Війна не буває чужою
15 лютого – День вшанування учасників бойових дій на території інших держав
Відповідно до Указу Президента України від 11.02. 2004 року, 15 лютого в Україні відзначається День вшанування учасників бойових дій на території інших держав.
Цей день не випадковий. Він приурочений до річниці виведення військ СРСР з Афганістану. З 1979 року до 1989 року близько ста п’ятдесяти тисяч українців пройшли через горнило «афганської війни».
Вшановують в Україні і всіх тих, хто брав участь в інших війнах. Зараз у Збройних силах України служить близько 2 тисяч офіцерів і прапорщиків, які брали участь в афганській війні, близько 20 тисяч військовослужбовців, які виконували інтернаціональний обов’язок у Чилі, Іспанії, Єгипті, В’єтнамі, Ефіопії, на острові Куба та в багатьох інших “гарячих точках”.
Афганська війна - ще одна сумна сторінка нашої історії, брудна, неоголошена...Та хіба війни бувають чистими? Вона, як усі попередні, несла смерть, каліцтво, одягнула в жалобу тисячі сердець, материнських сердець. У війни безжальні очі, у війни свій рахунок, своя безжальна арифметика. Назавжди залишиться болем у серцях нашого народу сумна статистика:160375 українців,195 канівчан, яким судилося пройти це жорстке випробування, 3280 українців повернулися додому в цинкових трунах.
На території Степанецької ОТГ цей день теж відзначили урочистим вшануванням ветеранів-героїв та тих, хто вже ніколи не повернеться до рідного порогу. В селі Мартинівка, в стінах сільської школи відбувся захід, присвячений пам`яті тих буремних подій. Були запрошені ветерани цієї війни, які проживають у нашій громаді.
Вшанувати цей день завітав із міста Канів народний аматорський чоловічий хор ветеранів війни та праці, який потряс своїми потужними голосами тишу актового залу, зворушив у серцях всіх присутніх ту струну, яка живе в кожного українця, адже неможливо було спокійно слухати ці пісні, які писалися серцем, обпаленим і загартованим в полум`ї війни.
В когось це викликало спогади, а в когось - в серці запалився наш незламний дух свободи, адже молодь з великою пошаною і трепетом слухали цих мужніх людей, обличчя і серця яких, давно вже вкрили зморшки часу та мудрості.
Учні Мартинівської школи та всі присутні згадали теплими словами свого сільського героя Тертичного Миколу Григоровича, який загинув на тій далекій війні, виконуючи інтернаціональний обов`язок.
На його честь у рідній школі поставили погруддя біля стенду з портретами героїв Великої Вітчизняної війни, та щороку вшановують його світлу пам`ять покладанням квітів до могили.
До слова були запрошені почесні гості: заступник голови Степанецької ОТГ з гуманітарних питань Мітакі Юлія Вікторівна,
виконуюча обов`язки старости сіл Мартинівка, Дарівка, Ключники Мартинівського старостинського округу Бусля Алла Василівна,
голова ветеранської організації Канівського району Дорошенко Віктор Дмитрович,
голова місцевої ветеранської організації Прокопов Віктор Дмитрович,
Для ветеранів-героїв і всіх присутніх, хто був запрошений на це дійство, учні школи приготували змістовний концерт, на якому прозвучали дуже зворушливі пісні, які торкали за саму душу, декламували чудові слова, від яких сльози просилися на очі.
Дуже вражає, що діти, яких ми звикли вважати по-дитячому легковажними, так глибоко відчули на собі всю відповідальність і честь у підготовці цього заходу з вшанування минулого, можливо через те, що війна ніяк не хоче там залишатися, а знову й знову нагадує про себе кровавим слідом, який тягнеться від одного покоління до іншого.
Тож, хочеться вірити, що наші діти, наше майбутнє покоління винесе з цього гіркого досвіду правильне рішення, правильний висновок, про те, що війна - це не той шлях, який веде до вирішення проблем - це лише безглузда смерть, гірка розлука, скалічені душі...Саме це і є основною метою в проведенні таких мироприємств, де вшановується пам`ять героїв, об`єднується думка поколінь і передається проста життєва мудрість.
