Вплив закону для протидії коронавірусу на бюджети органів місцевого самоврядування - інформаційна довідка

Дата: 15.04.2020 12:05

Кількість переглядів: 371

02 квітня 2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням  коронавірусної хвороби (COVID-2019)» (№ 540-IX).

Експерти регіональних офісів Програми «U-LEAD із Європою» опрацювали положення нового закону та їх вплив на діяльність органів місцевого самоврядування та виконання місцевих бюджетів.

Так, законом № 540-ІХ внесені зміни до 8 кодексів України - Податкового, Господарського, Цивільного, Кодексу законів про працю України, Кодексу адміністративного судочинства України та трьох процесуальних кодексів. Крім того, змін зазнали 27 законів України. Більшість нововведень прямо або опосередковано стосуються ОМС та можуть мати вплив на бюджети громад. На думку радників регіональних офісів Програми «U-LEAD з Європою», органам місцевого самоврядування варто звернути увагу на наступні зміни:

І. ЩОДО ЗМІН ДО ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ

1.1. Зміни, що стосуються місцевих податків та зборів:

• Плата за землю.

З 1 квітня плата за землю, що перебуває у власності чи користуванні фізичних та юридичних осіб та використовується у господарській діяльності, сплачується на загальних підставах, оскільки з квітня строк “податкових канікул” по платі за землю, що були запроваджені Законом № 533-IX, зменшено.

Інформативно: попередні зміни до ПКУ (Закон № 533-IX) передбачали надання з 01 березня по 30 квітня 2020 року “податкових канікул” фізичним та юридичним особам по платі за землю, яка перебуває у їх власності чи користуванні та використовується у господарській діяльності. При цьому така пільга на громадян не поширюється.

Для реалізації зазначеної норми землекористувачі мають право подати до органів податкової служби за місцем реєстрації уточнюючу податкову декларацію. Звернімо увагу, що  подання уточнюючої декларації є правом, але не обов’язком платників податків.  На цей аспект посадовим особам органів місцевого самоврядування потрібно звернути увагу при обрахунку ймовірних втрат місцевого бюджету.

Таким чином, термін “податкових канікул” для СГД було скорочено до 1 місяця – із 01 до 31 березня 2020 року.

Якщо платники плати за землю вже скористалися положеннями Закону № 533-ІХ та подали до податкового органу уточнюючу декларацію про зміну податкового зобов’язання, вони обов’язково мають подати нову уточнюючу декларацію по платі за землю не пізніше 30 квітня 2020 року. При цьому пеня та штрафні санкції органами податкової служби не застосовуватимуться.

Термін сплати плати за землю за період із 01 по 30 квітня 2020 року  відтерміновано до 30 червня 2020 року.

• Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки  

 Аналогічно як і з податком на землю, з 1 квітня зменшено строк “податкових канікул” на сплату податку на нежитлову нерухомість, що були запроваджені Законом № 533-IX. Таким чином, з 1 квітня зазначений податок сплачується до місцевих бюджетів в повній  мірі. 

Інформативно: попередні зміни до ПКУ (Закон № 533-IX) передбачали надання з 01 березня по 30 квітня 2020 року податкових канікул фізичним та юридичним особам по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на об’єкти нежитлової нерухомості. Ця норма стосувалась всіх платників (фізичних та юридичних осіб), проте лише в частині об’єктів нежитлової нерухомості.

Для реалізації зазначеної норми власники нежитлової нерухомості  мають право подати до органів податкової служби за місцем реєстрації уточнюючу податкову декларацію. На цей аспект посадовим особам органів місцевого самоврядування потрібно звернути увагу при обрахунку ймовірних втрат місцевого бюджету.

Таким чином, строк “податкових канікул” по податку на нерухоме майно за об’єкти нежитлової нерухомості було скорочено до 1 місяця – із 01 до 31 березня 2020 року.

Для тих СГД, хто вже скористувався правом подачі уточнюючої декларації, необхідно до 30 квітня 2020 року подати нову уточнюючу декларацію. Це здійснюється з метою корегування суми обчисленого податку. 

Фізичним особам для проведення перерахунку не потрібно звертатися до органів податкової служби - перерахунок зобов’язань буде проведено в наступному році.  

Рекомендації для ОМС:  За оцінкою експертів Програми “U-LEAD із Європою”, виходячи із аналізу надходжень за минулі роки, втрати місцевих бюджетів, які мають прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом, від “податкових канікул” по платі за землю та податку на нерухомість прогнозуються в середньому на рівні 3-5% доходів загального фонду та коливаються в залежності від встановлених ставок податків органами місцевого самоврядування та розмірів нормативної  грошової оцінки землі.  При цьому слід враховувати, що бюджетні втрати по платі за землю та податку на нерухомість з юридичних осіб вплинуть на  виконання місцевих бюджетів в поточному році, а по податку на нерухомість з фізичних осіб - у 2021 році.

Також ОМС доцільно посилити роз’яснювальну роботу серед платників податків, які під час карантинних обмежень продовжували здійснювати господарську діяльність щодо важливості перерахування ними до місцевих бюджетів плати за землю та податку на нежитлову нерухомість за березень 2020 року, оскільки в умовах надзвичайної ситуації  та карантинних заходів суттєво зросло навантаження на дохідну та видаткову частину місцевих бюджетів.

•  Єдиний податок 

Законом №540-ІХ у 2020 році органам місцевого самоврядування надано право вносити зміни до прийнятих рішень про встановлення місцевих податків та зборів щодо перегляду ставок єдиного податку в частині їх зменшення. При цьому вимоги законодавства про регуляторну політику до такого зменшення ставок єдиного податку не застосовуються.

Нагадаємо, що органи місцевого самоврядування можуть встановлювати ставки єдиного податку для СГД, які обрали спрощену систему оподаткування, та належать до першої чи другої груп платників. Це фізичні особи-підприємці, які здійснюють торгівлю на відведених територіях (наприклад, сільськогосподарські ринки) або надають послуги в сфері побутового обслуговування чи закладах громадського харчування. Такі ставки  встановлюються із застосуванням регуляторної процедури на такому рівні:

• для першої групи – у межах до 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня податкового року.
• для другої – у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на 1 січня податкового року.

Варто звернути увагу, що зменшені ставки єдиного податку будуть діяти до кінця 2020 року та не підлягають відновленню.

Інформативно: Щодо запровадження інших компенсаторів втрат для підприємців варто зазначити, що згідно Закону № 533-ІХ фізичні особи підприємці, члени фермерських господарств та особи, які провадять незалежну професійну діяльність (наукова, творча, медична та юридична практики, нотаріальна діяльність) отримали можливість не сплачувати за себе єдиний соціальний внесок в період із 01 березня по 30 квітня 2020 року.

Крім того, з квітня 2020 на збільшено граничний обсяг доходів, який дозволяє застосовувати спрощену систему оподаткування:

• для першої групи із 300 тис. грн до 1 млн грн;
• для другої групи із 1,5 млн. грн до 5 млн грн;
• для третьої групи із 5 млн. грн до 7 млн грн.

Дана норма може мати непрямий позитивний вплив на місцевий бюджет в майбутньому через створення більш сприятливого бізнес клімату, зменшення навантаження на СГД та збільшення кількості СГД на спрощеній системі оподаткування.

Рекомендації для ОМС: Норма щодо перегляду ставок єдиного податку не є обов’язковою до застосування та дає право ОМС самостійно вирішити чи потрібно зменшувати ставки єдиного податку та для яких видів діяльності. ОМС повинні виважено підійти до цього рішення, оцінивши потенційні наслідки таких рішень для втрат доходів місцевих бюджетів у короткостроковій та середньостроковій перспективі. Одночасно з цим, слід зважати на інтереси місцевих підприємців і намагатися мінімізувати для них негативні наслідки обмежувальних заходів.

1.2. Зміни, що стосуються загальнодержавних податків і зборів:

•  Податок на доходи фізичних осіб 

Внесено зміни до ПКУ щодо особливостей визначення оподатковуваного доходу найманих працівників за результатами річного декларування з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб (Підрозділ 1 Розділу ХХ Перехідні положення ПКУ). Зокрема, розширено перелік витрат, що включаються до податкової знижки для фізичних осіб - найманих працівників та знято ліміт на її обсяг щодо надання благодійної допомоги, у т.ч. комунальним закладам охорони здоров’я у формі заходів захисту, медикаментів та медичних приладів, що необхідні для запобігання та  лікування коронавірусної хвороби (COVID-19).

Інформативно:  Податкова знижка дає право зменшити річний оподатковуваний дохід  громадян - найманих працівників для цілей нарахування ПДФО. В результаті річного декларування громадянину буде повернуто частину або повну суму сплаченого за 2020 рік ПДФО  (але сума повернення не може перевищувати суму фактично сплаченого ПДФО до бюджету протягом 2020 року із доходів у формі заробітної плати) .

Вважаємо, що це сприятиме збільшенню обсягів благодійної допомоги на медичну галузь. Разом з тим, у 2021 році це може призвести до зменшення надходжень ПДФО до місцевих бюджетів  за місцем реєстрації таких громадян в результаті збільшення обсягів повернення цього податку тим, хто претендуватиме на отримання такої податкової знижки.

• Податок на додану вартість

Внесено зміни до ПКУ, якими передбачено тимчасове, на період дії карантину, встановленого КМУ на всій території України, звільнення від ПДВ операцій з ввезення  та операцій з постачання на митній території України засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) та тимчасовий мораторій на  визначення обсягу операцій у вигляді благодійної допомоги для реєстрації відповідних організацій платником ПДВ (Підрозділ 2 Розділу ХХ Перехідних положень ПКУ).

  За рахунок відповідної зміни можливе скорочення витрат комунальних некомерційних підприємств, що перебувають у власності громад, на придбання відповідних товарів медичного призначення.

• Мораторій на застосування штрафних санкцій та проведення перевірок 

    Згідно змін до ПКУ, на період дії карантину:

- скасовано штрафні санкції за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року,  крім окремих видів порушень, зокрема порушення в частині виробництва та реалізації підакцизних товарів,  щодо ПДВ, акцизного податку та рентної плати тощо.

-  встановлено  мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок  на період з 18  березня  по  31  травня  2020 року.  

    Зміни спрямовані на підтримку суб'єктів господарювання, шляхом недопущення нарахування штрафних санкцій та пені у складний період, спричинених тимчасовою неможливістю здійснювати підприємницьку діяльність. Разом з тим можливий незначний негативний вплив на надходження до місцевих бюджетів, через тимчасове погіршення платіжної дисципліни платників податків та, відповідно, стану розрахунків з бюджетами у цей період.

Рекомендації для ОМС: Звернути увагу на необхідність збалансування місцевого бюджету, вивчити можливість обмеження непершочергових видатків, внесення змін до помісячного розпису бюджету з урахуванням перенесення термінів сплати та втрат місцевих бюджетів, провести роз'яснювальну роботу з платниками податків щодо важливості  повного та своєчасного перерахування платежів до відповідних місцевих бюджетів.

Врахувати вплив окремих законодавчих змін при формуванні прогнозних розрахунків до проекту бюджету на 2021 рік.

ІІ. ЩОДО ПІДТРИМКИ ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ ПРАЦІВНИКІВ

На період здійснення заходів з подолання коронавірусу та до моменту їх завершення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з надання медичних послуг хворим на коронавірусне захворювання, встановлено додаткові до встановлених законодавством доплати до заробітної плати у розмірі до 300 відсотків посадового окладу.

Інформативно: попередні зміни до ПКУ передбачали надання доплати у розмірі 200 відсотків посадового окладу.

 Постановою КМУ №246 від 23.03.2020р. передбачено, що джерелами таких додаткових виплат є кошти Державного бюджету, Національної служби здоров’я України (далі - НСЗУ) та місцевих бюджетів. Так:

• з Державного бюджету кошти спрямовуватимуться на виплати медичним та іншим працівникам, які працюють у державних закладах охорони здоров’я, що визначені у рішеннях відповідних центральних органів виконавчої влади для надання стаціонарної медичної допомоги хворим на коронавірусну хворобу,
• з НСЗУ і місцевих бюджетів - кошти спрямовуватимуться на виплати медичним та іншим працівникам, які працюють:
  • у закладах охорони здоров’я, що надають медичну допомогу хворим на коронавірусну хворобу та уклали договір про медичне обслуговування населення з НСЗУ,
  • у складі спеціалізованих бригад для реагування на випадки коронавірусної хвороби центрів екстреної медичної допомоги, які уклали договір про медичне обслуговування населення з НСЗУ.

Працівникам сфери соціального захисту населення, які безпосередньо надають соціальні послуги за місцем проживання/перебування отримувача соціальних послуг (вдома), встановлено додаткові, до вже встановлених законодавством, доплати до заробітної плати у розмірі до 100 відсотків заробітної плати на період виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19).

ІІІ. ЩОДО ЗМІН ДО ІНШИХ НОРМАТИВНИХ АКТІВ

• Зміни до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”.

На період карантину органам місцевого самоврядування надано право проводити засідання місцевих рад, засідання виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад, постійних депутатських комісій в режимі відеоконференцій або аудіоконференцій  (дистанційне засідання), крім питань, що потребують таємного голосування. Зверніть увагу, що для проведення  засідань в режимі відео або аудіоконференцій у відповідному регламенті ради обов’язково має бути прописана норма про можливість проведення дистанційних засідань, в іншому випадку порядок таких засідань визначається головою, або особою, яка виконує ці повноваження, шляхом видання розпорядження про організацію роботи ради, її постійних комісій та виконавчого комітету в режимі дистанційних засідань. При цьому, мають бути забезпечені:

• можливість реалізації прав депутатів місцевих рад, членів виконавчого комітету ради;
• ідентифікація особи, яка бере участь у засіданні колегіального органу;
• встановлення та фіксація результатів голосування  стосовно кожного питання.

Дистанційні засідання обов`язково мають записуватися, оскільки записи є невід’ємною частиною протоколу.

Інформативно: Депутати, члени виконавчого комітету, населення громади мають бути повідомлені про проведення дистанційного засідання за 24 години до його початку. Обов’язковою умовою є оприлюднення рішення про дистанційне засідання на офіційному веб-сайті ради з одночасним направленням цієї інформації та проектів актів з супровідними документами на офіційну електронну адресу кожного члена колегіального органу.

Окремо слід зазначити, що перелік питань, які можуть розглядатися на дистанційному засіданні, чітко визначений. Це - питання невідкладного внесення змін до місцевого бюджету, питання щодо невідкладних робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій або якнайшвидшої ліквідації особливо тяжких надзвичайних ситуацій, спричинених спалахами епідемій та пандемій, чи реалізації повноважень, пов'язаних з такими обставинами та процедурні питання. Проєкти рішень із цих питань, рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, які будуть розглядати і приймати на дистанційних засіданнях, не проходитимуть регуляторні процедури та не підлягатимуть вимозі обов’язкового їх оприлюднення за 20 робочих днів до дати засідання.

• Змінами до Кодексу законів про працю України упорядковані деякі питання організації роботи під час карантину, зокрема визначено:

• порядок організації дистанційної роботи;
• умови гнучкого режиму робочого часу;
• порядок оплати праці у період карантину з застосуванням норми простою не з вини працівника, що дозволяє зберегти працівнику не менше 2/3 тарифної ставки (окладу);
• скасована норма щодо відповідності трудового договору внутрішньому трудовому розпорядку;
• продовження терміну звернення до суду за вирішенням трудових спорів на строк дії карантину.

Інформативно: зазначені зміни дозволяють найманому працівнику (за погодженням з власником) виконувати свої обов’язки дистанційно без змін в нормуванні та оплаті праці. Встановлення такого режиму праці за умови карантину, не потребує попередження за два місяці про зміни істотних умов праці. 

Рекомендації для ОМС: Органам місцевого самоврядування доцільно звернути увагу на необхідність визначення чітких умов праці та розпорядку роботи на період дії карантину; проаналізувати можливі втрати місцевого бюджету через недоотримання ПДФО; визначити наявність джерел-компенсаторів втрат доходів; переглянути видаткову частину бюджету з урахуванням можливого зменшення дохідної частини; розробити заходи щодо економії бюджетних коштів;  проводити роз’яснювальну роботу щодо змін у законодавстві серед суб’єктів господарювання.

• Змінами до Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» передбачено здійснення регуляторної діяльності на період карантину з урахуванням обмежень прав і свобод людини та громадянина (стаття 3, 40).

Інформативно: На даний час триває робота щодо обговорення проектів рішень місцевих рад про встановлення місцевих податків та зборів на 2021 рік. Тому, можливість забезпечення реалізації прав громадян, суб’єктів господарювання у розробці проектів регуляторних актів, участь у відкритих обговореннях питань, пов’язаних з регуляторною діяльністю, є особливо актуальним на сьогодні.

Рекомендація: Органам місцевого самоврядування слід врахувати зміни до норм Закону та організувати проведення громадських обговорень проектів рішень про встановлення місцевих податків та зборів на 2021 рік із застосуванням онлайн інструментів.

• Змінами до Закону України “Про зайнятість населення”  врегульовано низку питань, які стосуються допомоги по частковому безробіттю. Зокрема визначено що:
  • заходи з профілактики та запобігання поширенню епідемії є підставою для зупинення (скорочення) виробництва;
  • на період карантину право на допомогу по частковому безробіттю мають працівники, у яких оформлені трудові відносини із роботодавцем;
  • якщо роботодавець вживав заходи щодо профілактики та запобігання поширенню епідемії, кошти допомоги не підлягають поверненню до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття;
  • період виплати такої допомоги в зв’язку з запровадженням карантинних заходів не враховується при розгляді звернення за наступним одержанням допомоги по частковому безробіттю з причин виробничого характеру.

Крім того, ст. 47¹ було введено новий вид допомоги - допомога по частковому безробіттю на період запровадження карантинних заходів.

Звертаємо увагу, що допомога по частковому безробіттю надається всім застрахованим особам (крім осіб, які отримують пенсію)  якщо вони втратили частину заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення тривалості робочого часу по причині зупинення (скорочення) виробництва у зв’язку з проведенням карантинних заходів. Для цього обов‘язковою вимогою є звернення роботодавця для  виплати такої допомоги працівникам. Сума такої допомоги надається суб’єктам малого та середнього підприємництва за  весь період  карантину.

Інформативно. Допомога по частковому безробіттю не надається якщо у роботодавця є заборгованість з виплати заробітної плати та ЄСВ, що виникла протягом п’яти попередніх років.

Для отримання такої допомоги по частковому безробіттю роботодавець має звернутись  до ФЗДСС України на випадок безробіття за місцем своєї реєстрації та подати такі документи:

• • Заява у довільній формі;
  • Копія наказу із зазначенням дати зупинення (скорочення) виробництва та переліком заходів, передбачених карантином;
  • Відомості про працівників (прізвище, ім’я, по-батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію і номер паспорту);
  • Довідка про відсутність заборгованості з виплати заробітної плати та ЄСВ за п’ять попередніх років.

Зверніть увагу, що роботодавець може звернутись за отриманням коштів для виплати працівникам такої допомоги протягом 30 календарних днів з дня зупинення (скорочення) виробництва.

Інформативно: допомога по частковому безробіттю на період запровадження карантинних заходів встановлюється за кожну скорочену годину робочого часу із розрахунку двох третіх тарифної ставки (окладу), встановленої працівникові відповідного розряду, але не більше розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом. Виплата здійснюється роботодавцем з першого дня скорочення тривалості робочого часу за рахунок коштів Фонду в межах строку зупинення виробництва, але не більше ніж тривалість терміну запроваджених карантинних заходів.

Змінами до Прикінцевих та перехідних положень Закону (Розділ XI) передбачено, що на період карантинних заходів:

• право вирішувати питання щодо тимчасового призупинення видачі дозволів на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, в тому числі в окремих регіонах чи на окремі види діяльності, надано Кабінету міністрів України;

• статус безробітного надається з першого дня звернення без вимог до наявності підходящої роботи.

     Рекомендації для ОМС: внесені зміни до Закону України “Про зайнятість населення” можуть бути використані органами місцевого самоврядування для роз’яснювальної роботи по підтримці малого та середнього бізнесу в умовах запровадження карантину.

• Зміни до Цивільного Кодексу України.

Змінами до ЦКУ на строк дії карантину продовжено терміни подачі позовних вимог. Це стосується позовних вимог викладених у статтях 258, 326, 559, 681, 728 та 786 Кодексу;

Крім того, на період дії карантину заборонено підвищувати процентні ставки за кредитними договорами. Ця норма також передбачена змінами до Закону України “Про банки і банківську діяльність” (ч. 9 Розділ VII Прикінцеві положення);

Також на період дії карантину може бути звільнений  від плати за користування майном наймача, якщо таке майно не може бути використане наймачем у період запровадження карантинних заходів (п. 14 прикінцеві та перехідні положення, п.6 стаття 762).

Зверніть увагу, що якщо майно частково використовується - звільнення від орендної плати не відбувається.

Рекомендації для ОМС: Органам місцевого самоврядування слід звернути увагу та врахувати у роботі: факт збільшення позовних строків; по комунальним підприємствам, які мають банківські кредити, контролювати недопущення збільшення процентної ставки; проаналізувати відсоток втрат для місцевого бюджету від оренди майна, яке потенційно не буде використовуватись під час карантину.

• Змінами до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” представників середнього та великого підприємництва було звільнено від відповідальності  за порушення строків оприлюднення фінансової звітності за 2019 рік. Дану звітність дозволено оприлюднити у період дії карантину або протягом 90 календарних днів після завершення карантину, проте не пізніше 31 грудня 2020 року (Розділ V “Прикінцеві положення”).

Інформативно: представником середнього підприємництва є СГД будь-якої форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період становить від 50 до 250 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності становить суму еквівалентну від 10 до 50 млн. євро, визначену за середньорічним курсом НБУ; представником великого підприємництва є СГД будь-якої форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період перевищує 250 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності перевищує суму еквівалентну 50 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом НБУ.

Рекомендація для ОМС: ОМС, у яких є комунальні підприємства, що можуть бути віднесені до категорії середніх чи великих підприємств, варто звернути увагу на дану норму закону. 

• Змінами до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» на період здійснення  карантинних заходів продовжено строк виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, яким вона була призначена раніше, без потреби подавати необхідні документи.

• Змінами до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» на період карантинних заходів та один місяць після дати його завершення продовжено строки звернення щодо призначення державної допомоги сім’ям з дітьми.

• Змінами до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зберігається виплата пенсії по інвалідності до закінчення терміну дії карантину навіть у випадку пропуску в цей період строку повторного огляду медико-соціальної експертизи особою з інвалідністю, з подальшим проведенням перерахунку розміру виплаченої пенсії на підставі заяви та  результатів переогляду особи з інвалідністю.

• Змінами до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» на період карантинних заходів продовжено строк звернення за соціальною допомогою та забезпечено здійснення виплат державної соціальної допомоги. Також враховано проведення індексації державної соціальної допомоги після завершення карантину і в подальшому передбачено проведення перерахунку розміру виплаченої  допомоги на підставі заяви та результатів переогляду особи з інвалідністю з дитинства або дитини з інвалідністю.

• Змінами до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю» забезпечено здійснення виплати державної соціальної допомоги незалежно від пропуску строку переогляду особою з інвалідністю на період введеного карантину та подальше проведення перерахунку розміру виплаченої державної соціальної допомоги на підставі заяви та результатів переогляду особи з інвалідністю.

Наразі це всі ключові нововведення, про які ми хотіли б Вас поінформувати. За додатковою розширеною консультацією та у разі виникнення додаткових питань  щодо застосування зазначених вище норм, будь ласка, звертайтеся до  регіональних офісів Програми «U-LEAD з Європою» у Вашій області.

Матеріали підготовлено за результатами опрацювання Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30 березня 2020 року радниками з муніципальних фінансів та управління регіональних офісів Програми «U-LEAD з Європою» під керівництвом Юлії Сибірянської, радниці з фіскальної політики Програми «U-LEAD з Європою»:

• Оленою Савченко, Кіровоградський регіональний офіс
• Інною Святною, Вінницький регіональний офіс
• Ольгою Терент’євою, Луганський регіональний офіс
• Андрієм Мужевським, Дніпропетровський регіональний офіс
• Світланою Тютюник, Миколаївський регіональний офіс
• Оксаною Швець, Івано-Франківський регіональний офіс

Ця публікація відображає думку її авторів та може не відповідати офіційній позиції Програми для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку «U-LEAD з Європою»

« повернутися