ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДПС У ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ ПОВІДОМЛЯЄ
Зміни штрафів за неподання повідомлення про об’єкти
оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням
Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що Законом України від 16 січня 2020 року №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесені зміни до пункту 117.1 статті 117 Податкового Кодексу України (далі – Кодекс), а саме з 23 травня 2020 року почали діяти нові розміри штрафів за неподання повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність.
Так, що відповідно до п.63.3 ст.63 Кодексу платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Такі об’єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом Кодексу.
Платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.
Заява про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку подається у відповідний податковий орган протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об’єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню.
Слід зазначити, що Форма Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою №20-ОПП визначено у додатку 11 до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 ( із змінами та доповненнями).
Звертаємо увагу, Згідно з абзацом другим п.117.1 ст.117 Кодексу неподання у строки та у випадках, передбачених ПКУ, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог, встановлених Кодексом, – тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 грн, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 1020 гривень.
У разі не усунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 680 грн, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 2040 гривень (абзац четвертий п.117.1 ст.117 Кодексу).
Посилання на Закон України №466-ІХ: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-20
Закон №466-ІХ: новації щодо стягнення податкового боргу
Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що Законом України від 16 січня 2020 року №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі - Закон №466-ІХ) внесені зміни до Податкового Кодексу України (далі – Кодекс) щодо стягнення податкового боргу.
Зокрема, закріплено право податкових органів (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи):
- аналізувати фінансовий стан платника податків, що має податковий борг, та стан забезпечення такого боргу податковою заставою (п.20.1.1 ст.20 Кодексу);
- звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. (п. 20.1.34-1 ст. 20 Кодексу)
Розширено підстави звільнення майна платника податків – боржника з податкової застави, а саме з дня отримання:
- контролюючим органом підтвердження не лише повного погашення суми податкового боргу, а й повного погашення розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) (п.п.93.1.1 ст. 93 Кодексу);
- платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 92 Кодексу.
Також, з 60 до 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) боржнику податкової вимоги скорочено строк, протягом якого не провадяться стягнення коштів та продаж майна боржника. (п. 95.2 ст. 95 Кодексу)
Крім того, з одного несплаченого задекларованого боржником грошового зобов’язання на суму, що перевищує 5 мільйонів гривень, до кількох несплачених задекларованих грошових зобов’язань на таку ж суму змінено умову, за якою стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому боржнику, та/або коштів з його рахунків у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду. (п. 95.5 ст. 95 Кодексу)
З двох місяців до одного місяця звужується строк, протягом якого боржник має право самостійно здійснити оцінку заставленого майна шляхом укладення договору з оцінювачем. (п. 95.12 ст. 95 Кодексу)
Збільшено з 1 мільйону до 10 мільйонів суму, заявлену до розстрочення, відстрочення, або суму розстрочених, відстрочених грошових зобов’язань чи податкового боргу, щодо яких переносяться строки сплати (виходить за межі одного та/або більше бюджетних років), рішення щодо яких приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. (п. 100.9 ст. 100 Кодексу)
Стягнення заборгованості з частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань здійснюється у порядку, визначеному ст. 59, 60 глави 4, ст. 87 – 101 глави 9 розділу II Кодексу.
Посилання на Закон України №466-ІХ: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-20
Закон №466-ІХ: зміни щодо податкового обліку самозайнятих осіб та осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність
Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що Законом України від 16 січня 2020 року №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі - Закон №466-ІХ) внесені зміни до статті 65 Податкового Кодексу України (далі – Кодекс) щодо податкового обліку самозайнятих осіб та осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.
Так, з 23.05.2020, відповідно до пункту 65.5 статті 65 Кодексу, взяття на облік самозайнятої особи здійснюється контролюючим органом у день отримання відповідних відомостей від державного реєстратора (для фізичних осіб - підприємців) або прийняття заяви (для осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність). Раніше взяття на облік самозайнятої особи здійснювалось контролюючим органом не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відповідних відомостей від державного реєстратора або прийняття заяви (для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність).
Дані про взяття на облік фізичної особи - підприємця передаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у день взяття на облік у порядку, встановленому Міністерством юстиції України та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Взяття на облік фізичної особи - підприємця підтверджується відомостями, оприлюдненими на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань». Раніше взяття на облік фізичної особи - підприємця підтверджувалось випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що надсилалась (видавалась) фізичній особі - підприємцю у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».
Зазначимо, що статтю 65 доповнено новим пунктом 65.9 відповідно до якого, фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому провадить незалежну професійну діяльність, обліковується у контролюючих органах як фізична особа - підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.
Також, внесені зміни до пункту 65.10 статті 65, якою визначено порядок внесення до Державного реєстру запису про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи. Відтепер здійснюється у разі:
внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця - з дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;
припинення або зупинення незалежної професійної діяльності або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу - з дати прийняття уповноваженим органом відповідного рішення або іншої дати, визначеної законом, що регулює реєстрацію відповідної незалежної професійної діяльності, датою припинення, зупинення або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу;
закінчення строку дії свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо) - з дати закінчення такого строку;
анулювання чи скасування згідно із законодавством свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, або скасування реєстраційної дії щодо державної реєстрації фізичної особи підприємцем - з дати такого анулювання чи скасування.
Також визначено, що державна реєстрація припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов'язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов'язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання.
У разі якщо після внесення до Державного реєстру запису про припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізична особа продовжує провадити таку діяльність, вважається, що вона розпочала таку діяльність без взяття її на облік як самозайнятої особи.
Посилання на Закон України №466-ІХ:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-20
Застосування преференцій щодо об’єктів нерухомості, які перебувають у власності промислових підприємств
Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що Законом України від 16 січня 2020 року №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон №466) викладено у новій редакції підпункт «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) в частині справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок).
Так, з 23.05.2020 виключені з переліку об’єктів оподаткування Податком будівлі промисловості, які віднесені до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B - F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Слід зазначити, що у попередній редакції норма виключала з об’єктів оподаткування Податком всі будівлі промисловості, у тому числі використання безпосередньо підприємствами промисловості, що давало можливість застосовувати преференцію і щодо об’єктів нерухомості, зданих в оренду іншим суб’єктам господарювання.
З урахуванням внесених змін для застосування преференції, визначеної пп «є» пп 266.2.2 п 266.2 ст 266 Кодексу, суб’єктом господарювання – власником об’єкта нерухомості (будівлі промисловості) такий об’єкт нерухомості має одночасно відповідати таким ознакам:
будівля промисловості має відповідати (бути класифікована) групі «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000;
будівля промисловості має використовуватися суб’єктом господарювання протягом звітного (податкового) періоду за призначенням у господарській діяльності;
основний вид діяльність суб’єкта господарювання згідно з реєстраційними даними має бути класифікований у секціях В - F КВЕД ДК 009:2010;
будівля промисловості (у т. ч. її частина) протягом періоду не має бути здана в оренду, лізинг, позичку іншим суб’єктам господарювання.
Посилання на Закон України №466-ІХ: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-20
Платникам єдиного податку
Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що Законом України від 16 січня 2020 р. №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон №466) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
Звертаємо увагу платників єдиного податку третьої групи, що викладено у новій редакції пп. «б» пп. 4 п. 293.8 Кодексу.
Так, ставка, єдиного податку, визначена для третьої групи у розмірі 3%, може бути обрана платником єдиного податку третьої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 5%, у разі добровільної зміни ставки єдиного податку шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка, та реєстрації такого платника єдиного податку платником податку на додану вартість у порядку, встановленому розділом V Кодексу.
Також змінено редакцію п. 298.6 Кодексу відповідно до якої у разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни.
У разі зміни ставки єдиного податку заява подається платником єдиного податку третьої групи не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися така ставка.
Зазначені норми набрали чинності 23.05.2020 року.
Посилання на Закон України №466-ІХ: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-20
