 1072), який підписано Президентом України та 09.12.2020 опубліковано у офіційному виданні «Голос України» №228.

Так, Закон № 1072 збільшив мінімальний поріг суми податкового боргу, до якої не застосовуються заходи стягнення. Також цей документ доповнив підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу новими пунктами, через які законодавець передбачив одразу декілька механізмів врегулювання податкового боргу, залежно від його суми та категорії платників податків – боржників, а  зокрема щодо:

 - списання податкового боргу, загальна сума якого за усіма податками і зборами не перевищує 3060 гривень у будь-якого платника податків, крім платників, що перебувають у процедурах банкрутства, та платників, що мають податковий борг з митних платежів (пункт 2 (прим. 4) підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).

Нижче надано пояснення.

 

І. Збільшення мінімального порогу суми податкового боргу, до якої не застосовуються заходи стягнення

 

 З якої суми податкового боргу територіальні органи ДПС будуть застосовувати заходи стягнення податкового боргу?

Законом збільшено суму податкового боргу, відносно якої застосовуються заходи стягнення з 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на сьогодні 1020 гривень) до 180 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на сьогодні 3060 гривень). До зазначеної суми податкового боргу територіальні органи ДПС не будуть направляти боржнику податкові вимоги та застосовувати заходи стягнення. Також майно боржників не буде передаватися в податкову заставу у разі, якщо загальна сума податкового боргу не перевищуватиме 3060 гривень.

Абзац третій пункту 59.1 статті 59, абзац шостий 89.2 статті 89, пункт 102.4 статті 102 Кодексу.

 

II. Списання незначних сум податкового боргу (до 3 060 гривень)

 

 Який податковий борг підпадає під списання?

Списанню підлягає податковий борг (у тому числі штрафні санкції і пеня) платника податків, сукупний розмір якого за усіма податками і зборами не перевищує 3 060 грн (включно), що обліковувався станом на 1 листопада 2020 року та залишився несплаченим/ непогашеним станом на дату списання такого боргу.

Не підлягає списанню податковий борг з податків та зборів, які відповідно до податкового, митного та іншого законодавства справляються у зв’язку із ввезенням (пересиланням) товарів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенням (пересиланням) товарів з митної території України або території вільної митної зони, а також податковий борг осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства.

Чи підпадає під списання заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску, що не перевищує 3 060 гривень?

Заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску не підпадає під списання згідно з нормою пункту 2 (прим. 4) підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу (зі змінами, внесеними Законом № 1072), однак частина заборгованості зі сплати єдиного внеску може бути списана згідно з нормою пункту 9 (прим. 15) розділу VІІІ Закону про ЄСВ, до якого внесено зміни, описані вище.

 

Чи підпадає під списання податковий борг громадян до 3 060 гривень?

Так. Під дію Закону № 1072 підпадають усі категорії платників податків, крім осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства, та осіб, які мають податковий борг з митних платежів.

Чи потрібно платникам податків подавати до органів дпс заяву на списання податкового боргу до 3060 гривень?

Ні. Заява не подається, оскільки списання здійснюється контролюючим органом одноразово та одночасно усім платникам податків, сукупна сума податкового боргу яких станом на 1 листопада 2020 року не перевищувала 3 060 гривень (включно) та залишилась непогашеною на дату такого списання.

Як платнику податків дізнатись, списувався йому податковий борг чи ні?

Інформацію про списання податкового боргу платник податків може отримати в приватній частині Електронного кабінету (в доступній для перегляду платнику податків інформації про стан розрахунків з податків та зборів буде відображена сума списання із посиланням на Закон № 1072).

Чи звільняється майно платника податків з-під податкової застави та відкликаються виконавчі документи з органів державної виконавчої служби у разі проведення списання податкового боргу до 3 060 гривень?

Так. Після проведення списання податкового боргу майно платника податків звільняється з-під податкової застави та виключається з відповідних державних реєстрів. Також інформація про списані суми передається до органів Державної виконавчої служби для закриття виконавчих проваджень.

Пункт 2 (прим. 4) підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

 

 

Закон №1072: механізмів врегулювання податкового боргу

 

Головне управління ДПС у Черкаській області продовжує інформувати, що Закон № 1072 збільшив мінімальний поріг суми податкового боргу, до якої не застосовуються заходи стягнення. Також цей документ доповнив підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу новими пунктами, через які законодавець передбачив одразу декілька механізмів врегулювання податкового боргу, залежно від його суми та категорії платників податків – боржників, а саме:

- прощення фінансових санкцій за умови прискореної сплати основної суми податкового боргу платникам податків фізичним і юридичним особам окремих категорій (пункт 2 (прим. 3) підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).

 

Механізм реалізації вимог пункту 2 (прим. 3 )підрозділу 10 розділу XX

Податкового кодексу України.

Підрозділ 10 розділу XX Податкового кодексу України (далі - Кодекс) доповнено пунктом 2 (прим. 3) такого змісту:

«2 (прим.3). У разі погашення у повному обсязі грошовими коштами платниками податків протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» суми податкового боргу (без штрафних санкцій, пені, крім несплачених процентів за користування розстроченням/ відстроченням), що виник станом на 1 листопада 2020 року, та за умови сплати поточних податкових зобов’язань у повному обсязі, штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими на дату повної сплати такого податкового боргу, підлягають списанню у порядку, визначеному для списання безнадійного податкового боргу, за заявою платника податків.

Положення цього пункту не застосовується щодо:

великих платників податків, що відповідають критеріям, визначеним підпунктом 14.1.24 пункту 14.1 статті 14 Кодексу;

осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства;

осіб, відносно яких наявні судові рішення, що набрали законної сили, якими розстрочено (відстрочено) стягнення податкового боргу;

банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;

осіб, які мають податковий борг з митних платежів;

осіб, які мають заборгованість зі сплати санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пені.

Штрафні санкції і пеня, що підлягають застосуванню та нарахуванню у зв’язку зі сплатою такого податкового боргу, не підлягають застосуванню та нарахуванню, а нараховані підлягають коригуванню до нульових показників.»

 

При організації виконання цієї норми слід врахувати таке.

 

Платники податків на яких поширюється положення пункту 23 підрозділу 10 розділу XX Кодексу, які виявлять бажання скористатися можливістю списання податкового боргу з штрафних санкцій та пені за умови слати податкового боргу за основним платежем, мають подати до органу ДПС за місцем обліку такого податкового боргу заяву про на наміри скористатись положеннями пункту 23 підрозділу 10 розділу XX Кодексу у довільній формі.

У такій заяві обов’язково зазначається сума податкового боргу, яку платник планує погасити протягом 6 місяців з дня набрання чинності Законом № 1072-ІХ (без штрафних санкцій, пені, крім несплачених процентів за користування розстроченням/відстроченням), що виник станом на 01.11.2020, а також його зобов’язання щодо сплати протягом цього періоду поточних грошових зобов’язань у повному обсязі.

Органи ДПС, які отримали від платників відповідні заяви, здійснюють постійний моніторинг погашення платником податкового боргу з основного платежу.

У разі повної сплати платником податків суми податкового боргу з основного платежу у визначений пунктом 23 підрозділу 10 розділу XX Кодексу строк, штрафні санкції не застосовуються, а пеня - не нараховується

Штрафні санкції і пеня, що підлягають застосуванню та нарахуванню у зв’язку зі сплатою такого податкового боргу, не підлягають застосуванню та нарахуванню, а нараховані підлягають коригуванню до нульових показників.

Якщо платником податків не сплачено суми податкового боргу з основного платежу або сплачено частково / з порушенням строків, пунктом 23, штрафні санкції і пеня, будуть нараховуватися у загальному порядку згідно з вимогами Кодексу.

 

 

Законом України № 466 посилено відповідальність ріелторів

 за договорами оренди

 

Головне управління ДПС у  Черкаській області нагадує, що відповідно до п.п. 170.1.6 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) суб’єкти господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (ріелтори), зобов’язані надсилати інформацію про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації в строки, передбачені для подання податкового розрахунку, за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до внесених змін Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» із змінами до ПКУ, за порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації ріелтер несе відповідальність, передбачену ст. 119 1ПКУ, а саме:

порушення суб’єктом господарювання, який провадить посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (ріелтером), порядку та/або строків подання інформації про укладені за його посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості тягне за собою накладення штрафу в розмірі 680 гривень за кожне таке порушення (п. 119 1.2. ст. 119 1 ПКУ);

дії, передбачені п. 119 1.2 ст. 119 1 ПКУ, вчинені суб’єктом, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі   1 360 гривень.

 

Закон № 466-IX: з 01 січня 2020 року набувають чинності зміни до Податкового кодексу України щодо  розширення переліку підакцизних товарів та включення до такого переліку рідин, що використовуються в електронних сигаретах

 

Головне управління ДПС у Черкаській області звертає увагу платників, що  Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до Податкового кодексу України   розширення переліку підакцизних товарів та включення до такого переліку рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

Так, законом № 466 встановлено, що рідини, які використовуються в електронних сигаретах, - рідкі суміші хімічних речовин, що містять або не містять нікотин, використовуються для створення пари в електронних сигаретах та містяться, зокрема в картриджах, заправних контейнерах та інших ємностях. Також, Законом № 466 доповнено статтю 215 ПКУ та встановлено ставку акцизного податку на рідини, що використовуються в електронних сигаретах у розмірі 3000 грн. за 1л.

Також звертаємо увагу, що з 01.01.2021 року продукція, яка була вироблена до 01.01.2021 року, відповідно до п. 226.9 ПКУ вважатиметься немаркованою.

Разом з цим, Законом України від 16.01.2020 № 465-XI «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» передбачено зміни в законодавстві щодо ліцензування діяльності з продажу рідин, що використовуються в електронних сигаретах, згідно яких торгівля такими товарами може здійснюватись лише за наявності відповідних ліцензій. Ліцензія на оптову торгівлю видаватиметься терміном на 5 років, річна плата за ліцензію на оптову торгівлю становитиме 780 грн.

Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, становить 780 грн. на кожне місце торгівлі. Суб’єкти господарювання, які отримали ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами , мають право продавати рідини, що використовуються в електронних сигаретах, без отримання окремої ліцензії на право роздрібної торгівлі такими рідинами.

 

Посилання на Закон України №466-ІХ: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-20

За який звітний період вперше застосовується коригування, передбачене п.п. 140.5.15 п. 140.5 ст. 140 ПКУ?

 

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», який набрав чинності 23.05.2020, п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доповнено новим п.п. 140.5.15, відповідно до якого фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат, понесених платником податків при здійсненні операцій з нерезидентами, якщо такі операції не мають ділової мети.

Обов’язок доведення обставин, передбачених п.п. 140.5.15 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, покладається на контролюючий орган.

У разі якщо платник податку зобов’язаний збільшити фінансовий результат до оподаткування на вартість витрат, зазначених у п.п. 140.5.15 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, а також відповідно до положень інших підпунктів ст. 140 ПКУ, такі інші коригування відповідно до положень інших підпунктів ст. 140 ПКУ не здійснюються.

 Ці зміни набули чинності 23 травня 2020 року.

Згідно з п.п. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 ПКУ розумна економічна причина (ділова мета) – причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Для цілей оподаткування вважається, що операція здійснена з нерезидентами, не має розумної економічної причини (ділової мети), якщо:

головною ціллю або однією з головних цілей операції є несплата (неповна сплата) суми податків та/або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків;

у зіставних умовах особа не була б готова придбати (продати) такі товари, роботи (послуги), нематеріальні активи, інші предмети господарських операцій, відмінні від товарів, у непов'язаних осіб.

Отже, при здійсненні операцій з нерезидентами після 22.05.2020, незалежно від дати укладення відповідного договору, які не мають ділової мети, фінансовий результат до оподаткування збільшується відповідно до     п.п. 140.5.15 п. 140.5 ст. 140 ПКУ на суму витрат, понесених платником податків.

Тобто, відповідне коригування застосовується починаючи зі звітного періоду – півріччя 2020 року.

 При цьому доказовою базою для підтвердження розумної економічної причини (ділової мети) операцій з нерезидентами, зокрема, є договір та будь-які інші документи, що надають інформацію щодо всіх обставин та умов проведення операції, чинники, які вплинули на ціну товару (робіт, послуг) (копії контрактів, документи про проведені розрахунки, митні декларації, інші первинні документи), опис умов, за яких були здійснені такі операції, та їх мотивів.

 

 

 

Декларацію з податку на прибуток підприємств оновлено

 

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що 01 грудня 2020 року набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 29.10.2020 № 649 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств та визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України від 13 червня 2016 року № 544», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 18 листопада 2020 року за №· 1143/35426 (далі - наказ № 649) яким:

затверджено зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 2015 року № 897;

визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства фінансів України від 13 червня 2016 року № 544 «Про затвердження форм та Порядку розрахунку податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво» (далі-наказ № 544).

         Змінами, внесеними Законом України від 16.01.2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України  щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466-ІХ) до п.п. 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), вилучено норми, які надавали можливість визначати суму прибутку постійного представництва нерезидента, що підлягає оподаткуванню в Україні, на підставі складення нерезидентом окремого балансу фінансово-господарської діяльності, погодженого з  контролюючим органом за місцезнаходженням постійного представництва, або у разі неможливості визначити шляхом прямого підрахування прибуток, отриманий нерезидентами з джерелом його походження з України, визначати оподатковуваний прибуток контролюючим органом як різницю між доходом та витратами, визначеними шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7.  

У формі Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі - декларація) передбачені такі зміни.  

Внесені зміни до основної частини декларації

1. З метою належної організації контролю інститутів спільного інвестування декларацію доповнено:

рядком 9, у якому платник податку, що управляє активами інституту спільного інвестування у вигляді утворення без статусу юридичної особи, зазначає повне найменування і реєстраційний код такого інституту спільного інвестування.

У разі якщо платник податку здійснює управління активами кількох інститутів спільного інвестування, то декларація складається та подається окремо по кожному інституту спільного інвестування без статусу юридичної особи, активами яких він управляє відповідно до Закону України «Про інститути спільного інвестування»;

позицію «Особливі відмітки» - новим рядком щодо заповнення його платниками податку щодо· діяльності інституту  спільного інвестування, утвореного без статусу юридичної особи.

2. Змінами, внесеними Законом № 466-ІХ до п.п. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 ПКУ, уточнено, що платниками податку на прибуток вважаються:

юридичні та фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, фізичні особи - підприємці та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (у порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ) при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту з джерелом їх походження з України;

суб'єкти господарювання юридичні особи, що обрали спрощену систему оподаткування, при отриманні скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що оподатковується в порядку, визначеному ст. 39 прим.2 ПКУ;

іноземні компанії - у разі наявності місця ефективного управління в Україні та подання такою компанією заяви про визнання податковим резидентом України.

У зв'язку з цим, поле 10 «Особливі відмітки» декларації доповнено рядками, які заповнюють:

суб'єкти господарювання - юридичні особи, які обрали спрощену систему оподаткування; 

фізичні особи - підприємці, у тому числі такі, які обрали спрощену систему оподаткування, або фізичні особи, які провадить незалежну професійну діяльність;

іноземні компанії.

3. Змінами, внесеними Законом № 466-ІХ запроваджено правила оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії (далі - КІК), передбачені ст. 39 прим.2 ПКУ, які набирають чинності з 01.01.2021.

У зв'язку з цими змінами:

показники основної частини. декларації доповнено рядком 06.1 КІК, в якому відображається податок на прибуток КІК;

показники рядка 17 (податок на прибуток підприємств за звітний (податковий) період) обраховуються з урахуванням суми податку зазначеної у рядку 06.1 КІК;

позицію «Наявність додатків» доповнено клітинкою під літерами КІК, у якій проставляється кількість поданих додатків КІК до декларації.

Внесені зміни до додатку ЗП та  вилучено у показниках рядка 16 додатка, які враховуються у зменшення нарахованої суми податку на прибуток підприємств,  рядок 16.5, у якому відображалося зменшення податку на прибуток підприємств на суму сплаченого за поточний звітний період акцизного податку за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газойль), що класифікуються у відповідних товарних підкатегоріях УКТ ЗЕД, якщо вони були використані для транспортних засобів, що класифікуються у відповідних товарних підкатегоріях УКТ ЗЕД.

Відповідно показник рядка 16 дорівнює сумі рядків (рядок 16.1 + рядок 16.4.1).

До додатка ВП, а саме доповнено новим рядком 06.1 КІК (податок на прибуток контрольованої іноземної компанії), а у показнику рядка 17 (податок на прибуток підприємств за звітний (податковий) період), змінено формулу розрахунку з урахуванням рядка 06.1 КІК.  

Викладено в новій редакції додатки:

додаток ПН доповнено відміткою щодо зазначення відомостей про відсутність у нерезидента статусу юридичної особи.

Змінами, внесеними Законом № 466-ІХ до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, визначено порядок обрахунку доходу нерезидента, який виплачується не у грошовій формі або якщо під час виплати доходу податок не був утриманий, та визначається за формулою:

Пс = СД * 100 / (100 - СП) - СД, де:

Пс - сума податку до сплати;

СД - сума виплаченого доходу;

СП - ставка податку, встановлена п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.

У зв'язку із зазначеними змінами таблицю 1 «Розрахунок (звіт) податкових зобов'язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України» (далі - Таблиця 1) доповнено графами 7 та 8 для відображення суми податку до сплати у разі виплати доходу у будь-якій формі, відмінній від грошової, або якщо податок не було утримано з доходу під час його виплати.

Враховуючи зміни, внесені Законом № 466-ІХ та Законом України від 14.07.2020 року № 786 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» (далі – Закон № 786) щодо переліку доходів нерезидента до п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, перелік доходів нерезидентів із джерелом походження з України, які підлягають оподаткуванню у таблиці 1 доповнено такими рядками:

рядок 8 - прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, деривативів або інших корпоративних прав у статутному капіталі юридичних осіб - резидентів;

рядок 16 - дохід від відчуження прав на видобуток та розробку родовищ корисних копалин, мінеральних джерел та Інших природних ресурсів;

рядок 24 - проценти, дохід (дисконт) або прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження державних цінних паперів або облігацій місцевих позик, або боргових цінних паперів, виконання зобов'язань за якими забезпечено державними або місцевими· гарантіями (крім прибутку нерезидентів, зареєстрованих ·у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження державних цінних паперів або облігацій місцевих позик, або боргових цінних паперів, виконання зобов'язань за якими забезпечено державними або місцевими гарантіями), або у вигляді інших доходів за державними цінними паперами відповідно до п.п. 141.4.10 п. 141.4 ст. 141 розділу ПКУ;

рядок 30 - сума перевищення доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), що виплачуються на користь нерезидента, зазначеного в п.п. «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;

рядок 31 - сума вартості товарів (робіт, послуг) (крім цінних паперів та деривативів), що придбаваються у нерезидента, зазначеного в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;

рядок 32 -  сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту, зазначеному в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях порівняно із сумою, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;

рядок 33 - виплата в грошовій або не грошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника - нерезидента України у зв'язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом юридичною особою корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходом учасника зі складу господарського товариства або іншої аналогічної операції між юридичною особою та її учасником, у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи;

додаток РІ доповнено новими різницями для коригування фінансового результату, які відображені у додатку, зокрема щодо:

зменшення фінансового результату до оподаткування:

рядок 3.2.3.2 - на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягає виплаті на користь платника від КІК у межах, що не перевищує суму, на яку збільшувався об'єкт оподаткування відповідно до п.п. 134.1.7 п. ·134.1 ст. 134 ПКУ (п.п. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140 ПКУ);

рядок 3.2.3.3 - на суму нарахованих доходів від участі в капіталі нерезидентів (у тому числі КІК), за умови, що доля участі в капіталі нерезидента становить щонайменше 10 відсотків протягом календарного року та такий нерезидент не входить до переліку держав (територій), визначених відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ (крім держав (територій), з якими є чинні міжнародні договори України про уникнення подвійного оподаткування доходів) (п.п. 140.4.3 п. 140.4 ст. 140 ПКУ);

рядок 3.2.3.4 - на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на користь платника від нерезидента, за умови, що доля участі в капіталі нерезидента становить щонайменше 10 відсотків протягом календарного року та такий нерезидент не входить до переліку держав (територій), визначених відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ (крім держав (територій), з якими є чинні міжнародні договори України про уникнення подвійного оподаткування доходів) (п.п. 140.4.3 п. 140.4 ст. 140 ПКУ);

рядок 3.2.4.1 - на суму від'ємного значення об'єкта оподаткування платника податку, що реорганізується (п.п. 140.4.5 п. 140.4 ст. 140 ПКУ);

рядок 4.2.16.1 - на суму розрахованої амортизації основних засобів (визначених п. 43 прим.1 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ) відповідно до п. 138.3 ст. 138 ПКУ за відповідні податкові (звітні) періоди (п. 43 прим.1 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ);

рядок 4.2.16.2 - сума амортизації різниці, що виникає в результаті порівняння балансової вартості (без урахування переоцінки) основних засобів за даними бухгалтерського обліку, яка є меншою, ніж балансова (залишкова) вартість основних засобів, розрахована відповідно до вимог розділу ІІІ ПКУ, та амортизується як окремий об'єкт основних засобів із застосуванням «прямолінійного» методу нарахування амортизації протягом двадцяти податкових (звітних) кварталів (п. 52 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ);

рядок 4.2.20 - на суму доходів, визнаних за правилами бухгалтерського обліку, внаслідок отримання закладом охорони здоров'я державної та/або комунальної власності та/або особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров'я, що є платником податку на прибуток, коштів або товарів, визначених п. 51 прим.2 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ ( п. 51 прим.2 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ);

рядок 4.2.21 - на суму доходів, визнаних за правилами бухгалтерського обліку, внаслідок отримання закладом охорони здоров'я державної та/або комунальної власності, що є платником податку на прибуток, товарів (лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України (п. 51 прим.3 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ);

збільшення фінансового результату до оподаткування:

рядок 3.1.7 - на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 Кодексу), реалізованих на користь нерезидентів, зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ (п.п. 140.5.5 прим.1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ);

рядок 3.1.7.1 - на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ), реалізованих на користь нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи (п.п. 140.5.5 прим.1 п. 1405 ст. 140 ПКУ);

рядок 3.1.7.2 - на розмір різниці між вартістю, визначеною з огляду на рівень ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», та вартістю реалізації товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (п.п. 140.5.5 прим.1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ);

рядок 3.1.14 - на суму витрат, понесених платником податків при здійсненні операцій з нерезидентами, якщо такі операції не мають ділової мети (п.п. 140.5.15 п. 140.5 ст. 140 ПКУ);

рядок 4.1.5.1 - на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування (п. 4 прим.1 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ);

рядок 4.1.17.1 - на суму нарахованої амортизації основних засобів відповідно до п. 43 прим.1 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ протягом податкових (звітних) періодів, у яких здійснювалося нарахування амортизації із застосуванням мінімально допустимих строків амортизації основних засобів (п. 43 прим.1 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ);

рядок 4.1.20 - на суму витрат, визнаних за правилами бухгалтерського обліку, внаслідок використання закладом охорони здоров'я державної та/або комунальної власності та/або особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, що є платником податку на прибуток, коштів або товарів, визначених п. 51 прим.2 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ (п. 51 прим.2 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ);

рядок 4.1.21 - на суму витрат, визнаних за правилами бухгалтерського обліку, внаслідок використання закладом охорони здоров'я державної та/або комунальної власності, що є платником податку на прибуток, товарів (лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію · спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України (п. 51 прим.3 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ).

Крім того, зазначимо що внесено редакційні зміни у назвах різниць та нумерації кодів рядків:

щодо збільшення фінансового результату до оподаткування, передбаченого рядками: 2.1.2, 2.1.3, 3.1.1, 3.1.9 - 3.1.11, 4.1.1- 4.1.4 ЦП, 4.1.6, 4.1.7, 4.1.15, 4.1.17;

щодо зменшення фінансового результату до оподаткування, передбачені рядками: 2.2.2, 2.2.3, 3.2.2, 3.2.4, 3.2.5, 4.2.2;

додаток АМ.

Змінами, внесеними Законом № 466-ІХ до підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ щодо доповнення п. 43 прим.1, передбачено що платники податку на прибуток при визначенні об'єкта оподаткування на період з 01.01.2020 до 31.12.2030 мають право під час розрахунку амортизації основних засобів використовувати мінімально допустимий строк корисного використання, який дорівнює:

два роки - до четвертої (машини та обладнання) та п'ятої груп;

п'ять років - до третьої (будівлі, споруди, передавальні пристрої) та дев'ятої груп.

У зв'язку із зазначеними змінами інформація щодо нарахованої амортизації цього додатка доповнена рядками «АЗ.1 прим.2» та «А5.1 прим.2» для відповідних груп, щодо яких платники податку розраховують амортизацію за прямолінійним методом з використанням мінімально допустимого строку амортизації відповідно до пп. 43 та 43 прим.1 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ.

Крім того, п. 52 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ передбачено, що платники податку на прибуток можуть прийняти рішення про застосування з ІІ - IV кварталу 2020 року «виробничого» методу нарахування амортизації при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток до основних засобів, амортизацію яких розпочато за іншим методом. Такі платники податку зобов'язані провести інвентаризацію цих об'єктів основних засобів станом на перше число податкового (звітного) періоду 2020 року, у якому прийнято рішення про застосування «виробничого» методу.

У зв'язку із зазначеними змінами, додаток доповнено таблицею, у якій платниками податку відображається інформація про результати інвентаризації об'єктів основних засобів, станом на 01 число податкового (звітного) періоду 2020 року, у якому прийнято рішення про застосування «виробничого» методу амортизації (зазначається звітний (податковий) період півріччя або три квартали, або рік).

Декларацію доповнено новими додатками КІК, КІК-К, КІК-ТЦ, КІК-ЦП.

 Змінами, внесеними Законом № 466-ІХ, запроваджено правила оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії, передбачені ст. 39 прим.2 ПКУ, які набирають чинності з 01.01.2021.

Об'єктом оподаткування для платників податку на прибуток, які є контролюючими особами для КІК, вважається скоригований прибуток, який буде визначатися відповідно до ст. 39 прим.2 ПКУ, у разі наявності декількох контрольованих іноземних компаній - окремо по кожній компанії. До такого об'єкта оподаткування застосовується базова (основна) · ставка податку - 18 відсотків. 

Сума податку до сплати контролюючої особи зменшується на суму корпоративного податку, фактично сплаченого КІК у відповідному звітному періоді згідно із законодавством іноземних держав, пропорційно частці контролюючої особи в такій КІК та у межах суми податку, обрахованого з прибутку КІК.

У зв'язку з цими змінами, декларацію доповнено додатками:

КІК, у якому відображається розрахунок прибутку ЮК, та який заповнюється окремо по кожній КІК;

КІК-К, який відображає різниці, на які коригується фінансовий результат до оподаткування КІК;

         КІК-ТЦ, який подається у разі проведення платником податку самостійного коригування, проведеного відповідно до п.п. 39.5.4 п. 39.5 ст. 39 розділу І ПКУ;

КІК-ЦП, у якому відображаються показники доходів від продажу та іншого відчуження цінних паперів КІК.

Оскільки зміни, внесені Законом № 466-ІХ до ПКУ в частині оподаткування прибутку КІК, набирають чинності 01.01.2021, визначення об'єкта оподаткування скоригованого прибутку КІК, а також зменшення суми податку до сплати на суму сплаченого іноземним державам корпоративного податку будуть відображатись у декларації починаючи з податкових (звітних) періодів 2021 року (квартал, півріччя, три квартали, рік).

Згідно з п. 46.6 ст. 46 ПКУ якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Враховуючи зазначене, платникам податку на прибуток підприємств необхідно подавати декларацію за оновленою формою починаючи зі звітного (податкового) періоду - І квартал 2021 року.

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь