ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДПС У ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ ПОВІДОМЛЯЄ

Дата: 17.07.2020 09:53

Кількість переглядів: 333

Розширено перелік платників  ЄСВ, які звільнюються від сплати єдиного внеску за себе

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що Законом України від 13 травня 2020 року №592-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі - Закон №592-ІХ),  внесено зміни до Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464-VІ), які набирають чинності з 01.01.2021 року.

Перш за все, розширено перелік платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), які звільняються від сплати за себе єдиного внеску та види пенсійного забезпечення, які надають право не сплачувати такий внесок, відповідні зміни внесено до частини четвертої статті 4 Закону №2464-VІ.

З огляду на вищезазначене, з 01.01.2021 звільняються від сплати за себе єдиного внеску фізичні особи - підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, якщо вони отримують пенсію за віком, або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Звертаємо увагу, що статтю 4 Закону №2464-VІ доповнено частинами п’ятою та шостою, згідно з якими, відповідно, передбачено звільнення від сплати за себе єдиного внеску:

- осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, за умови взяття їх на облік як фізичних осіб - підприємців та провадження ними одного виду діяльності одночасно як фізичною особою - підприємцем, так і особою, яка провадить незалежну професійну діяльність;

- осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та фізичних осіб - підприємців, які мають основне місце роботи, за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Крім того, для фізичних осіб - підприємців (крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування), осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та членів фермерського господарства скасовується обов’язок сплачувати мінімальний розмір єдиного соціального внеску за місяці, у яких не було отримано доходу (прибутку), відповідні зміни внесено до пункту 2 частини першої статті 7 Закону №2464-VІ.

Отже, згідно з внесеними змінами, для фізичних осіб які застосовують загальну систему оподаткування, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та членів фермерського господарства, єдиний внесок нараховуватиметься на суму доходу (прибутку) отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць у якому отримано дохід (прибуток).

У разі, якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом №592-ІХ. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Таким чином, з 01.01.2021 самостійне визначення бази нарахування єдиного внеску є виключно правом, а не обов’язком для зазначених платників.

Законом №592-ІХ внесено зміни пунктом 9⁸ до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464-VІ, згідно з якими платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону №2464-VІ, якщо вони не є роботодавцями, звільняються від виконання обов’язків, визначених частиною другою статті 6 Закону №2464-VІ, на весь період їх незаконного позбавлення волі в районах проведення антитерористичної операції та/або операції Об’єднаних сил та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях не тільки за заявою члена сім’ї, а і за заявою поданою безпосередньо платником єдиного внеску, після його визволення та/або після закінчення його лікування (реабілітації), що підтверджується даними державного органу спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України, про незаконне позбавлення волі такого платника.

Також внесеними змінами передбачено строки подання такої заяви та документ, що підтверджує лікування (реабілітацію).

Заява, платником єдиного внеску, подається протягом 90 днів після його звільнення.

Якщо платник єдиного внеску перебуває на лікуванні (реабілітації) після звільнення, заява подається протягом 90 днів після закінчення його лікування (реабілітації).

Термін перебування на лікуванні (реабілітації) підтверджується відповідною довідкою (випискою) установи, в якій проводилося лікування (реабілітація) такої особи.

Посилання на Закон №2464-VI: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text

Посилання на Закон  №592-IX  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/592-20#Text

Встановлено окремий порядок визначення бази оподаткування ПДВ для операцій з вивезення товарів за межі митної території України

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі - Закон №466-ІХ) внесені зміни до Податкового кодексу України (далі - Кодекс) щодо здійснення зовнішньоекономічної діяльності платників податку.

Так, пунктом 189.17 доповнено статтю 189 Кодексу, згідно з яким базою оподаткування для операцій з вивезення товарів за межі митної території України є договірна (контрактна) вартість таких товарів, зазначена в митній декларації, оформленій відповідно до вимог Митного кодексу України. Таким чином, з метою заповнення показників податкової декларації з ПДВ, які відображають обсяги здійснених операцій з вивезення товарів за межі митної території України (рядки 2.1 і 2.2), а також з метою складання податкових накладних за такими операціями обсяг експортної операції (база оподаткування) визначається як договірна (контрактна) вартість товарів, зазначена в митній декларації, оформленій за такою експортною операцією (а саме у графі 42 «Ціна товару» митної декларації; у разі, якщо в графі 42 ціна товару зазначена у валюті, відмінній від гривні, то для визначення договірної (контрактної) вартості товару здійснюється перерахунок іноземної валюти у валюту України за курсом валюти, встановленим Національним банком України, що діє на 0 годин дня подання митної декларації).

Крім того, змінено порядок оподаткування операцій з експорту соєвих бобів та насіння свиріпи або ріпаку. Законом №466-ІХ з підрозділу 2 розділу XX Кодексу виключено пункт 63, яким тимчасово звільнялися від оподаткування податком на додану вартість операції з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту соєвих бобів та насіння свиріпи або ріпаку.

Тобто з 23.05.2020 операції з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту соєвих бобів (товарна позиція 1201згідно з УКТ ЗЕД) та насіння свиріпи або ріпаку (товарна позиція 1205згідно з УКТ ЗЕД) оподатковуються за нульовою ставкою. До операцій з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту соєвих бобів (товарна позиція 1201 згідно з УКТ ЗЕД) та насіння свиріпи або ріпаку (товарна позиція 1205 згідно з УКТ ЗЕД), які були здійснені до 22.05.2020 включно, застосовується режим звільнення від оподаткування ПДВ.

Також, врегульовано питання звільнення від оподаткування ПДВ операцій сільськогосподарських товаровиробників із ввезення племінних чистопородних тварин.

Згідно з пунктом 197.18 статті 197 Кодексу, з 23.05.2020 операції з ввезення на митну територію України племінних чистопородних тварин, племінних (генетичних) ресурсів за кодами згідно з УКТ ЗЕД 0101 10 10 00, 0102 10 10 00, 0102 10 30 00, 0103 10 00 00, 0104 10 10 00, 0511 10 00 00, 0511 99 85 10, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками, звільняються від оподаткування (до внесення змін Законом № 466-ІХ зазначеним пунктом було передбачене звільнення від оподаткування таких операцій, що здійснювалися суб'єктами спеціального режиму оподаткування, встановленого статтею 209 Кодексу, яка з 01.01.2017 втратила чинність).

Операції з ввезення таких тварин іншими категоріями платників податків підлягають оподаткуванню на загальних підставах.

Операції з подальшої поставки зазначених племінних чистопородних тварин або, племінних (генетичних) ресурсів як сільськогосподарськими товаровиробниками, так і будь-якими іншими платниками податку, оподатковуються у загальному порядку, встановленому Кодексом.

Посилання на Закон України №466-ІХ: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-20

Зміни в частині формування податкового кредиту з ПДВ

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі - Закон №466-ІХ) внесені зміни до Податкового кодексу України (далі - Кодекс), в частині формування податкового кредиту з ПДВ.

Так, відповідно до пункту 198.6 статті 198 розділу V Кодексу до податкового кредиту  не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими, та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу.

Тобто, якщо при ввезенні товарів на митну територію України платником податку сплачено суму податку до бюджету і така сплата підтверджується митними деклараціями, в тому числі тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, платник податку має право на включення такої суми податку до складу податкового кредиту звітного періоду, в якому відбулося оформлення відповідної митної декларації.

Формування податкового кредиту за такими правилами здійснюється починаючи з 23.05.2020, тобто, з дати набрання чинності відповідною нормою Кодексу.

Також, звертаємо увагу на зміну правила формування податкового кредиту для платників податку, які застосовують касовий метод податкового обліку ПДВ.

Згідно з абзацом шостим пункту 198.6 статті 198 розділу V Кодексу платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних і розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв'язку з відсутністю фактів списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарі в/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій.

Отже, платники податку, що застосовують касовий метод податкового обліку ПДВ, які починаючи з 23.05.2020 здійснили розрахунок (сплату, інший вид компенсації) за операціями з придбання товарів/послуг, що були їм поставлені більше ніж 1095 днів до такого розрахунку, мають право включити суми податку, зазначені в податкових накладних, складених постачальниками за такими операціями, до складу податкового кредиту.

Право на формування податкового кредиту за такими податковими накладними зберігається протягом 60 календарних днів з моменту оплати (надання іншого виду компенсації).

Посилання на Закон України №466-ІХ: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-20

• щодо періодичності подання звітності платниками ПДВ

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі - Закон №466-ІХ) внесені зміни до Податкового кодексу України (далі - Кодекс), щодо періодичності подання звітності платниками ПДВ.

Так, Законом № 466-ІХ внесено зміни до статті 202 Кодексу, відповідно до яких встановлюється єдиний звітний період для усіх категорій платників податку (у тому числі для платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, що передбачає реєстрацію платником ПДВ), який дорівнює календарному місяцю. Квартальний звітний період для податкової звітності з ПДВ скасовується.

Таким чином, останнім звітним періодом для платників податку, які подавали звітність з ПДВ щоквартально, буде ІІ-й квартал 2020 року. Починаючи з липня 2020 року всі без виключення платники податку, в тому числі і ті, що перебувають на спрощеній системі оподаткування, мають подавати податкову декларацію щомісячно.

При цьому від’ємне значення різниці між податковими зобов’язаннями та податковим кредитом, обчислене платниками податку в податкових деклараціях з ПДВ за ІІ-й квартал 2020 року, переноситься до декларацій за липень 2020 року.

Слід зазначити, що платники податку, які до внесення змін Законом №466-ІХ подавали звітність щоквартально та до скасування квартального звітного періоду не подали звітність (квартальну) у визначені Кодексом терміни, після переходу на місячний звітний період подають за такі попередні звітні податкові періоди, які дорівнювали календарному кварталу, квартальну звітність.

Уточнюючі декларації з ПДВ за звітні періоди, за які платники податку до внесення змін Законом №466-ІХ подавали квартальну звітність з ПДВ, також подаються за звітний період, який дорівнює календарному кварталу.

Посилання на Закон України №466-ІХ: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-20

• Відповідальність за порушення порядку сплати платежів або несвоєчасне подання Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету

•   Головне управління ДПС у Черкаській області з набранням чинності 23 травня 2020 року  Закону України від 16 січня 2020 року №466-ІX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі -Закон №466), повідомляє про внесені зміни до  Податкового кодексу України (далі-Кодекс)  в частині встановлення з 23.05.2020 року відповідальності платників частини чистого прибутку (доходу)/ дивідендів на державну частку за порушення порядку сплати платежів або несвоєчасне подання Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями і господарськими товариствами  з державною часткою у статутному капіталі.

Так, відповідно до внесених змін до п.49.18 та п.49.19 ст.49 Кодексу для державних унітарних підприємств та їх об’єднань (які є платниками частини чистого прибутку(доходу)) податковим (звітним) періодом встановлені календарні:  квартал, півріччя, три квартали, рік. Термін подання такими платниками до контролюючих органів Розрахунку, який розраховується наростаючим підсумком за календарні квартал, півріччя, три квартали - 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду Розрахунку, за підсумками року - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Для господарських товариств  з державною часткою у статутному капіталі податковим (звітним) періодом є календарний рік (незалежно від того, чи є вони платниками дивідендів на державну частку або частини чистого прибутку (доходу)) з поданням Розрахунку до 01 липня року, що настає за звітним.

Відповідно до ст. 57 Кодексу державні унітарні підприємства та їх об’єднання (які є платниками частини чистого прибутку(доходу)) самостійно сплачують суму податкового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання Розрахунку.

При цьому, частиною 5 статті 11 Закону України від 21.09.2006 №185 «Про управління об’єктами державної власності» зі змінами, внесеними Законом України від 16 січня 2020 року №465 – ІX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі - Закон №185) для господарських товариств  з державною часткою у статутному капіталі, які не прийняли рішення про нарахування дивідендів, встановлено єдиний строк для сплати до бюджету девідендів на державну частку та сплати чистого прибутку (доходу) - 01 липня року, що настає за звітним.

Крім того, вказною статтєю 11 Закону №185  передбачена відповідальність платників частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за неподання або несвоєчасне подання до податкових органів розрахунку частини чистого прибутку(доходу), дивідендів на державну частку або за порушення правил нарахування та сплати (перерахування) таких платежів у порядку, передбаченому Кодексом.

• Поряд з цим, відповідно до внесених змін Законом №466 до ст. 19¹ Кодексу контролюючим органам розширено функції в частині здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати до бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними і комунальними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є державна та/або комунальна власність (п.п.19¹.1.51 п.19¹ ст.19¹ Кодексу)  та   дивідендів на державну частку господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, а також господарськими товариствами, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків (п.п.19¹.1.52 п.19¹ ст.19¹ Кодексу).
• Отже, починаючи з 23.05.2020 року до платників частини чистого прибутку (доходу)/ дивідендів на державну частку, які порушили правила подання до контролюючих органів Розрахунку, або порушили порядок сплати (перерахування) грошового зобов’язання з частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку, або у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання з цих платежів, контролюючі органи мають право застосувати штрафні (фінансові) санкції (штрафи) та пеню за такі порушення у порядку, визначеному, зокрема, п. 120.1 ст.120, п.123.1 ст.123, п.126.1 ст.126, п.129.1 ст.129 Кодексу.
• Одночасно, повідомляємо, у разі не сплати частини чистого прибутку (доходу)/ дивідендів на державну частку в терміни передбачені Кодексом та Законом №185 у платників виникає заборгованість, яка стягується у порядку, визначеному ст.59,60 глави 4, ст.87-101 глави 9 розділу ІІ Кодексу.
• ГУ ДПС у Черкаській області наголошує державним унітарним підприємствами і їх об’єднанням та господарськими товариствами  з державною часткою у статутному капіталі своєчасно сплачувати, а у разі виникнення заборгованості, погашати платежі до державного бюджету.

« повернутися