A A A K K K
для людей із порушенням зору
Степанецька громада
Черкаська область, Черкаський район

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДПС У ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ ПОВІДОМЛЯЄ

Дата: 01.12.2020 13:45
Кількість переглядів: 139

 

Інформація для користувачів програмних реєстраторів розрахункових операцій

Головне управління ДПС в Черкаській області інформує, що з 1 серпня 2020 року платники податків при розрахунках зі споживачами поряд з традиційними РРО, можуть застосовувати програмні РРО.

Інформацію щодо роботи програмних РРО та їх реєстраційної процедури платники податків можуть отримати у Центрах обслуговування платників.

Також платники мають можливість ознайомитись з новаціями щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій на офіційному сайті Державної податкової служби України в банері «Програмні РРО», в якому розміщено інформацію, пов’язану із запровадженням, реєстрацією та застосуванням ПРРО.

Додатково інформуємо, що інструкції з встановлення та налаштування ПРРО розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланнями:

https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy-/  та

https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/fiskalniy-dodatok-prrosto/

Інструкції щодо заповнення реєстраційної форми та повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа розміщено за посиланням:

https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/formi-prro/instruktsii-schodo-zapovnennya-form/

Нагадаємо, щоб зареєструвати програмний РРО необхідно подати реєстраційну заяву в електронній формі, скориставшись засобами Електронного кабінету платника, чи через Єдине вікно подання електронної звітності використовуючи будь-яке наявне у платника податків програмне забезпечення, придатне для подання електронного документу до ДПС засобами телекомунікаційного зв’язку.

Звертаємо увагу, впровадження ПРРО не виключає застосування класичних касових апаратів. З 1 серпня бізнес може обирати той пристрій, який є більш зручним для проведення розрахункових операцій – класичний та/або програмний РРО. Суб’єкти господарювання, які на сьогодні ще не мають обов’язку застосовувати РРО/ПРРО, можуть долучитись до тестування ПРРО.

    

 

 

 

 Різниці, які виникають при здійсненні процентних витрат нерезидентам

      

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що Законом України від 16 січня 2020 року №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі -  Закон №466) внесені зміни щодо імплементації плану дій Beps, а також в оподаткуванні податком на прибуток підприємств.

Так, з 01.01.2021 р. за новою редакцією п. 140.2 Кодексу для платника податку, у якого сума боргових зобов’язань, визначених п.140.1 Кодексу, що виникли за операціями з нерезидентами, перевищує суму власного капіталу більше ніж у 3,5 рази, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов'язаннями (крім процентів, що підлягають капіталізації відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності до моменту введення відповідного активу в експлуатацію) понад ЗО відсотків суми розрахованого об’єкта оподаткування податком на прибуток звітного (податкового) періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів, збільшеного на суму фінансових витрат за даними фінансової звітності та суми амортизаційних відрахувань за даними податкової звітності того самого звітного (податкового) періоду.

Об'єкт оподаткування, який згадується в цій нормі визначається згідно із статтею 134 Кодексу з коригуванням фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень розділу III Кодексу, крім: від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років;

різниці, визначеної пунктом 140.2 Кодексу.

Якщо у звітному (податковому) періоді показник, розрахований відповідно до абзацу першого цього пункту, має від'ємне значення, фінансовий результат до оподаткування збільшується на всю суму процентів, нарахованих у цьому звітному (податковому) періоді.

До суми процентних витрат, нарахованих протягом звітного (податкового) періоду, додається частка амортизаційних відрахувань, що припадає на суму процентних витрат, капіталізованих у складі вартості необоротного активу до моменту введення його в експлуатацію. Отже, платник податку в кожному окремому звітному (податковому) періоді визначає частку амортизаційних відрахувань із вартості відповідного необоротного активу, що припадає на суму капіталізованих процентів, виходячи із застосовного методу амортизації та строку корисного використання відповідного необоротного активу.

Норми цього пункту не застосовуються та фінансовий результат до оподаткування не збільшується на суму процентів, що підлягають капіталізації відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та не впливають на фінансовий результат до оподаткування платника податків у звітному (податковому) періоді, до моменту введення відповідного необоротного активу в експлуатацію.

Коригування, передбачені пунктом 140.2 Кодексу, не здійснюються щодо суми процентів, визнаних такими, що не відповідають принципу "витягнутої руки" згідно із статтею 39 цього Кодексу.

Норми пункту 140.2 Кодексу не застосовуються до фінансових установ та компаній, що займаються виключно лізинговою діяльністю".

Якщо операція з нерезидентом, за якою сплачують проценти, є контрольованою, діятиме окремо правило. У разі перевищення суми процентних витрат за контрольованими операціями над рівнем, визначеним відповідно до принципу "витягнутої руки", положення цього пункту застосовуються до суми процентних витрат, що відповідають принципу витягнутої руки". При цьому таке правило застосовуватиметься за наслідками звітного (податкового) року.

 

 

 

Застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим для роздрібної торгівлі на ринках, ярмарках у разі перевищення обсягу проданих товарів

500 тис. грн на одного суб’єкта господарювання

 

Головне управління ДПС у Черкаській області нагадує, що Постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 №1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Постанова № 1336) затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік).

Звертаємо увагу, що переліком передбачено, що суб’єкти підприємницької діяльності мають право здійснювати розрахунки без застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО (далі – ПРРО) з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при здійсненні роздрібної торгівлі на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу).

Так, граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, зокрема, для роздрібної торгівлі на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу) встановлено у розмірі  500 тис. грн на один суб’єкт господарювання .

У разі перевищення річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів суб’єкт господарювання зобов’язаний в місячний термін з дати перевищення річного обсягу розрахункових операцій зареєструвати РРО та/або ПРРО, та проводити розрахунки із застосовуванням РРО або ПРРО -  п. 2 додатку до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 р. №121 «Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»

 

 

 

В який термін платник податку повинен сплатити донараховану суму податкового зобов’язання у разі подання уточнюючої Податкової декларації з податку на прибуток підприємств

 

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що згідно з п.п. 39.5.4.1 п.п. 39.5.4 п. 39.5 ст. 39 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі застосування платником податків під час здійснення контрольованих операцій умов, що не відповідають принципу «витягнутої руки», та/або не відповідають розумній економічній причині (діловій меті), платник податків має право самостійно провести коригування ціни контрольованої операції і сум податкових зобов’язань за умови, що це не призведе до зменшення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, розрахувавши свої податкові зобов’язання відповідно до:
     максимального значення діапазону цін (рентабельності), якщо ціна/показник рентабельності контрольованої операції була вище максимального значення діапазону цін (рентабельності);
     та/або мінімального значення діапазону цін (рентабельності), якщо ціна/показник рентабельності контрольованої операції була нижче мінімального значення діапазону цін (рентабельності).
     Підпунктом 39.5.4.2 п.п. 39.5.4 п. 39.5 ст. 39 ПКУ встановлено, що самостійне коригування є коригуванням платником податків ціни контрольованої операції, за результатами якого розрахована ціна відповідає принципу «витягнутої руки», навіть якщо така ціна відрізняється від фактичної ціни, встановленої під час здійснення контрольованої операції.
     Сума податкового зобов’язання, розрахованого за результатами самостійного коригування, підлягає сплаті у строки, визначені ст. 57 ПКУ.
     Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерством фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).
     Відповідно до п. 50.1 ст. 51 ПКУ платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ та за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 ПКУ (під час проведення документальних перевірок)), зобов’язаний:
     а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відс. від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до Декларації за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до ст. 39 ПКУ у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним;
     б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відс. від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.
     Тобто, платник податків, який здійснює самостійне коригування ціни контрольованої операції відповідно до ст. 39 ПКУ після спливу терміну подання Декларації за попередній звітний податковий рік, повинен сплатити донараховану суму податкового зобов’язання до подання уточнюючого розрахунку.
     При цьому платник податків, має право подати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати без застосування штрафу, якщо такий уточнюючий розрахунок подається не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним (п. 50.1 ст. 50 ПКУ).

Начало формы

Конец формы

 

 

 

 

Закон №466-ІХ: порядок заповнення декларації акцизного податку виробниками електричної енергії, в тому числі по операціях,

які не підлягають оподаткуванню

 

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що згідно з положеннями Закону України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено зміни, зокрема, до п.п. 212.1.13 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) в частині уточнення визначення платника податку – виробника електричної енергії та виключено з переліку платників акцизного податку оптового постачальника електричної енергії    (п.п. 212.1.12 п. 212.1 ст. 212 ПКУ).

Так, з урахуванням змін, внесених до ПКУ Законом № 466 платниками акцизного податку є, зокрема:

виробники електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її на ринку електричної енергії (п.п. 212.1.13 п. 212.1 ст. 212 ПКУ).

Форма, порядок заповнення та подання декларації акцизного податку (далі – Декларація), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 14).

Відповідно до норм Порядку № 14 розділ Е Декларації «Податкові зобов’язання з оптового постачання електричної енергії та з виробництва електричної енергії, проданої поза оптовим ринком електричної енергії» та додаток 7 до Декларації «Розрахунок суми акцизного податку з оптового постачання електричної енергії та з виробництва електричної енергії, проданої поза оптовим ринком електричної енергії» (далі – Додаток 7) заповнюється виробниками електричної енергії. Найближчим часом будуть внесені зміни до Порядку № 14 з урахуванням прийнятого Закону № 466, зокрема, щодо Додатка 7 до Декларації.

До внесення відповідних змін до форми та Порядку № 14 виробники електричної енергії у Додатку 7 до Декларації заповнюють:

графи 2, 3 «Код товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД» та « Опис товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД», в яких відповідно зазначаються код та опис товарів згідно з УКТ ЗЕД, зазначені в п.п. 215.3.9 п. 215.3 ст. 215 ПКУ;

графу 4 «Вартість (без податку на додану вартість) відпущеної електричної енергії для оптового постачальника електричної енергії на митній території України», в якій зазначається вартість без ПДВ відпущеної виробником електричної енергії на ринку електричної енергії;

графу 6 «Ставка акцизного податку», в якій проставляється розмір ставки акцизного податку, встановленої п.п. 215.3.9 п. 215.3 ст. 215 ПКУ;

графу 7 «Сума податкового зобов’язання, що підлягає сплаті до бюджету, грн.», в якій зазначається сума акцизного податку, що визначається шляхом множення графи 4 на графу 6.

 Визначена сума акцизного податку переноситься до графи 4 розділу Е Декларації, зокрема:

рядок Е1 – сума податкових зобов’язань з акцизного податку, у т.ч.:

рядок Е 1.1 – сума податкового зобов’язання з акцизного податку за операціями з реалізації відпущеної електричної енергії.

Відповідно до п.п. 213.2.8 п. 213.2 ст. 213 ПКУ операції з реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії не підлягають оподаткуванню.

Виробник електричної енергії, який здійснює реалізацію електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії також подає до контролюючого органу за місцем реєстрації Декларацію із заповненням розділу Е та Додатка 7 до Декларації. При цьому, таким виробником заповнюється загальна частина декларації. У разі відсутності об’єктів оподаткування у відповідних графах розділу Е Декларації проставляється «0». У Додатку 7 до Декларації заповнюються графи 1-3, в інших графах у разі відсутності об’єктів оподаткування проставляється «0».

Водночас, відповідно до п. 46.4 ст. 46 ПКУ платник податку може подати, у разі необхідності, доповнення до такої Декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається із поясненням мотивів його подання. Платник податків, який подає звітність у електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.

Отже, з метою відображення оборотів, які не підлягають оподаткуванню відповідно до п.п. 213.2.8 п. 213.2 ст. 213 ПКУ, платник може подати до контролюючого органу інформацію про зазначені обсяги в формі додатка 10 до Декларації «Зразок доповнення до декларації акцизного податку відповідно до пункту 46.4 статті 46 глави 2 розділу ІІ Кодексу» із внесенням реквізитів наведених у додатку 4 до Декларації.

 

Посилання на Закон України №466-ІХ: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-20

 

 

 

 

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь