СОЦІАЛЬНИЙ ПРАЦІВНИК – ЦЕ ПРОФЕСІЯ, ОБРАНА СЕРЦЕМ
Соціальний працівник – це не тільки добрий помічник одинокій пристарілій людині, це перш за все надійний друг і порадник. Адже людині, яка залишилася сам на сам із своїми проблемами, яка втратила здоров’я, яка не має родини, яка втрачає віру в себе, потрібна підтримка та розуміння. Іноді потрібно просто слово, іноді – просто, щоб хтось вислухав, побув поруч, коли на душі важко.
Ось, нещодавно до сільської ради зателефонувала літня жіночка - Петренко Світлана Захарівна, жителька селища Степанецького. Тремтячим від хвилювання голосом вона попросила щоб у місцевих засобах інформації розповіли, який хороший у неї соціальний працівник - Радучич Валентина Іванівна. Вона хотіла, щоб і від неї, і від її подруг: Германчук Агрипини Пилипівни та Єременко Марії Данилівни, яких теж обслуговує Валентина Іванівна подякували цій неймовірній жінці за добре слово, вчасну допомогу, за те, що вона нікому не відмовляє, а головне, їй вдається скрізь встигнути: і на городі, і в господарстві, все зробить до ладу, як в себе дома. Тож підопічні прикипіли до неї всім серцем. Хотілося, щоб таких працівників соціальної сфери було побільше, адже до одиноких людей повинні приходити саме такі люди – із відкритим серцем, цілющим словом та роботящими, вмілими руками.
