ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ ІНФОРМУЄ
Сектор комунікацій
18002, Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235, тел.: 33-91-34, факс: 540-531; e-mail: ck.zmi@tax.gov.ua
Нові норми застосування РРО з 19 квітня 2020 року
Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що з 19 квітня 2020 року набирає чинності Закон України від 20 вересня 2019 року №128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №128-IX), крім окремих норм.
Звертаємо увагу, що з 19 квітня 2020 року суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі матимуть можливість застосовувати програмні реєстратори розрахункових операцій.
Програмний РРО — це програмний, програмно-апаратний або програмно-технічний комплекс у вигляді технологічного або програмного рішення, що використовується на будь-якому пристрої (комп'ютер, смартфон, планшет) та в якому фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер контролюючого органу і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу.
Законом №128-IX також передбачено, що контролюючий орган (ДПС) забезпечує безкоштовне програмне рішення для використання суб’єктом господарювання програмного РРО. Всі розрахункові операції реєструватимуться на фіскальному сервері ДПС, тобто кожному розрахунковому документу, створеному програмним РРО, присвоюватиметься певний унікальний номер (код).
В програмних РРО фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер податкового органу.
Фіскальний сервер - це сервер, через який реалізується фіскальна функція, знайома нам зі звичайних РРО і призначений він для реєстрації звичних для нас розрахункових операцій.
Такий сервер здійснює:
- реєстрацію Програмних РРО;
- електронних розрахункових документів;
- електронних фіскальних звітів та електронних фіскальних звітних чеків;
- збереження даних щодо проведеної операції з присвоєнням фіскальних номерів;
- та через електронний також надає доступ до інформації про розрахункові операції, проведені з використанням Програмних РРО, а також інтеграцію з Програмними РРО.
Відповідно до Закону №128-IX, при використанні програмних РРО, суб’єкти господарювання повинні подавати до податкових органів по дротових або бездротових каналах зв'язку електронні фіскальні звіти та електронні фіскальні звітні чеки.
При здійсненні розрахункових операцій в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу необхідно:
- створювати контрольні стрічки у паперовій та/або електронній формі і забезпечувати їх зберігання: - на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) - протягом трьох років; - на програмних РРО у разі здійснення розрахункових операцій у режимі офлайн - до моменту передачі електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків до фіскального сервера контролюючого органу;
- проводити розрахункові операції через РРО та/або через програмні РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості;
- вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.
При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками ПДВ (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Посилання на Закон №128-IX https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/128-20
Операції з постачання товарів за договором фінансового лізингу
Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що Законом України від 20 грудня 2019 року № 425-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв'язку із вдосконаленням процедури проведення фінансової реструктуризації та щодо вдосконалення оподаткування операцій фінансового лізингу» (далі – Закон № 425), внесені зміни щодо визначення бази оподаткування ПДВ при здійсненні операцій з постачання товарів, які були повернуті лізингоодержувачем лізингодавцю за договором фінансового лізингу.
Починаючи з 29.12.2019 змінено редакцію пункту 189.5 статті 189 розділу V ПКУ. Так, згідно з новою редакцією у разі постачання товарів, які були повернуті лізингоодержувачем лізингодавцю за договором фінансового лізингу у зв'язку з його невиконанням чи неналежним виконанням (у тому числі повернуті на підставі виконавчого напису нотаріуса), та при цьому лізингодавцем за операцією з повернення таких товарів до складу податкового кредиту не включалися суми податку, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання таких товарів.
Ціна придбання визначається, як вартість товарів, за якою такі товари були повернуті лізингодавцю, а саме, як первісна вартість товарів (об'єкта фінансового лізингу) за вирахуванням сплачених лізингових платежів у частині компенсації вартості об'єкта фінансового лізингу. У разі придбання товарів у платника податку ціна придбання визначається з урахуванням податку на додану вартість.
Якщо за товарами, база оподаткування при постачанні яких визначалася як позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання, в майбутніх податкових періодах суми податку за операцією з повернення таких товарів були включені до складу податкового кредиту лізингодавця, застосовується положення пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ.
Звертаємо увагу, що внесення вказаних змін, норми пункту 189.5 статті 189 розділу V ПКУ встановлювали особливості визначення бази оподаткування ПДВ виключно для випадків постачання товарів за договорами фінансового лізингу, які були повернуті у зв'язку з невиконанням умов такого договору лізингоодержувачем, не зареєстрованим як платник податку.
Посилання на Закон № 425 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/425-20
Боротьба з корупцією
Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що з метою вжиття дієвих заходів, направлених на профілактику і попередження корупційних правопорушень здійснюється постійний контроль щодо упередження неправомірних дій та бездіяльності, вчинення можливих корупційних правопорушень працівниками головного управління під час виконання своїх посадових обов’язків.
Звертаємо увагу, що в ДПС функціонує «гаряча» телефонна лінія «Пульс»: 0800-501-007 (напрямок «4»), на яку можна повідомити про факти вимагання та отримання неправомірної вигоди та інші протиправні дії з боку посадових осіб податкової.
Також, про зазначені факти просимо повідомляти відділ з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління ДПС у Черкаській області за адресою: Черкаська область, м.Черкаси, вул. Хрещатик, 235, кабінет 404 (тел. 33-91-27) ел. адреса відділу (ck.szvk@tax.gov.ua).
Зміни в оподаткуванні ПДВ:
процедура проведення фінансової реструктуризації
та оподаткування фінансового лізингу
Головне управління ДПС у Черкаській області інформує про зміни, які відбулися у частині оподаткування ПДВ.
Так, Законом України від 20 грудня 2019 року № 425-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв'язку із вдосконаленням процедури проведення фінансової реструктуризації та щодо вдосконалення оподаткування операцій фінансового лізингу» (далі – Закон № 425) до 01.01.2023 продовжено дію пільгового режиму оподаткування ПДВ для операцій платників податку - боржника та/або поручителя (майнового поручителя - заставодавця, іпотекодавця) з постачання товарів для цілей погашення заборгованості боржника перед кредиторами відповідно до плану реструктуризації, підписаного згідно із законом щодо фінансової реструктуризації, або плану санації, затвердженого згідно із законодавством, що регулює відносини з питань відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, з урахуванням особливостей, встановлених законом щодо фінансової реструктуризації.
Звертаємо увагу, що під час здійснення операцій з постачання товарів, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість згідно із цим пунктом, платники податку - боржник та/або поручитель (майновий поручитель - заставодавець, іпотекодавець) не застосовують норми пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 розділу V ПКУ щодо нарахування податкових зобов'язань або коригування раніше нарахованих податкових зобов'язань та/або сум податку, віднесених до податкового кредиту у зв'язку з таким постачанням (пункт 46 підрозділу 2 розділу XX ПКУ).
При цьому, у порівнянні з попередньою редакцією пункту 46 підрозділу 2 розділу XX ПКУ дія такого пільгового режиму оподаткування ПДВ, починаючи з дати набрання чинності Законом № 425, а саме з 29.12.2019, окрім операцій, визначених у вказаному пункті ПКУ, що здійснюються платником податку – боржником, поширюється також і на аналогічні операції, здійснювані платником податку - поручителем (майновим поручителем - заставодавцем, іпотекодавцем).
Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи, встановлено Кодексом України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року № 2597-VIII.
Умови та порядок проведення процедури добровільної фінансової реструктуризації боржника із вжиттям відповідних заходів визначено Законом України від 14 червня 2016 року № 1414-VIII «Про фінансову реструктуризацію».
Термін «майновий поручитель» визначено у Законі України від 05 червня 2003 року № 898-IV «Про іпотеку» (далі – Закон № 898). Майновий поручитель – це особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника (стаття 1 Закону № 898).
Крім того, починаючи із 29.12.2019, запроваджено режим звільнення від оподаткування ПДВ для операцій банків та інших фінансових установ з постачання (продажу, відчуження в інший спосіб) товарів, що були отримані ними від боржників, поручителів (майнових поручителів - заставодавців, іпотекодавців) за операціями з постачання товарів, що звільнені від оподатковування згідно з абзацом першим пункту 46 підрозділу 2 розділу XX ПКУ. Звільнення від оподаткування ПДВ операцій банків та інших фінансових установ стосується тієї частини вартості товарів, за якою вони були набуті у власність у рахунок погашення зобов'язань за договором кредиту (позики).
У разі постачання (продажу, відчуження в інший спосіб) банками та іншими фінансовими установами товарів, отриманих ними в результаті операцій, звільнених від оподаткування на підставі пункту 46 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання таких товарів. Ціна придбання визначається як вартість товарів, за якою такі товари були отримані банками та іншими фінансовими установами.
Посилання на Закон № 425 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/425-20
Посилання на Кодекс № 2597-VIII https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19
Посилання на Закон № 1414-VIII https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1414-19
Посилання на Закон № 898-IV https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15
Деклараційна кампанія – 2020: податкова декларація
про майновий стан і доходи
Актуальний коментар Головного управління ДПС у Черкаській області щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи у 2020 році.
Фізична особа — платник податку подає Декларацію за звітний податковий період у встановлені Кодексом строки до контролюючого органу за своєю податковою адресою.
Податкова адреса платника податків - фізичної особи – це місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі (п. 45.1 ст. 45 Кодексу).
Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
У разі якщо платник податку проживає не за місцем реєстрації (прописки) – Декларація подається до контролюючого органу за податковою адресою, тобто за місцем реєстрації згідно з паспортними даними.
У разі якщо фізична особа знята з реєстрації за однією адресою, але ще не зареєстрована за іншою – Декларація подається до податкового органу за попередньою податковою адресою.
Нагадуємо! Пунктом 70.7 ст. 70 Кодексу передбачено, що фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822, фізичні особи - платники податків зобов'язані інформувати контролюючі органи про зміну даних шляхом подання заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків за формою № 5ДР (далі - Заява за формою № 5ДР).
Звертаємо увагу! Внутрішньо переміщені особи: у разі якщо платник податків - внутрішньо переміщена особа подав до контролюючого органу за місцем фактичного проживання/перебування Заяву за формою № 5ДР та пред'явив при цьому довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, він декларацію подає до цього контролюючого органу.
!!! Однак якщо такі дії не здійснено, то декларація подається платником податку за адресою (місцезнаходженням) контролюючого органу, який переміщено з тимчасово окупованої території.
